Постанова 4876 № 904/3907/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.05.2021 Справа № 904/3907/20 м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л., суддів Кощеєва І.М., Подобєда І.М., секретар судового засідання: Мацекос І.М., розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2021 у справі №904/3907/20 (суддя Ніколенко М.О., повне рішення складено 01.03.2021) за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 605 347,44 грн. та збору за зберігання вантажу у розмірі 888 036,48 грн. ВСТАНОВИВ: - рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2021 у справі №904/3907/20 позов Акціонерного товариства (далі АТ)"Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ"Українська залізниця" задоволено, з Приватного акціонерного товариства (далі-ПрАТ)"Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь позивача стягнуто плату за користування вагонами в сумі 605 347грн 44 коп. та збору за зберігання вантажу в сумі 888 036грн 48 коп.; - приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що відповідачем не надані докази на підтвердження відсутності його вини у затримці вагонів, з того, що відповідно до матеріалів справи затримка вагонів на станції Терни мала місце з вини вантажоотримувача, який несвоєчасно забирав вагони на свою під"їзну колію, що призвело до скупчення вагонів на станції, а також з правильності та відповідності вимогам чинного законодавства розрахунків плати за користування вагонами та збору за зберіганні вантажу, виконаних позивачем; - не погодившись з прийнятим рішенням, ПрАТ"Північний гірничо-збагачувальний комбінат" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на необґрунтованість рішення, ухвалення його без повного і всебічного з"ясування обставин справи просить це рішення скасувати, ухвалити нове рішення та відмовити в задоволенні позову; - у поданій скарзі йдеться про те, що: відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92, складені для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, підписані відповідачем із запереченнями; позивачем не надано належних доказів зайнятості всіх колій стації Терни, а також не доведено вину відповідача у такій зайнятості; відповідач був готовий прийняти спірні вагони, які були затримані залізницею згідно з наказом №30 на підходах до станції Терни; акти загальної форми, які додані до позовної заяви, враховуючи періоди затримки спірних вагонів, не доводять, що колії станції Терни у зазначений період були зайняті з вини відповідача, тобто не доведено вину вантажовласника у неможливості прийняти ці вагони; під час дії наказу №30 на станції Терни з вини відповідача не було забрано лише вагони, розміщені на 4-й та 13-й коліях, які не використовуються позивачем для приймання вагонів; зайнятість приймально-відправних колій по ст.Терни, згідно технологічного процесу роботи станції, планує поїзний диспетчер, який затримує доставку вагонів на великих відстанях від станції призначення або на одних й тих самих станціях по декілька разів, зловживаючи своїми правами; з системного аналізу дій диспетчера можливо зробити висновок, що затримка вагонів на шляху прямування до станції Терни на підставі наказу №30 здійснювалася з метою нарахування відповідачу плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у завищеному розмірі; оскільки позивач не зазначив належних фактів, які б підтверджували в повному обсязі вину відповідача у затримці вагонів за спірним наказом, відсутні підстави для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за вказані періоди; судом першої інстанції позов залізниці безпідставно не був залишений без розгляду; згідно з довіреністю від 28.04.2020 АТ"Українська залізниця" уповноважила Русанову Вікторію Вікторівну підписувати та подавати позовні заяви, при цьому згідно з цією довіреністю правочини, інші вихідні документи вважаються належним чином укладеними та мають юридичну силу для філії довірителя та третіх осіб виключно у разі, коли вони укладені (вчинені) з дотриманням правил двох підписів, а також з урахуванням обмежень, передбачених п.п.5.6, 5.7 Положення про філію, таким чином, позовна заява вважатиметься підписаною належним чином та матиме юридичну силу виключно у випадку підписання її двома особами, які мають відповідні повноваження на підпис позовних заяв; - позивач вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що: виходячи з положень ст. 46, 47 Статуту залізниць України одержувач зобов"язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, за несвоєчасне забирання вантажу справляється відповідні плата і збори; зайнятість приймально-відправних колій по станції Терни, згідно технологічного процесу роботи станції, планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу та навантаження порожніх вагонів парку АТ"Укрзалізниця" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції; на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в тому числі, поїздів відповідача та його контрагентів; підготовка залізницею на коліях станції порожніх власних вагонів під навантаження звичайний виробничий процес роботи станції, у той час як незабирання відповідачем вагонів, що простоювали на станції призначення є порушенням Статуту залізниць України; незабирання відповідачем вагонів з колій станції Терни спричиняє ситуацію, за якої залізниця не має можливості доставити на станцію призначення затримані на підходах спірні вагони; залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на їх коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під"їзну колію; відповідач був своєчасно повідомлений про готовність залізниці передати на його під"їзну колію вагони, щодо яких станцією Терни складено акти загальної форми; жодним нормативно-правовим актом чи будь-яким іншим документом не передбачено обов"язок залізниці враховувати наявність чи відсутність проміжків часу, протягом яких та чи інша колія ставала вільною та час знаходження вагонів під технологічними операціями при видачі наказу про затримку ; затримка вагонів на підходах до станції призначення Терни за спірним наказом відбулася з урахуванням фактичної поїзної обстановки, що склалася на дільниці, на час дії вказаного наказу на коліях станції Терни вже були затримані вагони, які не забиралися відповідачем на під"їзну колію, пори цьому заявка відповідача доставити на його адресу в першу чергу затримані за спірним наказом вагони та підтвердження готовності їх прийняття на під"їзну колію була відсутня; відповідач не довів відсутність його вини в затримці вагонів та не надав доказів в обґрунтування викладених у відомостях плати і накопичувальній картці заперечень, які не підпадають під жодний з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу; номери актів, що виступають в якості документальних підстав матеріальної відповідальності вантажовласника та на підставі яких розраховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу зазначено в графі 14 кожної відомості ф.ГУ-46 та в графі "найменування та номер документа" накопичувальної картки ф.ФДУ-92; у даній справі документальними підставами вимог про стягнення спірної суми є акт ф.ГУ-23 №2 від 21.01.2020, складений на підставі спірного наказу; одночасне стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу не є порушенням з боку залізниці, суми вказаних плати та збору були розраховані з урахуванням норм чинного законодавства України; незгода відповідача з нарахованими сумами не має під собою підґрунття, доводи наведені відповідачем спростовуються фактичними обставинами справи; довіреність адвокату Русановій В.В. видана повноважними представниками АТ"Українська залізниця", які діяли в межах своїх повноважень та у порядку передоручення уповноважили адвоката Русанову В.В., зокрема, представляти інтереси довірителя в судах всіх інстанцій з усіма правами наданими позивачу, у тому числі, підписувати та подавати будь-які заяви, скарги, позовні заяви; згідно з ст.124 Статуту АТ"Українська залізниця" правило двох підписів застосовується виключно у випадках укладення договорів, оформлення довіреностей, підписання банківських та фінансових документів; чинним законодавством України не встановлений обов"язок підписання позовних заяв одночасно декількома представниками сторони або третьої особи. Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (залізницею) та ПрАТ"Північний ГЗК" (власником колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч, відповідно до п.1 якого під`їзна колія, що належить власнику колії примикає до станції Терни - стрілками №№ 2, 4, 6 у парній горловині станції та до станції Рядова - стрілкою №8 до колії № VI станції Рядова. Під`їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під`їзної колії є знаки "Межа під`їзної колії", які встановлено: по станції Терни біля маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5м від вістряка стрілки №2 станції Терни; маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2м від граничного стовпчика стрілки № 4станції Терни; маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни. Згідно з п.5 договору здавання вагонів для під`їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється: - порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години; - порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; - вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання; - інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень, форми ГУ-2; у разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом. Відповідно до п.6 договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. П.8 договору передбачено, що про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №

113. Згідно з п.п.12, 13 договору для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0год.. Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці. Відповідно до п.14 договору власник колії сплачує залізниці: - за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги (Тарифного керівництва №1); - за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів; - інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії згідно з діючими нормативними документами. Матеріали справи свідчать також і про те, що у січні 2020 за накладною №7861125 залізницею прийнято до перевезення на адресу ПрАТ"Північний ГЗК" вагони з вантажем "концентрат залізорудний". На шляху прямування вагони були затримані на підставі наказу №30 від 21.01.2020 у зв"язку з неприйняттям їх вантажовласником ПрАТ "Північний ГЗК" по причині скупчення вагонів на станції Терни Придніпровської залізниці, що прибули на адресу товариства і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу. За наказом №30 від 21.01.2020 о 17год.45хв. вагони №№ голова 56966237 хвіст 63659528 у кількості 52 вагона, індекс поїзда 4677-71-4573 з вантажем концентрат, що перевозився у поїзді №3502 були затримані на станції Красний Шахтар Придніпровської залізниці. Повідомлення №42 про затримку вагонів за вказаним наказом отримано відповідачем 21.01.2020 о 19год.00хв.. Вказане повідомлення підписано представником відповідача з застереженням про те, що вагони затримані на шляху прямування з незалежних від ПрАТ "Північний ГЗК" причин, оскільки на момент видачі наказу №30 товариство було готово прийняти вагони. Згідно з актами форми ГУ-23а про затримку вагонів (початок затримки) №2 від 21.01.2020 та №4 від 09.02.2020 вагони, що прибули 21.01.2020 поїздом №3502 о 06год.50хв. відправлені 09.02.2020 поїздом №3501 о 07год 50хв. . Підставою для складання вказаних вище актів слугували обставини щодо затримки вагонів через неприйняття їх вантажовласником та відсутність технічної можливості для накопичення вагонів на станції призначення Терни. Внаслідок зазначених обставин залізницею нараховано плату за користування вагонами в сумі 605347грн44коп. по відомостях плати форми ГУ-46 №№ 17029055, 15029052, 16029056, 16029057, 02039089, 14029067 та збір за зберігання вантажу в сумі 888036грн 48коп. по накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 05039021. Відомості плати підписані представником відповідача із застереженнями про те, що з нарахованою сумою та з затримкою по актах форми ГУ-23а не згодні, на станції Терни не було затриманих вагонів, на 23.01.2020 з 05год.10хв. були вільні колії, а колія 8 закрита для руху потягів у зв"язку з ремонтними роботами. Накопичувальна картка також підписана представником відповідача з застереженнями про те, що з нарахованою сумою збору за зберігання не згодні, з огляду на штучну затримку, станом на 23.01.2020 з 05год.10хв. були вільні колії, а колія 8 закрита для руху потягів у зв"язку з ремонтними роботами. Посилаючись на те, що відповідачем не сплачені нараховані суми збору за зберігання вантажу та плати за користування вагонами АТ"Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося з позовом про стягнення останніх з відповідача. Відповідно до положень ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст.908 та ст.920 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань. Згідно з ст.42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. N457 залізниця зобов`язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Відповідно до ст.46 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом. Ст.71 Статуту передбачено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Згідно з ст.119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644. Відповідно до вказаного пункту збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. N644 усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику. Згідно з п.3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 25.02.1999 N113 облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф.ГУ-23. П.4 розділу ІІ Правил передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями. Відповідно до п.6 розділу ІІІ названих Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. За приписами п.8 розділу ІІІ Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Згідно з п.9 розділу ІІІ Правил про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. П.10 розділу ІІІ Правил встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30хв. не враховується, час 30 хв. і більше враховується як повна година. П.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334 передбачено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача. П.п.14.2.1 п.14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язків України від 30.08.2005 № 5076 визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначенні для цього технічно розпорядчим актом станції. Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: своєчасного повідомлення відповідача про надходження спірних вагонів, які прибули на його адресу, що не заперечується відповідачем, зайнятості колій станції призначення Терни у зв"язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПрАТ"Північний ГЗК" на свою під"їзну колію, ненадання відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття ним заходів до забирання вагонів зі станції призначення господарським судом зроблено правильний висновок про правомірність нарахування позивачем 605 347грн 44 коп. плати за користування вагонами та 888 036грн48коп. збору за зберігання вантажу та, у зв"язку з цим, про наявність підстав для задоволення позову. З огляду на викладене рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін. Доводи скаржника про відсутність своєї вини у затримці спірних вагонів колегією суддів визнані необґрунтованими з наступних підстав. Несвоєчасне забирання відповідачем з колій станції призначення вантажів, які прибули на його адресу є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажів та ст.ст.46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо. Відповідно до ст.74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказів на підтвердження повідомлення залізниці щодо готовності забрати на свою під`їзну колію вагони та доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під`їзну колію вантажовласника скаржник зі свого боку не надав. При цьому наявність тимчасово вільних колій на станції це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України. Отже, на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (також і поїздів відповідача). Між тим, навіть за умов наявності вільних під`їзних колій, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні, а навпаки це є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під`їзних колій. Водночас слід мати на увазі, що визначення можливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. Диспетчер планує зайнятість приймально-відправних колій залізниці з урахуванням підводу та навантаження порожніх вагонів парку АТ"Укрзалізниця" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів, обгону локомотивів. Вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передавання на під"їзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на станції призначення більше нормативного часу і не забиралися на під"їзну колію. Доводи скаржника про те, що диспетчер штучно затримує доставку вагонів на великих відстанях з метою нарахування відповідачу плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в завищеному розмірі є необґрунтованими, оскільки обставини щодо такої штучної затримки скаржником в порядку ст.74, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведені, докази в обґрунтування цих обставин не надані. Посилання скаржника на те, що позовна заява мала бути залишена місцевим господарським судом без розгляду, оскільки підписана лише одним представником - адвокатом Русановою В.В. між тим, така заява вважатиметься підписаною належним чином та матиме юридичну силу виключно у випадку підписання її двома особами, які мають відповідні повноваження на підпис позовних заяв не приймаються апеляційним судом до уваги з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву підписано адвокатом Русановою В.В.. На підтвердження повноважень у вказаної особи вчиняти відповідні дії від імені АТ"Українська залізниця" додана довіреність від 28.04.2020, видана повноважними представниками товариства. Згідно з п.2 вказаної довіреності обсяг повноважень представника за останньою передбачає, окрім іншого, представляти інтереси довірителя у судах всіх інстанцій та юрисдикцій з усіма правами, що надані позивачу, стягувачу, відповідачу, заявнику тощо та, у тому числі, й підписувати, подавати будь-які заяви, позовні заяви, скарги клопотання. За змістом п.3 довіреності представник уповноважений здійснювати також інші повноваження в межах компетенції, визначеної Статутом довірителя, Положенням про філію, іншими внутрішніми документами довірителя, для чого представнику надається право підписувати, подавати та отримувати всі необхідні документи, а також виконувати всі інші дії у межах та в обсязі, передбачених законодавством України та цією довіреністю. Правочини та інші вихідні документи вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу для Філії, довірителя та третіх осіб виключно у разі, коли вони укладені (вчинені) з дотриманням правила двох підписів, а також з урахуванням обмежень, передбачених п.п5.6 та 5.7 Положення про філію. З вказаної довіреності вбачається, що застереження для представника за довіреністю щодо правила двох підписів застосовуються не для представництва інтересів довірителя у судах, а для укладення (вчинення) правочинів та інших вихідних документів. Слід зазначити, що стосовно представництва інтересів сторін у господарській справі діють правила, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, які не можуть бути змінені відомчим локальним актом чи рішенням підприємства сторони у справі. Відповідно до ч.3. ст.56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Ч.ч.1, 3 ст.60 Кодексу передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, серед іншого, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Згідно з п.4 ст.60 Кодексу повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". При цьому чинним законодавством України не встановлено обов"язок підписання позовних заяв одночасно декількома представниками сторони або третьої особи. З огляду на викладене до позовної заяви додано належні документи, що підтверджують право особи, яка підписала позовну заяву, на вчинення такої процесуальної дії, а тому позовна заява підписана уповноваженою особою. Інші доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують викладених вище висновків суду. Керуючись ст.269, 275, 276, 282 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: - рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2021 у справі №904/3907/20 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення; - постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови; - повна постанова складена 31.05.2021 Головуючий суддя І.Л. Кузнецова Суддя І.М.Кощеєв Суддя І.М.Подобєд