LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4805279/680/21

від 17.05.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , залишити без задоволення, а ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 лютого 2021 року,- без змін.

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №279/680/21 Головуючий у 1-й інст. Моголівець І. А. Категорія 77 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б., суддів: Коломієць О.С., Трояновської Г.С., за участю секретаря Пеклін Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 279/680/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», Приватного акціонерного товариства « Коростенський завод залізобетонних шпал», третя особа- ОСОБА_2 , який тимчасово здійснює повноваження генерального директора Приватного акціонерного товариства « Коростенський завод залізобетонних шпал», про визнання недійсним та скасування рішення акціонера Приватного акціонерного товариства « Коростенський завод залізобетонних шпал», поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 , на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 лютого 2021 року, постановлену під головуванням судді Моголівця І.А., ВСТАНОВИВ: У лютому 2021 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення акціонера Приватного акціонерного товариства Коростенський завод ЗБШ Акціонерного товариства Українська залізниця №55/2020-6/7 від 23 грудня 2020 року. Також просив визнати незаконним та скасувати наказ №13-ос від 13 січня 2021 року, яким прпинено трудовий договір, поновити його на роботі у ПрАТ Коростенський завод ЗБШ, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 71490 грн. 21 коп. та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 71490 грн. 21 коп. Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначив, що наказом в.о. голови правління ПрАТ Коростенський завод ЗБШ №126-ос від 20 березня 2017 року його призначено на посаду члена правління даного товариства. Рішенням акціонера ПрАТ Коростенський завод ЗБШ від 23 грудня 2020 року припинено повноваження членів правління. Наказом т.в.о. генерального директора ПрАТ Коростенський завод ЗБШ від 13 січня 2021 року №13-ос його звільнено із займаної посади на підставі ч.3 ст.99 ЦК України та п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб товариства. Посилаючись на ту обставину, що рішення акціонера ПрАТ Коростенський ЗБШ про припинення повноважень членів правління та його звільнення прийняті з порушенням вимог законодавства України, позивач просив задовольнити його позов. Ухвалою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 лютого 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК україни. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, зазначає, що спірні правовідносини регулюються нормами трудового законодавства та його зверненння до суду зумовлене захистом його трудових, а не корпоративних прав. У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ Коростенський завод ЗБШ зазначено, що суд, врахувавши правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2020 року у справі №915/540/16, обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі, оскільки даний спір підлягає розгляду за правлами господарського судочинства. АТ Українська залізниця у своєму відзиві просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, оскільки між сторонами існує корпоративний спір. В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу. Представники відповідачів в судовому засіданні не визнали доводи, викладені в апеляційній скарзі. Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають розгляду за правилами господарського судочинства. Колегія суддів погоджується з таким висновком. Зміст позовної заяви свідчить про те, що позивач оспорює своє звільнення з посади члена правління ПрАТ Коростенський завод ЗБШ. Припинення його повноважень здійснене на підставі ч.3 ст.99 ЦК України та п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України. Відповідно до ч.3 ст.99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. У п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України зазначено, що крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб. Частиною 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Згідно з п. 3 ч.1 ст. 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах, що виникають з корпоративних правовідносин, в тому числі у спорах між учасниками ( засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання судової юрисдикції щодо спорів, пов`язаних з припиненням повноважень членів виконавчих органів товариства. Так, до юрисдикції господарського суду Велика Палата Верховного Суду віднесла спори щодо законності відсторонення члена виконавчого органу товариства від виконання його повноважень та/або припинення таких повноважень уповноваженим органом на підставі ч.3 ст.99 ЦК України (постанови від 28 листопада 2018 року №562/304/17, від 10 квітня 2019 року №510/456/17, від 10 вересня 2019 року №921/36/18, від 8 листопада 2019 року №667/1/16, від 4 лютого 2020 року №915/540/16, від 19 лютого 2020 року у справі №361/17/15-ц). Окрім того, у своїй постанові від 15 вересня 2020 року у справі №205/4196/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час розгляду спору щодо розірвання трудового договору ( контракту) за пуктом 5 статті 41 КЗпП України матиме значення не наявність підстав для припинення повноважень ( звільнення) посадової особи, а дотримання органом управління передбаченої цивільним законодавством й установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення. Тому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що за правилами цивільного судочинства треба розглядати спори, в яких позивач оскаржує законність розірвання з ним трудового договору з підстав, передбачених КЗпП України, крім такого розірвання за пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП України ( припинення повноважень за частиною 3 статті 99 ЦК України). З огляду на ту обставину, що позивач оскаржує його звільнення з посади члена правління ПрАТ Коростенський завод ЗБШ за пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП України та частиною 3 статті 99 ЦК України, зазначений спір підлягає розгляду в порядку, передбаченому ГПК України. Пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі. Посилання представника позивача на те, що позовні вимоги стосуються стягнення заробітної плати, є безпідставним, оскільки позивач, оспорюючи своє звільнення, просив стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Такі позовні вимоги є похідними від корпоративного спору та не мають самостійного характеру, а розглядаються в одному провадженні з вимогами про визнання незаконним й скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі. Враховуючи вищезазначене, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 259,268,367,368,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , залишити без задоволення, а ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 лютого 2021 року,- без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»