Ухвала КЦС ВС № 2-292/11

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 травня 2021 року м. Київ справа № 2-292/11 провадження № 61-7606ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року про видачу дубліката виконавчого документа у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним зобов`язанням, ВСТАНОВИВ: У липні 2020 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду із заявою про поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документа. Заява мотивована тим, що 01 червня 2012 року на виконання рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська у справі № 0417/2-89/2012 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суми боргу за кредитним договором від 03 квітня 2008 року № ML-301/153/2008 у розмірі 543 793,02 грн. Зазначений виконавчий лист перебував на виконанні в Індустріальному ВДВС міста ДніпропетровськаЗгідно довідки Індустріального районного відділу Державної виконавчої служби міста Дніпро Головного Територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 19 жовтня 2018 року № 19536/134-82, щодо виконавчого листа по справі № 0417/2-89/2012, виконавчий лист направлено на адресу Бабушкінського ВДВС ГТУЮ у місті Дніпропетровську для подальшого виконання. Згідно довідки Шевченківського (Бабушкінського) районного відділу Державної виконавчої служби міста Дніпро Головного Територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 30 серпня 2019 року № 034/20932, виконавчий лист по справі № 0417/2-89/2012 до Шевченківського ВДВС міста Дніпро ГТУЮ на виконання не надходив. Вищезазначений виконавчий лист було втрачено на пошті при пересиланні. На теперішній час виконавчий лист по боржниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виконано та строк його пред`явлення скінчився з незалежних від ТОВ «ОТП Факторинг Україна» обставин, що зумовило звернутись до суду з відповідною заявою про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання. Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2020 року заяву ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено. Видано ТОВ «ОТП Факторинг Україна» дублікат виконавчого листа, виданого Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська 01 червня 2012 року на виконання заочного рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 29 березня 2012 року по цивільній справі № 0417/2-89/2012 за позовною заявою ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним зобов`язанням. Поновлено ТОВ «ОТП Факторинг Україна» пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа по цивільній справі № 0417/2-89/2012. Суд першої інстанції виходив з того, що заочне рішення залишається не виконаним, оригінал виконавчого документа втрачений, причини пропуску ТОВ ОТП «Факторинг Україна» строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважними. Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції. Виходив з того, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо втрати виконавчого документа не з вини заявника, а при поштовій пересилці та поважності причин пред`явлення його до виконання. 29 квітня 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якійпросить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права. Касаційна скарга мотивована тим, що суди не з`ясували всі обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Документи, подані заявником на обґрунтування вимог заяви не є належними доказами втрати виконавчого документа та не є підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Судами не враховано висновки Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011, у справі № 127/2-3538/10, від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11, від 22 жовтня 2018 року у справі 2-824/2009, від 18 вересня 2020 року у справі № 412/15902/2012, від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11, від 06 лютого 2020 року у справі № 523/11304/18, від 25 лютого 2020 року у справі № 2-2469/11 та висновки Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 05 жовтня 2016 року у справі № 910/18165/13. Апеляційний суд не звернув увагу на клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи чим порушив його право на захист. У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких підстав. Судами встановлено, що заочним рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 29 березня 2012 року у справі № 0417/2-89/2012 стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як з солідарних боржників на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму боргу за кредитним договором від 03 квітня 2008 року № ML-301/153/2008 у розмірі 541 973,02 грн та судові витрати в сумі 1 820,00 грн, всього 543 793,02 грн. Вказане рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили. На виконання рішення суду 01 червня 2020 року Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська видано виконавчий лист, який було пред`явлено для виконання до Індустріального ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області. Відповідно до листа начальника Індустріального ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 19 жовтня 2018 року № 19536/134-82, перевіркою даних АСВП було встановлено, що на виконанні і Відділі перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 0417/2-89/2012, виданого 01 червня 2012 року Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська про стягнення на користь ТОВ ОТП «Факторинг Україна» боргу у розмірі 543 793,02 грн. Державним виконавцем відповідно до вимог пункту 10 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» 29 червня 2016 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та передано для подальшого виконання до Бабушкінського ВДВС у зв`язку з тим, що відповідно до відповіді з ПФУ боржник працює на підприємстві яке відноситься до території Бабушкінського (Шевченківського) району. Станом на 19 жовтня 2018 року вищезазначений виконавчий документ повторно на виконання до відділу не надходив. Відповідно до листа начальника Шевченківського ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 30 серпня 2019 року № 034/20932, згідно проведеної перевірки відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження, встановлено, що станом на 30 серпня 2019 року виконавчий лист № 0417/2-89/2012 виданий 01 червня 2012 року Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська на виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра не надходив. Відповідно до статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18) зроблено висновок про те, що «оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист». Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, встановивши, що строк пред`явлення до виконання виконавчого документа пропущений з підстав, що не залежали від заявника, виконавчий документ втрачено, рішення суду не виконано, дійшов правильного висновку про задоволення заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа. Висновок апеляційного суду відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10, від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11, від 22 жовтня 2018 року у справі 2-824/2009, від 18 вересня 2020 року у справі № 412/15902/2012, від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11, від 06 лютого 2020 року у справі № 523/11304/18, від 25 лютого 2020 року у справі № 2-2469/11 та висновки Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 05 жовтня 2016 року у справі № 910/18165/13. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою. У частині четвертій статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв`язку з чим у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року про видачу дубліката виконавчого листа належить відмовити. Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 04 вересня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року про видачу дубліката виконавчого документа у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним зобов`язанням. Копію ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді М. М. Русинчук Н. О. Антоненко В. І. Крат