Постанова 4876 № 908/2827/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.05.2021 року м.Дніпро Справа № 908/2827/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В., при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г. представники сторін: від позивача: Вишнепольська О.І., адвокат, довіреність б/н від 01.03.2021 р.; від відповідача: Кабанцов О.Ю., адвокат, ордер серія АР №1036111 від 07.02.2021 р.; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Чурякова Павла Олександровича на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2021, ухвалене суддею Левкут В.В., м. Запоріжжя, повний текст якого підписаний 13.01.2021, у справі №908/2827/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія", м. Запоріжжя до фізичної особи-підприємця Чурякова Павла Олександровича, Запорізька область, м. Мелітополь про стягнення 107157,29 грн. ВСТАНОВИВ: У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Чурякова Павла Олександровича 107157,29 грн. вартості неповернутого майна згідно додатку до договору поставки продукції № ЗПК-3510 від 27.06.2017. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки продукції № 3510 від 27.06.2017 та додатком до договору від 24.06.2019, зокрема в частині повернення торгового обладнання, переданого відповідачу за актом приймання-передачі майна № 18935-1078/002 від 24.06.2019, після розірвання договору позивачем листом № 715 від 18.05.2020. Відтак, згідно з п. 4.2 додатку до договору, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу вартість майна, вказану в акті приймання-передачі обладнання, а саме 107157,29 грн. з ПДВ. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.01.2021 у справі №908/2827/20 позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Чурякова Павла Олександровича на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" 107157,29 грн. вартості неповернутого обладнання та 2102,00 грн. судового збору. Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась фізична особа-підприємець Чуряков Павло Олександрович, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, нез"ясування обставин справи, недоведеність обставин справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції не з"ясував факт надіслання на адресу Відповідача з боку Позивача 19.05.2020 саме листа № 715 від 18.05.2020, в якому було повідомлення, що договір поставки продукції від 27.06.2017 № ЗПК-3510 слід вважати розірваним, адже Позивач не надав до суду опис-вкладення до листа Відповідачу, тим самим не довівши зі свого боку про вказаний факт. Крім того, апелянт наголошує, що відповідно до реквізитів сторін договору поштовою адресою Відповідача є: АДРЕСА_1 . Як доказ отримання Відповідачем зазначеного листа-повідомлення про розірвання Договору поставки продукції Позивач надав до суду поштовий чек від 19.05.2020 з трек-кодом 6900209447048, а також бланк повідомлення про вручення кореспонденції на якому зазначено, що кореспонденцію "вкладено до абонентської скриньки" (а.с. 17). При цьому підпис Відповідача на бланку повідомленні про отримання ним листа № 715 від 18.05.2020 відсутній. Апелянт наголошує, що на нього не оформлена абонентська скринька ні в поштовому відділенні за його адресою проживання, ні в будь-якому іншому поштовому відділенні. Звертає увагу, що не отримував Лист від Позивача за вих. № 715 від 18.05.2020 про розірвання договору поставки продукції № ЗПК-3510 від 27.06.2017 з вимогою повернути обладнання та не знав про намір Позивача розірвати зазначений Договір поставки продукції, а відтак, про свій новий діючий обов`язок повернути обладнання Позивачу. Наголошує, що якщо перевірити через інтернет-сайт АТ "Укрпошта" трек-код (6900209447048), який зазначений на поштовому чеку, який надав до суду Позивач як доказ відправлення Відповідачу Листа-повідомлення вих. № 715 від 18.05.2020 про розірвання Договору поставки продукції № ЗПК-3510 від 27.06.2017, то такий сайт видає наступну інформацію: "відправлення за номером 6900209447048 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі" (копія Витягу з інтернет-сайту надається). Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечив, зазначив про відповідність рішення нормам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи, наголосив, що п.7 розділу І договору надає позивачу право в односторонньому порядку достроково розірвати договір; письмове повідомлення про розірвання договору надіслано за належною адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та яка зазначена у договорі, укладеному між сторонами. Посилаючись на пункти 4, 21, 91, 93 Правил надання послуг поштового зв"язку, зазначає, що отримав від оператора поштового зв"язку повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого рекомендований лист отриманий Відповідачем 20.05.2020, а, отже, вважає виконаним належним чином свій обов"язок про належне повідомлення відповідача про розірвання договору. Вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку про дострокове розірвання договору та необхідності повернення майна або відшкодування його вартості, також з урахуванням того факту, що обладнання передавалось відповідачу виключно для мети, визначеної п.1.1 додатку до договору; з урахуванням не здійснення Відповідачем придбання товару у позивача та подальшого продажу кінцевому споживачу продукції, яка виробляється ПрАТ "Оболонь", відповідно, відсутності можливості використовувати обладнання згідно з його метою, визначеною п.1.1 додатку до договору, відповідач тим самим не виконав свої обов"язки, передбачені договором поставки та додатком. Одночасно у п.1 відзиву просить відновити строк його подачі, обґрунтовуючи його тими обставинами, що апеляційної скарги від відповідача не отримав вчасно, а з її змістом мав можливість ознайомитись після отримання від представника відповідача пропозиції щодо укладення мирової угоди. Розглянувши вказане клопотання суд вважає можливим його задовольнити частково, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Як встановлено, ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Частинами 1 та 2 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства. Частинами 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Враховуючи, що суд може поновити лише пропущений процесуальний строк, що встановлений законом, клопотання позивача про поновлення строку, що встановлений судом, є безпідставним. Крім того, оскільки строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, встановлений в ухвалі суду від 05.03.2021, сплив на час звернення ТОВ "Запорізька пивна компанія" з клопотанням, то відсутні підстави і для продовження строку за клопотання заявника. Втім, з власної ініціативи суд вважає можливим строк для надання позивачем відзиву на апеляційну скаргу, з урахуванням наступного. Відповідно до ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Водночас, відповідно до приписів частини 3 статті 13 Закону України "Про поштовий зв`язок", підпункту 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, опис вкладення у цінний лист не може бути належним доказом надіслання відповідних документів, оскільки підтвердженням надання послуг поштового зв`язку може бути квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Отже, враховуючи наведені положення законодавства, належними доказами відправлення стороні кореспонденції вважаються фіскальний чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкту поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість; а також опис вкладення у цінний лист, яким підтверджується перелік документів, що були відправлені. До апеляційної скарги скаржником в якості доказів відправлення її копії, зокрема позивачу, наданий опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек про оплату поштових послуг та поштова накладна №6901900609840 від 08.02.2021. При перевірці вказаного поштового відправлення на офіційному сайті АТ "Укрпошта" встановлено, що відправлення за цим номером 08.02.2021 прийнято до пересилання, 12.02.2021 здійснено невдалу спробу вручення відправлення та 23.02.2021 повернуто за зворотною адресою. Отже, позивачем апеляційна скарга не отримана під час її направлення апелянтом. Господарський процесуальний кодекс України визначає рівність учасників провадження перед судом, тому з огляду на необхідність надати свої мотивовані заперечення щодо поданої скарги, позивач мав бути обізнаним із змістом апеляційної скарги, що стало можливим при її надсиланні повторно відповідачем із проектом мирової угоди. З огляду на наведене, колегія суддів вважає можливим продовжити строк для подачі відзиву позивачу за власною ініціативою до 29.04.2021 та прийняти поданий в цю дату відзив позивача до уваги. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2021 (суддя Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з підстав не подання доказів оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (3153,00 грн), з наданням апелянту строку на усунення недоліків скарги. Вказану ухвалу отримано апелянтом 25.02.2021, що підтверджується поштовим повідомленням, наявним у справі, отже, недоліки скарги мали бути усунені у строк до 09.03.2021 (включно). 04.03.2021 від скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків скарги (подано до відділення поштового зв"язку 01.03.2021) з долученою до неї платіжною квитанцією № 5460-24-003/0 від 24.02.2021 про сплату 3153,00 грн належного до сплати судового збору. Також заявником подано заяву про виправлення технічної помилки, відповідно до якої заявник повідомляє суд, що у преамбулі апеляційної скарги допущено технічну помилку, зокрема, у назвах та реквізитах сторін дані представника відповідача (апелянта) - адвоката Кабанцова О.Ю. приєднались до даних позивача. Втім, всі документи підписані належною особою - представником відповідача, які і додані до апеляційної скарги. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2021 (колегія суддів у складі: головуючий, доповідач - Іванов О.Г., судді - Березкіна О.В., Антонік С.Г.) скаржнику відновлено строк подачі апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2021 у справі №908/2827/20; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 29.03.2021; сторонам наданий строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань відповідно до ст.ст. 38, 74, 80, 161, 263 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалою від 29.03.2021 розгляд справи відкладено на 28.04.2021. 27.04.2021 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/2827/20 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Антоніка С.Г. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2021, справу №908/2827/20 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Дармін М.О. та ухвалою суду від 28.04.2021 прийнято до провадження вказаною колегією суддів. Ухвалою суду від 28.04.2021 розгляд справи відкладений на 26.05.2021. Ухвалою від19.05.2021 задоволено клопотання відповідача та розгляд справи вирішено здійснювати в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів. В судовому засіданні 26.05.2021 Центральним апеляційним господарським судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи. 27.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" (постачальником, позивачем у справі) та фізичною особою-підприємцем Чуряковим Павлом Олександровичем (покупцем, відповідачем у справі) укладений договір поставки продукції № ЗПК-3510 (надалі - Договір поставки), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити продукцію покупцю згідно замовлення покупця, а покупець зобов`язався своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених цим договором (п. 1 розділу І Договору). Продукція доставляється централізовано транспортом постачальника або, за бажанням покупця, шляхом самовивозу зі складу постачальника. Місце доставки продукції узгоджується сторонами при прийнятті замовлення. Прийняття покупцем продукції вважається підтвердженням узгодження кількості, ціни та асортименту продукції. Підтвердженням факту узгодження умов доставки продукції є підписана сторонами товарно-транспортна накладна та/або видаткова накладна (далі по тексту - "накладна"). Після підписання сторонами накладної, претензії щодо кількості та якості (крім прихованих недоліків) продукції постачальником не розглядаються (п. 3 розділу І Договору поставки). Договір вступає в дію з моменту підписання і діє до "31" грудня 2017 року. Якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін письмово не повідомить про своє бажання розірвати цей договір або між сторонами не буде укладений новий договір, останній вважається кожен раз продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах. В частині зобов`язання покупця щодо оплати продукції та повернення (або відшкодування вартості) зворотної тари, цей договір діє до моменту повного виконання зазначених зобов`язань (п. 6 розділу І Договору поставки). Відповідно до п. 7 розділу І Договору поставки цей договір може бути достроково розірваним за вимогою однієї із сторін, при умові виконання своїх зобов`язань за цим договором. Сторона, що вимагає розірвання цього договору, зобов`язана письмово попередити про це іншу сторону не пізніше ніж за двадцять днів до дати розірвання цього договору. За визначенням п. 4 розділу VIII Договору поставки, в разі закінчення терміну дії цього договору або в разі припинення роботи зі сторони покупця, останній повинен повернути постачальнику в термін не більше 15 діб все рекламне та інше обладнання, яке знаходилось в користуванні покупця. Крім того, сторонами 24.06.2019 укладений додаток до Договору поставки продукції №ЗПК-3510 від 27.06.2017, відповідно до умов п. 1.1 якого, з метою сприяння продажу продукції, постачальник передає покупцю торгове обладнання (зокрема, але не виключно - холодильне обладнання, обладнання для розливу пива, інше торгівельне обладнання) (надалі - торгове обладнання або обладнання). Відповідно до п. 1.2 додатку до договору визначений стан переданого обладнання: в діючому стані, технічно справне, комплектне, відповідало технічним нормам та придатне для користування у відповідності до мети, визначеної у п. 1.1 даного додатку. Згідно з п.п. 2.3.1, 2.3.10, 2.3.13, 2.3.14 додатку до договору поставки продукції відповідач зобов`язався: - з моменту прийняття обладнання покупцем для цілей, передбачених даним додатком, і до моменту повернення обладнання постачальнику, здійснювати продаж, підтримувати наявність та асортимент продукції, що реалізується постачальником згідно укладеного постачальником та покупцем договору поставки продукції; - не змінювати місцезнаходження обладнання, що було передано у відповідності до даного додатку, без письмового погодження такого переміщення з постачальником; - утримувати обладнання у належному технічному стані та дотримуватися належного режиму експлуатації, транспортування та зберігання обладнання, а також забезпечувати збереження нанесених на обладнання маркувань, включаючи найменування бренду, таблички, наклейки та інші позначення, що містять заводські та інвентарні номери, номери агрегатів та/або іншу інформацію, нанесену виробником обладнання чи постачальником; - самостійно і за свій рахунок забезпечити належне збереження обладнання, унеможливити доступ до обладнання некомпетентних та неуповноважених осіб. Пунктами 1.3, 2.3.12 додатку до договору поставки продукції передбачено, що обладнання повинно бути повернуто покупцем та прийнято постачальником протягом 10 (десяти) робочих днів з дати закінчення/припинення дії Договору поставки продукції (в тому числі дострокового) у діючому стані, технічно справне та комплектне, з урахуванням його нормального зносу. Відповідно до п. 4.2 додатку до договору поставки продукції у випадку втрати, у тому числі повного знищення (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили), або неповернення в строк/термін, передбачений п. 2.3.12, у випадках, передбачених абзацом 2 п. 2.3.15, або невиконання покупцем 2.3.13 даного додатку, що призвело до неможливості подальшого використання обладнання, покупець зобов`язаний у вказаний термін відшкодувати постачальнику вартість такого обладнання (залежно від типу обладнання, зазначеного в акті приймання-передачі обладнання) згідно наступних еквівалентів вартості в Євро, перерахованих в гривню виходячи з офіційного курсу НБУ гривні до Євро станом на дату здійснення відшкодування (за одиницю Обладнання, в тому числі ПДВ): - холодильна шафа однодверна - 550 Євро; холодильна шафа дводверна - 934 Євро; холодильна шафа прикасова - 704 Євро; холодильна шафа барна - 296 Євро; холодильна шафа однодверна (після відновлення) - 640 Євро; холодильна шафа дводверна (після відновлення) - 1047 Євро; - одноканальне обладнання по розливу пива - 445 Євро; двоканальне обладнання по розливу пива - 594 Євро; трьохканальне обладнання по розливу пива - 774 Євро; чотирьохканальне обладнання по розливу пива - 922 Євро; п`ятиканальне обладнання по розливу пива - 1032 Євро; шестиканальне обладнання по розливу пива - 1296 Євро; - парасоля -192 Євро, шатро поліестер - 338 Євро; шатро ПВХ - 540 Євро; меблі 80 см*80см - 68 Євро; меблі 120 см*80 см - 102 Євро; комплект меблів (стіл та дві лавки) - 86 Євро. Вартість іншого обладнання відшкодовується покупцем виходячи з його вартості в гривні, що була вказана у відповідному Акті приймання-передачі обладнання, з множенням такої вартості на відношення офіційного курсу гривні до Євро, визначеному НБУ станом на дату здійснення відшкодування, до курсу гривні до Євро, визначеному НБУ станом на дату введення такого Обладнання в експлуатацію (з додаванням до такої вартості суми ПДВ). Згідно акту прийому-передачі обладнання № 18935-1078/0002 від 24.06.2019 позивачем передано, а відповідачем прийнято торгове обладнання згідно наведеного переліку. Зауважень до якості, цілісності та комплектності отриманого обладнання покупець не має. 19.05.2020 Позивач надіслав відповідачу лист № 715 від 18.05.2020, в якому вказав, що договір поставки продукції від 27.06.2017 № ЗПК-3510 слід вважати розірваним, починаючи з двадцять першого календарного дняз моменту отримання даного повідомлення. Також позивач вказаним листом, посилаючись на п.п. 1.3, 2.3.12 додатку до договору поставки продукції, просив протягом 10 робочих днів з моменту розірвання договору поставки повернути постачальнику - товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" отримане за актом приймання-передачі обладнання, а в разі його неповернення в зазначений термін - відшкодувати його вартість. На підтвердження направлення вказаного листа на адресу відповідача надано копію фіскального чеку від 19.05.2020. Згідно поштового повідомлення дане відправлення вкладено до а/с отримувача 20.05.2020. Позивач у позові зазначає, що Відповідачем не повернуті: - 14 комплектів дерев`яних меблів "Оболонь"; - парасоля ТМ "Оболонь" Тросова; - Тайфун-75 № 30766 (Кр.2,Кл.2,Ред.1,Мед.2,КапСб.1) Уст. Кобра-хром; - Тайфун-80 № 16025 (Кр.2,Кл.2,Ред.1,Мед.2,КапСб.1) Уст. Lucky; - Тайфун-90М №30…156 (Кр.4,Кл.4,Ред.1,Мед.4,КапСб.1) Уст. Teppa. Згідно з наданим позивачем розрахунком, здійсненим згідно умов п. 4.2 додатку до договору поставки, загальна вартість неповернутого майна у гривні з врахуванням ПДВ складає 107157,29 грн. Неповернуте відповідачем обладнання за своїм типом відноситься до іншого обладнання, вартість якого відповідно до умов додатку до договору відшкодовується виходячи з його вартості в гривні, вказаної у відповідному акті приймання-передачі обладнання, з множенням такої вартості на відношення офіційного курсу гривні до Євро, визначеному НБУ станом на дату здійснення відшкодування, до курсу Євро, визначеному НБУ станом на дату введення такого обладнання в експлуатацію (з додаванням до такої вартості ПДВ). Невиконання відповідачем зобов`язання щодо повернення отриманого від позивача у користування торгового обладнання у визначений строк та невідшкодування його вартості стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів. Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем у строки, визначені у повідомленні про розірвання договору, відповідачем не повернуто торговельне обладнання позивачу, відтак, за умовами п.4.2 додатку до договору він має відшкодувати його вартість, розрахунок якої виконаний правильно. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів. Аналізуючи правовідносини сторін, колегія суддів зазначає, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, який регулюється параграфом 1-3 розділу ІІІ Цивільного кодексу України, Господарським кодексом України. Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Таким чином, суд першої інстанції правильно кваліфікував відносини, які виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки продукції та його додатку, правочином, що містить елементи різних договорів, зокрема поставки і позички, тобто змішаним, тому в частині поставки товару за основним договором до зобов`язань сторін слід застосовувати норми права, що регулюють правовідносини поставки (купівлі-продажу); а в частині правовідносин сторін за додатковою угодою - до зобов`язань сторін застосовуються норми права, що регулюють питання позички. Відповідно до ст. 827 Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 833 Цивільного кодексу України передбачено, що користувач зобов`язаний: 1) користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, визначеної у договорі; 2) користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором; 3) повернути річ після закінчення строку договору в такому самому стані, в якому вона була на момент її передання. Згідно із ч. 2 ст. 834 ЦК України позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо: 1) у зв`язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому; 2) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору; 3) річ самочинно передана у користування іншій особі; 4) в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена. У відповідності до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Як встановив суд першої інстанції за доводами позивача, лист-повідомлення про розірвання договору від 18.05.2020 №715, в якому позивач повідомляє відповідача про розірвання договору з двадцять першого дня з моменту отримання повідомлення та необхідність у строк - 10 днів з дати розірвання договору повернути обладнання, отримане ним 20.05.2020, що позивач підтвердив фіскальним чеком та поштовим повідомленням про вручення відправлення (а.с.17). Відтак, суд погодився, що з 10.06.2020 договір є розірваним, а неповернення відповідачем у десятиденний строк з цієї дати обладнання, що є порушенням умов договору, відповідно, підставою для задоволення позовних вимог. В той же час, колегія суддів погоджується з доводами Відповідача про те, що судом першої інстанції не правильно встановлений строк, з якого починається обчислення строку повернення обладнання, оскільки, Позивачем взагалі не доведено належними та допустимими доказами факт отримання відповідачем листа-повідомлення від 18.05.2020 №715, з огляду на наступне. Так, відповідно до п.2.2.4 додатку до договору сторони узгодили, що постачальник має право в односторонньому порядку вимагати повернення обладнання ( в тому числі у випадку виявлення фактів нецільового використання, загрози пошкодження або знищення обладнання) протягом 10 робочих днів з дати направлення відповідної вимоги. Пунктами 1.3, 2.3.12 додатку до договору поставки продукції передбачено, що обладнання повинно бути повернуто покупцем та прийнято постачальником протягом 10 (десяти) робочих днів з дати закінчення/припинення дії Договору поставки продукції (в тому числі дострокового) у діючому стані, технічно справне та комплектне, з урахуванням його нормального зносу. Згідно з п.7 розділу І договору поставки цей договір може бути достроково розірваним за вимогою однієї із сторін, при умові виконання своїх зобов"язань за цим договором. Сторона, що вимагає розірвання цього договору, зобов"язана письмово попередити про це іншу сторону не пізніше ніж за двадцять календарних днів до дати розірвання цього договору. У самому листі від 18.05.2020 №715 позивачем зазначено, що він користуючись свої правом, наведеним у п.7 р.І договору просить вважати його розірваним з двадцять першого календарного дняз моменту отримання даного повідомлення. З огляду на загальні засади цивільного законодавства, встановлені ст. 3 ЦК України: справедливість, добросовісність та розумність, саме направлення повідомлення про розірвання договору та вимоги про повернення обладнання засобами поштового зв`язку, та отримання покупцем такого повідомлення і вимоги дозволяє покласти на покупця обов`язок здійснити повернення обладнання протягом 10-ти календарних днів з моменту розірвання договору або вимагати відшкодування його вартості. Норми зобов"язального права характеризуються тим, що вчиненню певної дії передує обізнаність особи, в даному випадку боржника, із необхідністю її вчинення. Як на підставу отримання цього повідомлення відповідачем позивач надає фіскальний чек про направлення листа та поштове повідомлення від 19.05.2020, в якому зазначено, що такий лист вкладено до абонентської скриньки 20.05.2020. Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 і які регулюють відносини між ними. Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку). Адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу через смс-повідомлення, повідомлення, що підтримується засобами Інтернету, або повідомлення у паперовому вигляді за встановленим оператором поштового зв`язку зразком (п.21 Правил). Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (п. 99 Правил надання послуг поштового зв`язку). Згідно 102 Правил в об`єкті поштового зв`язку вручаються, зокрема рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, не вручені адресатам під час доставки додому. Одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред`явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред`явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис (п.105 Правил). Згідно з п.106 Правил під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. Відповідно до п. п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання. Аналізуючи зміст наведених норм, колегія суддів зазначає, що рекомендоване поштове відправлення на адресу фізичної особи вручається або їй особисто, або а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним; не вручене під час особистої доставки рекомендоване поштове відправлення вручається абоненту особисто у поштовому відділенні. До абонентської поштової скриньки дозволяється лише вкласти повідомлення про надходження такого рекомендованого листа, який особа може отримати у відділенні поштового зв"язку особисто. Не отримані особисто рекомендовані поштові відправлення повертаються за зворотною адресою після спливу строку для їх зберігання. На поданому позивачем суду поштовому повідомленні від 19.05.2020 про розірвання договору, відсутній власний підпис адресата відповідача або членів його сім"ї в отриманні повідомлення; таке повідомлення не повернуто позивачу у зв"язку із закінченням строку його зберігання; позивачем також не доведено суду, що відповідач згідно із п.4 Правил надання послуг поштового зв"язку, на який він посилається у відзиві на апеляційну скаргу, за заявою власне ФОП Чурякова П.О. має в операційному залі об`єкту поштового зв`язку абонементну скриньку для одержання адресатом простих поштових відправлень, періодичних друкованих видань, повідомлень про надходження поштових відправлень, поштових переказів. Сам відповідач заперечує наявність у нього абонементної скриньки у будь-якому відділенню поштового зв"язку. Відтак, позивачем не доведено, а судом не встановлено отримання відповідачем листа-повідомлення від 18.05.2020 про розірвання договору та наявності у нього, в зв"язку з цим, обов"язку по поверненню обладнання або відшкодування його вартості. З огляду на наведене висновок господарського суду про невиконання відповідачем обов"язку з повернення обладнання у договірні строки, а тому наявності підстав для задоволення позову щодо відшкодування вартості обладнання, є передчасними та не базуються на встановлених обставинах справи. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Враховуючи, що судом першої інстанції здійснений помилковий висновок про доведеність отримання відповідачем повідомлення про розірвання договору та вимоги про повернення обладнання, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню, із прийняттям нового рішення у справі про відмову в позові. Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача у справі та підлягають відшкодуванню відповідачу. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Чурякова Павла Олександровича на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2021 у справі № 908/2827/20 - задовольнити. Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2021 у справі №908/2827/20 - скасувати. Прийняти у справі нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія", м. Запоріжжя до фізичної особи-підприємця Чурякова Павла Олександровича, Запорізька область, м. Мелітополь про стягнення 107157,29 грн. - відмовити повністю. Судові витрат по справі за подачу позовної заяви покласти на позивача. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія", м. Запоріжжя на користь фізичної особи-підприємця Чурякова Павла Олександровича, Запорізька область, м. Мелітополь 3153,00 грн витрат по сплату судового збору за подачу апеляційної скарги. Видачу відповідного наказу згідно ст.327 ГПК України, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, лише у випадках передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Повне рішення складено та підписано 31.05.2021. Головуючий суддя О.Г. Іванов Суддя О.В. Березкіна Суддя М.О. Дармін