Постанова Київський апеляційний суд № 373/1183/20

справа № 373/1183/20 головуючий у суді І інстанції Рева О.І. провадження № 22-ц/824/6429/2021 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 2 червня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Писаної Т.О. суддів - Приходька К.П., Журби С.О. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2021 року по справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: У вересні 2020 року АТ КБ "Приватбанк" звернувся із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 17 липня 2012 року, в якій представник позивача АТ КБ "Приватбанк" просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість в сумі 35 632,77 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 грн. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 17 липня 2012 року відповідачка підписала заяву № б/н про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк". При підписанні заяви відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява на отримання кредиту разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку» складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві. Відповідачка ознайомлена із умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується її підписом у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідачки щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження. Проте, відповідачкою умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого утворилася заборгованість перед банком, яка станом на 14 червня 2020 року становила 35 632,77 грн, що складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту - 22 044,80 грн, заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 - 7 922,96 грн, пені - 5 665,01 грн. Оскільки відповідачка зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала та має заборгованість, позивач був змушений звернутися з відповідним позовом до суду. Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2021 року позовну заяву АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнено із ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 17 липня 2012 року у розмірі 22 044, 80 грн та судові витрати у розмірі 1303,24 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із указаним рішенням суду відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду із апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що в анкеті-заяві зазначено лише анкетні дані відповідачки, її контактну інформацію, відомості майновий стан та трудову діяльність. Даних про те, який кредитний ліміт встановлено, тип картки, розмір процентів за користування кредитом, погоджений сторонами, розмір пені та штрафних санкції, передбачених за несвоєчасне погашення кредиту, тощо в анкеті-заяві не зазначено. Вказує, що жодний тариф з обслуговування кредитних карт не обирала та не використовувала кредитні кошти АТ КБ "Приватбанк". Зазначає, що позивач без згоди відповідачки не зрозуміло з яких підстав змінював кредитний ліміт. Вважає, що розрахунок заборгованості доданий до позовної заяви, не може підтверджувати існування боргу, оскільки він не містить даних про вид договору, реквізитів розрахункового рахунку, на якому виникла заборгованість, не містить також даних про наявність на день підписання анкети-заяви кредитного ліміту в розмірі, вказаному у позові, не містить підпису відповідальних осіб та не скріплений печаткою банку. Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Оскільки у справі ціна позову становить 35 632,77 грн, що менше ста розмірів прожиткового мінімуму, і указана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Згідно із частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини 1 статті 274 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною 1 статті 367 ЦК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково доданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із частиною 1 статті 376 ЦК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Задовольняючи позов в частині стягнення основної заборгованості в сумі 22 044,80 грн суд першої інстанції виходив із доведеності позивачем обставин справи щодо наявності у відповідачки грошового зобов`язання за кредитним договором б/н від 17 липня 2012 року на умовах та розмірах, якими обґрунтовано позовні вимоги в частині вимог, що стосуються стягнення суми основного боргу. В частині відмови у задоволенні позову оскаржуване рішення ні позивачем ні відповідачем не оскаржується, тому не є предметом перевірки. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо доведеності позивачем підстав для стягнення основної суми заборгованості ураховуючи наступне. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 17 липня 2012 року відповідачка ОСОБА_1 підписала анкету-заяву №б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приват Банк. Доводи апеляційної скарги не містять обставин, що спростовують факт підписання відповідачем указаної анкети-заяви. На підтвердження розміру заборгованості позивачем до позову надано у суд першої інстанції виписку по рахунку за договором станом на 16 червня 2020 року (а.с. 50-54), яка відповідачем не спростована та є належним доказом, що підтверджує наявність боргу та його розмір. Такого ж висновку про те, що виписка по рахунку є належним доказом розміру заборгованості, дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №200/5647/18. Таким чином, вимоги позову щодо стягнення 22 044,80 грн заборгованості за тілом кредиту є доведеними належними доказами, не спростованими відповідачем, тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку стягнувши із відповідача вказану суму заборгованості. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не користувалася кредитними коштами колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи наявні докази протилежного, а саме довідки про надані кредитні картки (а.с. 12-13) та виписка по рахунку, що підтверджує сам факт використання і повернення грошових коштів. Також, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, звільнивши відповідача від доказування, оскільки відповідач була повідомлена судом про розгляд справи шляхом направлення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження на адресу, вказану у довідці від 26 листопада 2020 року №976, підписаної в.о. старости Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області Н.Г.Черниш (а.с. 63). Згідно із зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.68) ухвала Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2020 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження була отримана за вказаною адресою 26 січня 2021 року. Указані докази належного повідомлення сторони відповідача про розгляд справи, що наявні у матеріалах справи, не спростовані. Крім того, відповідачка скористалася правом на апеляційне оскарження, у апеляційній скарзі виклала свої доводи, відтак право на доступ до правосуддя дотримано. Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. У зв`язку з цим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач довів, що відповідачці була видана кредитна картка, що вона використовувала кредитні кошти, що підтверджено поданими позивачем доказами, а саме заявою ОСОБА_1 , розрахунком заборгованості, з якого вбачається, що позичальниця частково погашала кредит. Суд першої інстанції всебічно і об`єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в оскаржуваній частині щодо стягнення заборгованості у сумі 22 044,80 грн ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави до його скасування з мотивів викладених у апеляційній скарзі відсутні. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з частиною 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, зазначених в статті 389 ЦПК України. ГоловуючийТ.О. Писана СуддіК.П. Приходько С.О. Журба