Постанова 4873 № 927/508/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" травня 2021 р. Справа№ 927/508/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Буравльова С.І. суддів: Андрієнка В.В. Пашкіної С.А. секретар Рибчич А.В. за участю представників: позивача - Бобренко О.С. відповідача-1 - не з`явились відповідача-2 - не з`явились розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк кредит Дніпро" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 р. (повне рішення складено 14.12.2020 р.) у справі № 927/508/20 (суддя - Сидоренко А.С.) за позовом Акціонерного товариства "Банк кредит Дніпро" до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімекс-Агро"

2. ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 1563729,46 грн В С Т А Н О В И В : У червні 2020 року Акціонерне товариство "Банк кредит Дніпро" звернулось до Господарського суду Чернігівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімекс-Агро" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно: - 790793,06 грн заборгованості за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 р., 68491,48 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом, 40227,15 грн пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та 2239,74 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом; - 549137,14 грн заборгованості за кредитним договором № 130219-АЕ від 13.02.2019 р., 63658,75 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом, 46337,74 грн пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та 2844,40 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом. Вимоги позивача обгрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Бімекс-Агро" взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами. Оскільки виконання зобов`язань за вищевказаними кредитними договорами забезпечені порукою ОСОБА_1 згідно з договорами поруки від 14.12.2018 р. № 141218-П та від 13.02.2019 р. № 130219-П, позивач просить стягнути заборгованість з відповідачів солідарно. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 р. у справі № 927/508/20 позов Акціонерного товариства "Банк кредит Дніпро" задоволено частково, а саме: - стягнуто солідарно з відповідачів за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 р. 740793,07 грн заборгованості по кредиту та 40223,26 грн пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів; - стягнуто солідарно з відповідачів за кредитним договором № 130219-АЕ від 13.02.2019 р. 549137,14 грн заборгованості по кредиту та 46337,74 грн пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів; - відмовлено у задоволенні позовних вимог за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 р. в частині солідарного стягнення 50000,00 грн заборгованості по кредиту та 3,89 грн пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів; - залишено без розгляду позовні вимоги в частині солідарного стягнення 68491,48 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом та 2239,74 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 р., а також 63658,75 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом та 2844,40 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за кредитним договором № 130219-АЕ від 13.02.2019 р. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Банк кредит Дніпро" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині відмови у задоволенні позову та залишення позовних вимог без розгляду та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права. Так, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що сплачені 27.05.2020 р. відповідачем-1 кошти у розмірі 50000,00 грн за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 р. були зараховані банком у рахунок сплати заборгованості за відсотками по кредитному договору, тому відсутні правові підстави для відмови в позові в цій частині. Відповідно до витягу з протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк кредит Дніпро" у справі № 927/508/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 927/508/20 та призначено її до розгляду на 02.03.2021 р. Засідання суду, призначене на 02.03.2021 р., не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Буравльова С.І. у відпустці. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 р. справу № 927/508/20 призначено до розгляду на 25.03.2021 р. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2021 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 20.04.2021 р. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 13.05.2021 р. У судовому засіданні 13.05.2021 р. представник позивача надав пояснення по суті апеляційної скарги, представники відповідачів не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень. Доказів поважності відсутності вказаних представників суду не надано. Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідачі були позбавлені можливості через будь-які перешкоди, в тому числі і карантинні, бути присутніми у судовому засіданні. Крім цього, відповідачі не наполягали на обов`язковій участі у судовому засіданні їх представників, відповідних клопотань від них не було подано апеляційному суду. Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду. Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне. 14.12.2018 р. між Акціонерним товариством "Банк кредит Дніпро" (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бімекс-Агро" (далі - позичальник) було укладено кредитний договір № 141218-А (далі - кредитний договір-1) та 13.02.2019 р. між цими ж сторонами укладено кредитний договір № 130219-АЕ (далі - кредитний договір-2, разом - кредитні договори). Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 кредитних договорів банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування, що дорівнює 1000000,00 грн на строк до 25.03.2020 р. включно, в межах якої зобов`язується надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується отримати кредит, використати кредит за цільовим призначенням, сплатити плату за користування кредитом, повернути кредит у повному обсязі у строки та в порядку, передбаченому договором, а також належно та у повному обсязі виконати всі інші умови, передбачені цим договором. Кредити за цими договорами надаються позичальнику з урахуванням умов цих договорів та в межах днів, з яких діють нові ліміти та лімітів кредитування, встановлених графіком погашення кредиту та зниження ліміту кредитування (додатки № 1 до договорів - графік погашення та зниження ліміту). За змістом п. 2.1.2.2 кредитних договорів зазначені кредитні договори передбачають укладення між банком та громадянином ОСОБА_1 угоди про забезпечення договору - договору поруки, згідно з яким поручитель солідарно відповідає перед банком за повне і належне виконання позичальником усіх своїх обов`язків за цим договором. Укладення такої угоди має здійснюватися у формі за вимогою банку. Укладення між банком та позичальником/майновим поручителем/заставодавцем угод про забезпечення про передачу в заставу банку майна в забезпечення виконання боргових зобов`язань за цим договором, ринковою вартістю (без ПДВ), визначеною банком згідно чинного законодавства або визначеною суб`єктом оціночної діяльності, акредитованим банком та підтвердженою банком, з дотриманням коефіцієнту покриття заборгованості за цим договором ринковою вартістю забезпечення не менше ніж 2,0. При цьому угоди про забезпечення мають задовольняти усі без виключення вимоги банку та бути чинними як на дату укладення цього договору, так і на кожну дату отримання позичальником кредитів в межах кредитної лінії згідно цього договору. Згідно з п. 2.1.5 кредитних договорів кредит надається на підставі заяви-зобов`язання (надалі - заявка) позичальника про надання кредиту, складеної за формою банку, підписаною уповноваженою особою позичальника, скріпленої печаткою позичальника (за наявності) та поданої не пізніше, ніж за 1 банківський день до запропонованої дати надання кредиту. Як передбачено п. 2.1.6 кредитних договорів, до заявки має бути додано реєстр розрахункових документів позичальника, виконання яких буде здійснюватися за рахунок кредиту і призначення платежу за такими документами. У відповідності до п. п. 3.1, 3.2 кредитних договорів сторони погодились із тим, що банк надає позичальнику кредит у межах кредитної лінії строком до 25.03.2020 р. включно. Кредит, наданий позичальнику, має бути повернений позичальником у терміни і у порядку, передбаченими в графіку погашення та зниження ліміту та іншими положеннями цього договору. За п. п. 4.1, 4.2 кредитних договорів кредит за цими кредитними договорами надається позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів, у тому числі придбання насіння засобів захисту рослин, добрив, паливно-мастильних матеріалів, запчастин для ремонту сільськогосподарської техніки, виплата заробітної плати, сплата податків і зборів, сплата транспортних послуг, тощо. Позичальник не має права використовувати кредит на цілі, що не передбачені цим договором та/або на цілі, фінансування яких за рахунок кредитних коштів заборонене чинним законодавством України. Згідно з п. п. 7.1, 7.2 кредитних договорів погашення боргових зобов`язань за цим договором здійснюється в порядку, передбаченому цим договором, зокрема такими способами: шляхом безготівкових перерахувань позичальником грошових коштів на користь банку (обов`язок позичальника); шляхом договірного списання банком відповідних сум з рахунків позичальника (право банку у разі настання строків виконання позичальником своїх обов`язків). У кожну дату, у яку позичальник зобов`язаний сплатити будь-яку суму за умовами цього договору, у тому числі відповідно до графіку погашення та зниження ліміту, позичальник сплачує таку суму банку шляхом перерахування такої суми на рахунок банку, який банк визначив для такої цілі і про який позичальник повідомлений відповідно до умов договору. У призначенні платежу позичальник обов`язково зазначає реквізити цього договору (назва, номер, дата) та призначення платежу. Відповідно до п. 7.7 кредитних договорів для погашення заборгованості за цими договорами позичальник зобов`язаний здійснити перерахування грошових коштів на користь банку на рахунок № НОМЕР_1 (по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018 р.) та на рахунок № НОМЕР_2 (по кредитному договору №130219-АЕ від 13.02.2019 р.) в банку. Всі платежі, що здійснюються позичальником для виконання боргових зобов`язань, вважаються належним чином виконаними в момент зарахування грошових коштів на рахунок банку, що визначений в цьому договорі для такої мети та/або про який(і) позичальника повідомлено належним чином відповідно до умов цього договору. При цьому, у випадку, якщо кошти для погашення заборгованості за цим договором надійшли до банку після 16.00, платіж вважається належно виконаним в наступний банківський день за днем надходження коштів до банку (п. 7.9 кредитних договорів). За приписами п. п. 8.1.1, 8.3.1.1 кредитних договорів, банк зобов`язаний за умови належного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань за цим договором надати позичальнику кредит в порядку і на умовах, обумовлених цим договором. Позичальник зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі повернути суму отриманого кредиту, сплатити проценти, комісію, штрафні санкції та інші платежі банку, які випливають з цього договору. Згідно з п. 11.10 кредитних договорів до усіх вимог, що випливають з цього договору, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність. Кредитні договори набувають чинності з моменту їх підписання і скріплення печатками сторін та діють до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку дії цих договорів не звільняє позичальника від зобов`язання виконати усі боргові зобов`язання за цими договорами та/або погасити всю заборгованість за сумою кредиту, процентами, комісіями та іншими платежами за цими договорами, а також від відповідальності, передбаченої чинним законодавством України. (п. 11.15 кредитних договорів). На виконання умов укладених кредитних договорів позивач перерахував відповідачу на поточний рахунок № НОМЕР_3 в АТ "Банк кредит Дніпро", код ЄДРПОУ 38166599: - 990793,07 грн, що підтверджується меморіальними ордерами, призначення платежу: надання кредитних коштів згідно кредитного договору № 141218-А від 14.12.2018 р. та випискою по особовому рахунку за період з 14.12.2018 р. по 22.05.2020 р.; - 991820,23 грн, що підтверджується меморіальними ордерами, призначення платежу: надання кредитних коштів згідно кредитного договору № 130219-АЕ від 13.02.2019 р. та випискою по особовому рахунку за період з 13.02.2019 р. по 22.05.2020 р. Відповідачем-1 не надано заперечень щодо факту отримання позичальником кредитних коштів в сумі 990793,07 грн по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018 р. та 991820,23 грн по кредитному договору № 130219-АЕ від 13.02.2019 р. Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач-1, на думку позивача, порушив умови кредитних договорів та своєчасно не сплатив кредит та відсотки, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем. За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як передбачено ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором (ст. 1048 ЦК України). Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором. Як було встановлено вище, кредит, наданий відповідачу-1 згідно з кредитними договорами № 141218-А від 14.12.2018 р. та № 130219-АЕ від 13.02.2019 р., має бути повернутий позичальником у терміни, передбачені в графіку погашення кредиту та зниження ліміту кредитування (додатки № 1 до кредитних договорів) але не пізніше 25.03.2020 р. включно. На виконання умов кредитного договору № 141218-А від 14.12.2018 р. відповідачем-1 було здійснено оплату на суму 200000,00 грн, а саме: 09.01.2020 р. - на суму 18710,83 грн та 13.01.2020 р. - на суму 181289,17 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 14.12.2018р. по 22.05.2020 р. В свою чергу, відповідач-1 вказує, що по ним по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018 р. було сплачено 268710,83 грн, а саме: 09.01.2020 р. - 18710,83 грн, 13.01.2020 р. - 200000,00 грн та 27.05.2020 р. - 50000,00 грн, що підтверджується звітом по рахунку НОМЕР_4 /UAH ТОВ "Бімекс-Агро" за період 01.01.2020 р. по 27.02.2020 р. та банківською випискою по рахунку за період з 11.05.2020 р. по 27.05.2020 р. Вбачається, що із суми 200000,00 грн, сплачених відповідачем-1 13.01.2020 р., в рахунок погашення основної заборгованості за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 р. позивачем було зараховано 181289,17 грн, а різницю сплаченої суми - 18710,83 грн було зараховано банком в рахунок прострочених процентів за користування кредитом, відповідно до п. 7.12 кредитного договору. Таким чином, відповідачем-1 по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018 р. було сплачено 250000,00 грн (18710,83 грн + 181 289,17 грн + 50000,00 грн). Вбачається, що в рахунок оплати заборгованості по кредиту за кредитним договором № 130219-АЕ від 13.02.2019 р. сплачено 442683,09 грн, а саме: 11.10.2019 р. - 656,80 грн; 24.10.2019 р. - 50000,00 грн; 11.11.2019 р. - 19880,94 грн; 21.11.2019 р. - 1284,49 грн; 10.12.2019 р. - 19209,99 грн; 12.12.2019 р. - 80790,01 грн; 21.12.2019 р. - 255000,00 грн; 09.01.2020 р. - 15862,86 грн, у зв?язку з чим заборгованість по кредиту за кредитним договором № 130219-АЕ від 13.02.2019 р. складає 549137,14 грн. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів простроченої заборгованості по кредиту за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 р. у розмірі 740793,06 грн, а за кредитним договором № 130219-АЕ від 13.02.2019 р. у розмірі 549137,14 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Доводи скаржника про те, що сплачені 27.05.2020 р. відповідачем-1 кошти у розмірі 50000,00 грн за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 р. були зараховані банком у рахунок сплати заборгованості за відсотками по кредитному договору, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке. Як вбачається з розрахунку позивача, останнім було здійснено нарахування простроченої заборгованості за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 р. за кредитом за період з 14.12.2018 р. по 26.03.2020 р., відтак платіж у розмірі 50000,00 грн здійснений відповідачем-2 27.05.2020 р. не міг бути зарахований позивачем у вказаний період, оскільки здійснений поза його межами. Крім цього, з розрахунку позивача щодо несплачених відсотків за користування кредитом, який здійснений за період з 29.12.2018 р. по 04.05.2020 р., останнім також не було відображено зарахування ним платежу у розмірі 50000,00 грн. Разом з цим наданий скаржником розрахунок після винесення рішення місцевого суду, у якому відображений платіж відповідача-1 здійснений останнім за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 р. за період з 29.12.2018 р. по 30.11.2020 р., відповідно до якого також збільшена сума до сплати несплачених відсотків за користування кредитом. При цьому, у матеріалах справи відсутня заява позивача про збільшення розміру позовних вимог. Вбачається, що позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 10.06.2020 р., що підтверджується відбитком штемпелю на конверті, а 50000,00 грн було сплачено відповідачем-1 в рахунок погашення заборгованості по кредиту за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 р., до звернення до суду з позовом - 27.05.2020 р., що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 11.05.2020 р. по 27.05.2020 р. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення 50000,00 грн заборгованості по кредиту за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 р., є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. За прострочення сплати відсотків по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018 р. позивачем нараховано 68491,48 грн та по кредитному договору № 130219-АЕ від 13.02.2019 р. - 63658,75 грн. Залишаючи без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України вимоги позивача про стягнення 68491,48 грн заборгованості по відсотках по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018 р. та 63658,75 грн заборгованості по відсотках по кредитному договору №130219-АЕ від 13.02.2019 р., місцевий суд виходив з того, що позивач не виконав вимог ухвали суду від 22.06.2020 р. та не надав обґрунтованого розрахунку процентів за користування кредитом. Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору або позивач (його представник) не з`явився в судове засідання або повідомив про причини неявки. Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 02.12.2020 р. судом першої інстанції було зобов`язано позивача надати обґрунтований розрахунок процентів за користування кредитом та оголошено перерву до 03.12.2020 р. тобто на наступний день. Вбачається, що витребувані судом розрахунки були направлені позивачем на адресу суду через систему «Електронний суд» 03.12.2020 р., однак зазначені розрахунки не були взяті до уваги місцевим судом, оскільки надійшли після закінчення судового засідання. При цьому, надаючи надто короткий час для здійснення і надання додаткових розрахунків, місцевим судом не було взято до уваги, що представник позивача знаходиться у місті Києві, в той час як судове засідання відбулось у місті Чернігові, тому позивач фізично не міг виконати вимоги ухвали Господарського суду Чернігівської області від 02.12.2020 р. Стосовно нарахованої позивачем заборгованості за відсотками за користування кредитом за укладеними кредитними договорами, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Згідно з п. п. 5.2, 5.3 кредитного договору №141218-А від 14.12.2018 р., проценти за користування кредитом (проценти на поточну заборгованість за кредитом) нараховуються банком у розмірі 22% річних. Проценти на прострочену заборгованість за кредитом нараховуються у розмірі, що на 5 процентних пунктів перевищує розмір процентної ставки, вказаної в п. 5.2 договору, а саме 27% річних. За п. п. 5.2, 5.3 кредитного договору № 130219-АЕ від 13.02.2019 р., проценти за користування кредитом (проценти на поточну заборгованість за кредитом) нараховуються банком у розмірі 23% річних. Проценти на прострочену заборгованість за кредитом, нараховуються у розмірі, що на 5 процентних пунктів перевищує розмір процентної ставки, вказаної в п. 5.2 договору, а саме 28% річних. Сторони підтверджують, що встановлення банком вказаної процентної ставки не є односторонньою зміною умов цього договору. Як передбачено п. 5.4 вказаного кредитного договору, при розрахунку процентів за користування кредитом приймається метод "факт/факт", згідно з яким до розрахунку приймається фактична кількість днів у місяці і році, протягом яких позичальник користувався кредитом. Нарахування процентів здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній банківський день звітного місяця в день остаточного повернення кредиту. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день його погашення. Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк до 10 числа (включно) кожного місяця, наступного за місяцем їх нарахування. Якщо 10 число місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, сплата процентів переноситься на наступний банківський день. Проценти, нараховані за останній період користування кредитом, сплачуються одночасно з остаточним поверненням кредиту. Незважаючи на вказане вище, позичальник зобов`язаний у будь-якому разі сплатити всі нараховані проценти за користування кредитом в дату погашення кредиту та/або у дату виконання всіх зобов`язань позичальника за цим договором, у т.ч. у випадку вимоги банку виконати такі зобов`язання, яка може бути пред`явлена банком у випадках, передбачених цим договором. Сума процентів, несплачених у встановлений строк, вважається простроченою та з наступного банківського дня після визначеного цим договором строку їх погашення переноситься банком на рахунок обліку прострочених нарахованих доходів (п. 5.5 кредитних договорів). Вбачається, що відповідач-1 не виконав в повному обсязі свій обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом в повному обсязі у встановлені графіком терміни. Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність простроченої заборгованості відповідача-1 за кредитними договорами, факт прострочення сплати кредиту відповідачем-1 не спростований. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги позивача про стягнення прострочених відсотків по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018 р. у розмірі 68491,48 грн та по кредитному договору № 130219-АЕ від 13.02.2019 р. у розмірі 63658,75 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідачів 40227,15 грн пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та 2239,74 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 р., а також 46337,74 грн пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та 2844,40 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитним договором № 130219-АЕ від 13.02.2019 р. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Як передбачено ст. ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. За ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі. Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Пунктом 10.2 кредитних договорів сторони погодили, що за несвоєчасне погашення одержаного кредиту, а також процентів за користування кредитом, банк має право стягнути, а позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період такого прострочення, від суми простроченої заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом, за кожен день прострочення та за весь час існування заборгованості, без застосування, встановлених законодавством обмежувальних строків. Відповідачами не подано контррозрахунку пені за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасне погашення відсотків за укладеними кредитними договорами. Задовольняючи частково вимогу позивача про стягнення з відповідачів пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 26.12.2019 р. по 21.05.2020 р. по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018 р., місцевий суд дійшов висновку про те, що позивачем було допущено арифметичну помилку. Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки саме місцевим судом здійснено неправильний перерахунок розміру вказаної пені. Так, перевіривши поданий позивачем розрахунок за період з 26.09.2019 р. по 21.05.2020 р., колегією суддів встановлено, що нараховані по кредитному договору 40227,15 грн пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та 2239,74 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 р., а також 46337,74 грн пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та 2844,40 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитним договором № 130219-АЕ від 13.02.2019 р. є обґрунтованими, арифметично правильними та такими, що підлягають задоволенню. Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач звернувся про солідарне стягнення кредитної заборгованості з відповідачів. Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою та порукою. Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. У відповідності до ст. 555 ЦК України, у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов`язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора. Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов`язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг. Згідно зі ст. 556 ЦК України після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника. До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання. Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким встановлено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами та на виконання п. 2.1.2 кредитних договорів, між Акціонерним товариством «Банк кредит Дніпро» (далі - кредитор) та ОСОБА_1 (далі - поручитель) було укладено: 1) договір поруки № 141218-ІІ від 14.12.2018 р., відповідно до п. 1.1 якого поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання боржником у повному обсязі своїх зобов`язань за кредитним договором, який було укладено між кредитором та боржником та додатковими договорами до нього, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому, згідно з яким боржнику відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування, що дорівнює 1000000,00 грн на строк до 25.03.2020 р. включно, зі сплатою процентів за ставкою 22% річних з можливістю збільшення розміру процентної ставки до 27% річних у випадку порушення/неналежного виконання умов кредитного договору, комісій, штрафних санкцій та інших обов`язкових виплат, передбачених у кредитному договорі, виконання усіх грошових зобов`язань боржника перед кредитором, що виникли із кредитного договору в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, та/або цим договором. 2) договір поруки № 130219-ІІ від 13.02.2019 р., відповідно до п. 1.1 якого поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання боржником у повному обсязі своїх зобов`язань за кредитним договором, який було укладено між кредитором та боржником та додатковими договорами до нього, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому, згідно з яким боржнику відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування, що дорівнює 1000000,00 грн на строк до 25.03.2020 р. включно, зі сплатою процентів за ставкою 23% річних з можливістю збільшення розміру процентної ставки до 28% річних у випадку порушення/неналежного виконання умов кредитного договору, комісій, штрафних санкцій та інших обов`язкових виплат, передбачених у кредитному договорі, виконання усіх грошових зобов`язань боржника перед кредитором, що виникли із кредитного договору в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, та/або цим договором. Згідно з п. 2.1.1 вказаних договорів поруки поручитель зобов`язаний у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов`язань перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора, що містить розрахунок суми існуючої заборгованості, перерахувати суми, що підлягають погашенню згідно цим договором на рахунки, на яких враховується балансова заборгованість боржника перед кредитором, в строк, визначений у письмовій вимозі. Як передбачено п. п. 3.3, 3.4 договорів поруки, поручитель відповідає солідарно за зобов`язаннями боржника перед кредитором, що витікають з кредитного договору, а саме: у разі невиконання боржником взятих на себе зобов`язань, поручитель повинен повністю погасити наявну заборгованість, в обсязі, передбаченому п. 1.1 цього договору, на тих же умовах та в ті ж терміни, що і боржник. За п. п. 6.1, 6.2 договорів поруки цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печаткою сторін. Сторони домовились про встановлення наступного строку дії поруки: - ця порука діє з дати підписання цього договору і до повного виконання основного зобов`язання; - у разі невиконання або неповного/неналежного виконання основного зобов`язання у строки, визначені кредитним договором, ця порука діє додатково 5 календарних років з моменту настання строку виконання основного зобов`язання; у разі повного виконання основного зобов`язання, яке забезпечене цією порукою, така порука припиняється. Отже, за умовами укладених договорів поруки, поручитель відповідає солідарно за зобов`язаннями боржника у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора, що містить розрахунок суми існуючої заборгованості, у строк, визначений у письмовій вимозі. Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання. Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого окремо. Як вбачається із матеріалів справи, поручитель взяті на себе зобов`язання по укладених договорах поруки № 141218-ІІ від 14.12.2018 р. та № 130219-ІІ від 13.02.2019 р. у добровільному порядку не виконав, заборгованість позичальника за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 р. та № 130219-АЕ від 13.02.2019 р. не сплатив, а тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про саме солідарне стягнення з відповідачів зазначеної заборгованості за кредитними договорами, є правомірною та обгрунтованою. Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, а в іншій частині рішення суду - залишенню без змін. Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги необхідно покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам. Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк кредит Дніпро" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 р. у справі № 927/508/20 скасувати частково і в цій частині ухвалити нове рішення, в іншій частині рішення залишити без змін.

3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції: «

1. Позов Акціонерного товариства "Банк кредит Дніпро" задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімекс-Агро" (Чернігівська область, Менський район, с. Семенівка, вул. Перемоги, 9А; код 38166599) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства "Банк кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32; код 14352406) заборгованість за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 р., а саме: 740793 (сімсот сорок тисяч сімсот дев`яносто три),06 грн за простроченим кредитом, 68491 (шістдесят вісім тисяч чотириста дев`яносто одна),48 грн за простроченими відсотками, 40227 (сорок тисяч двісті двадцять сім),15 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 2239 (дві тисячі двісті тридцять дев`ять),74 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків та заборгованість за кредитним договором № 130219-АЕ від 13.02.2019 р., а саме: 549137 (п`ятсот сорок дев`ять тисяч сто тридцять сім),14 грн за простроченим кредитом, 63658 (шістдесят три тисячі шістсот п`ятдесят вісім),75 грн за простроченими відстоками, 46337 (сорок шість тисяч триста тридцять сім),74 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 2844 (дві тисячі вісімсот сорок чотири),40 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків.

3. Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства "Банк кредит Дніпро" в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімекс-Агро" та ОСОБА_1 50000 (п`ятдесят тисяч),00 грн заборгованості за простроченим кредитом за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 р.».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімекс-Агро" (Чернігівська область, Менський район, с. Семенівка, вул. Перемоги, 9А; код 38166599) на користь Акціонерного товариства "Банк кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32; код 14352406) 11352 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят дві),97 грн судового збору за подання позовної заяви та 17029 (сімнадцять тисяч двадцять дев`ять),46 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства "Банк кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32; код 14352406) 11352(одинадцять тисяч триста п`ятдесят дві),97 грн судового збору за подання позовної заяви та 17029 (сімнадцять тисяч двадцять дев`ять),46 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови складено 01.06.2021 р. Головуючий суддя С.І. Буравльов Судді В.В.Андрієнко С.А. Пашкіна