Постанова 4873 № 910/8070/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "26" травня 2021 р. Справа№ 910/8070/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Євсікова О.О. суддів: Попікової О.В. Корсака В.А. за участю: секретаря судового засідання: Кульчицької І.А., представників сторін: позивача: Безсмертна С.І., відповідача: Крепель Д.І., третьої особи: не з`явились, розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шевченко (Щербик) Наталії Миколаївни на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 (повний текст рішення складений 08.02.2021) у справі № 910/8070/20 (суддя Пукшин Л.Г.) за позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Фізичної особи-підприємця Шевченко Наталії Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство "Київтеплоенерго", про розірвання договору та виселення, В С Т А Н О В И В: Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 позов задоволено повністю: розірвано договір про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду від 19.11.2018 №2881, укладений між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та Фізичною особою-підприємцем Шевченко Наталією Миколаївною; виселено Фізичну особу-підприємця Шевченко Наталію Миколаївну з орендованого майна, а саме: нежитлових приміщень загальною площею 117,30 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 24-Б літ. А . Рішення місцевого суду мотивоване тим, що відповідач допустив порушення умов договору в частині цільового використання об`єкта оренди, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а тому вимоги позивача про розірвання договору про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду № 2881 від 19.11.2018 та виселення відповідача з орендованого майна є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Не погодившись із прийнятим рішенням, ФОП Шевченко (Щербик) Н.М. звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 16.03.2021 апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Попікова О.В., Корсак В.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 поновлено ФОП Шевченко (Щербик) Наталії Миколаївні пропущений строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Шевченко (Щербик) Наталії Миколаївни на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 у справі №910/8070/20; зупинено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 у справі № 910/8070/20; розгляд справи призначений на 12.04.2021. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Ходаківська І.П., Корсак В.А. (у зв`язку з перебуванням судді Попікової О.В. на лікарняному). Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шевченко (Щербик) Наталії Миколаївни на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 у справі №910/8070/20 до провадження у визначеному складі суду. Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 12.04.2021 не з`явилися. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 відкладено судове засідання на 26.05.2021. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Попікова О.В., Корсак В.А. (у зв`язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. у відпустці). Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шевченко (Щербик) Наталії Миколаївни на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 у справі №910/8070/20 до провадження у визначеному складі суду. Вимоги та доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевий суд не надав належної оцінки тому, що у матеріалах справи вістуні належні та допустимі докази того, що орендовані відповідачем нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 24-Б літ. А використовуються для проживання людей, тобто використовується за нецільовим призначенням. У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, зазначив, що рішення місцевого суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і просив залишити вказане рішення без змін. У судовому засіданні 26.05.2021 представник відповідача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представники третьої особи в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином. Згідно з поштовим повідомленням №0411634224378 третя особа - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" отримало увалу суду 15.04.2021. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаних представників. Частинами 1, 4 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, 19 листопада 2018 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач, орендодавець), Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - третя особа, балансоутримувач) та фізичною особою-підприємцем Щербик Наталією Миколаївною (далі - відповідач, орендар, Шевченко Н.М.) був укладений договір про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду № 2881 (далі - договір). Згідно з п. п. 1.1, 2.1 договору орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 07.08.2018 №36/112 передав, а орендар прийняв в оренду нежитлові приміщення загальною площею 117,30 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 24-Б літ. А для розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення (далі - об`єкт оренди). Пункт 1.2 договору визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об`єкта. Об`єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 117,3 кв. м на першому поверсі. Пунктом 2.4 договору встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування об`єктом у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації цього договору) та акта приймання-передачі об`єкта. Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4 договору на орендаря покладено обов`язок використовувати об`єкт оренди відповідно до його призначення та умов договору. Аналогічна умова зазначена в підпункті 8.3 пункту 8 договору, а саме вказано, що об`єкт оренди повинен використовуватися орендарем тільки за цільовим призначенням, обумовленим п. 1.1 договору. У разі виявлення факту використання об`єкта не за цільовим призначенням договір може бути розірвано. Згідно з пунктом 6.7 договору при невиконанні або порушенні однією із сторін умов Договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, цей договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду. Відповідно до п. 9.1 договору цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 19 листопада 2018 року до 17 листопада 2021 року. Відповідно до п. 9.6 на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. На виконання умов договору сторонами був підписаний акт приймання-передачі нерухомого майна від 18.12.2018, відповідно до якого відповідач прийняв в орендне користування нерухоме майно загальною площею 117,30 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 24-Б літ. А та перебуває у задовільному стані. 24.02.2020 до позивача надійшло звернення балансоутримувача, у якому останній повідомив, що 17.02.2020 працівниками КП "Київтеплоенерго" (комісійно) було здійснено плановий огляд об`єкта оренди за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 24-Б літ. А . За наслідками огляду був складений акт про нецільове використання орендованих приміщень від 17.02.2020, у якому встановлено, що нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 24-Б літ. А використовуються для проживання людей. Спір у справі виник внаслідок наявності, за доводами позивача, правових підстав для розірвання договору оренди в судовому порядку та звільнення приміщення відповідачем у зв`язку з порушенням останнім умов договору щодо дотримання цільового призначення об`єкта оренди. Колегія суддів відзначає, що за змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору. Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором оренди комунального майна, який підпадає під правове регулювання статей 759 - 786 Цивільного кодексу України та статей 283 - 287 Господарського кодексу України. Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму. Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Матеріалами справи, а саме актом приймання-передачі нерухомого майна від 18.12.2018, підтверджується факт прийняття відповідачем в користування об`єкта оренди за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 24-Б літ А . Зі змісту вищевказаного акта вбачається, що станом на момент передачі в оренду нерухомого майна загальною площею 117,30 кв. м, останнє перебувало у задовільному стані. Частиною 1 ст. 773 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Апеляційний суд встановив, що згідно з умовами договору об`єкт оренди повинен використовуватись відповідачем тільки за цільовим призначенням - для розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення. Пунктами 5.1.1 та 5.2.1 договору сторони встановили, що позивач та третя особа мають право проводити необхідний огляд та перевірку виконання орендарем умов цього договору. В процесі перевірки виконання умов цього договору оренди може бути здійснена фото- або відеофіксація стану та умов використання об`єкта. Як встановлено судом, на виконання вищевказаних пунктів договору комісією КП "Київтеплоенерго" у складі начальника району І групи РТМ "Дарниця" СП "Київські теплові мережі" Сороченка Володимира Анатолійовича, майстра виробничої дільниці І групи дільниці з експлуатації теплових мереж № 6 РТМ "Дарниця" СП "Київські теплові мережі" Сукача Романа Васильовича, провідного інженера відділу майнових питань управління майнових відносин департаменту операційної діяльності Приліпка Дмитра Володимировича встановлено факт використання орендованих приміщень не за цільовим призначенням, обумовленим п. 1.1 договору, про що складено відповідний двосторонній акт від 17.02.2020. Відповідно до акта про нецільове використання орендованих приміщень від 17.02.2020 було зафіксовано, що нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 24-Б літ. А використовуються для проживання людей, а саме: встановлено декілька одиниць двоярусних ліжок (на деяких з яких розміщувались невстановлені особи), виявлено речі, сумки та пакунки, що свідчить про тривале перебування/проживання даних невстановлених осіб. Відповідач не погодився з вищевказаним актом та відмовився від його підписання, про що останнім не заперечується у відзиві на позовну заяву. Крім того суд встановив, що 16.11.2020 року представниками КП "Київтеплоенерго" та Департаменту комунальної власності міста Києва, в присутності орендаря - ФОП Шевченко Н.М., було проведено повторний огляд приміщення, за результатами якого складено відповідний акт про обстеження нежитлових приміщень та встановлено наявність у приміщенні великої кількості двоярусних ліжок (в 2 кімнатах), вмонтованої кухні з електроприладами, мікрохвильової печі та влаштованого санвузла. Також з долучених до матеріалів справи фотознімків перевірки вбачається, що в орендованому приміщенні знаходиться телевізор, пральна машина та комплекти постільної білизни. З матеріалів справи вбачається, що відповідач із самого початку мав намір використовувати об`єкт оренди для надання послуг проживання, у зв`язку з чим звертався до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із проханням змінити цільове використання орендованих приміщень. Так у заяві до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.09.2020 (т. 1, а. с. 183) Фізична особа-підприємець Шевченко Н.М. вказувала, що «на даний час у неї немає коштів для закінчення на орендованому об`єкті ремонтних робіт, немає розуміння, що з цим взагалі робити, адже вона брала приміщення для тимчасового розміщення сезонних працівників, адже це її безпосередня сфера діяльності; оскільки не було можливості відразу взяти приміщення за своїм призначенням, то брала за договором «побутові послуги» та була запевнена, що змінить цільове призначення відповідно положенню щодо оренди майна». У ще одній заяві до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.11.2020 (т. 1, а. с. 182) Фізична особа-підприємець Шевченко Н.М. знову вказувала теж саме (що на даний час у неї немає коштів для закінчення на орендованому об`єкті ремонтних робіт, немає розуміння, що з цим взагалі робити, адже вона брала приміщення для тимчасового розміщення сезонних працівників, адже це її безпосередня сфера діяльності; оскільки не було можливості відразу взяти приміщення за своїм призначенням, то брала за договором «побутові послуги» та була запевнена, що змінить цільове призначення відповідно положенню щодо оренди майна). З долученого до матеріалів справи листа від 06.12.2019 №062/05/11-10457 вбачається, що Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив відповідача про те, що орендовані ним приміщення не можуть використовуватись для проживання людей, навіть тимчасово, і що внесення змін до договору оренди № 2881 від 19.11.2018 в частині зміни цільового використання орендованих приміщень загальною площею 117,3 кв м. на вул. Срібнокільській, 24 Б літ.А, а саме: для тимчасового розміщення працівників сезонної праці (вахтовим методом), які надають побутові послуги для населення, не може бути вирішено позитивно. Як визначено п. 2 Правил побутового обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 № 974: побутове обслуговування населення - організована діяльність суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язана з наданням побутових послуг; побутова послуга - вид діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної із задоволенням конкретної побутової потреби індивідуального замовника. Колегія суддів відзначає, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач мав намір надавати чи надавав в орендованому приміщенні послуги, визначені галузевим класифікатором "Класифікація послуг і продукції у сфері побутового обслуговування", затвердженим наказом Міністерства економіки та європейської інтеграції України № 51 від 19.02.2002 (із змінами і доповненнями). Навпаки, як вбачається з наведених вище заяв відповідача, що подавались Департаменту (позивачу), орендар мав намір використовувати орендоване приміщення виключно для тимчасового розміщення (проживання) сезонних робітників. Водночас апеляційний суд відзначає, що надання такої послуги врегульовано спеціальним нормативним актом - Порядком надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.2006 № 297, котрий не визначає зазначену послугу як побутову. Пунктами 2 цього Порядку визначено, що готелі та інші об`єкти, призначені для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання) (далі - засоби розміщення), поділяються на: колективні - засоби розміщення загальною кількістю місць 10 або більше, в яких надають місце для ночівлі в кімнаті чи іншому приміщенні і за які справляється плата за встановленими цінами; індивідуальні - житло, в якому за плату або безоплатно надається обмежена кількість місць (менш як 10). У такому засобі одиниці розміщення (кімнати, житло) повинні бути відокремлені одна від одної. () - , ?, ' ? (), ? . При цьому п. 8 цього Порядку встановлено що п () ' ' , , . Крім того апеляційний суд відзначає таке. Згідно з пунктом 19 таблиці 2 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 08.02.2018 №21/4085 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21 квітня 2015 року №415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» орендна ставка за користування майном для розміщення хостелів (тобто, засобів тимчасового розміщення (проживання) людей) становить 9 %. Водночас згідно з Договором позивачу в оренду надавалося майно для розміщення суб`єктів господарювання, що здійснюють побутове обслуговування населення, з орендною ставкою у розмірі 4 % (вартість об`єкта оренди складає 2.153.300,00*4%/12 = 7.177,67 грн (без ПДВ). Наведене підтверджується розрахунком орендної плати станом на 01.10.2018 (Додаток № 1.1 до Договору, т. 1 а. с. 36), згідно з яким оренда ставка відповідно до зазначеної вище Методики розрахунку орендної плати становить 4%. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За правилами ст. 773 ЦК України наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця. Відповідно до положень ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача. Отже, дані норми встановлюють умови одностороннього розірвання договору оренди на вимогу наймодавця (орендодавця). Відповідно до частини 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Згідно з пунктом 6.7 договору при невиконанні або порушенні однією із сторін умов договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, цей договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду. У пункті 8.5 договору сторони передбачили, що у разі виявлення факту використання об`єкта не за цільовим призначенням договір може бути розірвано. Відтак, враховуючи допущення відповідачем порушення умов договору в частині цільового використання об`єкта оренди, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, місцевий суд дійшов вірного висновку, що вимоги позивача в частині розірвання договору про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду № 2881 від 19.11.2018 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Приписами статті 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сил. Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. У п. 7.5 договору визначено, що у разі закінчення/припинення дії договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об`єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. При цьому такий спосіб захисту порушених прав власника майна як виселення з огляду на характер порушеного права позивача у даних правовідносинах є ефективним способом захисту, тобто таким, що спрямований на реальне відновлення порушеного права позивача, так як виконання обов`язку повернути майно з оренди передбачає наявність волевиявлення відповідача на вчинення таких дій та відповідно примусове виконання судового рішення про зобов`язання повернути майно передбачає необхідність участі відповідача у виконанні рішення. Таким чином з розірванням договору оренди відповідач втрачає статус орендаря, а тому вимоги позивача про виселення відповідача з нежилого приміщення загальною площею 117,30 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 24-Б літ. А, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню. Беручи до уваги встановлені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в повному обсязі. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для вирішення спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржник не надав суду апеляційної інстанції. Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010). Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників судового процесу колегія судів з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику. У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи зазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судове рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275 - 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шевченко (Щербик) Наталії Миколаївни на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 у справі №910/8070/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 у справі №910/8070/20 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 у справі №910/8070/20.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8070/20. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Повний текст постанови складений 28.05.2021. Головуючий суддя О.О. Євсіков Судді О.В. Попікова В.А. Корсак