Постанова 4873 № 910/18489/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "19" травня 2021 р. Справа№ 910/18489/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Ходаківської І.П. суддів: Руденко М.А. Майданевича А.Г. за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М. за участю представників сторін: від позивача (за первісним позовом): Брагін О.О. від відповідача (за первісним позовом): Шишковський Б.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОТОКИ" на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 910/18489/20 (суддя Кирилюк Т.Ю.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОТОКИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлер Сервіс" про стягнення 27 258 757, 20 грн та визнання пунктів договору недійсними та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюлер Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОТОКИ" про стягнення 408 888, 80 грн В С Т А Н О В И В : Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції В листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОТОКИ» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЮЛЕР СЕРВІС», в якому просило суд: 1) визнати пункти 6.7 та 7.3 Договору № GL/FU-17-03-2017 від 17.03.2017, укладеного між ТОВ «ПОТОКИ» та ТОВ «БЮЛЕР СЕРВІС», недійсними; 2) стягнути з ТОВ «БЮЛЕР СЕРВІС» на користь ТОВ «ПОТОКИ» збитки, завдані неналежним виконанням договору № GL/FU-17-03-2017 від 17.03.2017, в сумі вартості додаткового встановленого обладнання - 21 320 239, 6 грн, що станом на день подання позову еквівалентно 634 029, 00 євро за офіційним курсом НБУ з перерахунком суми, що підлягає сплаті у гривні за офіційним курсом євро на день платежу; 3) стягнути з ТОВ «БЮЛЕР СЕРВІС» на користь ТОВ «Потоки» інші збитки, завдані неналежним виконанням договору № GL/FU-17-03-2017 від 17.03.2017, всього на суму 3 922 154, 03 грн, з них: витрати на встановлення додаткового обладнання - 937 284, 00 грн, витрати на реконструкцію виробничого приміщення - 2 313 430, 55 грн, витрати за час простою виробництва - 328 026, 16 грн, вартість проведення експертних досліджень Дніпропетровською ТПП - 102 490, 50 грн, штраф у сумі 2 016 363, 59 грн, що станом на день подання позову еквівалентно 59 963, 35 євро за офіційно курсом НБУ та судові витрати. Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/18489/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.12.2020. В грудні 2020 року ТОВ «БЮЛЕР СЕРВІС» звернулося до господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до ТОВ «ПОТОКИ» про стягнення 408 888, 80 грн трьох процентів річних та судові витрати. Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2020 зустрічну позовну ТОВ «Бюлер Сервіс» залишено без руху на підставі ст. 174 ГПК України та встановлено строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви. Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2021 зустрічну позовну заяву ТОВ «БЮЛЕР СЕРВІС» прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/18489/20; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом; підготовче провадження призначено на 26.01.2021. Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.2021 позов ТОВ «ПОТОКИ» та зустрічний позов ТОВ «БЮЛЕР СЕРВІС» залишено без розгляду. Постановляючи дану ухвалу суд керувався нормами ч. 2 ст. 180, п. 8 ч. 1 та ч. 2 ст. 226 ГПК України. Ухвала мотивована тим, що позивачем за первісним позовом безпідставно та неправомірно об`єднано позовні вимоги майнового характеру, що виникли як безпосередньо на підставі умов договору, так і у межах позадоговірних відносин сторін, з одночасним пред`явленням позовної вимоги немайнового характеру про визнання недійсними окремих пунктів договору. При цьому судом зазначено, що залишення судом первісного позову без розгляду має наслідком неможливість подальшого спільного розгляду зустрічного позову із первісним позовом, з огляду на закінчення розгляду первісної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів Не погоджуючись з ухвалою суду від 09.02.2021, ТОВ «ПОТОКИ» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати її як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права (ст. 2, ст. 173, п. 8 ч. 1 ст. 226, ст. 236 ГПК України) та направити справу до господарського суду міста Києва для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник послався на правомірність об`єднання позовних вимог з урахуванням вимог ст. 173 ГПК України, принципу процесуальної економії та ефективності судового захисту. Скаржник зауважує на тому, що усі позовні вимоги пов`язані основним доказом - договором від 17.03.2017 № GL/FU-17-03-2017, який визначає правовідносини сторін. Без зазначеного договору, як доказу, неможливо встановити обставини, від наявності яких залежить задоволення усіх позовних вимог, як визнання недійсними пунктів договору, так і відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договору. Позиції інших учасників справи ТОВ «БЮЛЕР СЕРВІС» подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги повністю, посилаючись при цьому на неоднорідність позовних вимог та їх не пов`язаність спільними доказами. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті В провадженні Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Владимиренко С.В. - головуючий суддя, судді: Євсіков О.О., Демидова А.М. перебувала апеляційна скарга ТОВ "ПОТОКИ" на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі №910/18489/20. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/236/21 від 14.04.2021, у зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Владимиренко С.В. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2021 справу № 910/18489/20 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Руденко М.А., Майданевич А.Г. Ухвалою суду від 19.04.2021 у складі зазначеної судової колегії апеляційну скаргу у даній справі прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду на 19.05.2021. Явка представників сторін У судове засідання 19.05.2021 з`явилися представники сторін. Представник ТОВ "ПОТОКИ" (скаржника) у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржувану судову ухвалу скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції. Представник ТОВ «БЮЛЕР СЕРВІС» у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив їх відхилити, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду про залишення без розгляду позовної заяви на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з порушенням позивачем правил об`єднання позовних вимог. За змістом ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Таким чином, у зазначеній нормі процесуального права визначено право позивача об`єднати в одній позовній заяві декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. Водночас об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Водночас особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Як встановив суд першої інстанції у цій справі, в межах справи №910/16107/20 ТОВ «Потоки» зверталось до господарського суду міста Києва з позовом ТОВ «БЮЛЕР СЕРВІС» про стягнення штрафу у сумі 59 963, 35 євро відповідно до умов договору поставки № GL/FU-17-03-2017 від 17.03.2017, збитків в сумі вартості додатково встановленого обладнання 634 029, 00 євро та інших збитків, всього на суму 3 922 154,03 грн, які позивач поніс поза межами договірних відносин з ТОВ "БЮЛЕР СЕРВІС", а також визнання недійсними пунктів 6.7 та 7.3 договору поставки №GL/FU-17-03-2017 від 17.03.2017, укладеного між ТОВ «ПОТОКИ» та ТОВ «БЮЛЕР СЕРВІС». Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2020 у справі №910/16107/20, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020, позовну заяву ТОВ "ПОТОКИ" та додані до неї документи було повернуто позивачу на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог. Щодо заявленого ТОВ «ПОТОКИ» у даній справі позову в тексті оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій зазначив про безпідставність та неправомірність об`єднання позовних вимог майнового характеру, що виникли як безпосередньо на підставі умов договору, так і у межах позадоговірних відносин сторін, з одночасним пред`явленням позовної вимоги немайнового характеру про визнання недійсними окремих пунктів договору. Суд зауважив на тому, що позивач проігнорував висновки судового рішення про повернення позовної заяви, що набрало законної сили, у справі №910/16107/20 та фактично зверненням до суду з тими самими неправомірно поєднаними вимогами, частина з яких базується на договірних умовах, а інша - на позадоговірних відносинах, ініційовано повторний перегляд судового рішення, що є прямим порушенням принципу правової визначеності. Однак наведений висновок суду першої інстанції колегія вважає помилковим, оскільки, як вбачається зі змісту позовної заяви ТОВ «ПОТОКИ», необхідність об`єднання в позовній заяві декількох позовних вимог обґрунтовано пов`язаністю поданих до позовної заяви доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги і, на стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам поданим позивачем в обґрунтування позовних вимог. При цьому, на стадії відкриття провадження у справі, суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ГПК України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору. Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 10.05.2018 у справі № 918/1/18, від 10.05.2019 у справі № 905/2043/18, від 13.09.2019 у справі № 905/909/19, від 14.11.2019 у справі № 910/9302/19). Слід також зазначити, що місцевим господарським судом вказуючи, що ТОВ «ПОТОКИ», як позивачем, було порушено правила об`єднання позовних вимог, не було враховано положення ч. 6 ст. 173 ГПК України, яка надає суду право з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Тобто одним із основних принципів господарського судочинства - є саме своєчасність вирішення судом спору, способом дотримання якого і є можливість роз`єднання позовних вимог, якщо суд вбачає, що це надасть змогу здійснити більш якісний розгляд справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін. Водночас, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції фактично самоусунувся від виконання власних процесуальних обов`язків. Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про визнання недійсними пунктів 6.7, 7.3 договору № GL/FU-17-03-2017 від 17.03.2017, стягнення збитків у сумі вартості додатково встановленого обладнання 21 320 239, 60 грн, стягнення інших збитків, завданих неналежним виконанням договору № GL/FU-17-03-2017 від 17.03.2017, у розмірі 3 922 154, 03 грн, а також стягнення штрафу у розмірі 2 016 363, 59 грн. Оспорюваними пунктами зазначеного договору передбачено, що сторони не відповідають один перед одним за простій виробництва, зупинку підприємства, втрачений прибуток, упущені в договорі переваги, чи якісь фінансові або економічні втрати, побічні збитки, не залежно від правових підстав (п. 6.7); будь-які претензії за цим договором, незалежно від правових підстав обмежуються 5 % загальної договірної вартості за виключенням претензій та вимог покупця до постачальника, що стосуються повернення постачальником покупцю вартості не поставленого товару та умов, викладених в п. 8 договору (п. 7.3). В той же час, за посиланням позивача за первісним позовом (ТОВ «ПОТОКИ»), на виконання договору № GL/FU-17-03-2017 від 17.03.2017 відповідачем за цим позовом було поставлено товар неналежної якості, у зв`язку з чим ним і було заявлено вимоги про стягнення штрафу та збитків, які в свою чергу, не можуть бути задоволеними без визнання недійсними зазначених вище пунктів договору. Таким чином, позовні вимоги є такими, що виникли з однієї підстави - договір № GL/FU-17-03-2017 від 17.03.2017 і вимога про стягнення штрафу та збитків є похідною від вимоги про визнання недійсними пунктів договору. З огляду на приписи частини шостої статті 173 ГПК України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте, у будь-якому випадку коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п`ятій статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов. Подібні висновки містять постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №902/434/19 та від 02.12.2020 у справі № 908/420/20. Отже висновок суду першої інстанції про те, що позивачем за первісним позовом порушено правила об`єднання позовних вимог колегія не може визнати достатньо обґрунтованим. Щодо посилання суду першої інстанції в ухвалі на ігнорування позивачем висновків судового рішення про повернення позовної заяви, що набрало законної сили, у справі № 910/16107/20, то колегія вважає його помилковим, оскільки позов у цій справі поданий ще до набрання судовим рішенням у справі №910/16107/20 законної сили, відтак позивач не міг взяти до уваги відповідних висновків суду. Крім того, п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк. Оскільки місцевим господарським судом ухвалою було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання, безпідставним є залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України, що може мати місце тільки з підстав не усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, у тому числі і недоліків, які стосуються об`єднання позовних вимог, що прямо випливає зі змісту наведеної процесуальної норми. У даному випадку з огляду на зміст п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України у системному взаємозв`язку з вимогами статті 182 цього Кодексу передбачуваним наслідком виявлення судом першої інстанції на стадії підготовчого засідання невідповідності позовної заяви вимогам статті 173 ГПК України є надання позивачу строку для усунення відповідного недоліку. Такий строк позивачу місцевим судом не надавався. Таким чином, тільки невиконання вимог суду (тобто невчинення відповідної процесуальної дії) може мати для позивача процесуальний наслідок у вигляді залишення позову без розгляду. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності процесуальних підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. За результатами апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 910/18489/20 - скасуванню з передачею матеріалів справи на розгляд господарському суду міста Києва. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи (ч. 6 ст. 233 ГПК України). Судові витрати Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України). Керуючись ст.ст. 74, 129, 255, 269, 271, 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОТОКИ" задовольнити. Ухвалу господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі №910/18489/20 скасувати. Матеріали справи № 910/18489/20 передати на розгляд господарському суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 31.05.2021 (у зв`язку з перебуванням головуючого судді Ходаківської І.П. у відпустці з 24.05.2021 по 28.05.2021). Головуючий суддя І.П. Ходаківська Судді М.А. Руденко А.Г. Майданевич