Ухвала КАС ВС № 824/1601/19-а

УХВАЛА 02 червня 2021 року м. Київ справа № 824/1601/19-а адміністративне провадження № К/9901/17570/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Управління Держпраці у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі № 824/1601/19-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про скасування постанови, - в с т а н о в и в : Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень в грудні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови №25/24-13-33-05-19/ НОМЕР_1 /ТД-ФС/189 від 02.12.2019 про накладення на позивача штрафу у розмірі 250 380 грн. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу №25/24-13-33-05-19/ НОМЕР_1 /ТД-ФС/189 від 02.12.2019 р. про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 250 380 гривень. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 2503,90 грн згідно квитанції №68 від 12.12.2019 р., 630,60 грн згідно квитанції №32369 від 13.05.2020 р., та витрати на правову допомогу в сумі 15320,50 гривень. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернівецькій області задоволено частково. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року змінено в мотивувальній частині з урахуванням висновків даної постанови. В решті рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.08.2020 залишено без змін. Не погодившись з судовим рішенням першої та апеляційної інстанції, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить прийняти нову постанову, якою скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі № 824/1601/19-а та відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. У касаційній скарзі, як підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник зазначає пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме пункт 1 частини другої статті 353 КАС України. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Виходячи зі змісту пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, прийняття доводів про ненадання оцінки усім доказам у справі можливе виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено. Відсутність у касаційній скарзі належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, які передбачені пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, унеможливлюють перевірку такої умови. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у х в а л и в : Касаційну скаргу Управління Держпраці у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі № 824/1601/19-а - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Т. Г. Стрелець