Постанова КАС ВС № 805/767/18-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2021 року м. Київ справа № 805/767/18-а адміністративне провадження № К/9901/64331/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року (суддя Черникова А.О.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року (судді: Ястребова Л.В. (головуючий), Компанієць І.Д., Міронова Г.М.) у справі № 805/767/18-а. У С Т А Н О В И В: І. Суть спору Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (далі - позивач, ТОВ «Краматорськтеплоенерго») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Донецькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2018 № 0000574403, № 0000994403.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом, всупереч вимог чинного податкового законодавства було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.01.2018 № 0000574403, № 0000994403, оскільки висновки відповідача викладені ним у акті перевірки є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням положень податкового законодавства, а також позивач зазначає про помилковість висновків відповідача щодо відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, тоді як такі господарські відносини носили реальний характер, що підтверджується належно оформленими первинними документами. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області № 0000574403 від 17 січня 2018 року та № 0000994403 від 17 січня 2018 року.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем не було доведено порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, а висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки не відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на припущеннях відповідача щодо порушень позивачем вимог законодавства. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Донецькій області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Краматорськтеплоенерго» у повному обсязі. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Краматорськтеплоенерго» є юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи - 34657789, місцезнаходження юридичної особи: 84320, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 8-Д). Основними видами діяльності ТОВ «Краматорськтеплоенерго» по КВЕД є: 35.30 - постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 35.11 - виробництво електроенергії; 35.12 - передача електроенергії; 35.13 - розподілення електроенергії; 35.14 - торгівля електроенергією. Зазначене підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно з наказом № 1515 від 30.11.2017 посадовою особою відповідача на підставі п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 п. 78.4 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України та у зв`язку із зверненням платника податку щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, що регламентовано п. 78.2 ст. 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності формування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у розмірі 7 825 974,00 грн та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 7 825 974,00 грн по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року від 15.11.2017. За результатами проведення зазначеної перевірки відповідачем складено акт № 909/05-99-12-02/34657789 від 29 грудня 2017 року, яким встановлено відсутність об`єктів оподаткування по відображенням в обліку підприємства за період, що перевірявся операцій придбання товарів від контрагента ТОВ «Центрстрой», які підпадають під визначення п.п. пп. 14.1.36, пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 188 ПК України, а також, в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 та п. 200.4 ст. 200 ПК України ТОВ «Краматорськтеплоенерго» завищено податковий кредит за жовтень 2017 року в розмірі 10 218 133,00 грн, в результаті чого: завищено від`ємне значення податку на додану вартість на суму 7 825 974,00 грн, завищено суму податку на додану вартість, заявленої до відшкодування з бюджету на рахунок платника в банку в розмірі 7 825 974,00 грн, занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке підлягає сплаті до держаного бюджету у сумі 2 392 159,00 грн за жовтень 2017 року. На підставі висновків вказаного акта перевірки, п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, а згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8, п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідачем, 17 січня 2018 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: форми «В1» № 0000574403, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у такому розмірі: сума завищення бюджетного відшкодування - 7 825 974,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 1 956 493,00 грн; форми «Р» № 0000994403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» на суму 3 588 238,00 грн, серед яких, податкові зобов`язання - «+» 2 392 159,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 1 196 079,50 грн. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 серпня 2017 року між ТОВ «Е.КОННЕКТ» (продавець) та ТОВ «Краматорськтеплоенерго» (покупець) укладено контракт № 08/17-КТЕ. Відповідно до пункту 1.1 контракту продавець поставляє вугілля, а покупець приймає і сплачує товар у відповідності з умовами контракту. Пунктом 1.4. Контракту, продавець гарантує покупцю, що: продавець є власником товару і має право розпоряджатись товаром, в т.ч. відчужувати його; товар буде знаходитися в заставі, відсутні будь-які діючі заборони відчуження (арешти) або інші обтяження товару; треті особи не мають жодних прав або вимог щодо товару; країною походження є Російська Федерація. Виробник, вантажовідправник товару, їх реквізити, сорт, ціна, кількість і строк поставки товару зазначається у специфікаціях до контракту, які є його невід`ємною частиною (п. 1.2. вказаного контракту). Згідно з п. 2.1 Контракту, поставка товару здійснюється на умовах DАР залізнична станція Соловей експ. (Російська Федерація) відповідно до Інкотермс 2010 (публікація Міжнародної торгової палати № 715), з метою подальшого його транспортування в Україну. Поставка товару здійснюється продавцем залізничним транспортом, партіями, навалом, в відкритих люкових технічно справних, очищених від залишків раніше перевезеного вантажу, залізничних піввагонах із застосуванням необхідних заходів проти змерзання вантажу при мінусових температурах. Мінімальний обсяг партії Товару (кількість товару в партії), а також умови використання вагонів, визначаються в специфікаціях до Контракту (пункт 2.2. Контракту). У вказаному контракті також визначено: орієнтована ціна товару та вартість контракту, умови оплати, документообіг, відповідальність сторін та ін. Пунктом 5.6 Контракту № 08/17-КТЕ від 28.08.2017 передбачено, що будь-яка кореспонденція за Контрактом, копії договору, специфікації і додатки до нього, рахунки, товарно-транспортні та інші документи, що мають відношення до Контракту, отримані будь-якої із Сторін за допомогою електронної пошти на її адреси, зазначені нижче в статті 11 Договору, та які були відправлені з адрес іншої Сторони, зазначених нижче в статті 11 Договору, мають однакову юридичну силу з оригіналами до моменту їх отримання. У пункті 11.1.1. статті 11 Контракту Продавцем зазначено адресу для кореспонденції: Україна, м. Київ, вул. Печенежська, 16, що обумовило зазначення в актах приймання-передачі Товару місце складання - місто Київ. На виконання умов контракту № 08/17-КТЕ складена специфікація № 1 та № 2 від 28.08.2017 та від 18.09.2017. Пунктом 1 специфікацій визначено, що продавець поставляє, а покупець приймає і сплачує кошти за товар - вугілля Антрацит, розмір 0-15 мм, походження: Російська Федерація, виробник ВАТ «Донвугілля» у кількості 21 000 метричних тон; строк поставки - з 01.09.2017 по 31.10.2017. Базова ціна за одну метричну тону відповідного вугілля складає 87 дол. США (п. 2 Специфікації № 1 та № 2). Згідно із п. 3 специфікацій, загальна вартість товару орієнтовно складає 1 827 000,00 дол. США. Судам попередніх інстанцій було надано наступні акти прийому-передавання ТОВ «Е.КОННЕКТ» (вугілля Антрацит, розмір 0-15 мм, походження: Російська Федерація, виробник ВАТ «Донвугілля»): № 2 від 30.09.2017, про передачу товару у кількості 1 461,50 метричних тон за ціною 85 дол. США 513090 центів/тону на загальну суму 124 977,38 дол. США; № 3 від 02.10.2017, про передачу товару у кількості 1 466,00 метричних тон за ціною 91 дол. США 13 центів/тону на загальну суму 133 596,58 дол. США; № 4 від 05.10.2017, про передачу товару у кількості 1 464,50 метричних тон за ціною 84 дол. США 90 центів на загальну суму 1 124 336,05 дол. США; № 5 від 06.10.2017, про передачу товару у кількості 1 463,00 метричних тон за ціною 84 дол. США 61 цент/тону на загальну суму 123 784,43 дол. США; № 6 від 09.10.2017, про передачу товару у кількості 1 460,50 метричних тон за ціною 88 дол. США 98 центів/тону на загальну суму 129 955,29 дол. США; № 7/1 від 09.10.2017, про передачу товару у кількості 1 392,50 метричних тон за ціною 86 дол. США 64 цента/тону на загальну суму 120 646,20 дол. США; № 7/2 від 24.10.2017, про передачу товару у кількості 69,00 метричних тон за ціною 86 дол. США 64 цента/тону на загальну суму 5978,16 дол. США; № 8/1 від 12.10.2017, про передачу товару у кількості 1 040,00 метричних тон за ціною 86 дол. США 86 цента/тону на загальну суму 90 334,40 дол. США; № 8/2 від 13.10.2017, про передачу товару у кількості 348,50 метричних тон за ціною 86 дол. США 86 цента/тону на загальну суму 30 270,71 дол. США; № 8/3 від 03.11.2017, про передачу товару у кількості 69,00 метричних тон за ціною 86 дол. США 86 центів/тону на загальну суму 5 993,34 дол. США; № 10 від 13.10.2017, про передачу товару у кількості 1 465,00 метричних тон за ціною 86 дол. США 05 центів/тону на загальну суму 126 063,25 дол. США; № 11 від 17.10.2017, про передачу товару у кількості 1 467,50 метричних тон за ціною 85 дол. США 02 цента/тону на загальну суму 124 766,85 дол. США; № 12 від 17.10.2017, про передачу товару у кількості 1 531,00 метричних тон за ціною 88 дол. США 00 центів/тону на загальну суму 134 728 дол. США; № 13 від 21.10.2017, про передачу товару у кількості 1 456,75 метричних тон за ціною 86 дол. США 65 центів/тону на загальну суму 126 227,39 дол. США; № 14 від 20.10.2017, про передачу товару у кількості 1 457,15 метричних тон за ціною 88 дол. США 71 центів/тону на загальну суму 129 263,78 дол. США; № 15 від 20.10.2017, про передачу товару у кількості 1 452,30 метричних тон за ціною 86 дол. США 95 центів/тону на загальну суму 126 277,49 дол. США; № 2 від 23.10.2017, про передачу товару у кількості 1 523,80 метричних тон за ціною 88 дол. США 19 центів/тону на загальну суму 134 383 дол. США. Вказаний товар перевозився залізничним транспортом від станції Божковська РЖД до станції Краматорськ УЗ, що підтверджується залізними накладними СМГС та відомостями вагонів, а також повідомленнями отримувача (ТОВ «Краматорськтеплоенерго») про прибуття вантажу: № 24033186, № 24041462, № 24051447, № 24070299, № 24075878, № 24091748, № 24114298, № 2404702, № 24107766, № 24115512, № 24124993, № 24131905, № 24144153, № 24144169, № 24152132. Вантажно-митними деклараціями, копії яких наявні в матеріалах справи, підтверджено отримання позивачем вугілля Антрацит від ВАТ «Донвугілля» протягом вересня - жовтня 2017 року, а саме: ВМД № 700010/2017/105404 від 30.09.2017 про отримання товару у кількості 1 461,50 метричних тон, ціна товару - 127 150,50 дол. США (по курсу валют - 26,52109400 грн./дол. США); ВМД № 700010/2017/105628 від 10.10.2017 про отримання товару у кількості 1 461,50 метричних тон, ціна товару - 127 150,50 дол. США (по курсу валют - 26,52109400 грн./дол. США); ВМД № 700010/2017/105419 від 02.10.2017 про отримання товару у кількості 1 466,00 метричних тон, ціна товару - 127 542,00 дол. США (по курсу валют - 26,57849600 грн./дол. США); ВМД № 700010/2017/105631 від 10.10.2017 про отримання товару у кількості 1 466,00 метричних тон, ціна товару - 133 596,58 дол. США (по курсу валют - 26,57849600 грн./дол. США); ВМД № 700010/2017/105631 від 10.10.2017 про отримання товару у кількості 1 466,00 метричних тон, ціна товару - 133 596,58 дол. США (по курсу валют - 26,57849600 грн./дол. США); ВМД № 700010/2017/105490 від 05.10.2017 про отримання товару у кількості 1 464,50 метричних тон, ціна товару - 127 411,50 дол. США (по курсу валют - 26,80880500 грн./дол. США); ВМД № 700010/2017/105635 від 10.10.2017 про отримання товару у кількості 1 464,50 метричних тон, ціна товару - 124 336,05 дол. США (по курсу валют - 26,80880500 грн./дол. США); ВМД № 700010/2017/105667 від 11.10.2017 про отримання товару у кількості 1 463,00 метричних тон, ціна товару - 123 784,43 дол. США (по курсу валют - 26,79968400 грн./дол. США); ВМД № 700010/2017/105566 від 07.10.2017 про отримання товару у кількості 1 463,00 метричних тон, ціна товару - 127 281,00 дол. США (по курсу валют - 26,79968400 грн./дол. США); ВМД № 700010/2017/105963 від 24.10.2017 про отримання товару у кількості 69 000 метричних тон, ціна товару - 5978,16 дол. США (по курсу валют - 26,57675400 грн./дол. США); ВМД № 700010/2017/105606 від 09.10.2017 про отримання товару у кількості 2853000 метричних тон, ціна товару - 248211,00 дол. США (по курсу валют - 26,73993100 грн./дол. США); ВМД № 700010/2017/105668 від 11.10.2017 про отримання товару у кількості 2853000 метричних тон, ціна товару - 250601,49 дол. США (по курсу валют - 26,73993100 грн./дол. США); ВМД №700010/2017/105682 від 12.10.2017 про отримання товару у кількості 1040000 метричних тон, ціна товару - 90 334,40 дол. США (по курсу валют - 26,53331200 грн./дол. США); ВМД № 700010/2017/105709 від 13.10.2017 про отримання товару у кількості 348500 метричних тон, ціна товару - 30270,71 дол. США (по курсу валют - 26,63465900 грн./дол. США); ВМД № 700010/2017/106284 від 03.11.2017 про отримання товару у кількості 1 455,40 метричних тон, ціна товару - 123 490,74 дол. США (по курсу валют - 26,93137800 грн./дол. США); ВМД № 700010/2017/105902 від 23.10.2017 про отримання товару у кількості 69 500 метричних тон, ціна товару - 6152,14 дол. США (по курсу валют - 26,53890200грн./дол. США); ВМД №700010/2017/105714 від 23.10.2017 про отримання товару у кількості 2858000 метричних тон, ціна товару - 248646,00 дол. США (по курсу валют - 26,63465900 грн./дол. США); ВМД №700010/2017/105815 від 19.10.2017 про отримання товару у кількості 2858000 метричних тон, ціна товару - 249 371,61 дол. США (по курсу валют - 26,63465900 грн./дол. США); ВМД № 700010/2017/105767 від 17.10.2017 про отримання товару у кількості 299 85,00 метричних тон, ціна товару - 260 869,00 дол. США (по курсу валют - 26,53795800 грн./дол. США); ВМД № 700010/2017/105853 від 17.10.2017 про отримання товару у кількості 299 85,00 метричних тон, ціна товару - 259 494,85 дол. США (по курсу валют - 26,53795800 грн./дол. США); ВМД № 700010/2017/105894 від 21.10.2017 про отримання товару у кількості 1 456 75 метричних тон, ціна товару - 126 227,39 дол. США (по курсу валют - 26,49995000 грн./дол. США); ВМД № 700010/2017/105845 від 20.10.2017 про отримання товару у кількості 1 457 15 метричних тон, ціна товару - 129 263,78 дол. США (по курсу валют - 26,49995000 грн./дол. США); ВМД № 700010/2017/105861 від 20.10.2017 про отримання товару у кількості 1 452 30 метричних тон, ціна товару - 126 350 дол. США (по курсу валют - 26,49995000 грн./дол. США); ВМД № 700010/2017/105952 від 24.10.2017 про отримання товару у кількості 1 452 30 метричних тон, ціна товару - 126 277 дол. США (по курсу валют - 26,49995000 грн./дол. США); ВМД №700010/2017/105933 від 23.10.2017 про отримання товару у кількості 1 523, 80 метричних тон, ціна товару - 134 383,92 дол. США (по курсу валют - 26,53890200 грн./дол. США). Розрахунок між сторонами здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті: № 4 від 12 жовтня 2017 року у сумі 191 858,01 дол. США, № 5 від 17 жовтня 2017 року у сумі 186 639,92 дол. США, № 6 від 18 жовтня 2017 року у сумі 60 205,36 дол. США, № 7 від 23 жовтня 2017 року у сумі 125 048,61 дол. США, № 8 від 23 жовтня 2017 року у сумі 60 930,60 дол. США, № 10 від 24 жовтня 2017 року у сумі 45 493,65 дол. США, № 9 від 24 жовтня 2017 року у сумі 130 988,27 дол. США, № 11 від 26 жовтня 2017 року у сумі 71 227,51 дол. США, № 12 від 26 жовтня 2017 року у сумі 66 079,10 дол. США. Судами попередніх інстанцій також встановлено на підставі вказаних документів, що загальна кількість отриманого позивачем вугілля Антрацит складає 27 784,05 тон. Після отримання вугілля Антрацит від контрагента - ТОВ «Е.КОННЕКТ», вугілля зберігалось на складі, (товар) зберігався у складських приміщеннях ТОВ «Краматорськтеплоенерго», що підтверджується картками складського обліку матеріалів № 95002895. Отримане вугілля Антрацит, позивач використовував у господарській діяльності, що підтверджується актом на списання б/н від 31.10.2017, довідкою про витрати твердого палива ТОВ «Краматорськтеплоенерго», актом про списання і залишок палива, звітом про використання палива ліцензіатом з виробництва електричної та теплової енергії. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 1 березня 2017 року між ТОВ «Краматорськтеплоннерго» (надалі - замовник) та ТОВ «Центрстрой» (надалі - підрядник) укладено договір підряду № 01/3-17. Відповідно до п. 2.1 Договору, підрядник зобов`язується відповідно до завдання на виконання ремонтних робіт виданого замовником, впродовж дії цього договору постійно забезпечувати своєчасне та якісне виконання робіт по механічній обробці деталей або їх виготовленню, по ремонту установок, обладнання установок та будь-якого іншого обладнання включаючи але не обмежуючись основним і допоміжним обладнанням, будівель та споруд, які розташовані за місцем знаходження замовника. Щодня замовник визначає необхідний обсяг невідкладних ремонтних робіт для забезпечення справності, працездатності та стабільної експлуатації основного та допоміжного обладнання, а також усунення дефектів, відмов та граничних станів основного і допоміжного обладнання (надалі - аварійний ремонт). Об`єм аварійних робіт визначається перед початком ремонтних робіт і фіксується у акті дефектів, оформленому у відповідності п. 3.3 цього договору. Підрядник приступає до виконання ремонтних робіт лише після отримання від замовника наряду-допуску (п. 2.2, 2.3 договору). Згідно із п.п. 3.3 Договору, документом, що визначає необхідний для замовника обсяг аварійних ремонтів є Акт дефектів, що складається замовником за формою, передбаченою додатком № 2, який є невід`ємною частиною цього договору. Пунктом 3.5 договору визначено, що підрядник зобов`язується на свій ризик, з використанням своїх матеріалів та устаткування або з матеріалів та устаткування замовника за згодою останнього виконати відповідні ремонтні роботи у строк та об`ємі, передбаченому у замовленнях та актів дефектів, а замовник зобов`язується прийняти виконані ремонтні роботи. Актом прийому-передачі матеріальних ресурсів для робіт по заміні дільниці паропроводу від котлоагрегату № 7 за жовтень 2017 року встановлено, що ТОВ «Краматорськтеплоенерго» надано ТОВ «Центрстрой»: електроди ТМЛ-1У ф 3мм, електроди ТМЛ-1У ф 4мм, а актом № РХС -001040 від 02.10.2017 підтверджується, що вищезазначені матеріали одержані підрядником та витрачено для будівельних робіт. Загальна сума робіт - 4501,41 грн. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для укладання договору підряду з ТОВ «Центрстрой» став припис Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж від 30.09.2016 року та висновок ТОВ «Донтехенерго» (арх.№ СМ-16/90), якими ТОВ «Краматорськтеплоенерго» зобов`язано усунути порушення вимог чинного законодавства, а саме - провести заміну прямих ділянок головного паропроводу котла № 7 типорозміру 273*18 на 273*22 мм. Судами встановлено з наявних в матеріалах справи доказів, що ТОВ «Центрстрой» зверталось до ТОВ «Краматорськтеплоенерго» із листами для надання дозволу на проведення інструктажів з техніки безпеки працівників ТОВ «Центрстрой», які будуть виконувати ремонтні роботи, пройшли відповідний інструктаж, про що також зазначено у журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці. 05.06.2017 ТОВ «Краматорськтеплоенерго» подано заявку на виконання ремонтних робіт (паропровід для котлоагрегату № 7). В акті дефектів паропроводу котла № 7 від 05.06.2017 зазначено, що відповідний котел потребує заміни. У пункті 2 акту дефектів зазначено, що в процесі перевірки вузлів і деталей виявлено наступні дефекти: вироблений «парковий ресурс» металу паропроводу. Виконання вказаних дефектів потребує проведення наступних робіт: демонтаж старих труб та інших елементів, виготовлення та монтаж нових, ультразвуковий контроль cтиків та їх термообробка, налагодження опор і підвісок паропроводу (п. 3 акту дефектів). Актом прийому-здачі заміни обладнання «паропроводу котла № 7» від 02.10.2017 підтверджується заміна відповідного котла. Вартість виконаних робіт із заміни дільниці паропроводу котлоагрегату № 7 склала 390 918,40 грн, що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт та витрати за жовтень 2017 року. За наслідками виконання договору підряду ТОВ «Центрстрой» на адресу позивача виписано податкову накладну № 2 від 02.10.2017 на загальну суму - 390 918,40 грн (у т.ч. ПДВ - 65 153,07 грн), яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок між сторонами проведено у безготівковій формі, про що свідчить виписка з АТ «Ощадбанк» № 5 від 02.10.2017. Судами попередніх інстанцій щодо посилань контролюючого органу, що внаслідок договору підряду від 01.03.2017 № 01/3-17 (термін дії до 31.12.2017) у сторін відсутні наряди-допуски на виконання ремонтних робіт, замовлення у відповідності до виявлених дефектів, відмов та граничних станів установок, акти дефектів про обсяг аварійних ремонтів, встановлено та зазначено наступне. На виконання вимог п. 2.3 договору підряду № 01/3-17, де зазначено, що підрядник приступає до виконання ремонтних робіт лише після отримання від замовника наряду-допуску, 05.06.2017 ТОВ «Краматорськтеплоенерго» подано заявку на виконання ремонтних робіт (паропровід для котлоагрегату № 7). Також, в матеріалах справи наявний акт дефектів паропроводу котла № 7 від 05.06.2017, зазначено, що відповідний котел потребує заміни, в якому зазначено вид дефекту (вироблений «парковий ресурс» металу паропроводу), а також роботи, які слід провести (демонтаж старих труб та інших елементів, виготовлення та монтаж нових, ультразвуковий контроль cтиків та їх термообробка, налагодження опор і підвісок паропроводу. Крім того, доводи відповідача, що у ТОВ «Центрстрой» відсутня можливість виконання оформлених господарських операцій з надання вказаних послуг не підтверджені жодними належними доказами та ґрунтуються виключно на припущеннях контролюючого органу, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду цієї справи. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені позивачем в процесі здійснення ним господарської діяльності, а також вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції положень чинного податкового законодавства, а також того, що, зокрема, з наданих до перевірки позивачем первинних документів не встановлено реальність господарських операцій ТОВ «Краматорськтеплоенерго» з відповідними контрагентами, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішень.

8. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин): 10.1. Підпункти 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті

14. Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. 10.2. Пункт 44.1 статті

44. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. 10.3. Пункт 185.1 статті

185. Об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України. 10.4. Пункт 187.1 статті

187. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу. 10.5. Пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті

198. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. 10.6. Пункти 200.1-200.4, 200.7 статті

200. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. 10.7. Пункти 201.7, 201.10 статті

201. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією. Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

11. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин): 11.1. Стаття

1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. 11.2. Частина друга статті

3. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. 11.3. Частини перша та друга статті

9. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

12. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88: 12.1. Пункт 2.1. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. 12.2. Пункт 2.4. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. 12.3. Пункт 2.15. Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників. 12.4. Пункт 2.16. У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

14. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

15. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

16. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

17. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

18. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

19. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

20. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

21. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).

22. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченнях на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих сторонами на підставі статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

23. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.01.2018 № 0000574403, № 0000994403, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Колегія суддів зазначає, що платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення та оформлення яких чітко передбачено законодавством. Положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, податковим законодавством встановлені вимоги до належного оформлення первинних документів. Колегія суддів зазначає, що визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів, і таке дослідження має бути здійснено на підставі первинних документів, які мають бути належним чином оформлені, в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення таких операцій і є підставою для формування податкового обліку платника податків. У справі, що розглядається, позивачем було надано до судів першої та апеляційної інстанції первинні документи за господарськими операціями ТОВ «Краматорськтеплоенерго» з ТОВ «Е.КОННЕКТ», ТОВ «Центрстрой» оформлені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій з вказаними контрагентами. В свою чергу, контролюючим органом не було доведено та надано судам попередніх інстанцій належних доказів відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами за перевіряємий відповідачем період.

24. Колегія суддів зазначає, що касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі та запереченням на адміністративний позов, контролюючим органом інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не наведено. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами першої та апеляційної інстанції, обставин справи.

25. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченнях на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Крім того, колегія судів зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року слід залишити без задоволення.

27. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

28. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»). Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року у справі № 805/767/18-а залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова