Ухвала КАС ВС № 760/15243/14-а

УХВАЛА 31 травня 2021 року Київ справа №760/15243/14-а адміністративне провадження №К/9901/16813/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В., суддів: Білак М.В., Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі № 760/15243/14-а за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Андрійка Євгена Леонідовича, начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Гоція Богдана Ігоровича третя особа - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві про визнання неправомірними дій, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: 23 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року за нововиявленими обставинами, в якій просив: - скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року у справі №760/15243/14-а; - прийняти ухвалу щодо частково перегляду постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року у частині позовних вимог, у задоволенні яких судом апеляційної інстанції було помилково відмовлено. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року у справі №760/15243/14-а та скасування ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року залишено без задоволення. Постановою Верховного Суду від 20 січня 2021 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 - ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року скасовано і направлено справу на новий судовий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду в частині розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2015 року у справі №760/15243/14 за нововиявленими обставинами. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року - відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням апеляційної інстанції позивач звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою. У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення. За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне. Відповідно до частини 3 статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена 10 березня 2021 року, а касаційну скаргу подано 11 травня 2021 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження. Одночасно з касаційною скаргою скаржник порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції отримано ним 11 березня 2021 року.. Крім того, вказує, що внаслідок наявності у м.Києві в період часу з 05 квітня до 30 квітня локдауну або суворого карантину, а також, з підстав травневих свят, позивач, фізично не міг подати касаційну скаргу у відведений процесуальним законом строк. Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини 1 статті 44 України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, повязані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19, від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19 та від 03 червня 2019 року у справі № 640/3940/19. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Водночас, зазначене клопотання не містить обґрунтувань об`єктивної неможливості звернення до суду касаційної інстанції. Доводи скаржника не підтверджені жодними доказами згідно статті 77 КАС України. Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінету Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Проте, клопотання скаржника не містить доказів та належного обґрунтування того, що скаржник пропустив, встановлений законом строк на касаційне оскарження, через обмеженнями впровадженими у зв`язку з карантином. Посилання скаржника як на підставу пропуску строку на касаційне оскарження великої кількості вихідних днів в період травневих свят не є поважними причинами пропуску такого строку, які об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Враховуючи вищевикладене, вказані скаржником обставини не можуть бути визнані поважними причинами неможливості своєчасного оскарження судового рішення. За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів. Керуючись статтями 248, 329-332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі № 760/15243/14-а. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі № 760/15243/14-а за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Андрійка Євгена Леонідовича, начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Гоція Богдана Ігоровича, третя особа - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві про визнання неправомірними дій, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії- залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 332 КАС України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... О.В. Калашнікова М.В. Білак О.А. Губська, Судді Верховного Суду