Постанова 4856 № 240/16995/20
від 02.06.2021 ·П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/16995/20 Головуючий у 1-й інстанції:Єфіменко О.В. Суддя-доповідач: Шидловський В.Б. 02 червня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Матохнюка Д.Б. Боровицького О. А. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : До суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо застосування показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки (7763,17 грн), з моменту призначення пенсії, а саме з 11.06.2020. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 оскаржив його до суду апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" йому призначено в червні 2020 року, до того позивач отримував пенсію за вислугу років по Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому потрібно застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2017, 2018, 2019 роки. Апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст.311 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України та до 11.06.2020 отримував пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». 11.06.2020 позивач подав до відповідача заяву про переведення його пенсії за вислугу років на пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №918020145933 задоволено заяву позивача та з 11.06.2020 переведено останнього на пенсію за віком. Позивач, вважаючи, що при здійсненні переведення його з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідачем помилково застосований показник середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015, 2016, який відповідає моменту призначення пенсії за віком особі в 2017 році звернувся до відповідача із заявою від 23.07.2020 (а.с.7-8), якою просив усунути порушення. Листом Головне управління Пенсійного фонду України №15259-14138/11-02/8-0600/20 від 25.08.2020 (а.с.9-10) повідомлено позивача про те, що при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, а тому підстави для застосування для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати України, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки відсутні. Не погоджуючись з такими діями Пенсійного фонду, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017, 2018 та 2019 роки, оскільки таке застосування можливе лише при призначенні пенсії. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Згідно зі статтею 8 Закону №1058-IV громадяни України мають право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. За приписами частин першої, другої статті 7 Закону №1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Статтею 10 Закону України № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Положеннями частини 2 статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV регламентовано, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що ч.3 ст.45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком). Колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся вперше 11 червня 2020 року. Таким чином, отримуючи пенсію за вислугу років позивач не користувався жодним із видів пенсій, встановлених Законом №1058-ІV, тому звернувшись до відповідача із заявою від 12.05.2020 про призначення йому пенсії за віком, позивач використав право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону №1058-ІV вперше, та перейшла з одного виду пенсії на інший. Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №876/5312/17 від 31 жовтня 2018 року. Таким чином, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю підтверджуються встановленими у справі обставинами. Водночас, суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини, що мають значення для вирішення позовних вимог, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати скасувати та задовольнити вказані позовні вимоги. Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Ч.6 ст.139 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Із матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією №0.01851449504.1 від 28.09.2020 року (а.с.4). Відповідно до квитанції №0.0.2037213109.11 від 02.03.2021 року за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції позивач сплатив судовий збір у розмірі 1261,20 грн. (а.с.55). З урахуванням наведеного та висновків суду апеляційної інстанції по суті позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору в розмірі 2102 грн (1261,20 грн + 840,80 грн). Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо застосування показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 ; Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки (7763,17 грн), з моменту призначення пенсії, а саме з 11.06.2020. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (ЄДРПОУ - 13559341) суму понесених судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві) гривні. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Матохнюк Д.Б. Боровицький О. А.