Постанова 4804 № 239/3/16-ц

Єдиний унікальний номер 239/3/16-ц Номер провадження 22-ц/804/1430/21 П О С Т А Н О В А Іменем У К Р А Ї Н И 02 червня 2021 року Донецький апеляційний суд колегією суддів у складі: Головуючого судді Никифоряка Л.П. Суддів Новікової Г.В., Хейло Я.В. за участі секретаря судового засідання Ротар Я.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця Виконавчого округу Донецької області Горелика Євгена Борисовича про арешт коштів, за участі заінтересованої особи ОСОБА_2 , в якій подано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новогродівського міського суду Донецької області від 23 березня 2021 року (головуючий в суді першої інстанції Любчик О.В.), ВСТАНОВИВ: 11 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав до суду скаргу на постанову приватного виконавця Виконавчого округу Донецької області Горелик Євгена Борисовича - Приватний виконавець від 08 лютого 2021 року, в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на ім`я ОСОБА_1 на рахунок IBAN НОМЕР_1 платіжна картка № НОМЕР_2 ……7724, відкритий в АТ КБ «Приватбанк». Існування таких вимог заявник пов`язував із тим, що єдиним джерелом для його існування є пенсія, котра перераховується на вказаний рахунок та для здійснення відрахувань з пенсії існує окремий порядок про нарахування за даним видом стягнення не більше 20% від розміру пенсії, якого Приватний виконавець не дотримався. Ухвалою Новогродівського міського суду Донецької області від 23 березня 2021 року відмовлено у задоволенні скарги. Суд першої інстанції виходив з того, що рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 не відноситься до рахунків із спеціальним чи обмеженим режимом використання, оскільки заявником не надано відповідних доказів. Згідно висновків суду на те, що рахунок на який накладено арешт Приватним виконавцем не являється рахунком із спеціальним чи обмеженим режимом використання вказує також та обставина, що на цей рахунок, окрім виплат з Пенсійного фонду також надходили й інші кошти. Також на думку суду, фінансова установа Банк в якому відкрито рахунок, в межах своїх повноважень не повернув без виконання постанову Приватного виконавця з тих причин, що кошти знаходились на рахунку на який не може бути накладений арешт; та не вбачав у накладенні арешту на цей рахунок порушень прав клієнта. З таким судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 , який в апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу та задовольнити скаргу. Доводи скарги зводились до того, що суд в порушення Закону України «Про виконавче провадження» визнав законним накладення арешту на пенсійну картку, що призвело до списання всієї пенсії в рахунок погашення боргу та позбавило заявника засобів до існування. Інша вимога апеляційної скарги заявником зводилась до неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, вказуючи, що дійсно на спірний рахунок надходили кошти, які не відносились до пенсійних виплат, однак це гроші як допомога від рідних доньок заявника. Також заявник апеляційної скарги зазначає, що порушенням чинного законодавства є те, що в автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутня постанова про звернення стягнення на заробітну плату та пенсію боржника. На час розгляду справи відзив не надходив. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватись перевірка судового рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, за відсутності заявника від якого надійшла заява про розгляд справи без нього, також за відсутності Приватного виконавця та заінтересованої особи, які повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами. Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 17 березня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики від 26 вересня 2014 року в загальному розмірі 603 678,62грн /том І а.с.38/. 29 березня 2016 року Новогродівським міським судом Донецької області на виконання рішення цього суду від 17 березня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики в загальному розмірі 603 678,62грн у справі № 239/3/16-ц видано виконавчий лист /том І а.с.45/. 15 квітня 2016 року державним виконавцем відділу виконавчої служби Новогродівського міського управління юстиції Манойло О.В. відкрито виконавче провадження ВП № 50848913 про стягнення 603 678,62грн з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за договором позики /том ІІ а.с.101-102/. 06 квітня 2018 року державним виконавцем Покровського міськрайонного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Пахомовою А.М. відкрито виконавче провадження ВП №56130597 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 72 813,11грн процентів та моральної шкоди за договором позики /том ІІ а.с.99-100/. 21 березня 2019 року старшим державним виконавцем Покровського міськрайонного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Пахомовою А.М. об`єднано виконавчі провадження ВП № 56130597 та ВП № 50848913 в зведене виконавче провадження №58696230 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у загальному розмірі 607 128,82грн /том ІІ а.с.97-98/. 02 лютого 2021 року старшим державним виконавцем Покровського міськрайонного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Пахомовою А.М. виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у загальному розмірі 607 128,82грн повернуто стягувачу /том ІІ а.с.103-104/. 02 лютого 2021 року державним виконавцем Виконавчого округу Донецької області Гореликом Є.Б. відкрито виконавче провадження ВП №64354324 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики від 26 вересня 2014 року в загальному розмірі 544 241,04грн /том ІІ а.с.105-106/. 02 лютого 2021 року державним виконавцем Виконавчого округу Донецької області Гореликом Є.Б. винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 54 424,00грн та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 529,00грн /том ІІ а.с.158-161, 163-166/. 08 лютого 2021 року державним виконавцем Виконавчого округу Донецької області Гореликом Є.Б. у виконавчому провадженні № 64354324 винесено постанову про арешт коштів боржника що містяться на відкритих в банківських установах рахунках, у межах суми звернення, з урахуванням визначених у постанові від 02 лютого 2021 року основної винагороди 54 424,00грн та мінімальних витрат виконавчого провадження 529,00грн, в загальному розмірі 599 194,04грн /том ІІ а.с.158-161, 199-200/. Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні скарги виходив з того, що ОСОБА_1 є боржником за виконавчим провадженням ВП № 64354324 та в судовому засіданні не підтверджені обставини, які би перешкоджали приватному виконавцю накладати арешт на кошти боржника. Перевіривши оскаржуване рішення апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин - Закон № 1404-VIII проголошує, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За змістом пункту 7 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Статтею 56 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. У даній справі учасники не заперечували обставин з приводу дотримання приватним виконавцем процедури накладення арешту на кошти боржника ОСОБА_1 , що містяться на відкритих в банківських установах рахунках, зокрема рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк». Порушення своїх прав заявник пов`язував із тим, що на вказаний рахунок із спеціальним режимом використання надходять кошти від Пенсійного фонду України, які являються його єдиним джерелом доходів. Чинне законодавство забороняє звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом /стаття 48 Закону № 1404-VIII/. Визначальним у даній справі є не безпосередньо те чи надходили на арештований рахунок кошти з Пенсійного фонду України, а саме встановлення обставин чи є арештований рахунок із спеціальним режимом використання, спеціальним чи іншим рахунком, звернення стягнення на який заборонено законом В матеріалах справи відсутні будь які підтвердження, що рахунок ОСОБА_1 на який накладено арешт є рахунком із спеціальним режимом використання, спеціальним чи іншим рахунком, звернення стягнення на який заборонено законом. Так само рішення суду не може обґрунтовуватись лише самими правовими підставами або аргументами на які робиться посилання в апеляційній скарзі без встановлення відповідних фактів. За недоведеності заявлених в позовній заяві фактів щодо віднесення спірного рахунку до рахунку із спеціальним режимом використання, спеціального чи іншого рахунку, звернення стягнення на який заборонено законом вимоги заявника не ґрунтуються на чинному законодавстві. Ніщо не вказує на те, що судом не дотримано принципу рівності що витікає із змісту частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які він не зміг повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб заявник надав пояснення та докази щодо обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог. Та суд першої інстанції відреагував на аргументи заявника щодо джерела надходження коштів, які надходили на арештований рахунок та обґрунтовано вважав що зазначені заявником обставини про приналежність коштів його донькам не спростовують висновків суду першої інстанції. Фактично доводи апеляційної скарги за своєю суттю є ідентичними тому що було викладені в скарзі та зазначені доводи були предметом перевірки судом першої інстанції який дійшов обґрунтованого та законного висновку. Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги про законність та обґрунтованість судового рішення суду, висновки суду здійсненні з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Новогродівського міського суду Донецької області від 23 березня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 02 червня 2021 року. Судді: