Постанова 4851 № 520/16825/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2021 р. Справа № 520/16825/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2020, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 30.12.20 по справі № 520/16825/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, в якому просив суд: - визнати протиправними дії ГУ ПФ України в Харківській області які полягають у виплаті лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018 та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 однією сумою без використання при такій виплаті Постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів, які надають боржнику можливість для відстрочення виплат; - зобов`язати ГУ ПФ України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 однією сумою без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів, які надають боржнику можливість для відстрочення виплат. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно обмежено розмір пенсії, шляхом зменшення її розміру при проведенні виплати з 01.01.2018 та з 01.01.2019 у розмірі 50% та 75% сум підвищення пенсії відповідно. Позивач зазначив, що зі змісту п. п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 вбачається, що нею врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку, зазначеними пунктами постанови фактично зменшено розмір доплат до пенсій за результатами перерахунку у 2018-2019 роках. Крім того, позивач зазначив, що мав "законні сподівання" отримати пенсію у збільшеному розмірі після її перерахунку, отже, обмеження щодо строків та розмірів виплати сум доплати до пенсії за попередні роки, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №103, не можуть бути застосовані. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у виплаті ОСОБА_1 лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою, із врахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 05.03.2020. У решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривен 80 копійок). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення в цій частині, та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративно судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як свідчать матеріали справи, позивач перебуває на обліку у ГУ ПФ України в Харківській області як отримувач пенсії за вислугу років з 01.11.2007 згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Розмір призначеної вперше пенсії складав 65% грошового забезпечення, виходячи з вислуги років 25 років. ГУ ПФ України у Харківській області відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №103 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, на підставі довідки уповноваженого органу, відсотковий розмір пенсії залишився не змінний і склав 65% грошового забезпечення. Водночас, під час здійснення вказаного перерахунку у 2018 році встановлено виплату пенсії у розмірі 50%, у 2019 році у розмірі 75% та у 2020 році у розмірі 100% від підвищеної пенсії позивача, відповідно до протоколів перерахунку пенсії. Не погоджуючись з вказаним розрахунком пенсії та розміром її виплати, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ). Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на час спірних правовідносин), перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Згідно з ч. 18 ст. 43 Закону №2262-XII, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-ХІІ (надалі - Порядок №45). Відповідно до п. 1 Порядку №45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України №2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №103 встановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України №2262-XII до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до «постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі по тексту Постанова Кабінету Міністрів України 704). Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №103, виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України №103 внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України, зокрема у Порядок №45 до Закону України №2262-XII, та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 за №393, а саме пункт 5 викладено у такій редакції: «

5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням». Постановою Кабінету Міністрів України №103 також установлено, що у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій зазначаються лише розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою. Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Відповідно до пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №2262-XII, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі по тексту Порядок №3-1), про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії. Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45. Тобто, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Так, на підставі положень ст. 63 Закону №2262-XII, п. 4 Порядку №45, позивач отримав право на перерахунок пенсії у 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. При цьому Кабінет Міністрів України уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й реалізовано останнім у Порядку №45. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 скасовано. Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Згідно з ч. 1 ст. 325, ст. 265 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Таким чином, пункти 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №3-1 до Закону України №2262-XII втратили чинність з 05.01.2019. Постановою Кабінету Міністрів України №704 збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідно до пункту 10 зазначеної Постанови Кабінету Міністрів №704 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів №103) ця постанова набирає чинності з 01.03.2018. Постанова Кабінету Міністрів №103 в частині внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів №704 є чинною. З набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів №704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли правові підстави для перерахунку пенсії. Скасування пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів №103 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 не впливає на вказані підстави. Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 по 01.12.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. У зв`язку з скасуванням пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів №103 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано з 05.03.2019. Отже, з 05.03.2019 пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100% суми підвищення пенсії. Враховуючи вказане вище, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що дії ГУ ПФ України в Харківській області які полягають у виплаті позивачу лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019 є протиправними. Як вбачається зі змісту пунктів 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України №103, нею врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку. Питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям «порядок проведення перерахунку пенсії». Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 05.03.2019, з урахуванням вже сплачених сум, визначається Законом України №2262-XII, отже підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції «Захист прав власності», а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання ГУ ПФ України в Харківській області виплатити позивачу пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 05.03.2019, із врахуванням раніше виплачених сум. Стосовно позовних вимог щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу колегія суддів зазначає наступне. Так, питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати" та відповідно до ч. 1 зазначеного Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно з ч. 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом. Статтею 3,4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати" визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Таким чином, компенсація втрати частини доходів нараховується та виплачується на вже нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України. При цьому, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію особа набуває в момент отримання доходу. Тобто, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. При цьому, Закон України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу. Враховуючи, що виплата суми недоплаченої частини основного розміру пенсії на даний час позивачу не проведена, колегія суддів звертає увагу на відсутність виплати основної суми доходу в розумінні Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати", за наявності якої можлива виплата суми компенсації. Отже, оскільки позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, суд першої інстанції дійшов вірного зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, враховуючи їх передчасність. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.09.2020 у справі № 300/544/19. Стосовно позовних вимог в частині здійснення виплати суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. З аналізу викладеного колегія суддів зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України, ст. ст. 2, 5 КАС України. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Таким чином, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб факт порушення був обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно. Суд під час прийняття постанови вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України). Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Разом з тим, зважаючи на ті обставини, що пенсійні виплати, щодо яких заявлено позовні вимоги, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на час звернення позивача до суду нараховані та виплачені не були у зв`язку з чим право позивача на виплату перерахованої пенсії однією сумою відповідачем порушено не було, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 в частині задоволення позову про зобов`язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії ОСОБА_1 однією сумою та про зобов`язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 05.03.2020, з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 по справі №520/16825/2020 скасувати в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії ОСОБА_1 однією сумою та про зобов`язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 05.03.2020. Прийняти в цій частині постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 по справі №520/16825/2020 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц