Постанова 4852 № 160/13185/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/13185/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., за участю секретаря судового засідання Трошиної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року (головуючий суддя Ільков В.В.) в адміністративній справі за позовом Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області третя особа Дніпропетровська обласна рада про зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі Відповідач), третя особа Дніпропетровська обласна рада (далі Третя особа), в якій, з урахування уточненого позову, просило суд: - зобов`язати Відповідача - Головне управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області виключити з державного реєстру запис щодо встановлення обтяження у вигляді податкової застави на нерухоме майно: цілісний майновий комплекс згідно рішення Дніпропетровської обласної ради від 05.12.2006 року №99-5У за адресою: Криничанський район, смт. Аули. В обґрунтування позову зазначено, зокрема про те, що відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень від 24.04.2019 року № 164770272 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46625728 від 24.04.2019 року майна Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід». Вид обтяження: податкова застава. Запис у реєстр обтяжень було внесено на підставі Рішення № 509-23-55 про опис майна у податкову заставу, Акту № 23 опису майна від І9.04.2019 року. На думку Позивача, вказане Рішення про обтяження на майно у вигляді податкової застави та заборону на відчуження нерухомого майна є неправомірним, та таким, що порушує права підприємства, оскільки майно Позивача, яке перебуває під податковою заставою є спільною власністю територіальної громади сіл. селищ, міст Дніпропетровської області і управління цим майном згідно з чинним законодавством здійснює Дніпропетровська обласна рада. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року по справі №160/13185/20 позовну заяву Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, третя особа Дніпропетровська обласна рада, про зобов`язання вчинити певні дії задоволено (а.с. 111-116). Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку (а.с. 120-123). В апеляційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що жодна із підстав для скасування податкової заяви, передбачених ст. 93 ПК України не настала, наявний у Позивача податковий борг не погашений та не списаний, тому рішення суду першої інстанції, на думку Відповідача, є передчасним та підлягає скасуванню. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі. Відзив мотивовано тим, що майно Позивача є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області й закріплюється за ним на праві господарського відання, при цьому розпорядження за закріпленим підприємством майном здійснюється з дозволу управління Дніпропетровської обласної ради. Третя особа подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, зокрема вказала про те, що відповідно до п. 10 розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. Крім того, разом з апеляційною скаргою Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області заявило клопотання від про заміну сторони в порядку правонаступництва, а саме: Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658). Згідно зі ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів порадившись на місці ухвалила допустити заміну відповідача - Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на його правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658). Третя особа, яка була належним чином сповіщена про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання 26 травня 2021 року свого представника не направила, про причини неявки суд не сповістила. За таких обставин, колегія суддів, з урахуванням думки представників Позивача та Відповідача, кожного окремо, ухвалила розглянути справу без участі представників учасників справи, які не з`явились. В судовому засіданні 26 травня 2021 року представник Відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі. Представник Позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив. Заслухавши пояснення представників учасників справи, кожного окремо, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» (код ЄДРПОУ 34621490) створено рішенням Дніпропетровської обласної ради у 2006 році та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (номер запису: 12051020000000473). Основним видом діяльності Позивача є: 36.00 Забір, очищення та постачання води. На підставі Рішення Дніпропетровської обласної ради «Про формування статутного фонду комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» від 05.12.2006 року, Рішення Дніпропетровської обласної ради «Про затвердження статуту комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Облводоканал», надання попередньої згоди на погодження передачі до комунальної власності територіальним громадам Дніпропетровської області майна спільної власності територіальних громад, та створення комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» від 05.12.2006 року, за Актом №1 прийому-передачі майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області від 10.05.2007 року до статутного фонду комунального підприємства було передано майно, що належить до спільної власності громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, нерухоме майно, яке розташоване за адресою: с. Аули Криничанського району (а.с. 14-19). Відповідно до п. 4.2 Розділу 4 Статуту Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» майно Підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області й закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього дії, які не суперечать чинному законодавству України та цьому Статуту. Розпорядження закріпленим за Підприємством майном здійснюється з дозволу Органу управління майном у порядку, що встановлений чинним законодавством України (а.с. 20 зв. бік). В інтегрованих картах платника податків у Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід», обліковується податковий борг у розмірі у загальному розмірі 59510303,29 грн., який утворився у зв`язку з несплатою у встановлені строки грошових зобов`язань самостійно задекларованих платником податків та донарахованих контролюючим органом шляхом винесення податкових повідомлень-рішень, що не заперечується учасниками справи. 12 березня 2019 року з метою забезпечення виконання боржником зобов`язань податковим органом, на підставі положень ст.ст. 20, 73, 87, 88, 89 ПК України, направлено звернення №27523/10/04-36-55-09-13 до Позивача про визначення майна для реєстрації податкової застави (а.с. 68). Листом від 28 березня 2019 року №503-1/6 (вхідний 52368/10 від 03.04.2019 року) генеральний директором КП ДОР «Аульський водовід» було визначено перелік майна для опису залишковою балансовою вартістю 35310661,86 гривень (а.с. 69-72). 19 квітня 2019 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення №509-23-55 про опис майна КП ДОР «Аульський водовід» у податкову заставу, на підставі якого податковим керуючим проведено опис майна самостійно визначеного платником податків Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід», актом опису від 19 квітня 2019 року №23 описане у податкову заставу майно балансовою вартістю 35310661,86 грн., а саме: - цілісний майновий комплекс згідно рішення Дніпропетровської обласної ради від 05.12.2016 № 99-5/У вартістю 31613318,44 грн., що складається із 105 об`єктів нерухомості; - рухоме майно - 46 одиниць автотранспорту та спеціальної техніки на загальну суму 3697343,42 гривень. На виконання вимог п. 89.8 ст. 89 ПКУ податкову заставу зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень 23.04.2019 року на нерухоме майно - номер запису про обтяження 3132772, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 23.04.2019 року зроблено запис про реєстрацію податкової застави за №23518580 термін дії 23.04.2024 року. Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень від 24.04.2019 року №164770272 контролюючим органом прийнято Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46625728 від 24.04.2019 року майна Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід». Вид обтяження: податкова застава. Запис у реєстр обтяжень було внесено на підставі Рішення №509-23-55 про опис майна у податкову заставу, Акту № 23 опису майна від 19.04.2019 року. Правомірність дій Відповідача щодо обтяження на майно Позивача у вигляді податкової застави є предметом судового розгляду у даній справі. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що: - на підставі п. 4 статуту КП ДОР «Аульський водовід» майно підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області і закріплюється за ним на праві господарського відання, при цьому розпорядження закріпленим за підприємством майном здійснюється з дозволу органу управління Дніпропетровської обласної ради; - в матеріалах даної справи відсутні докази щодо проведення оцінки майна відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України». Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до пп. 14.1.155. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави; Згідно з п.п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Відповідно до положень ст. 89 ПК України право податкової застави виникає: - у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; - у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; - у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій. Підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 ПК України визначено, що не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу». Згідно із ст. 4 Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 року №2654-XII предметом застави не можуть бути: культурні цінності, що є об`єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання; пам`ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом. Предметом застави не можуть бути об`єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації. Предметом застави підприємств державної форми власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації, можуть бути їх товари в обороті або в переробці. Предметом застави не можуть бути гуртожитки як об`єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини, на які поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до п. 89.6 ст. 89 ПК України якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі. Згідно з п. 89.8 ст. 89 ПК України контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі. При цьому, відповідно до положень ст. 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Частиною 1 статті 133 Господарського кодексу України передбачено, що основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Згідно з ч. 1 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що особливості зазначеної правової форми полягають в тому, що суб`єкт права господарського відання як самостійний суб`єкт господарювання несе, за наслідками своєї діяльності, відповідальність лише в межах своїх власних зобов`язань та усім майном, що закріплене за ним на цьому правовому режимі. Як зазначалось вище, відповідно до п. 4.2 Розділу 4 Статуту Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» майно Підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області й закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього дії, які не суперечать чинному законодавству України та цьому Статуту. З аналізу вищенаведеного випливає те, що майно Позивача, закріплене за ним на праві господарського відання не входить до переліку майна, що не може бути предметом застави, що свідчить про безпідставність доводів останнього щодо неправомірності застосування Відповідачем до спірного майна податкової застави. Поряд із зазначеним, колегія суддів звертає увагу і на те, що факт наявності у Позивача станом на 19 квітня 2019 року податкового боргу у загальному розмірі 52064371,47 грн. підтверджується довідкою, наявною в матеріалах справи, та не заперечується Позивачем (а.с. 67). При цьому, суд апеляційної інстанції враховує те, що рішення податкового органу про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 46625728) від 24.04.2019 року майна Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» Позивачем не оскаржено та є чинним. Крім того, балансова вартість майна Позивача є визначеною та вказана останнім у додатку до листа від 28.03.2019 року №503/1-6, яке Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» направило до податкового органу у відповідь на лист від 12.03.2019 року «про виділення майна для реєстрації податкової застави» (а.с. 69-72). Вказане свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції щодо необхідності проведення Відповідачем оцінки майна, яка проводиться у разі невизначеності балансової вартості майна відповідно до положень ст. 89 ПК України. Доказів наявності підстав, визначених ст. 93 ПК України, для припинення податкової застави у межах спірних правовідносин матеріали даної справи, також, не містять. Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Відповідач, обтяжуючи податковою заставою майно, яке належить на праві господарського відання Комунальному підприємству Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід», діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, що свідчить про відсутність підстав для зобов`язання останнього виключити з державного реєстру відповідний запис. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято з порушенням норм матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 16 лютого 2021 року підлягає скасуванню. Керуючись статтями 243, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області - задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі №160/13185/20 - скасувати. В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. В повному обсязі постанова складена 31 травня 2021 року. Головуючий - суддя В.В. Мельник суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов