Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 568/1375/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 568/1375/20 пров. № А/857/8262/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Качмара В.Я., Курильця А.Р., з участю секретаря судового засідання Квітовської Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 19 березня 2021 року у справі № 568/1375/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Троцюк В.О. в м. Радивилів Рівненської області 19.03.2021 року, згідно з протоколом судового засідання о 09:30 год.), - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі відповідач), в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №850864 від 03.11.2020 про накладення адміністративного стягнення за ст. 125 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) на нього у вигляді попередження, та справу про адміністративне правопорушення закрити. Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 19 березня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 19 березня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана ним постанова є необґрунтованою, винесена відповідачем з порушенням вимог діючого законодавства без відповідних доказів, відсутні відомості про фіксування правопорушення технічним засобами. Сторони згідно положень частин 1 та 2 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, що відповідно до частини 3 даної правової норми не перешкоджає розгляду справи у суді апеляційної інстанції. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції вірно встановлено, що 27 жовтня 2020 року позивач керував автомобілем Оpel Vivaro та був зупинений працівником поліції. Причиною зупинки вказаного транспортного засобу стало порушення правил дорожнього руху, а саме рух поза населеними пунктами без ввімкненого ближнього світла фар. Позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи з метою реалізації права для надання письмових пояснень. Вказане клопотання поліцейською Мосніцькою Н.А. було задоволено та відкладено розгляд справи на 03.11.2020 року. 02.11.2020 на адресу Управління патрульної поліції ним було направлено пояснення та клопотання про розгляд справи за його відсутності. 03.11.2020 року поліцейською Мосніцькою Н.А. за результатом розгляду справи було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення ДП18 № 850864, згідно з якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відтвореним у судовому засіданні відеозаписом із цифрового носія інформації (диска), наданого суду відповідачем, повністю спростовані доводи позивача, який заперечував вчинення ним адміністративного правопорушення. Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Пунктом 9.8 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі Правила), визначено, зокрема, що з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу ближнє світло фар. Статтею 125 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у вигляді попередження за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу. Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно спірної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з порушенням Правил, які виявилися у керуванні автомобілем без увімкненого ближнього світла фар. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. В матеріалах справи відсутні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Покликання відповідача на те, що позивачем визнано вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП, є помилковим, оскільки сам факт визнання особою вини у порушенні Правил не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. З`ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке позивачу поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 537/2088/17. Відповідно до частин 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає. Відповідно до пункту 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно частин 1 та 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Суд першої інстанції у справі, що розглядається, неповно з`ясував обставини справи, не дав належної оцінки встановленим обставинам, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 19 березня 2021 року у справі № 568/1375/20 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 850864 від 03.11.2020 про накладення адміністративного стягнення за ст. 125 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді В. Я. Качмар А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 01.06.2021