Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/982/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 червня 2021 року м. Дніпросправа № 280/982/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Дениско» на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2021 р. (суддя Татаринов Д.В., повне судове рішення складено 25.03.2021 р.) в справі № 280/982/21 за позовом Селянського (фермерського) господарства «Дениско» до Головного управління ДПС в Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Селянське (фермерське) господарство «Дениско» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.09.2020 р. № 1981257/23797557, прийняте комісією Головного управління ДПС в Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 22.09.2020 р. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2021 р. клопотання ГУ ДПС в Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду задоволено, позовну заяву Селянського (фермерського) господарства «ДЕНИСКО» до Головного управління ДПС в Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам, що мають значення для справи, неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянтом приведено обставини справи, власна правова позиція зі спірного питання та неправомірності оскарження рішення відповідача ГУ ДПС. Також зазначено, що оскільки нормами Податкового кодексу України по-різному врегульоване питання застосування строків оскарження рішення контролюючого органу, вважає, що строк звернення до суду повинен визначатися за правилами, встановленими п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (1095 днів), незалежно від того, чи скористався платник правом на досудове вирішення спору, чи ні. Вказує, що у зв`язку із встановленням карантину постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, 22.07.2020 № 641, 09.12.2020 № 1236 позивач був обмежений у поданні позовної заяви, що є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ГУ ДПС у Запорізькій області просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги. Заявлене клопотання про заміну сторони правонаступником судом не розглядається, адже в апеляційному порядку переглядається ухвала про залишення позову без розгляду, а не рішення по суті позовних вимог. Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Встановивши, що позивачем оскаржується рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію / відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1981257/23787557 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22 вересня 2020 року №1, яке прийнято 29 вересня 2020 року, а позивач скористався адміністративним порядком оскарження рішення контролюючого органу, за результатами якого винесено рішення від 08 жовтня 2020 року про відмову у задоволенні скарги, проте з позовною заявою позивач звернувся до суду лише 30 січня 2021 року (дата подання позовної заяви на відділення пошти), тобто з пропуском тримісячного строку, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, та про неповажність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, відсутність підстав для його поновлення, тому задовольнив клопотання Головного управління ДПС в Запорізькій області та залишив позову заяву без розгляду. Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне. Судом встановлено, що рішенням комісії регіонального рівня від 29.09.2020 р. № 1981257/23787557 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 22.09.2020 р., виписаної позивачем. 06.10.2020 р. позивачем подана скарга до ДПС на рішення комісії регіонального рівня від 29.09.2020 р. № 1981257/23787557. Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.10.2020 р. № 54957/23787557/2 скаргу платника податку залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної без змін. Рішення про результати розгляду скарги позивачу вручено 08.10.2020 р., а з позовом до суду позивач звернувся 31.01.2021 р. Спірним є питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу після закінчення процедури досудового врегулювання спору як підстави для залишення позовної заяви без розгляду. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною четвертою статті 122 КАС України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Таким чином, частина друга статті 122 КАС встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. За умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду, - тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18, спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення. У випадку, що розглядається, рішення про результати розгляду скарги надійшло позивачу 08.10.2020 р., тобто в межах встановлено законодавцем строку, з позовом до суду позивач звернувся 31.01.2021 р., тобто із пропуском тримісячного строку. За змістом частини третьої статті 123 КАС України, яка поширює свою дію на спірні правовідносини, згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Оскільки позивачем не заявлено про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви без розгляду. Доводи апелянта, що строк звернення до суду повинен визначатися за правилами, встановленими п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (1095 днів), незалежно від того, чи скористався платник правом на досудове вирішення спору, чи ні, суд визнає необґрунтованими з підстав, викладених вище. Посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції поважності причин пропуску строку звернення до суду, а саме на встановлення карантину постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, 22.07.2020 № 641, 09.12.2020 № 1236, через що позивач був обмежений у поданні позовної заяви, що є поважною причиною пропуску строку, суд також не бере до уваги та зазначає, що судом першої інстанції в ухвалі надана належна правова оцінка таким доводам позивача. Суд вказує, що установлення карантину на території України постановами Уряду жодним чином не обмежило позивача у праві на подання позову, а також у реалізації такого права. Крім того, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Цей Закон набрав чинності 17.07.2020 р., тому перебіг процесуальних строків, що були продовжені на час дії карантину, закінчився 06.08.2020 р. Таким чином, на час прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, оскарження в адміністративному порядку такого рішення та звернення з цим позовом до суду встановлення карантину не було підставою для продовження процесуальних строків. Також суд звертає увагу, що позивачем фактично не заявлялось про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення такого строку, а посилання на на встановлений постановами Кабінету Міністрів України карантин, прийнятий з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), через який позивач був обмежений у подачі позовної заяви, що є поважною причиною, викладено позивачем у поданій 09.03.2021 р. відповіді на відзив, в якій заперечив проти залишення позовної заяви без розгляду. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали не вбачається. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Дениско» на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2021 р. в справі № 280/982/21 залишити без задоволення. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2021 р. в справі № 280/982/21 за позовом Селянського (фермерського) господарства «Дениско» до Головного управління ДПС в Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 03.06.2021 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 03.06.2021 р. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко