Постанова 4824 № 760/6529/21

Єдиний унікальний номер 760/6529/21 Головуючий в суді I інстанції Застрожнікова К.С. Апеляційне провадженя № 33/824/2469/2021 Суддя-доповідач Гриненко О.І. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 травня 2021 року суддя Київського апеляційного суду Гриненко О.І., розглянувши з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника Татарченка К.В., подану захисником апеляційну скаргу на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року, прийняту щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави. Згідно із постановою судді, ОСОБА_1 20 лютого 2021 року о 06 год. 00 хв. у м. Києві по просп. Л.Гузара, 1 керував транспортним засобом «Opel Vivaro» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: специфічний запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» або у лікаря відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із постановою судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Татарченко К.В. подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, скасувати, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, захисник вказує, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення мало місце грубе порушення поліцейським вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», оскільки пройти огляд на стан сп`яніння у відповідному медичному закладі поліцейськими ОСОБА_1 запропоновано не було, а направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 20.02.2021 додане до матеріалів, складено поліцейським без відома ОСОБА_1 та фактичного направлення його для проходження огляду. Також апелянт вказує, що суду не надано доказів того, що на час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Крім того, захисник вказує, що розписка про зобов`язання не керувати транспортним засобом від імені ОСОБА_1 написана не останнім, а іншою особою. Також захисник вказує, що суддя в оскаржуваній постанові безпосередньо не досліджував показання свідків в суді та не встановлював відповідності їх змісту обставинам, викладеним поліцейським у протоколі. Окрім іншого, захисник зазначає про те, що ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не були роз`яснені його процесуальні права. Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Татарченка К.В., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується фактичними даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №140730 від 20 лютого 2021 року (а.с.1), письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.2,3), розписці ОСОБА_1 про те, що він зобов`язується не керувати транспортним засобом (а.с.4), направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння (а.с.5), відеозаписі з нагрудної камери поліцейського, який був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.6). Апеляційним судом було переглянуто відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення. На вказаному відеозаписі зафіксовано факт категоричної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в присутності двох свідків. Крім того, із запису вбачається, що ОСОБА_1 особисто запитує працівника поліції, у зв`язку з чим його зупинили, що підтверджує той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом і спростовує доводи апеляційної скарги захисника про відсутність доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Також спростовуються даними відеозапису доводи апеляційної скарги про те, що розписка про зобов`язання не керувати транспортним засобом від імені ОСОБА_1 написана не останнім, а іншою особою. Так, на прохання працівника поліції писати пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення не таким крупним шрифтом як в розписці, ОСОБА_1 не заперечував, а також на попередження поліцейського не керувати транспортним засобом, оскільки ОСОБА_1 написав розписку із зобов`язанням не керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 відповів, що керувати не буде, викличе драйвера. З відеозапису також вбачається, що працівник поліції запитував ОСОБА_1 чи розуміє він, що за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, на останнього складатиметься протокол про адміністративне правопорушення, а крім того, при складанні протоколу працівник поліції роз`яснював права та ознайомлював ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення. За таких обставин, доводи апеляційної скарги захисника про те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не були роз`яснені його процесуальні права є необґрунтованими. Будь-яких порушень з боку працівників поліції зазначений відеозапис не містить. Доводи апеляційної скарги про те, що пройти огляд на стан сп`яніння у відповідному медичному закладі поліцейськими ОСОБА_1 запропоновано не було, а направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 20.02.2021 додане до матеріалів, складено поліцейським без відома ОСОБА_1 та фактичного направлення його для проходження огляду, також є безпідставними з огляду на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення, з яким ОСОБА_1 ознайомлювався, зазначено, що до протоколу окрім іншого додається направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння. Окрім того, доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі жодним чином не спростовують його вини у невиконанні ним вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Всі матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень, протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та підписаний ним без будь-яких зауважень. Також є необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що суддя в оскаржуваній постанові безпосередньо не досліджував показання свідків в суді та не встановлював відповідності їх змісту обставинам, викладеним поліцейським у протоколі, оскільки суддя дослідив письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , визнав їх достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в адміністративному правопорушенні, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами у справі. З урахуванням викладеного вважаю, що доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а відтак підстав для її задоволення апеляційний суд не вбачає. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено. З урахуванням викладеного, вважаю, що постанова судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Татарченка К.В. залишити без задоволення, а постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Гриненко