Постанова 4851 № 440/6601/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2021 р.Справа № 440/6601/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. , за участю секретаря судового засідання Сузанського О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2021, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, повний текст складено 01.03.21 по справі № 440/6601/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Технограндбуд" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державна податкова служба України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 13 листопада 2020 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Технограндбуд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про: - визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області №4754 від 26.08.2020 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "Будівельна фірма "Технограндбуд" критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, - зобов`язання Головного управління ДПС у Полтавській області виключити ТОВ "Будівельна фірма "Технограндбуд" із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, - визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.06.2020 №1607924/42889651, - зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 09.04.2020 №6, що складена ТОВ "Будівельна фірма "Технограндбуд" в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного подання. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що спірні рішення не відповідають вимогам податкового законодавства, оскільки посилання відповідача на податкову інформацію носить загальний, неоднозначний та суперечливий характер. Позивач відзначив, що не виклавши розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, як передбачено п. 8 Порядку №1165, відповідач діяв без дотримання процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах. Вказував, що квитанція про зупинення реєстрації податкових накладних не містить посилання на перелік документів не достатніх для реєстрації податкових накладних. За твердженням позивача, після зупинення реєстрації податкової накладної надані усі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції. Проте, відповідні документи не взяті відповідачем до уваги, з огляду на що ухвалено рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області №4754 від 26.08.2020 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Технограндбуд" з переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 03.06.2020 №1607924/42889651. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 09 квітня 2020 року №6, що складена Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Технограндбуд" в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного подання. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Технограндбуд" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області. Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зазначає, що оскаржуваним рішенням, внесенням до позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку не породжуються правові наслідки для платника податків та не порушують його права, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В судовому засіданні протокольною ухвалою було задоволено клопотання представника відповідача та замінено Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на його правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області як територіальний орган утворений на правах відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ ВП44057192). Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ТОВ "БФ "Технограндбуд" (код ЄДРПОУ 42889651) зареєстровано як юридична особа 15 березня 2019 року, номер запису 1 074 102 0000 084113 та є платником податку на додану вартість. Як вбачається з копії витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.08.2020 №165, вказаною комісією прийнято рішення про відповідність ТОВ "БФ "Технограндбуд" критеріям ризиковості платника податку /а.с. 63 т. 2/. Членами комісії було враховано наступні обставини: платника було включено до переліку ризикових плати податків 25.07.2019 року за податковою інформацією, а саме номенклатура придбаних товарів була відмінна від номенклатури реалізованих. ТОВ "Будівельна Фірма Технограндбуд" перебуває на обліку в ГУ ДПС в Полтавській області (м. Полтава) з 15.03.2019. Зареєстровано платником ПДВ 01.05.2019. Відповідно до Повідомлення форми 20-ОПП використовує в господарській діяльності офіс (м. Горішні Плавні, проспект Героїв Дніпра, с 75) та склад (м. Горішні Плавні, вул. Добровольського, буд. 14) та автомобілі (Mercedes-benz , BMW 520D , SAAB, RENAULT, VOLKSWAGEN PASSAT). Кількість працюючих - 21 особа. Основний вид діяльності - будівельно-монтажні роботи. Керівник - ОСОБА_1 , є також посадовою особою 2 СГД Громадська організація "Народне об`єднання "Майдан", ТОВ "Основа НРК". Головний бухгалтер - ОСОБА_2 . Засновники - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ( НОМЕР_1 ). Показники податкових декларацій з ПДВ за січень - липень 2020 року: обсяги постачання на митній території України -8161,0 тис.грн.; рахується від`ємне значення в розмірі 88,9 тис.грн. За результатами аналізу діяльності ТОВ "Будівельна Фірма Технограндбуд" згідно даних інформаційних систем ДПС України, а також наданим переліком первинних документів до повідомлення про невідповідність платника критеріям ризиковості до повідомлення, не спростовано податкову інформацію щодо участі у формуванні та розповсюдженні ймовірно схемного податкового кредиту. Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.08.2020 № 4754 "Будівельна Фірма Технограндбуд" було визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки не спростовано податкову інформацію щодо участі у схемі формування та розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредиту /а.с. 45 т. 2/. Крім того, позивачем ТОВ "БФ "Технограндбуд" складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 27.04.2020 податкову накладну №6 від 09.04.2020 на транспортні послуги по перевезенню щебню кількістю (об`ємом, обсягом) 453,22 т на загальну суму 10442,18 грн., в тому числі, ПДВ - 1740,36 грн. /а.с. 221 т. 1/. За результатами розгляду податкової накладної №6 від 09.04.2020 контролюючий орган через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, версія 2.3.4.46 направив ТОВ "БФ "Технограндбуд" квитанцію, у якій зазначено, що документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК №6 від 09.04.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 221 т. 1/. ТОВ "БФ "Технограндбуд" направлено контролюючому органу повідомлення від 29.05.2020 №138 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено з поясненнями. До вказаного повідомлення позивачем надано додатки. 03.06.2020 комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення /т. 2 а.с. 46/ №1607924/42889651 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.04.2020 №6. За змістом вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено про ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Додаткова інформація: не надано копію первинного документа, який став підставою виписки податкової накладної, а саме відсутній акт виконаних робіт. Позивач не погодився з рішеннями комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №4754 від 26.08.2020 та №1607924/42889651 від 03.06.2020, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із недоведеності відповідачем правомірності рішення про відповідність позивача як платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.06.2020 №1607924/42889651. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку. Згідно з п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Підпунктом 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів. Положеннями п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Відповідно до п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На час виникнення спірних правовідносин механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних був визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку № 1165 терміни вживаються у такому значенні: автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку. Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Пунктом 7 Порядку № 1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Додатками № 1, 3 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно. Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. При цьому, у рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Судовим розглядом встановлено, що оскаржуване рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області №4754 від 26.08.2020 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "Будівельна фірма "Технограндбуд" критеріям ризиковості платника податку, ґрунтується на висновках про відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості. додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. При цьому, у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація". Із дослідженого оскаржуваного рішення податкового органу №4754 від 26.08.2020 встановлено, що зазначене поле оскаржуваного рішення містить наступну інформацію: "не спростовано податкову інформацію щодо участі у схемі формування та розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредиту". При цьому не наведено ані змісту (розшифрування) самої податкової інформації, ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, найменування товарів які позивач придбавав та реалізовував тощо. Разом з цим, згідно з Порядком № 1165, в якості підстави, повинно бути зазначено відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація. Під час розгляду справи контролюючим органом не подано до ані до суду першої ані до суду апеляційної інстанцій жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України. У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Колегія суддів вважає, що не виклавши розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, в спірному рішенні, як це передбачено п.8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах. За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскаржуване рішення податкового органу не містить обґрунтованих підстав віднесення ТОВ "Будівельна фірма "Технограндбуд" до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, доказів, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником із посиланнями на відповідні документи. На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про недоведеність відповідачем правомірності застосування до ТОВ "Будівельна фірма "Технограндбуд" п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, з огляду на що оскаржуване рішення №4754 від 26.08.2020 є протиправним та підлягає скасуванню. Стосовно позовних вимог щодо зобов`язання податкового органу виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, колегія суддів зазначає наступне. Так, доводи відповідача стосовно зазначеної частини позовних вимог зводять до того, що оскаржуваним рішенням, внесенням до позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку не породжуються правові наслідки для платника податків та не порушуються його права, що є підставою для відмови у задоволенні позову, на підтвердження чого відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постановах від 03.03.2020 по справі №240/3665/19 та від 20.11.2019 по справі № 480/4006/18. Колегія суддів не враховує практику Верховного Суду, викладену у постановах від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19, від 20.11.2020 у справі № 480/4006/18, на які посилається відповідач, оскільки вказані судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин, під час дії норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 №117, які на час прийняття спірного рішення втратили чинність, оскільки з 01.02.2020 набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165, в якому прямо передбачена можливість оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку у судовому порядку. Висновки колегії суддів відповідають правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 по справі № 340/474/20. Колегія суддів зазначає, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Стосовно посилань відповідача на те, що спірне рішення про визначення ТОВ "Будівельна фірма "Технограндбуд" таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку не є рішенням, яке тягне за собою виникнення негативних наслідків для підприємства, суд зазначає наступне. Слід враховувати, що наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати господарську діяльність. Отже, не виключення позивача із наведеного переліку може призвести до певних правових наслідків, у зв`язку з чим, враховуючи, що судовим розглядом встановлено протиправність рішення про визначення ТОВ "Будівельна фірма "Технограндбуд" таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, колегія суддів вважає, що зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є дотриманням гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Таким чином, позовна вимога про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту прав позивача та відповідає ст. 245 КАС України, як похідна вимога, з огляду на що підлягає задоволенню. При цьому, задоволення позовних вимог у цій частині не є втручанням у здійснення відповідачем дискреційних повноважень. Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.06.2020 №1607924/42889651, колегія судів зазначає. За змістом підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з п. 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Відповідно до п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція). Відповідно до п.п. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на час виникнення спірних правовідносин був визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Згідно з п.п. 3-5 Порядку № 1165 податкова накладна, яка не відповідає критеріям (ознакам) безумовної реєстрації, підлягає перевірці на предмет ризиковості господарських операцій в аспекті наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку. Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Так, відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7). Пунктом 11 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Водночас, надаючи оцінку підставам зупинення реєстрації податкових накладних, поданих позивачем, колегія суддів ураховує, що акт, котрий затверджує критерії ризиковості здійснення операцій, має на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Дійсно, відповідно до чинного законодавства у податкового органу наявні повноваження на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас, наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення. Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним. Аналогічні правові висновки неодноразово викладені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 30 липня 2019 року у справі № 200/14026/18-а. Окрім того, контролюючим органом не зазначено в квитанціях про зупинення реєстрації конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. У квитанції, яка містяться в матеріалах справи, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів "щодо підтвердження інформації , зазначеної в ПН/РК ", однак, не вказано конкретних документів, яких не вистачає; у свою чергу, позивач направив до ГУ ДПС у Полтавській області відповідні пояснення щодо реальності господарських операцій із контрагентом; доказів на підтвердження зворотного відповідачами до суду не надано. Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що 31.05.2019 між ТОВ "БФ "Технограндбуд" (виконавець) та ТОВ "Діорит" (замовник) укладено договір про надання послуг №31/05-19 /а.с. 165 т.1/, за умовами якого в порядку і на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується за заявками замовника надати транспортні послуги, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі послуги. Найменування послуг: транспортні послуги по перевезенню матеріалів (вантажів). Маршрут: Шматківський гранітний кар`єр - тупик №8а ТОВ «Діорит». Кількість (обсяг) заслуг: згідно усних або письмових заявок замовника. Згідно п. 2.1. Договору загальна вартість всіх послуг за цим Договором визначається за домовленістю сторін, вказується в Актах прийому-передачі виконаних робіт та Додатках до договору, які є невід`ємною частиною цього с зговору. Оплата за послуги здійснюється в гривнях. Вартість послуг на момент укладення договору складає 23,04 грн. (двадцять три гривні чотири копійки) з ПДВ за перевезення 1 тонни матеріалів (вантажів). Вартість може бути змінена за взаємною згодою Сторін, що підтверджується заповідною додатковою угодою або специфікацією до даного Договору (п. 2.2. Договору) Згідно п. 3.1 Договору розрахунки за надані послуги проводяться шляхом оплати Замовником після одержання від Виконавця рахунку на оплату послуг (далі - рахунок) та підписання Сторонами Акту наданих послуг і передачі документів, зазначених пунктом 4.2. Договору. До рахунка додаються: документи, що підтверджують виконання послуг, первинні документи, передбачені для даного виду послуг чинним законодавством, а також документи, що надаються вантажовідправником для супроводу товару Замовника. Сторони свідчать, що Замовник зобов`язується розрахуватись з Виконавцем за надані послуги протягом 10-ти днів з моменту отримання від Виконавця документів відповідно до п. 4.1. та п. 4.2. цього Договору. Платіжні документи та первинні бухгалтерські документи за цим Договором оформлюються згідно з чинним законодавством з дотриманням усіх вимог, що звичайно ставляться до змісту і форми таких документів, з обов`язковим зазначенням номера договору за яким здійснюється переказ грошових коштів (п. п. 3.2, 3.3. та 3.4. цього Договору). Умовами п. 4.1. Договору визначено, що надання послуг здійснюється на підставі усної чи письмової заявки, що видається Замовником Виконавцю в строк вказаний в заявці. Виконавець розглядає заявку Замовника в 1 денний строк та акцептує її або надає Замовнику обґрунтовані заперечення у письмовій формі. Після надання послуг між Сторонами оформлюється відповідний акт про надання послуг, який підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється печатками Сторін. Послуги вважаються наданими виключно після їх фактичного виконання та передання документів, зазначених в п. 4.1. та п. 4.2. Договору, (п. 4.2. Договору). Відповідно до п. 4.3. Договору датою передачі послуг Виконавця Замовнику, вважається дата підписання Акту про надання послуг. Здавання-приймання послуг проводиться уповноваженими представниками Замовника і Виконавця (п. 4.4. Договору). Згідно п. 4.6. Договору Виконавець має право залучити для надання вищевказаних послуг третіх осіб, залишаючись при цьому відповідальним перед Замовником за їх дії. У квітні 2020 року позивачем у відповідності до умов договору були надані транспортні послуги по перевезенню щебню згідно маршруту визначеному п. 1.3 договору, що підтверджується актом наданих послуг №135 від 09.04.2020 на суму 10442,18 грн. /а.с. 174 т. 1/. На підтвердження надання послуг по перевезенню щебню позивачем надано до матеріалів справи товарно-транспортну накладну №Р 135 від 09.04.2020 /а.с. 181 т. 1/. За надані послуги ТОВ "Діорит" перераховано на рахунок позивача кошти, що підтверджується платіжними дорученнями, банківською випискою про рух коштів /а.с. 185, 188 т. 1/. Перевезення вантажу у квітні 2020 року здійснено ФОП ОСОБА_5 , якого позивач залучив з метою належного виконання своїх договірних зобов`язань перед ТОВ «ДІОРИТ», на підставі договору про надання послуг №39 від 31.05.2019, на підтвердження позивачем чого надано акт наданих послуг №6/39 від 09.04.2020 /т. 1 а.с. 190, 199/. Перевезення вантажу, здійснювалось транспортним засобом із напівпричепом, власником якого є ОСОБА_6 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 12.01.2005 та КХС486932 від 19.06.2004 та безпосередньо ОСОБА_6 на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 23.02.2016, що видане центром 7442 /а.с. 204-209 т. 1/. Як вбачається з письмових пояснень представника позивача, розрахунки з ОСОБА_6 за надані транспортні послуги здійснювалися підприємством у квітні 2020 року. Таким чином, у позивача виникли податкові зобов`язання на дату складання та підписання акту надання послуг, позивач був зобов`язаний скласти податкову накладну від 09.04.2020 №6 та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від того, чи була здійснена оплата за надані послуги. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем після зупинення реєстрації податкової накладної було сформовано та подано до податкового органу відповідний пакет документів, у тому числі акт наданих послуг. Надані позивачем первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Незважаючи на надання позивачем письмових пояснень та первинних документів, головою комісії Головного управління ДПС у Сумській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 03.06.2020 №1607924/42889651. В порушення вимог законодавства вказане рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, містять лише загальне твердження про ненадання первинних документів "щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування". З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку таких документів. Вживання податковим органом загального посилання на необхідність подання "копій документів" є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Зазначений висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. У рішенні від 13 грудня 2001 у справі "Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 ) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Обов`язковою ознакою правового акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства. Отже, рішення контролюючого органу повинне відповідати критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та не породжувати його неоднозначного трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 09.07.2019 у справі № 140/2093/18. У свою чергу, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності, що узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 у справі № 822/1817/18 та від 20 серпня 2019 у справі № 2540/3009/18. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції, та на те, що такі документи були надані позивачем контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних. Так, податковим органом у квитанціях не зазначено перелік документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, що виключало можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, що прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що за відсутності належного мотивування податковим органом рішень про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, таке рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.06.2020 №1607924/42889651 підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність захисту прав позивача шляхом покладення на ДПС України обов`язку зареєструвати податкову накладну № 6 від 09.04.2020, оформлену ТОВ "Будівельною фірмою Технограндбуд", суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. У контексті наведеного, колегією суддів враховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки. Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається. Разом з тим, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі № 21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14. Водночас, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)". З урахуванням того, що відмова у реєстрації податкової накладної визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 09.04.2020, оформлену ТОВ "Будівельною фірмою Технограндбуд". На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 року по справі № 440/6601/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.< Звіт > Головуючий суддя І.С. Чалий Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов Повний текст постанови складено 02.06.2021 року