Ухвала КАС ВС № 819/1827/17

УХВАЛА 31 травня 2021 року Київ справа №819/1827/17 адміністративне провадження №К/9901/17061/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В., суддів: Білак М.В., Губської О.А., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі № 819/1827/17 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної державної адміністрації про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В : У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільської обласної державної адміністрації (далі - Тернопільська ОДА), в якому просив: визнати протиправним і скасувати розпорядження голови Тернопільської ОДА від 22 вересня 2017 року №296-к «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити його на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської ОДА та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано розпорядження голови Тернопільської ОДА від 22 вересня 2017 року №296-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено позивача на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської ОДА з 23 вересня 2017 року. Стягнуто з Тернопільської ОДА на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 вересня2017 року по 11 січня 2018 року в розмірі 47917,50 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Постановою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій у зв`язку з порушенням судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду судам необхідно було дослідити питання наявності у відповідача вакантних посад станом на момент звільнення позивача, які би могли бути запропоновані йому відповідно до його кваліфікації. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року, в позові відмовлено. 07 травня 2021 року ОСОБА_1 втретє надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - КАС України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне. Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Предметом касаційного оскарження в даній справі є постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року, повний текст, якої виготовлений 26 січня 2021 року. Касаційну скаргу подано 07 травня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Одночасно з касаційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що скаржнику вже було повернуто касаційну скаргу та роз`яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції. Позивач зазначає, що касаційна скарга подана в межах максимально короткого строку, необхідного для підготовки касаційної скарги. Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного. Першу касаційну скаргу позивач надіслав до Верховного Суду 25 лютого 2021 року. Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2021 року первісна касаційна скарга повернута скаржнику, оскільки заявником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку. 24 березня 2021 року ОСОБА_1 повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року. Проте ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2021 року вказану касаційну скаргу повернуто особі, оскільки заявником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку. Копію зазначеної ухвали Верховного Суду від 14 квітня 2021 року скаржник отримав 25 квітня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Скаржником 07 травня 2021 року, тобто через 11 днів після отримання копії ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги. подано третю касаційну скаргу. Проаналізувавши клопотання скаржника про поновлення строку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов`язків. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Однак, зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що неодноразове невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення. Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Слід також зауважити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії"). У контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано. Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, не надання скаржником доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження. За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів. Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ : Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі № 819/1827/17. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі № 819/1827/17 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної державної адміністрації про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... О.В. Калашнікова М.В. Білак О.А. Губська , Судді Верховного Суду