Постанова 4857 № 260/47/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/47/21 пров. № А/857/8314/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Кушнерика М.П. суддів Курильця А.Р., Мікули О.І. за участю секретаря судового засідання Юник А.А.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду, прийняту суддею Гаврилко С.Є., в м.Ужгород, в порядку письмового провадження, у справі № 260/47/21 за адміністративним позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, - В С Т А Н О В И В: Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 284637 грн. 49 коп. Одночасно із позовною заявою подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування вимог заяви про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що наказом начальника Національної академії № 32 від 07 лютого 2018 року (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії та знято з усіх видів забезпечення, зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії в сумі 294722,90 грн. 17 травня 2018 року Військовою прокуратурою Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області у межах встановленого строку звернення до суду, було подано позовну заяву про відшкодування курсантом витрат пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі до ОСОБА_1 у сумі 294722,90 грн. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 грудня 2018 року у справі № 303/4470/18 позов першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного було задоволено. Постановою Великої палати Верховного суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 вирішено відійти від попередньої практики, оскільки указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби. 27 серпня 2020 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області заочне рішення у справі № 303/4470/18 за позовом першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 було скасовано за заявою відповідача про перегляд рішення суду від 04 грудня 2018 року та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження. 20 жовтня 2020 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області провадження у справі № 303/4470/18 закрито, оскільки справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Дану ухвалу Національною академією отримано 28 грудня 2020 року відповідно до штампу вхідної кореспонденції. До 28 грудня 2020 року Національна академія була позбавлена з об`єктивних причин можливості вчасно звернутися до суду з позовом, оскільки справа перебувала в провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області. А відтак, позивач об`єктивно з незалежних причин був позбавлений можливості звернутися до суду. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року позовну заяву - залишено без розгляду, у зв`язку з пропуском звернення до суду з даним позовом. Із таким судовим рішенням не погодився позивач та подав апеляційну скаргу вважає, що таке прийняте з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвалу суду від 20.10.2020 року отримали 28.12.2020 і тільки після ознайомлення з повним текстом достовірно дізналися про порушення своїх інтересів, відтак, перебіг місячного строку звернення до суду має розпочинатися з 28.12.2020 року. Вважає, що академія була позбавлена з об`єктивних причин можливості вчасно звернутись до суду з позовом, оскільки справа до 28.12.2020 перебувала у провадженні Мукачівського районного суду Закарпатської області, а відповіднро до п.11 ч.5 ст,160 КАС України, в позовній заяві зазначається про наявність спору в суді. 28.12.2020 року Національна академія звернулась до суду з даним позовом. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідач подав відзви на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з таких підстав. Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що 10 січня 2018 року ОСОБА_1 було подано рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії у зв`язку з небажанням продовжувати навчання (а.с. 16). Наказом начальника Національної академії № 5-КС від 05 лютого 2018 року (по особовому складу) із ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу через небажання продовжувати навчання, відраховано з числа курсантів та звільнено з військової служби у запас (а.с. 17). Наказом начальника Національної академії № 32 від 07 лютого 2018 року (по стройовій частині) ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії та знято з усіх видів забезпечення, зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії в сумі 294722,90 грн (а.с. 18). Відповідно до довідки-розрахунку № 1022 від 05 лютого 2018 року, з якою відповідач був ознайомлений, про що свідчить його підпис та в якому останні вказав, що з розрахунком не згідний, загальна сума визначених до відшкодування витрат пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 за період з 03 серпня 2015 року по 07 лютого 2018 року становить 294722,90 грн (а.с. 19). Позивач вказує, що строк звернення до суду із адміністративним позовом пропущено з поважних причин, у зв`язку із зміною юрисдикції даної категорії справ із цивільної на адміністративну та перебуванням справи № 303/4470/18 з 17 травня 2018 року по 28 грудня 2020 року на розгляді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, і тому такий строк підлягає поновленню. Так, ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2020 року у справі № 303/4470/18 за позовом першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі було закрито провадження, оскільки справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства (а.с.38-40). 11 листопада 2020 року позивач звернувся до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про повернення судового збору у справі № 303/4470/18 у зв`язку із тим, що 20 жовтня 2020 року у цій справі було винесено ухвалу про закриття провадження (а.с. 65). Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 листопада 2020 року задоволено заяву Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про повернення судового збору та якою встановлено, що представник Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного - Комар М.Р. у зв`язку із закриттям провадження у справі № 303/4470/18 просив повернути сплачений судовий збір (а.с. 70). Тобто, станом на 11 листопада 2020 року позивач уже був обізнаний про наявність ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2020 року про закриття провадження у справі № 303/4470/18. Також судом встановлено, що позивачем ще 29 жовтня 2020 року було проведено оплату судового збору за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 , яка надана Закарпатському окружному адміністративному суду разом із позовною заявою (а.с. 9). Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що причини пропуску строку звернення до суду не можуть бути визнані судом поважними, доказів, які надавали підстави вважати причини пропуску строку поважними до суду не надано, а тому заявлені поза межами місячного строку звернення до суду. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. За визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскільки предметом розгляду цієї справи є правовідносини, які склались у зв`язку зі звільненням особи із публічної служби, то до них має застосовуватись місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ). Відповідно до частини першої статті 2 Закон № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Одним з видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів (частина шоста зазначеної статті). Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства оборони України, особа проходить військову службу, яка відповідно до зазначених норм КАС України вважається публічною службою. Як вбачається із матеріалів справи, спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку зі звільненням відповідача з публічної служби та виникненням у нього, на підставі укладеного контракту, зобов`язання щодо відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з його утриманням у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Колегія суддів зазначає, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, пов`язані з прийняттям, проходженням чи звільненням особи з публічної служби, тобто вони охоплюють правовідносини, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до моменту її звільнення із займаної посади. Відтак, питання відповідальності курсанта за дострокове розірвання контракту підготовки фахівця у навчальному закладі також відноситься до спорів, які виникли з підстав проходження публічної служби, а отже, до них мають застосовуватись приписи частини п`ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, про що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16 і постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19, від 24 грудня 2019 року у справі №824/284/19-а, від 29 квітня 2020 року у справі №560/1942/19, від 18 червня 2020 року у справі №140/2024/19 та від 1 липня 2020 року у справі №400/1758/19. Так, за приписами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. У частині третій статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду - частина третя статті 123 КАС. Пункт 8 частини першої статті 240 КАС суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Колегія суддів зазначає, що пропуск строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України. Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду. Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного звернулася до суду з цим позовом 28 грудня 2020 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого частиною п`ятою статті 122 КАС України. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, і з таким погоджується апеляційний суд, що обставини, на які посилається позивач, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки не перешкоджали зверненню до суду в установлений строк. Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду мають суб`єктивний характер і не позбавляли останнього можливості звернутися до суду із цим позовом у встановлені КАС України строки. Згідно прецедентного права Європейського Суду право на доступ є одним з аспектів права на суд, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні. Тим не менше, ці обмеження не повинні обмежувати або зменшити доступ людини таким чином або в такій мірі, що сама суть права знеціниться; такі обмеження не будуть сумісні з положеннями Конвенції, якщо вони не переслідують законну мету або якщо немає розумної пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Перес де Рада Каванілес проти Іспанії). Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи. У справі Белле проти Франції Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач уже станом на 11 листопада 2020 року був обізнаний про наявність судового рішення ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2020 року про закриття провадження у справі № 303/4470/18, оскільки вчиняв дії по поверненню судового збору. Зі змісту ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 листопада 2020 року № 303/4470/18 вбачається, що представник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного - Комар М.Р. 11.11.2020 звернувся до суду із заявою про повернення судового збору, у зв`язку із закриттям провадження у справі № 303/4470/18 (а.с. 69, 70), а тому апеляційний суд не приймає до уваги твердження апелянта про те, що тільки отримавши на їх запит від 08.12.2020 № 6299 повний текст ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2020 року, виникли підстави для звернення з даним позовом. Також, заслуговує на увагу і те, що позивачем ще 29 жовтня 2020 року було проведено оплату судового збору за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 , яка надана Закарпатському окружному адміністративному суду разом із позовною заявою (а.с. 9). Позивач у даній справі мав усі правові підстави для вчасного звернення до суду з відповідним позовом у розумні строки, будь-яких перешкод для реалізації такого права матеріали справи не містять, як і підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, а інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім того, у рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 Конституційний Суд України роз`яснив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Отже, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даним позовом і ним не надано суду належних обґрунтувань та доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 у справі 824/284/19-а. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення. Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст.308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду, у справі № 260/47/21 без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 03.06.21