Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/2843/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2843/20 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Червоний Маяк" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Червоний Маяк" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Приватне сільськогосподарське підприємство «Червоний Маяк» звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртансбезпеки у Чернігівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 197797 від 14.07.2020. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у задоволенні позову було відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що судом було проігноровано доводи позивача та невірно застосовано п.27 Порядку, що призвело до невірного висновку. Вказує про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані чи відомості щодо результатів вимірювання або зважування транспортного засобу, з яких можна було б встановити в чому саме полягає порушення (вагових чи габаритних параметрів) та чому в постанові, що оскаржується зазначено, що ці параметри порушено від 10-ти % до 20% але не зазначено на скільки саме. Також зазначає про те, що судом грубо проігноровано про наявність та порушення пункту 18 Порядку №879, яким передбачено видачу довідки про здійснення габаритно-вагового контролю. Крім того, звертає увагу суду, що відповідачем було винесено 4 постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу. Спірну постанову у даній справі було винесено при таких саме обставинах та також аналогічно оскаржено в судовому порядку. Однак, справу №620/2845/20 розглянуто з викликом сторін, що дало можливість звернути увагу суду на обставини справи. Стверджує, що вказаним рішенням позов задоволено в повному обсязі, а рішення станом на теперішній час набрало законної сили. Згідно п.3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи, 25.05.2020 посадовими особами Київського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом зважування, за результатами якої видано чек зважування, складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 25.05.2020 № 0005133 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 25.05.2020 № 0013488. Так, при проходженні габаритно-вагового контролю співробітниками Київського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки було встановлено, що навантаження на одиночну вісь транспортного засобу складає 12,62 т. при нормативно-допустимих 11 т., що свідчить про перевищення вагових параметрів навантаження на одиночну вісь на 14,72%. На підставі вказаних документів було складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 25.05.2020, згідно якого за перевищення нормативних параметрів позивач повинен сплатити кошти в сумі 608,31 євро. Також посадовими особами Київського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.05.2020 № 235115, яким зафіксовано порушення позивачем статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевезення вантажів з перевищенням нормативно-вагових параметрів від 10% до 20%. В графі «Пояснення водія про причини порушень» та «Підпис» будь-які відомості відсутні. За результатами розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт Управлінням Укртрансбезпеки у Чернігівській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 14.07.2020 №197797, якою на ПСП «Червоний Маяк» накладено штраф у розмірі 17000,00 грн., відповідно до абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів враховує наступне. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства). Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення). Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування. Відповідно до ст. 48 Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. Згідно ст. 60 зазначеного Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. За правилами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30 (далі - Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Згідно п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Пунктом 4 Правил № 30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Відповідно до пп. 4 п. 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Згідно п. п. 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів. Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Приписами пунктів 15-18, 20 Порядку № 879 регламентовано, що контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення). За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських. З матеріалів справи вбачається, що габаритно-ваговий контроль було здійснено за допомогою приладу - ваги автомобільні тензометричні типу "Лахта-У" СВ-80000А/18 заводський № 1217, відповідність якого вимогам ДСТУ ЕN 45501:2017 та експлуатаційної документації фірми-виробника ООО "Метровес" Україна підтверджено копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П40М10105220, чинного до 20.02.2021. Таким чином, станом на дату проведення зважування транспортного засобу позивача метрологічна характеристика вимірювальної техніки відповідала вимогам нормативно-технічної документації. Згідно п. 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом МВС України та Мінінфраструктури України від 10.12.2013 року № 1007/1207 (далі - Порядок №1007/1207), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС. Відповідно до пункту 4 Порядку № 1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: 1) визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 2) розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; 3) здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422; 4) видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); 5) складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 6) у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; 7) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю (додаток 2); 8) реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів (додаток 3); 9) при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку; 10) у разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював перевезення великоваговим транспортним засобом з перевищенням навантаження на одиночну вісь транспортного засобу 12,62 т. при нормативно-допустимих 11 т., що свідчить про перевищення вагових параметрів навантаження на одиночну вісь на 14,72%. Вкладене в сукупності дає підстави стверджувати, що з урахуванням положень наведених вище нормативних актів та приписів ст. 60 Закону оскаржувана постанова винесена відповідачем правомірно. Аналогічна за своїм змістом правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.07.2019 року у справі №803/1540/16 та від 31.07.2019 року у справі №802/518/17-а. Стосовно посилання позивача на порушення відповідачем процедури розгляду справи про накладення штрафу, з огляду на не повідомлення про час та місце розгляду справи про правопорушення ПСП «Червоний Маяк», колегія суддів звертає увагу на наступне. Згідно пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У відповідності до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. При цьому, колегія суддів враховує, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27 Порядку №1567). Порядок оформлення матеріалів та розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, уповноваженими на те посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів (далі - уповноважені посадові особи) врегульовано інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України 24.04.2013 року № 254 (далі - Інструкція № 254). Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 розділу ІІІ Інструкції №254 при розгляді справи про адміністративне правопорушення особа, уповноважена розглядати справи про адміністративне правопорушення, зобов`язана дотримуватися вимог статті 38 Кодексу, відповідно до якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі триваючого правопорушення - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення. Справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливий лише у випадках, коли є підтвердження про належне повідомлення цієї особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Системний аналіз вищенаведених положень свідчить, що на орган державного контролю покладено обов`язок належного повідомлення суб`єкта господарювання про місце і час розгляду справи про порушення шляхом вручення суб`єкту господарювання такого повідомлення під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2020 на адресу позивача було направлено повідомлення №44889/41/24-20 про необхідність забезпечити участь представника під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яка була призначена на 23.06.2020 з 10.00 год до 11.00 год. в приміщенні Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області, що підтверджується копією повідомлення та фіскального чека. 22.06.2020 директором ПСП «Червоний маяк» направлено листа №227 про відкладення розгляду справи за Актом №235115 від 25.05.2020 на іншу дату. У свою чергу, 23.06.2020 на адресу позивача рекомендованим листом було направлено повідомлення про необхідність з`явитися представнику на розгляду справи 07.07.2020. 06 липня 2020 року представник позивача повторно надав до Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області заяву №246 про відкладення розгляду справи на іншу дату, та погодив перенесення розгляду на 14.07.2020. Як встановлено Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 30.03.2021 року у справі №620/2845/20, на обставини якої посилається сам позивач у своїй апеляційній скарзі, 06.07.2020 року адвокату Галушко Миколі Вікторовичу під підпис було повідомлено, що справа буде розглядатися 14.07.2020 року з 10.00 год. до 11.00 год. у приміщенні Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області. Отже , як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово повідомлявся про місце і час розгляду справи, за його клопотанням розгляд справи неодноразово переносився. Оскільки 14.07.2020 на розгляд справи представник позивача, належним чином повідомлений, не з`явився, відповідачем за результатами розгляду матеріалів, було винесено спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не було порушено процедуру розгляду справи про порушення габаритно-вагових параметрів. Посилання апелянта на те, що в оскаржуваній постанові безпідставно вказано дату набрання нею законної сили 14.07.2020 року, а її належним чином засвідчена копія позивачу взагалі не надсилалася, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне. Пунктом 28 Порядку №1567 передбачено, що адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований суб`єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову. Згідно п. 29 указаного Порядку копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням. У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення. Положенням Порядку №1567, на який посилається апелянт, регламентовано питання виконання постанови про накладення штрафу та алгоритм її направлення. Разом з тим, будь-яких застережень про те, коли така постанова набирає законної (юридичної) сили, вказаним порядком не визначено. Відтак, враховуючи, що спірна постанова є актом індивідуальної дії, остання набирає чинності з моменту її прийняття (підписання). Посилання апелянта на те, що в акті № 216742 від 25.05.2020 не зазначено будь-яких фактичних порушень габаритно-вагових параметрів, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що вказаний акт містить однозначний висновок про порушення позивачем норм чинного законодавства, а саме: перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% без відповідного дозволу. Посилання позивача на порушення пункту 18 Порядку №879 з огляду на те, що після здійснення габаритно-вагового контролю водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення, на переконання колегії суддів є обґрунтованим. Разом з тим, враховуючи, що дії чи бездіяльність працівників Київського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки позивачем не оскаржувались в межах даної справи, а вказана довідка складена за результатами здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу міститься в матеріалах справи, вказані доводи не стосуються предмету розгляду. Посилання апелянта на відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі не є підставою для виникнення об`єктивних сумнівів у достовірності результатів зважування відповідними вагами. Крім того, така вимога щодо необхідності використання під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпекою або її територіальними органами методики, затвердженої Мінекономрозвитку, яка була закріплена у п. 19 Порядку №879, з 08.09.2017 року виключена на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №

671. Вказане свідчить про відсутність у відповідача-2 обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.08.2018 року у справі №820/1420/17. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Червоний Маяк" залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя: Судді: