Постанова 4855 № 640/6268/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6268/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Грибан І. О., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 01.02.2021) у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо невиплати при звільненні ОСОБА_1 усіх належних йому сум; - стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 кошти на оплату класного чину у сумі 6 704, 75 грн; - стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 кошти за час затримки розрахунку при звільненні з роботи з 25.12.2019 по 16.03.2020; - стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток з 17.03.2020 по день постановлення рішення у справі. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити у повному обсязі, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що факт набуття чинності Законом України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» не є підставою для припинення нарахування та виплати надбавки за класний чин з 25 вересня 2019 року. На виконання цього Закону відповідна постанова Кабінету Міністрів України прийнята лише 26 лютого 2020 року. До Шостого апеляційного адміністративного суду 27.05.2021 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту кого відповідач щодо задоволення вимог апелянта заперечує. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, з належними документами, що посвідчують право представників представляти їх інтереси, в судове засідання не з`явилися. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 01.06.2021р. постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 - слідчому прокуратури Черняхівського району Житомирської області з 08.06.2011 присвоєно класний чин - юриста 3 класу, що підтверджується копією наказу №635к. Згідно із наказом Генеральної прокуратури України від 16.08.2019 №717ц ОСОБА_1 - прокурору другого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України присвоєно класний чин - радника юстиції. Наказом Генеральної прокуратури України від 21.12.2019 №2095ц, на підставі ст. 9 Закону України «Про прокуратуру», пп. 2 п. 19 р. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» ОСОБА_1 звільнено з органів прокуратури з 24.12.2019. Відповідно до розрахункового листа ОСОБА_1 за 2019 року вбачається, що у період з 25.09.2019 року по 24.12.2019 року до складової заробітної плати не включено надбавку за класний чин. Позивач вважаючи такі дії відповідача, щодо невиплати надбавки за класний чин, протиправними, звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII). Приписами частини 1 статті 49 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII (далі - Закон №1789-XII) встановлено, що заробітна плата прокурорів складається із посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років і має забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов`язків, а так само закріплення кваліфікованих кадрів. Постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 року №1795-XII затверджено Положення про класні чини працівників органів прокуратури. В подальшому згідно пункту 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-IX (далі - Закон №113-IX) визнано такими, що втратили чинність: - пункт 8 частини першої статті 15; частину четверту статті 16; абзац перший частини другої статті 46-2; статтю 47; частину першу статті 49; частину п`яту статті 50; частину третю статті 51-2, статті 53 і статті 55 Закону України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793, із наступними змінами); - Постанову Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року "Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 4, ст. 14). Вказаний Закон набув чинності 25.09.2019. Відтак, з 25.09.2019 положення частини 1 статті 49 Закону №1789-XII, що встановлювала складову заробітної плати прокурора - надбавку за класні чини, втратила чинність, а заробітну плату прокурорів врегульовано статтею 81 Закону №1697-VII. Зокрема, частиною 1 статті 81 Закону №1697-VII у редакції з 25.09.2019 встановлено, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до частини 2 статті 81 Закону №1697-VII, заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. За наведеного вбачається, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформування органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113- ІХ, у прокурорів відсутнє право на отримання надбавки за класний чин як складової заробітної плати, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у позивача із 25 вересня 2019 року відсутнє право на нарахування та виплату надбавки за класний чин. Також судом першої інстанції зроблено вірні висновки щодо безпідставності посилань позивача на пункт 3 розділу II Закону №113-IX, з огляду на наступне. Так, дійсно приписами пункту 3 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ від 19 вересня 2019 року встановлено, що за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури. Додатком 8 до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 за №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (далі - Постанова №505) визначено розмір надбавок до посадових окладів працівників органів прокуратури за класні чини. Вказана постанова була чинною на день прийняття Закону України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ. Додаток 8 Постанови №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2020 року №171 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Натомість, за загальним правилом, конкуренція правових норм у часі повинна вирішуватися на користь норми, прийнятої пізніше, оскільки найновіше законодавство демонструє способи та форми правового регулювання, які на даний етап розвитку суспільства, на думку законодавця, є більш доцільними. Закон № 113-ІХ прийнято значно пізніше ніж Постанова № 505 із урахуванням відповідних змін, внесених Постановами КМУ від 6 жовтня 2014 року № 506, від 30 вересня 2015 року № 763, від 30 серпня 2017 року № 657, а тому виходячи із ієрархії нормативно-правових актів, має пріоритет у застосуванні. Як зазначено вище, 25 вересня 2019 року набув чинності Закон № 113-ІХ, згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» якого втратили чинність, зокрема, частина перша статті 49 Закону України «Про прокуратуру» та постанова Верховної Ради України від 06 листопада 1991 року «Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України», тобто, положення законодавства, на підставі яких встановлювалися класні чини працівників органів прокуратури України та передбачалася відповідна надбавка як складова частина заробітної плати. Відтак, з набранням чинності Законом № 113- ІХ, у прокурорів відсутнє право на отримання надбавки за класний чин як складової заробітної плати, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку що у позивача із 25 вересня 2019 року відсутнє право на нарахування та виплату надбавки за класний чин. Слід зауважити, що збереження виплати за класний чин у підзаконному нормативно-правовому акті не може бути застосовним, за відсутності передбаченого законом права на таку виплату, оскільки заробітна плата прокурора регулюється виключно Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами (стаття 81 Закону № 1697-VII). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 560/4178/20 та від 18 травня 2021 року у справі № 360/2160/20. Також безпідставними є посилання апелянта на рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020, мотивуючи це наступним (надалі - Рішення №6-р/2020). Як вірно зазначено судом першої інстанції, пунктом 2.2 Рішення №6-р/2020 встановлено, що заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131-1 Основного Закону України, має визначатися виключно законом, а тому положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, є таким, що суперечить частині другій статті 131-1 Основного Закону України. В даному випадку, складові елементи заробітної плати працівників прокуратури визначені Законом №1697-VII у редакції з 25.09.2019, а відтак вказаним рішенням не підтверджується право позивача на отримання доплати за класний чин у спірний період. Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови складено 02.06.2021)