Ухвала КЦС ВС № 201/8520/19

Ухвала 28 травня 2021 року м. Київ справа № 201/8520/19 провадження № 61-8153ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат В`язовий Вячеслав Вікторович, на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління-служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Дніпрі ради, Управління-служба у справах дітей Соборної районної у м. Дніпрі ради, про визначення місця проживання дитини, ВСТАНОВИВ: 12 травня 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат В`язовий В. В., із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначене судове рішення. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, виходячи з такого. Згідно зі статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Враховуючи, що повне судове рішення апеляційного суду складено 31 березня 2021 року, тридцятиденний строк подання касаційної скарги сплив 30 квітня 2021 року. Отже, касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Заявник не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначеного судового рішення, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху. Таким чином, заявнику необхідно надати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із зазначенням підстав поновлення строку та доказів поважності причин його пропущення. Касаційна скарга також не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявник у касаційній скарзі не вказав підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У касаційній скарзі заявник лише узагальнено посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Водночас заявник не зазначив постанов Верховного Суду та конкретних висновків, викладених у них, які апеляційний суд не врахував під час застосування норм у подібних правовідносинах. Крім того, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносин, заявник не зазначив стосовно яких норм права відсутній висновок Верховного Суду (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), як це вплинуло на вирішення справи. Указані недоліки касаційної скарги унеможливлюють вирішення питання про відкриття касаційного провадження. Тому заявнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, із зазначенням висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, яких не врахував суд апеляційної інстанції, та стосовно яких конкретних норм та правовідносин відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах. Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат В`язовий Вячеслав Вікторович, на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із зазначенням підстави для поновлення строку а бо якщо не буде порушено питання про поновлення строку у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, а в разі невиконання вимог щодо зазначення підстав касаційного оскарження, - касаційна скарга вважатиметься неподаною та її буде повернуто заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Яремко