Ухвала КАС ВС № 420/4941/20

УХВАЛА 31 травня 2021 року м. Київ справа № 420/4941/20 адміністративне провадження № К/9901/19226/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з питань праці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року в справі №420/4941/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про визнання протиправним і скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з питань праці, у якому просив визнати протиправним і скасувати наказ про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани №39-кт від 03.06.2020. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року, позов задоволено: визнано протиправним і скасовано наказ Державної служби України з питань праці про застосування дисциплінарного стягнення, яким було винесено догану начальнику Головного управління Держпраці в Одеській області Калайді М.О., №39-кт від 03.06.2020. 25 травня 2021 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу Державної служби України з питань праці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року в справі №420/4941/20. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що підставою касаційного оскарження судових рішень є застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2019 року (справа №160/8852/18). Водночас скаржником не наведено які саме норми права неправильно застосовано судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Доводи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України. Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Ураховуючи те, що скаржником не обґрунтовано передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Керуючись статтями 248, 328, 329, 332 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Державної служби України з питань праці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року в справі №420/4941/20 повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя: О.Р. Радишевська