Постанова 4873 № 910/3213/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "31" травня 2021 р. Справа№ 910/3213/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Агрикової О.В. суддів: Чорногуза М.Г. Мальченко А.О. Секретар судового засідання: Мельничук О.С., за участю представників сторін: від позивача за первісним позовом - Візор О.М., від відповідача за первісним позовом - Пономаренко В.М., від третьої особи - не з`явились, розглянувши апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 (повний текст складено 13.10.2020) у справі №910/3213/20 (суддя Сташків Р.Б.) За позовом Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня №9" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про виселення з приміщення, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання договору №854-1 від 29.12.2015 продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, - ВСТАНОВИВ: У 2020 році Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" про виселення з приміщення. Первісний позов обґрунтовано тим, що договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 854-1 від 29.12.2015 року, який був укладений з ТОВ "Діамед", припинив свою дію у зв`язку із закінченням його строку, проте, відповідач за первісним позвом продовжує користуватися орендованим приміщенням, не маючи на це відповідних правових підстав. Одночасно Відповідач подав зустрічний позов про визнання договору №854-1 від 29.12.2015 року продовженим на той самий строк і на тих самих умовах (зокрема, на 2 роки та 364 днів, тобто до 26.12.2021 року), оскільки інші учасники договору не визнають його автоматичне продовження. Зустрічний позовом обґрунтовано тим, що підстави для виселення з орендованого приміщення відсутні, оскільки договір №854-1 від 29.12.2015 року є автоматично продовженим, адже у встановлений законом строк ні сторонами не було висловлено заперечень проти його продовження. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 року у справі №910/3213/20 в задоволенні первісних позовних вимог відмовлено повністю. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" задоволено повністю. Визнано договір №854-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 21.11.2012 року №854) від 29.12.2015 року, укладений між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" та Комунальним некомерційним підприємством "Київська міська клінічна лікарня №9" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки та 364 днів, тобто до 26.12.2021 року, на тих самих умовах. Присуджено до стягнення з Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" 2102 грн. судового збору. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в матеріалах справи не міститься доказів, що орендодавцем на момент закінчення строку дії договору (27.12.2018 року) та в місячний термін після закінчення договору (до 27.01.2019 року) було направлено заяву про відмову від продовження строку дії Договору. Разом з тим, місцевий господарський суд дійшов висновку, що для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі №910/3213/20 стягнуто з Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" 22 250, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Не погодившись з ухваленим рішенням, Департамент комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 року (повний текст складено 13.10.2020) у справі №910/3213/20 повністю, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог за зустрічним позовом та задовольнити позовні вимоги за первісним позовом. Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме Законів України «Про оренду державного та комунального майна», «Про місцеве самоврядування в Україні», окремих положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Зокрема скаржника вважає, що оскільки рішення про продовження терміну дії договору оренди не приймалося, у зв`язку з чим ТОВ «Діамед» зобов`язано звільнити орендоване приміщення. При цьому скаржник наголошує, що відсутність додаткової угоди свідчить про закінчення строку дії договору. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2020 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., Дикунська С.Я., Тищенко О.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 року. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 11.02.2021 року, для розгляду справи №910/3213/20 сформовано колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі. 09.03.2021 року через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" надійшла заява про відвід головуючого судді - Станіка С.Р. та судді Тищенко О.В. від розгляду справи №910/3213/20. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2021 року та витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді - доповідачу) від 15.03.2021 року, справу № 910/3213/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. судді: Тарасенко К.В. та Дикунська С.Я. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" про відвід головуючого судді Станіка С.Р. від розгляду справи №910/3213/20 визнано необґрунтованою, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" про відвід судді Тищенко О.В. від розгляду справи №910/3213/20 залишено без розгляду, матеріали справи №910/3213/20 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою щодо розгляду заяви про відвід судді, відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" про відвід у справі № 910/3213/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" про відвід головуючого судді Станіка С.Р. від розгляду справи № 910/3213/20 відмовлено. Справу № 910/3213/20 повернуто для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Станіка С.Р., суддів Дикунської С.Я., Тарасенко К.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 року заяву головуючого судді Станіка С.Р. про самовідвід від розгляду справи №910/3213/20 задоволено, матеріали справи №910/3213/20 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою, відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 року апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 року прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено розгляд справи на 21.04.2021 року. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 року відкладено розгляд на 26.05.2021 року. 26.04.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшла заява про відвід суддям Північного апеляційного господарського суду Агриковій О.В., Чорногузу М.Г. та Мальченко А.О. у справі №910/3213/20. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 року визнано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" про відвід суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г., Мальченко А.О. у справі №910/3213/20 - необґрунтованою. Матеріали справи № 910/3213/20 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про відвід. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2021 року матеріали справи № 910/3213/20 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Ходаківська - головуючий, Демидова А.М., Владимиренко С.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" про відвід суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г., Мальченко А.О. від розгляду справи № 910/3213/20. Матеріали справи № 910/3213/20 повернуто на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Агрикова О.В. - головуючий, Чорногуз М.Г., Мальченко А.О. 18.05.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення з додатками, які останній просить врахувати при розгляді справи. Відповідно до ч.3, ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини. З вищезазначених пояснень вбачається, що подані додатки, не були подані на розгляд в суді першої інстанції і відповідно не розглядались останнім, а тому вказані вище додатки колегією суддів не беруться до уваги, оскільки позивачем за первісним позовом в порушення ст. 269 Господарського процесуального кодексу України не подано клопотання про обґрунтування неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Також, в судовому засіданні 26.05.2021 року позивач за первісним позовом надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача за первісним позовом надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. В судовому засіданні 26.05.2021 року представник ТОВ "Діамед" просив колегію суддів дослідити подані 18.05.2021 року скаржником пояснення, після того, як колегія суддів почала досліджувати вказані письмові пояснення, представник ТОВ "Діамед" подав заяву про відвід колегії суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г., Мальченко А.О. у справі №910/3213/20. Подана заява ТОВ "Діамед" про відвід колегії суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. та Мальченко А.О. від розгляду справи №910/3213/20 мотивована тим, що оскільки судді почали огляд документів поданих скаржником, вказане свідчить, що судді публічно оголосили свою правову позицію з приводу розгляду даної апеляційної скарги та факту того, що ними проводиться огляд документів, не долучених до матеріалів справи, що є неприпустимим на думку заявника. При цьому на думку представника ТОВ "Діамед" судді демонструють лояльне ставлення до представника скаржника допускаючи його до засідання, без належних повноважень, та приймаючи від нього документи, які не стосуються розгляду справи та не можуть бути предметом огляду. Дослідивши заяву представника ТОВ "Діамед" про відвід колегії суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. та Мальченко А.О. від розгляду справи №910/3213/20, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість зазначеної заяви та відмову у задоволенні даної заяви з мотивів викладених в ухвалі від 26.05.2021 про відмову в задоволенні заяви про відвід. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином. Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника третьої особи. Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2015 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець, позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" (далі - орендар, відповідач) та Київською міською клінічною лікарнею № 9 (далі - балансоутримувач, третя особа) укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 21.11.2012 року №854) №854-1 (далі - Договір), за умовами якого, орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності від 12.11.2015 року №48 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об`єкт, яке знаходиться за адресою: вул. Ризька, буд. 1, к. 3, для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи. (т.1, а.с. 38-44). Відповідно до п. 2.1 Договору об`єктом оренди є: нежитлове приміщення, загальною площею 47,00 кв.м., у т. ч. на 1 (першому) поверсі 47,00 кв.м. Згідно з п. 4.1 договору орендодавець зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору передати по акту приймання-передачі об`єкт оренди орендарю. В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі нерухомого майна від 21.11.2015 року відповідно до якого позивач за первісним позовом передав спірне майно, а відповідач за первісним позовом прийняв спірне майно в орендне користування згідно з договором оренди. (т.1, а.с. 51). Пунктом 4.2.22 Договору передбачено, що для продовження дії цього Договору оренди Орендар за три місяці до дати закінчення цього договору має надати Орендодавцю новий звіт з незалежної оцінки Об`єкта. Одночасно умовами Договору ( п. 4.2.17 ) сторони встановили обов`язок орендаря у разі прийняття рішення щодо нього про припинення шляхом реорганізації чи ліквідації, або порушення щодо нього справи про банкрутство у господарському суді письмово повідомити про це орендодавця та підприємство-балансоутримувача в 10-денний термін з дати прийняття відповідного рішення. Відповідно до п. 5.1.3 Договору орендодавцю надано право відмовитись від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців підряд з дня закінчення строку платежу. Цей договір є укладений з моменту підписання його сторонами діє з 29.12.2015 року по 27.12.2018 року (п. 9.1 Договору). Відповідно до п. 9.2 Договору, усі зміни та доповнення до цього договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами. Договір припиняється в разі: ліквідації орендодавця або орендаря; невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов Договору; закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об`єкта; у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа), в інших випадках, передбачених законодавством. (п. 9.4 Договору). Пунктом 9.7 Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору. Як стверджує позивач за зустрічним позовом 16.11.2018 року він звернувся до Департаменту комунальної власності м. Києва з заявою щодо продовження договору оренди вих. №7/11 від 15.11.2018 року, в якій просив продовжити договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду №854-1 від 29.12.2015 року строком 2 роки 364 дні. Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять листа №7/11 від 15.11.2018 року. У відповідь на вказаний вище лист, Департамент комунальної власності м. Києва листом №062/05/19-3155 від 04.04.2019 року повідомив позивача про те, що питання щодо продовження договору оренди нежитлового приміщення площею 43,40 кв.м. на вул. Ризькій, 1 на новий термін було направлено на розгляд постійної комісії Київради з питань власності та було повернуто без розгляду, оскільки відповідно до рішення Київської міської ради від 06.12.2018 року №253/6304 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21 квітня 2015 року №415/1280 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва", рішення щодо продовження договору оренди приміщення площею до 50,0 кв.м. чи не продовження договору оренди, приймає орендодавець. Також у листі вказано, що ТОВ «Діамед» перебуває у стані припинення з 22.11.2017 року. Договір продовжений не буде та вказано про необхідність передачі приміщення по акту приймання-передачі балансоутримувачу. (т.1, а.с. 53). Також в матеріалах справи наявний лист Департаменту комунальної власності м. Києва №062/05/19-8920 від 16.10.2019 року в якому вказано, що Департаментом розглянуто заяву ТОВ «Діамед» від 28.08.2019 року щодо підписання примірників додаткової угоди стосовно продовження договору оренди нежитлових приміщень Київської міської клінічної лікарні №9 на вул. Ризькій, 1 і повідомлено, що договір оренди від 29.12.2015 року №854-1 не буде продовжений на новий термін. (т.1, а.с. 59). Колегія суддів звертає увагу, що заяви ТОВ «Діамед» від 28.03.2019 року матеріали справи не містять. Отже, на думку Департаменту комунальної власності міста Києва Договір є припиненим з 27.12.2018 року, оскільки орендар (ТОВ «Даімед») не виявив бажання у його продовженні, а тому орендар зобов`язаний повернути орендоване майно балансоутримувачу, однак останній не повернув зазначене майно балансоутримувачу, чим на думку позивача за первісним позовом порушив його права, як орендодавця, оскільки за умовами пункту 7.5 Договору у разі закінчення/припинення дії цього договору або при його розірванні відповідач за первісним позовом зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт оренди підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об`єкт оренди на момент передачі його в оренду. Втім, ТОВ «Діамед» вважає, що договір №854-1 від 29.12.2015 року на підставі п. 9.7 є автоматично продовженим, адже у встановлений законом строк сторонами не було висловлено заперечень проти його продовження, а тому позивач за зустрічним позовом просить визнати договір оренди №854-1 від 29.12.2015 року продовженим на той самий строк і на тих самих умовах. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічних позовних вимог виходячи з наступного. Із системного аналізу тексту, укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вищезазначений договір є договором оренди комунального майна та правовідносини сторін регламентуються нормами цивільного та господарського законодавства, Законом України «Про орендну державного та комунального майна». При цьому, як вбачається зі змісту договору оренди - Департамент комунальної власності міста Києва діє на підставі, зокрема, Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, яке затверджене рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 року №415/1280 (далі - Положення). Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 ГК України). Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Разом з тим, ч. 2 ст. 640 ЦК України передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. За змістом статті 759 ЦК та частини 1 статті 283 ГК за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Відповідно до частини 1 статті 631 ЦК строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Частиною 1 статті 763 ЦК передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором. Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У частині 4 статті 284 ГК передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Частиною 2 статті 291 ГК встановлено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні положення містить частина 2 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору найму також визначено у статті 764 ЦК, за змістом якої по суті передбачено поновлення договору найму на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця. Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Таким чином, для продовження дії договору оренди на підставі частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст. 764 ЦК України необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування орендованим майном; відсутнє повідомлення однієї із сторін договору, у встановлений строк, про припинення або зміну умов договору. Водночас зазначена норма не встановлює форму заяви про припинення договору оренди. Така вимога може бути викладена однією із сторін у листі, телеграмі, факсограмі тощо. Істотне значення у цьому випадку має факт направлення зазначеного повідомлення в межах відповідного строку, а також зміст такої заяви, оскільки вимога обов`язково має бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди. В свою чергу, чинне законодавство не обмежує сторін у праві заявити про припинення або зміну договору як протягом одного місяця після закінчення договору, так і в будь-який час протягом всього строку дії такого договору. Звертаючись з зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" посилається на ч. 2 ст. 17 Закону України «місцеве самоврядування в Україні» та на ст. 764 ЦК України та вважає договір оренди поновленим оскільки у встановлений строк відповідач за зустрічним позовом не повідомив про припинення договору оренди. Колегія суддів наголошує, що відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. До відання виконавчих органів, зокрема міських рад, належать повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (п. 1 ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Частиною 5 ст. 60 зазначеного Закону передбачено повноваження органів місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здавати об`єкти права комунальної власності в оренду відповідно до закону. Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 29 грудня 2012 року N 2383 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04 березня 2016 року N 121) затверджено Положення про департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Положення про департамент) Підпунктами 5 та 7 п. 4 Положення про Департамент визначено, що основним завданням Департаменту є, зокрема здійснення повноважень орендодавця об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва у порядку, встановленому Київською міською радою та здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації, відчуження майна, що належить територіальній громаді міста Києва та Майнових прав у випадках, встановлених законодавством, передачі комунального майна в оренду та користування; повернення у власність територіальної громади міста Києва комунального майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з комунальної власності з порушенням законодавства; Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень виконує такі завдання у сфері оренди майна: 1) здійснює повноваження орендодавця майна комунальної власності територіальної громади міста Києва у порядку, встановленому Київською міською радою; 2) готує пропозиції щодо передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва у порядку, встановленому Київською міською радою; 3) організовує та забезпечує проведення конкурсів на право оренди нерухомого майна (нежилих будинків, приміщень, споруд); 4) подає пропозиції щодо передачі власникам приватизованих об`єктів в оренду будівель і споруд, приватизація яких заборонена відповідно до законодавства; 5) здійснює контроль за виконанням зобов`язань, передбачених у договорах оренди; 6) здійснює формування реєстру банку даних "Оренда" (інформаційно-комп`ютерна технологія обробки інформації щодо надання в оренду нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва) щодо ухвалених рішень Київської міської ради та протоколів засідань постійної комісії Київської міської ради з питань власності щодо оренди майна територіальної громади міста Києва; 7) спільно з районними в місті Києві державними адміністраціями та підприємствами, які є орендодавцями майна територіальної громади міста Києва, здійснює формування реєстру банку стосовно укладених договорів оренди, додаткових угод до договорів оренди та договорів суборенди майна територіальної громади міста Києва (п. 5.4 Положення про Департамент). В свою чергу, рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 затверджено Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого (Положення про оренду), до якого рішенням Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21 квітня 2015 року N 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» N 253/6304 від 6 грудня 2018 року внесено зміни. Вказане Положення містить розділ

15. Порядок продовження строку дії договору оренди і внесення інших змін до договору. Згідно з пунктами 15.2-15.3 Положення з метою розгляду питання про внесення змін до договору оренди орендар подає орендодавцю заяву, 3 підписані ним та балансоутримувачем примірники додаткової угоди до договору про внесення змін до договору оренди та обґрунтування запропонованих змін. Якщо пропозиція орендаря щодо зміни істотних умов договору оренди стосується продовження договору на новий строк, орендар також подає, не пізніше ніж за 3 місяці до дати закінчення договору, звіт про оцінку об`єкта оренди та клопотання про здійснення його рецензії (крім випадків, коли відповідно до закону дозволяється застосовувати стандартизовану оцінку). Відновлення пропущеного тримісячного строку можливе за рішенням Постійної комісії. Замовником оцінки майна виступає орендар. Якщо пропозиція орендаря стосується зміни істотних умов договору оренди нерухомого майна, яке відповідає ознакам, визначеним у підпункті 7.10.1 цього Положення, то рішення за заявою орендаря приймається орендодавцем. Пунктом 15.4 Положення визначено, що для цілей цього Положення істотними умовами договору оренди вважається, зокрема продовження договору на новий строк. У відповідності до п. 15.5 Положення про оренду орендодавець протягом 10 робочих днів з моменту отримання заяви орендаря про зміну істотних умов договору оренди: - вносить до Системи інформацію про запропоновані зміни до договору; - приймає рішення про задоволення заяви або про відмову у задоволенні заяви за наявності підстав, передбачених цим Положенням, або - направляє програмними засобами Системи пропозицію орендаря на розгляд Постійної комісії, якщо прийняття рішення за такою пропозицією віднесено цим Положенням до компетенції Постійної комісії. Якщо пропозиція орендаря стосується продовження договору на новий строк, орендодавець приймає рішення, передбачене цим пунктом Положення. Орендодавець надсилає орендарю і балансоутримувачу лист про відмову у внесенні змін до договору оренди, якщо: - орендодавець, в межах своєї компетенції, прийняв мотивоване рішення про відмову в задоволенні заяви орендаря про внесення змін до істотних умов договору оренди. В такому разі орендодавець обов`язково включає до листа обґрунтування прийнятого рішення; або - Постійна комісія прийняла рішення про відмову у внесенні змін до істотних умов договору оренди. Пунктом 15.9 Положення визначено, що орендарю може бути відмовлено в продовженні строку договору оренди у випадку, якщо: орендоване майно необхідне для власних потреб підприємства-балансоутримувача або територіальної громади міста Києва; прийнято рішення про реконструкцію об`єкта нерухомості, у зв`язку з чим неможливе подальше використання об`єкта оренди; об`єкт оренди необхідний для розміщення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних або комунальних установ, організацій; прийнято рішення про включення об`єкта до переліку об`єктів комунальної власності, які не можуть бути об`єктами оренди; прийнято рішення про приватизацію об`єкта оренди; орендар не виконував або порушував умови договору оренди, в тому числі, в частині своєчасної сплати орендної плати, цільового використання об`єкта, страхування об`єкта оренди; орендар пропустив строк подачі звіту про оцінку об`єкта оренди, передбачений пунктом 15.2 цього Положення, і при цьому минуло більше ніж 30 календарних днів після закінчення строку дії договору, але Постійна комісія не ухвалила рішення про відновлення пропущеного строку; існують інші підстави, передбачені законом. Пунктом 15.2 Положення встановлено, що договір про внесення змін до істотних умов договору оренди укладається в порядку, визначеному пунктом 12 цього Положення. « 12.1. Орендодавець протягом 7 робочих днів з дати отримання рішення про передачу майна в оренду готує 3 примірники договору оренди згідно з Типовим договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду та з урахуванням результатів конкурсу і надсилає його рекомендованим листом або вручає особисто під розписку підприємству-балансоутримувачу. Якщо станом на дату отримання рішення про передачу майна в оренду строк дії оцінки майна закінчився, до проекту договору оренди включається розмір місячної орендної плати, визначений у рішенні про передачу майна в оренду. При цьому орендар після укладання договору оренди зобов`язаний не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дати договору оренди актуалізувати оцінку майна. Актуалізована оцінка здійснюється станом на останнє число місяця, який передує даті укладення договору. Після отримання позитивного висновку рецензента на актуалізовану оцінку майна сторони вносять зміни до договору з метою приведення орендної плати у відповідність до актуалізованої оцінки, а балансоутримувач здійснює перерахунок сплаченої з дати укладання договору орендної плати з урахуванням результатів актуалізованої оцінки. Перерахунок є підставою для сплати орендарем додаткових сум орендної плати, або для зарахуванню орендарю надлишково сплачених сум орендної плати в рахунок майбутніх платежів. Ненадання актуалізованої оцінки майна є підставою для відміни рішення про укладання договору оренди або його продовження. 12.2. Підприємство-балансоутримувач протягом 3 робочих днів з дати отримання від орендодавця 3 примірників договору оренди підписує їх та повертає орендодавцю. Орендодавець протягом 3 робочих днів з дати отримання від підприємства-балансоутримувача підписаних примірників договору оренди підписує та надсилає їх рекомендованим листом або вручає особисто під розписку орендарю. 12.3. Орендар протягом 5 робочих днів з дати отримання від орендодавця 3 підписаних примірників договору оренди підписує їх та надсилає рекомендованим листом або надає особисто орендодавцю для реєстрації. В день реєстрації, або не пізніше наступного робочого дня після реєстрації, орендодавець повертає орендарю і балансоутримувачу по одному примірнику підписаного і зареєстрованого договору рекомендованим листом або вручає особисто під розписку. 12.4. Підприємство-балансоутримувач протягом 3 робочих днів з дати підписання договору оренди останньою із сторін вносить pdf-копію підписаного договору до Системи. 12.5. У випадках, передбачених законодавством України, договір оренди підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Витрати за нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію договору покладаються на орендаря. 12.6. У разі невиконання орендарем пункту 12.3 цього Положення орендар вважається таким, що відмовився від укладання договору оренди, і рішення про передачу майна в оренду втрачає чинність, про що орендодавець письмово повідомляє орендарю і вносить запис до Системи. 12.7. Якщо балансоутримувач відмовляється від підписання договору оренди, то цей договір підписується орендодавцем та орендарем, а орендна плата у повному обсязі сплачується до бюджету міста.» Відповідно до умов п. 9.7 договору оренди у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміни його умов після закінчення строку його дії протягом 1 місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. При цьому, такі дії оформлюються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору. Тобто, вказаний пункт договору кореспондується з правовим інститутом пролонгації договору оренди державного та комунального майна (продовження договору на той самий строк і на тих самих умовах) закріплений у ч. 2, ст. 17, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору. Одночасно у п. 9.7. договору сторонами передбачено оформлення продовження договору шляхом укладання додаткової угоди, що відповідає загальним правилам цивільного та господарського законодавства. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. З комплексного аналізу змісту договору, колегія суддів дійшла висновку, що сторонами був передбачений певний порядок продовження договору оренди крім обов`язкової умови - відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору. А саме, по-перше, для продовження дії цього Договору оренди орендар за три місяці до дати закінчення цього договору має надати орендодавцю новий звіт з незалежної оцінки Об`єкта ( п. 4.2.22), що в свою чергу кореспондується з вимогами ст. 11 Закону ст. 17, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», та по-друге, оформлення відповідним договором факт продовження договору на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладання додаткової угоди. (п. 9.2. договору), що також відповідає вимогам Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 з змінами від 6 грудня 2018 року. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Оцінка об`єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди. Вказана норма встановлює обов`язковість проведення оцінки об`єкта оренди для продовження (поновлення) договору оренди якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому. Враховуючи вищевикладене, предметом дослідження у даній справі буде наявність чи відсутність заяви сторін про припинення дії цього договору у строк встановлений п. 9.7. договору та вчинення дій передбачених умовами договору (п. 4.2.22 та п. 9.2) щодо укладання додаткової угоди. Колегією суддів встановлено, що доказів висловлення позивачем за первісним позовом відмови від Договору у порядку передбаченому частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 9.7 Договору оренди протягом місяця після його закінчення, матеріали справи не містять, а сторонами не надано. Аналогічного висновку дійшов і господарський суд м. Києва у рішенні по справи № 901/12072/19 за позовом ТОВ «Діамед» до Департаменту комунальної власності м. Києва про визнання погодженим ТОВ «Діамед» продовження строку дії договору № 854-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 29.12.2015 року строком на 2 роки 364 дні ( Т.1 а.с 92-104) Однак, колегією суддів під час розгляду справи в апеляційної інстанції встановлено, що відсутня і заява відповідача за первісним позовом до орендодавця про оформлення змін до договору щодо продовження його дії на тих самих умовах та на той самий строк, як то передбачено п. 9.7. та п. 9.2. договору у відповідності до ст.ст. 181, 188 Господарського кодексу України, п. 15.2 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва. Крім цього, відповідач за первісним позовом в порушення п. 4.2.22 договору не надавав орендодавцю звіт з незалежної оцінки об`єкту. Як зазначається в Постанові Верховного суду по справі № 921/116/18 05 лютого 2020 року « В порядку obiter dictum та з метою уникнення правової невизначеності під час пролонгації договорів оренди державного майна, Верховний Суд вважає за необхідне також зазначити, що Законом України "Про оренду державного та комунального майна" прямо передбачено обов`язок здійснення оцінки майна у разі якщо на момент продовження договору оренди остання оцінка була зроблена більш як три роки перед продовженням дії договору оренди, що виключає дію загальної норми про автоматичну пролонгацію договору оренди за заявою орендаря.» Як вбачається з матеріалів справи, доказів подання відповідачем за зустрічним позовом не пізніше ніж за три місяці до дати закінчення договору (до 27.09.2018) заяви орендодавцю та звіт про оцінку об`єкта оренди (п.4.2.22 Договору) та прийняття рішення про продовження Договору на новий строк, як і про відмову у продовженні Договору на новий строк, у строк та порядку встановлених п. 15.5 Положення про оренду, із наведенням мотивів відхилення заяви позивача, визначених п. 15.9 Положення про оренду матеріали справи не містять, а сторонами не надано. Як вже наголошувалось, позивачем за зустрічним позовом до матеріалів справи не надано ані заяви № 7/11 від 15.11.2018 року ані листа від 28.08.2019р. з додатковими угодами на які він посилається. Натомість матеріали справи містять листи позивача за первісним позовом (№062/05/19-3155 від 04.04.2019 -Т.1, а.с. 53; № №062/05/19-3801 від 22.04.2019 - Т.1 а.с.54; №062/05/19-4300 від 11.05.2019 -Т.1, а.с.58; №062/05/19-8920 від 16.10.2019 - Т.1 а.с. 59) в яких зазначалось, що договір оренди від 29.12.2015 року не буде продовжений на новий термін та про необхідність повернути приміщення балансоутримувачу. Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства та умови договору оренди №854-1 від 29.12.2015, колегія зазначив, що виникненню у орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди нерухомого майна або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного рішення має передувати заява орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах (п. 15.2 та п.12 Положення). Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надіслану орендарем заяву з проєктом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди нерухомого майна в силу закону, а саме частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». І саме в такому випадку (дотримання орендарем п. 15 Положення) відсутність листа орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди нерухомого майна можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. За таких обставин, колегія суддів вважає, що за відсутністю належного повідомлення орендарем орендодавця, щодо продовження договору, орендодавець не висловив своєї згоди на «автоматичне» поновлення договору оренди на тих самих умовах та на той самий строк, що підтверджується вищезазначеними листами відповідача. Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявні копії рахунків фактур на сплату орендних платежів за договором оренди №854-1 від 29.12.2015 року, комунальних платежів, та платіжні доручення на підтвердження оплати комунальних платежів та оренди відповідачем за первісним позовом. (т.1, а.с. 142-188). Однак, в матеріалах справи містяться пояснення третьої особи «Київської міської клінічної лікарні 9» (Т.1 а.с. 261-263) зі змісту яких вбачається, що за період дії договору орендар не завжди виконував свої обов`язки в повному обсязі та за період з 01.07.2017 р. по 01.06.2018 р. мав заборгованість з орендної плати. При цьому третьою особою зазначено про відсутність «наміру передавати приміщення ТОВ «Діамед» в оренду». Враховуючи умови договору у їх сукупності та встановлені обставини справи щодо заперечення як орендаря так і балансоутримувача про продовження строку дії договору, не вчинення позивачем за зустрічним позовом дій спрямованих на укладання договору про продовження дії договору оренди, колегія суддів дійшла висновку що за відсутністю укладання сторонами відповідного договору про продовження дії договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах договір не може вважатись «автоматично» поновленим. Доказів підписання додаткової угоди про продовження дії договору оренди сторонами суду не надано. Таким чином, колегія суддів вважає, що договір оренди №854-1 від 29.12.2015 року припинив свою дію з 28.12.2018 року на підставі п. 9.4. Тобто, на момент розгляду справи відсутній діючий договір оренди нерухомого майна, яке знаходиться адресою: вул. Ризька, буд. 1, к. 3, для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи. Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. У договорі оренди сторони обумовили наслідки закінчення строку дії договору, а саме - після припинення дії договору оренди, орендар зобов`язаний передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу (п. 7.5 договору). Також згідно з п. 4.2.21 договору після припинення договору орендар зобов`язаний протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу, який підписується орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. Отже, враховуючи встановлений факт, що договір оренди №854-1 від 29.12.2015 року припинив свою дію з 28.12.2018 року, відповідач за первісним позовом зобов`язаний передати майно позивачу за первісним позовом, що є підставою для задоволення первісного позову. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо задоволення первісного позову Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в повному обсязі. Одночасно колегія суддів зазначає, що вимогою зустрічного позову є визнати договір № №854-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 21.11.2012 року №854) від 29.12.2015 року, укладений між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" та Комунальним некомерційним підприємством "Київська міська клінічна лікарня №9" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки та 364 днів, тобто до 26.12.2021 року, на тих самих умовах. Відповідно до п. 15.11 Положення договір про внесення змін до істотних умов договору оренди (п. 15.4. істотна умова - продовження договору на новий строк) укладається в порядку визначеному пунктом 12 цього Положення. Доказів виконання сторонами п. 12 Положення в матеріалах справи відсутні. Колегія суддів вважає, що поновлення договору оренди в судовому порядку вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних правовідносин ( п.9.2 та п.9.7 Договору оренди № 854-1, п.п. 15.2-15.11 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва), що безпосередньо випливає зі змісту вищезазначених правових норм. Належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту. Колегія суддів звертає увагу, що позивачем за зустрічним позовом до зустрічної позовної заяви не додано проекту такої додаткової угоди, а судом першої інстанції при задоволенні зустрічного позову не надано відповідної оцінки відсутності проекту додаткової угоди. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Колегія суддів вважає, що позивачем за зустрічним позовом не надано до суду всіх документів в підтвердження своєї позиції у відповідності до вимог законодавства наведеного вище. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо відмови у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" в повному обсязі. Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2020 року у справі №910/3213/20 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення первісного позову Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в повному обсязі та про відмову в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" в повному обсязі. Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, скарга Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині. Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 129 ГПК України. Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 року у справі №910/3213/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 року у справі № 910/3213/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким: «

1. Первісний позов Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити в повному обсязі.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" (код ЄДРПОУ 21526737, 07852, Київська обл., Бородянський район, село Микуличі, вул. Центральна, 2 Б, Дирекція знаходиться за адресою 03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 5) з орендованого майна, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 47,00 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Ризька, 1, к. 3.

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" (07852, Київська обл., Бородянський р-н, село Микуличі, вул. Центральна, будинок 2 літера Б; ідентифікаційний код 21526737) на користь Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 10; ідентифікаційний код 19020407) судовий збір за подання позову в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві гривні) 00 коп.

4. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" відмовити в повному обсязі.»

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" (07852, Київська обл., Бородянський р-н, село Микуличі, вул. Центральна, будинок 2 літера Б; ідентифікаційний код 21526737) на користь Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 10; ідентифікаційний код 19020407) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 6 306 (шість тисяч триста шість гривень) 00 коп.

4. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3213/20. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 31.05.2021 року. Головуючий суддя О.В. Агрикова Судді М.Г. Чорногуз А.О. Мальченко