Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/4247/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/4247/18 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого-судді: Чаку Є.В. суддів: Єгорової Н.М., Мєзєнцева Є.І. за участю секретаря: Ковтун К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, третя особа: концерн "Військторгсервіс" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, в якому просив: - визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у погодженні внесення об`єкта малої приватизації - "будівля магазину", що знаходиться по АДРЕСА_1 , до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, №503/8/1006 від 23.10.2018 року та зобов`язати Міністерство оборони України погодити включення вказаного об`єкту до відповідного переліку згідно з законом; - визнати бездіяльність Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області при розгляді заяви ОСОБА_1 , зареєстрованої за №ЗП/355 від 09.10.2018 року, протиправною та зобов`язати включити до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації об`єкт зазначений у ній. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення Міністерства оборони України про відмову у погодженні внесення об`єкта малої приватизації - "будівля магазину", що знаходиться по АДРЕСА_1 , до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, №503/8/1006 від 23.10.2018 та зобов`язання Міністерства оборони України погодити включення вказаного об`єкту до відповідного переліку згідно з законом - закрито. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що рішення є необґрунтованим і незаконним та підлягає скасуванню у зв`язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи та неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а також через неправильне застосування норм матеріального права. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року провадження у справі №620/4247/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, третя особа: концерн "Військторгсервіс" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії зупинено до розгляду Верховним Судом касаційної скарги по справі №620/4247/18. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року провадження у справі поновлено. Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав. Як убачається з матеріалів справи, 19.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області із заявою про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, а саме «будівлю магазину», що знаходиться по АДРЕСА_1 . Листом від 06.11.2018 за №18-02-03791 відповідач повідомив, що керуючись пунктом 2 розділу IV Порядку подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, який затверджено наказом Фонду державного майна України від 22.05.2018 №675, Відділення направило копію заяви позивача на розгляд до Міністерства оборони України. Розглянувши заяву позивача Міністерство оборони України відмовило у погодженні щодо включення будівлі магазину, що знаходиться по АДРЕСА_1 , до переліку об`єктів, що підлягають приватизації. Рішення мотивоване тим, що ухвалою Господарського суду м. Київ від 17.04.2018 року у справі 910/23971/16 , залишеної без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 та постановою Верховного Суду від 09.04.2019, затверджено мирову угоду у справі про банкрутство Концерну "Військторгсервіс" умовами якої передбачено, що боржнику (Концерну "Військторгсервіс") забороняється відчуження нерухомого майна, що закріплене за ним на праві господарського відання до моменту погашення боржником боргів, зазначених у мировій угоді. Вважаючи бездіяльність Відділення при розгляді вищевказаної заяви протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна регулюються Законом України від 18 січня 2018 року № 2269-VІІІ «Про приватизацію державного та комунального майна» (далі - Закон № 2269-VІІІ). Так, відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 2269 приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями. До об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України (ч. 1 ст. 4 Закону № 2269). Відповідно до ст. 7 Закону № 2269, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження, зокрема, затверджують переліки об`єктів, що підлягають приватизації. Порядок приватизації державного і комунального майна передбачає, у тому числі, формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації (ч. 1 ст. 10 Закону № 2269). Згідно із положеннями ст.11 Закону № 2269 ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці. Заяви про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, подаються потенційними покупцями до державних органів приватизації за місцезнаходженням об`єкта, що приватизується, у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України. Державні органи приватизації протягом трьох днів після надходження заяви звертаються щодо надання згоди на включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації. Уповноважені органи управління державним майном надають згоду на приватизацію об`єкта державної власності або вмотивовану відмову протягом 15 днів з моменту надходження звернення від державних органів приватизації. Відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі: коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації; коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об`єкта; вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації; невключення Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України до переліку об`єктів великої приватизації, що підлягають приватизації. Наведені норми кореспондуються з Порядком подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 22.05.2018 року №

675. В даному випадку, як було зазначено вище, відповідачем було направлено до Міністерства оборони України заяву ОСОБА_1 для отримання відповідного погодження. У встановлений Законом №2269 строк уповноважений орган управління державним майном надав мотивовану відмову у погодженні пропозиції щодо включення вищевказаного майна до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації. Отримавши відмову у погодженні Міністерства оборони України, відповідач відповідно до вимог Закону №2269 відмовив ОСОБА_1 у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації будівлі магазину, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Враховуючи вищенаведене, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи та дослідивши норми права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд вважає, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, при скасуванні спірного наказу, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством України, тому ОСОБА_2 у задоволенні позову слід відмовити. Щодо посилань апелянта на відсутність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна інформації про встановлені Мировою Угодою обмеження на відчуження зазначеного Об`єкта малої приватизації, колегія суддів зазначає наступне. Судом встановлено, що підставою для відмови стало те, що будівля магазину, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , перебуває на балансі філії "Військторг" Концерну "Військторгсервіс". Ухвалою Господарського суду м. Київ від 17.04.2018 року у справі 910/23971/16 ,залишеної без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2018 та постановою Верховного Суду від 09.04.2019, затверджено мирову угоду у справі про банкрутство Концерну "Військторгсервіс" умовами якої передбачено, що боржнику (Концерну "Військторгсервіс") забороняється відчуження нерухомого майна, що закріплене за ним на праві господарського відання до моменту погашення боржником боргів, зазначених у мировій угоді. Зі змісту додатку №3 до мирової угоди вбачається, що будівля магазину, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , включена до переліку об`єктів, на які угодою встановлено заборону відчуження. Частиною 4 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Відповідно до частини першої ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Згідно з частиною першою ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до статті 124-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна інформації про обмеження на відчуження зазначеного Об`єкта малої приватизації не є підставою невиконання судового рішення, що набрало законної сили. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або недоведеність матеріалами справи. Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Н.М. Єгорова Є.І. Мєзєнцев