Постанова 4806 № 297/1589/18

Справа № 297/1589/18 П О С Т А Н О В А Іменем України 26 травня 2021 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: судді-доповідачки Готри Т. Ю., суддів Кондора Р. Ю., Мацунича М. В., за участі секретарки судового засідання Балаж Н. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 16 листопада 2020 року, постановлену суддею Фейіром О.О., в с т а н о в и в: У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, застосоване ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2020 року. Заява обґрунтована тим, що 30.10.2020 при спробі перетину державного кордону України їй повідомили про заборону виїзду за кордон на підставі ухвали суду. Ухвала Берегівського районного суду Закарпатської області від 14.08.2020 постановлена на підставі подання державного виконавця Берегівського відділу ДВС, яке мотивоване тим, що на виконанні цього відділу державної виконавчої служби знаходиться виконавче провадження № 59601650 з примусового виконання виконавчого листа № 297/1589/18, виданого 02.07.2019 Берегівським районним судом про стягнення з неї на користь ОСОБА_2 коштів у розмірі 290 840,00 гривень. При цьому зазначала, що сплатити борг на даний час вона не має можливості і за кордон хотіла виїхати з метою заробити гроші для погашення заборгованості. Крім того, постанову про відкриття виконавчого провадження вона не отримувала, належним чином до відділу ДВС не викликалася та від виконання рішення суду не ухиляється. Натомість, наявність обмеження у праві виїзду за межі України обмежує її конституційні права на свободу пересування. За наведених обставин, просила скасувати тимчасове обмеження в її праві виїзду за кордон, яке застосоване ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 14.08.2020. Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 16 листопада 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Скасовано тимчасове обмеження в її праві виїзду за межі України, встановлене ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2020 року. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність судового рішення внаслідок невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Скарга мотивована тим, що навіть станом на день подання цієї апеляційної скарги боржниця ОСОБА_1 із часу пред`явлення виконавчого листа до виконання, тобто з липня 2019 року, не сплатила йому навіть частини боргу. Сума заборгованості в розмірі 290 840 грн для нього є досить значною, а боржниця злісно ухиляється від її погашення та має намір назавжди виїхати за межі України. На його переконання, намір боржниці ухилитися від погашення заборгованості є обґрунтованим, а відтак застосування до неї обмеження у праві виїзду за кордон є необхідним. З огляду на це просив скасувати оскаржену ухвалу місцевого суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування її тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відмовити. Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не скористалася. Учасники справи у судове засідання не з`явилися повторно, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Водночас від апелянта ОСОБА_2 та в. о. начальника Берегівського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кіндрата В. апеляційному суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності. З огляду на це, на переконання колегії суддів та відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України, їх неявка та неявка ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідачку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до пункту 9 ч. 2 ст.129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Статтею 129-1 Конституції Українивстановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (ст. 18 ЦПК України). Згідно з частинами 1, 3 статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення, що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Пунктом 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у разі, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Під поняттям «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини. Судом установлено, що на виконанні Берегівського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження ВП № 59601650 з примусового виконання виконавчого листа № 297/1589/18, виданого 02.07.2019 Берегівським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 11 000 доларів США, що еквівалентно 290 840,00 грн (а. с. 68, 70). 19 серпня 2019 року головним державним виконавцем Берегівського РВ ДВС Ветровим О.М. винесено постанову про арешт майна боржниці ОСОБА_1 , а 18 жовтня 2019 року цим виконавцем викликано боржницю до органу ДВС з приводу сплати нею боргу за вказаним вище виконавчим документом (а. с. 101, 103-105). Згідно з актом державного виконавця від 23.10.2019 боржниця ОСОБА_1 до відділу ДВС за викликом не з`явилася (а. с. 106). 10 квітня 2020 року зазначеним державним виконавцем складено акт, згідно з яким установлено, що з метою стягнення боргу із виїздом по місцю проживання боржниці ОСОБА_1 , зі слів сусідів вона знаходиться за кордоном, а належного їй майна не виявлено, від сплати ухиляється (а. с. 121). Відповідно до відповідей на запити № 84640827, № 84640833 від 11.08.2020 до Державної фіскальної служби України про рахунки і доходи боржниці ОСОБА_1 , то за вказаними у запитах податковим номером або серією (за наявності), номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває та інформації про отримання нею доходів немає (а. с. 116, 120). Також згідно з відповіді на запит № 84640954 від 11.08.2020 до Міністерства внутрішніх справ України, відомостей про зареєстровані за боржницею ОСОБА_1 транспортні засоби немає (а. с. 117). Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2020 року за поданням головного державного виконавця Берегівського районного відділу ДВС Ветрова О.М., було встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянки України ОСОБА_1 , без вилучення її паспорта громадянина України для виїзду за кордон, до виконання нею зобов`язань за виконавчим листом № 297/1589/18, який виданий 02.07.2019 Берегівським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 11 000 доларів США, що становить 290 840,00 гривень. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві її виїзду за кордон, застосованого зазначеною ухвалою суду і, як наслідок, ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 16 листопада 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено, скасовано тимчасове обмеження у праві її виїзду за кордон. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції керувався недоведеністю того, що на даний час боржниця ухиляється від виконання зобов`язання по сплаті боргу, а навпаки, вона має бажання сплатити борг, однак не має змоги працевлаштуватися на території України, а тому тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України позбавить її можливості працевлаштуватися за кордоном. До того ж таке обмеження порушує її конституційні права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання і право вільно залишати територію України. Проте колегія суддів із таким висновком місцевого суду погодитися не може, оскільки такий не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону. Так, із матеріалів справи вбачається, що покладений на ОСОБА_1 судовим рішенням обов`язок по сплаті ОСОБА_2 коштів боржницею тривалий час не виконується, в тому числі частково, вжиті державним виконавцем заходи для забезпечення реального виконання рішення суду бажаного результату не дали. При цьому можливість боржниці в будь-який момент виїхати за межі України може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення, а відтак, на переконання апеляційного суду, застосування до ОСОБА_1 такого заходу як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання нею зобов`язань за цим виконавчим листом, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, на даний час є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Водночас відповідно до вимог ч. 8 ст. 441 ЦПК України відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України. З урахуванням наведеного оскаржена ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому, згідно з положеннями ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з постановленням з цього питання нового судового рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України слід відмовити. Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 16 листопада 2020 року скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 3 червня 2021 року. Суддя-доповідачка Судді