Постанова 4875 № 905/398/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "31" травня 2021 р. Справа № 905/398/21 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Шутенко І.А., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м.Дніпро, (вх.№1183Д/1-40) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.03.2021 року у справі №905/398/21, за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м.Дніпро, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Донбаснерудпром», м.Волноваха, Донецька область, про стягнення 122475,00 грн.,- ВСТАНОВИЛА: У березні 2021 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Донбаснерудпром» про стягнення штрафу у розмірі 122475,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем кількості вантажу у вагонах, внаслідок чого позивачем нараховано штраф. Ухвалою суду від 10.03.2021 року позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» залишено без руху. Ухвалено заявнику усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки протягом п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду: - належним чином засвідчених копій комерційного акта від 29.09.2020 року №463003/81/108 з копією результатів перевірки до нього та комерційного акта від 07.10.2020 року №417503/116 з результатами перевірки; - копії акта загальної форми (Форми ГУ-23) №2987/В від 26.09.2020 року та пояснень щодо наданої копії акта загальної форми (Форми ГУ-23) №2997/В від 02.10.2020 року; - доказів направлення на юридичну адресу відповідача копій актів загальної форми від 30.09.2020 року №30361, №30362, №30363. До суду 22.03.2021 року надійшла заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» про усунення недоліків з додатками. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.03.2021 року у справі №905/398/21 (суддя Фурсова С.М.) позовну заяву і додані до неї документи повернуто позивачу з посиланням на те, що заявником не усунуто зазначені в ухвалі суду від 10.03.2021 року недоліки позовної заяви. Позивач з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.03.2021 року та направити справу до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про відкриття провадження. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що забезпечуючи виконання процесуальних вимог позивачем було направлено позовну заяву від 02.03.2021 року №НЮС-06/63 з доданими документами на адресу сторони у справі Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Донбаснерудпром», що підтверджується наданим до суду в оригіналі - фіскальний чек, поштова накладна та опис вкладення у цінний лист, засвідченим штемпелем поштового відділення загальним підсумком відправлених аркушів -

52. З опису вкладення слідує: позиція №12, містить найменування предметів, а саме акти загальної форми АРМ ПКО в загальній кількості 7 аркушів, це при тому що зазначено номери лише трьох актів, які складають кількість 3 аркушів. З чого слідує що на адресу відповідача вже були направлені акти загальної форми від 30.09.2020 року №30361, №30362, №30363. Не зазначення їх номерів в описі вкладенні ніяким чином не порушує вимоги п.1 ст. 172 ГПК України. У подальшому, усуваючи недоліки з метою виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 10.03.2021 року у справі №905/398/21, позивачем - АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» було повторно направлені акти загальної форми від 30.09.2020 року №30361, №30362, №30363 разом з супровідним листом, де в описі вкладення зазначається про вкладення у цінний лист 12 аркушів. Не долучення до заяви про усунення недоліків листа супроводу від 19.03.2021 року за №13-04/88 не може слугувати висновком для суду, щодо неможливості встановлення які саме документи направлено на адресу відповідача заявником. Ухвалою суду від 21.04.2021 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.03.2021 року у справі №905/398/21 залишено без руху на підставі ч.3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, а саме подано апеляційну скаргу після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. Апелянту ухвалено усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. При цьому, скаржнику повідомлено, що заява і докази у підтвердження факту усунення недоліків повинні надійти до суду не пізніше п`ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків. 29.04.2021 року до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги разом з додатком (вх.№5013), а саме клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.04.2020 року відкрито апеляційне провадження за скаргою позивача, встановлено строк відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також встановлено учасникам справи строк на протязі якого вони мають право подати до суду клопотання, заяви та документи в обґрунтування своїх вимог і заперечень по справі. Крім того, учасників справи попереджено, що апеляційна скарга підлягає розгляду за правилами ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частина 2 ст.271 Господарського процесуального кодексу України визначає, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскаржувана ухвала у даній справі підпадає під визначення п.6 ч.1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження була направлена учасникам справи рекомендованими листами 30.04.2021 року за адресами, зазначеними в апеляційній скарзі і отримана ними, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які долучено до матеріалів справи. Відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло, а суд не вбачає конкретних обставин справи для того, щоб розглядати апеляційну скаргу у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання. Частина 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Таким чином, останнім днем строку розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.03.2021 року у справі №905/398/21 є 31.05.2021 року перший робочий день після вихідного 30.05.2021 року. У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права при винесенні оскаржуваної ухвали, а також проаналізувавши докази, котрі стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне. Відповідно до ч.2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України заявами по суті справи є, зокрема, позовна заява. Стаття 162 Господарського процесуального кодексу України визначає, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Частина 3 вказаної статті визначає перелік того, що повинна містити позовна заява. Згідно ч.1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 10.03.2021 року позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» залишено без руху. Так, суд першої інстанції встановив, що: - копія комерційного акта від 29.09.2020 року №463003/81/108 з копією результатів перевірки до нього та копія комерційного акта від 07.10.2020 року №417503/116 з результатами перевірки не засвідчені належним чином, а тому не можуть вважатись доказами у розумінні ст. 91 Господарського процесуального кодексу України; - заявником у додатках до позовної заяви (додаток №11) вказано копію акта загальної форми (Форми ГУ-23) №2987/В від 26.09.2020 року, однак, під час відкриття поштового конверту з позовною заявою РФ «Придніпровської залізниці» даного додатку виявлено не було, замість нього виявлено копію акта загальної форми (Форми ГУ-23) №2997/В від 02.10.2020 року; - при дослідженні позовної заяви РФ «Придніпровська залізниця» та доданих до неї документів, виявлено копії доказів, які не перелічені у додатках до заяви, а саме: акт загальної форми від 30.09.2020 року №30361, акт загальної форми від 30.09.2020 року №30362; акт загальної форми від 30.09.2020 року №30363. - при дослідженні позовної заяви РФ «Придніпровська залізниця» від 02.03.2021 року №НЮс-06/63 судом виявлено опис вкладення до цінного листа відправленого на адресу відповідача зі змісту якого не вбачається можливим установити направлення на адресу відповідача вказаних вище актів загальної форми. Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Отже, місцевий господарський суд, встановивши порушення з боку позивача вимог ст.ст. 162, 164 та 172 залишив позовну заяву без руху. При цьому судом, в ухвалі викладено перелік недоліків, що підлягає усуненню та вказано яким саме чином їх можливо усунути. Матеріали справи свідчать, що Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» надало до суду у належні строки заяву про усунення недоліків з додатками, зокрема, належним чином засвідчених копій комерційного акта від 29.09.2020 року №463003/81/108 з копією результатів перевірки до нього та комерційного акта від 07.10.2020 року №417503/116 з результатами перевірки; копіями актів загальної форми (Форми ГУ-23) №2987/В від 02.10.2020 року та №2997/В від 02.10.2020 року. У якості доказів направлення на юридичну адресу відповідача копій актів загальної форми від 30.09.2020 року №30361, №30362, №30363 заявником надано фіскальний чек, поштову накладну, а також опис вкладення у поштовий конверт, у переліку вкладення вказано: «супровідний лист №13-04/88 від 19.03.2021 року у справі №905/398/21 з доданими документами». Відповідно до ч.1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Однією з підстав для залишення позовної заяви без руху слугувало те, що позивачем не надано доказів виконання ним покладеного на нього обов`язку по відправленню відповідачу копій доданих до позовної заяви документів (актів загальної форми від 30.09.2020 року №30361, №30362, №30363). Належним та допустимим доказом виконання такого обов`язку слугує опис вкладення у цінний лист. Позивач у якості виконання покладеного на нього обов`язку щодо надсилання на адресу відповідача документів копій актів загальної форми від 30.09.2020 року №30361, №30362, №30363, надає опис вкладення у цінний лист. Колегія суддів відмічає, що з опису вкладення у цінний лист можливо встановити і він підтверджує направлення на адресу відповідача саме супровідного листа №13-04/88 від 19.03.2021 року у справі №905/398/21, а не копій актів загальної форми від 30.09.2020 року №30361, №30362, №30363. Крім того, супровідний лист до заяви про усунення недоліків не додано. Суд першої інстанції вказав, що в нього не вбачається за можливе встановити, які саме документи направлено заявником на адресу відповідача, і це не дає можливості суду встановити, виконання позивачем вимог частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України. Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції. У апеляційній скарзі позивач вказує, що не долучення до заяви про усунення недоліків листа супроводу від 19.03.2021 року за №13-04/88 не може слугувати висновком для суду, щодо неможливості встановлення які саме документи направлено на адресу відповідача заявником. Проте, саме не долучення супровідного листа і дає висновок неможливості встановлення, які саме документи направлено позивачем відповідачу. Фактично, наданий позивачем опис вкладенні у цінний лист підтверджує факт направлення відповідачу супровідного листа з доданими документами (кількість предметів 12), однак не підтверджує, що направлені саме копії актів загальної форми від 30.09.2020 року №30361, №30362, №30363 і що саме вони входять до складу тих 12-ти предметів. Посилання у апеляційній сказі на кількість аркушів, які були направлені відповідачу та на загальні назви документів, зводяться до позиції скаржника, що суд мав здогадатись, що позивач направив документи. Однак, слід відмітити, що диспозиція статей Господарського процесуального кодексу України не містить відсилок до необхідності здогадування судом, які дії вчинила сторона, наразі позивач, з метою ініціювання судового провадження. Згідно зі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Враховуючи, що позивачем не надано належних і допустимих доказів у підтвердження усунення обставин, перелік яких наведено в ухвалі суду від 10.03.2021 року, які слугували підставою для залишення позову без руху у належні строки, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду, з огляду на приписи ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, про повернення такої позовної заяви. Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів та вчинені при довільному тлумаченні обставин та норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала Господарського суду Донецької області від 24.03.2021 року у справі №905/398/21 має бути залишена без змін. Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 13, 74, 86, 129, 269, 271, 273, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.03.2021 року у справі №905/398/21 залишити без змін. Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя В.С. Хачатрян Суддя О.В. Ільїн Суддя І.А. Шутенко