Постанова 4817 № 951/178/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 951/178/21Головуючий у 1-й інстанції Гриновець О.Б. Провадження № 22-ц/817/571/21 Доповідач - Шевчук Г.М. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 травня 2021 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Шевчук Г.М. суддів - Костів О. З., Міщій О. Я., за участю секретаря Іванюти О. М., представника ОСОБА_1 - адвоката Рукавця О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу № 951/178/21 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Рукавця Олександра Володимировича на ухвалу Козівського районного суду Тернопільської області від 24 березня 2021 року, постановлену суддею Гриновець О. Б., в справі за скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Рукавця Олександра Володимировича на дії та рішення старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Савчук А.О. у цивільній справі №2-110/2008, - ВСТАНОВИв: 11.02.2021 року адвокат Рукавець О.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, у якій просив визнати неправомірні дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Савчук А. О. відносно виконання виконавчого листа №2-110-2008 виданий 05.05.2010 р. Козівським районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн. щомісячно починаючи із 05.03.2008 року до досягнення повноліття дитини. Також визнати неправомірними та скасувати постанови винесені державним виконавцем у ВП №62457612, а саме: - про відкриття виконавчого провадження №62457612 про примусове виконання виконавчого листа №2-110-2008 від 05.05.2010р. виданого Козівським районним судом Тернопільської області; - про арешт майна боржника від 21.07.2020р.; - про арешт коштів боржника від 21.07.2020 р.; - про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 14.01.2021р.; - про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 14.01.2021р.; - про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 14.01.2021р.; - про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 14.01.2021р.; В обґрунтування скарги зазначає, що він регулярно платить аліменти і не було протермінування щодо сплати таких. Вважає дії державного виконавця неправомірними, а винесенні нею вищевказані постанови незаконними та такими, що підлягають скасуванню. Постанови про арешт майна боржника від 21.07.2020р. та постанова про арешт коштів боржника від 21.07.2020р. у ВП №62457612 в порушення ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» взагалі не направлялись ОСОБА_1 , не вручались та ніхто його не ставив до відома про існування таких. 25.01.2021р. ОСОБА_1 отримав лист з відділу ДВС про винесення щодо нього 4-х згаданих вище постанов. Наголошує, що рішення суду по сплаті аліментів виконуються ним своєчасно і в повному обсязі, а старший державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Савчук А.О. в порушення норм законодавства винесла постанови ВП №62457612 від 14.01.2021р. про накладення додаткових обмежень, які були ним одержані 25.01.2021р.. Також просив причини пропуску строку, наведені у скарзі, вважати поважними та поновити такий. Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 24 березня 2021 року у задоволенні скарги представника ОСОБА_1 адвоката Рукавця О. В. на дії та рішення старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Савчук А.О. у цивільній справі №2-110/2008 відмовлено. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду представник ОСОБА_1 адвокат Рукавець О. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу місцевого суду скасувати та постановити нову, якою задовільнити вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що будь-яких доказів ухилення ОСОБА_1 від сплати аліментів державний виконавець не надав та судом встановлено не було. Підстав для примусового виконання рішення суду у державного виконавця не було, оскільки воно ним виконувалось у добровільному порядку згідно з вимогами ЗУ Про виконавче провадження. Крім того зазначає, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 вересня 2020 року змінено розмір стягнення з ОСОБА_1 аліментів на їхнього сина та визначено суму 1500 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. У відзиві на апеляційну скаргу начальник Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскільки вважає оскаржувану ухвалу місцевого суду законною та обґрунтованою. Зазначає, що згідно зі ст. 182 СК України із доповненням №2475-VIII від 03.07.2018 мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Із врахуванням вказаних змін до Закону, державним виконавцем був здійснений розрахунок заборгованості по аліментах відносно ОСОБА_1 по виконавчому листі №2-110-2008 від 05.05.2010, виданого Козівським районним судом Тернопільської області, в тому числі із врахуванням копій квитанцій зі сплати аліментів, наданих адвокатом Рукавцем О. В. 17.08.2020. Зазначає, що при винесенні оскаржуваних постанов державний виконавець діяв у спосіб та у межах ЗУ Про виконавче провадження. В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Рукавець О. В. просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній. Інші сторони по справі, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. У відповідності до вимог ст.ст.130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності сторін. Судова колегія, заслухавши доповідь головуючого судді, сторони по справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Дане рішення в повній мірі відповідає вимогам закону. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні скарги місцевий суд виходив з того, що оскільки сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів заявника перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, тому державний виконавець, виносячи оскаржувані рішення про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у його правах, діяв у межах своїх повноважень та відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ № 512/5 від 02.04.2012 року. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження №62457612, згідно з виконавчого листа №2-110-2008 від 05.05.2010, виданого Козівським районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн. щомісячно починаючи з 05.03.2008 року до досягнення повноліття дитини. 06.07.2020 року на виконання судового наказу старшим державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Савчук А.О. було відкрито виконавче провадження ВП № 62457612. Згідно з розрахунком від 06.07.2020 року за період з червня 2010 по червень 2020 у ОСОБА_1 станом на 01.07.2020р. по вищевказаному виконавчому провадженню числиться заборгованість у розмірі 56383, 74 грн. Згідно з розрахунку від 16.12.2020 року за період з червня 2010 по грудень 2020 у ОСОБА_1 станом на 31.12.2020р. по вищевказаному виконавчому провадженню числиться заборгованість у розмірі 20920 грн. Згідно з розрахунком від 01.03.2021 року за період з червня 2010 по лютий 2021 у ОСОБА_1 станом на 01.03.2021р. по вищевказаному виконавчому провадженню числиться заборгованість у розмірі 23315 грн. Відтак, встановивши, що за ОСОБА_1 числиться заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за чотири місяці, старшим державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Савчук А.О., у відповідності до вимог ЗУ Про виконавче провадження було винесено постанови про ряд обмежень щодо боржника, а саме: - про арешт майна боржника 21.07.2020 року; - про арешт коштів боржника 21.07.2020 року; - про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №2-110-2008 виданого 05.05.2010 р. 14.01.2021 року; - про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №2-110-2008 виданого 05.05.2010 р. 14.01.2021 року; - про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №2-110-2008 виданого 05.05.2010 р. 14.01.2021 року; - про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №2-110-2008 виданого 05.05.2010 р. 14.01.2021 року. Відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, а згідно із ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Положенням статей 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язано виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. За змістом наведених положень закону метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, а посадові особи державної виконавчої служби при здійсненні виконавчого провадження наділені широким колом повноважень та зобов`язані неухильно дотримуватись прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб. 06 лютого 2018 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», яким внесено зміни до ряду законодавчих актів, в тому числі і Закон України «Про виконавче провадження». Так, відповідно до ч. 9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Відповідно до ч. 10 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі: 1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування; 2) використання боржником транспортного засобу у зв`язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю; 3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; 4) розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом. Таким чином у разі незгоди боржника із застосованим до нього тимчасовим обмеженням у праві керувати транспортними засобами, він має довести в суді наявність хоча б однієї з вищезазначених підстав. Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Скаржником не надано доказів на спростування наявної у нього заборгованості зі сплати аліментів. Також не надано до суду доказів неможливості застосувань тимчасових обмежень до нього у відповідності до ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження». Виходячи із змісту наведеної правової норми, у випадку виникнення заборгованості зі сплати аліментів закон зобов`язує державного виконавця виносити постанови про тимчасові обмеження прав боржника. Згідно з розрахунком від 06.07.2020 року за період з червня 2010 по червень 2020 у ОСОБА_1 станом на 01.07.2020р. по вищевказаному виконавчому провадженню числиться заборгованість у розмірі 56383, 74 грн. Відповідно до розрахунку від 16.12.2020 року за період з червня 2010 по грудень 2020 у ОСОБА_1 станом на 31.12.2020р. по вищевказаному виконавчому провадженню числиться заборгованість у розмірі 20920 грн. Також з розрахунку від 01.03.2021 року за період з червня 2010 по лютий 2021 вбачається, що у ОСОБА_1 станом на 01.03.2021р. по вищевказаному виконавчому провадженню числиться заборгованість у розмірі 23315 грн. Таким чином, встановивши, що за ОСОБА_1 числиться заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, старшим державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Савчук А.О., у відповідності до вимог ЗУ Про виконавче провадження 14.01.2021 року було винесено постанови про ряд обмежень щодо боржника. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення порушення судом норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскарженої ухвали. Підставою винесення постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», є саме наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці. Позивачем не спростовано наявної заборгованості а паявні в матеріалах справи квитанції про сплату аліментів не свідчать про відсутність заборгованості та були враховані державним виконавцем при розрахунку заборгованості. Доводи ОСОБА_1 про те, що оскаржувані постанови державного виконавця порушують його конституційні права, - спростовуються вимогами закону. Тимчасові обмежувальні заходи, вжиті державним виконавцем на підставі ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», не посилюють відповідальність, а вдосконалюють порядок примусового стягнення, спрямовані на забезпечення належного виконання рішень щодо стягнення аліментів з метою зменшення розміру їх заборгованості, забезпечення захисту інтересів та належного утримання осіб, які їх отримують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права. За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи. Порушень норм процесуального права не допущено. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Рукавця Олександра Володимировича залишити без задоволення. Ухвалу Козівського районного суду Тернопільської області від 24 березня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 1 червня 2021 року. Головуючий Судді