Постанова 4856 № 120/4204/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/4204/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Р.М. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 26 травня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Іваненко Т.В. Сторчака В. Ю. , за участю: секретаря судового засідання:Шпикуляка Ю.В. представника позивача: Благуна Б.М. представника відповідача: Андріюк О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Автострада" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В : В серпні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Автострада" (далі СТОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство "Автострада") звернулося суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.07.2020 №0061515004 на суму 121 833,33 грн. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року позов задоволено: -визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області від 31.07.2020 за №0061515004. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. 24.05.2021 від позивача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, в зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу та просить її задовольнити. В свою чергу, представник позивача заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги і просила рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство "Автострада" 01.12.2015 зареєстроване як юридична особа, номер запису-10741020000057262, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 08.07.2020 головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів юридичних осіб ГУ ДПС у Вінницькій області проведено камеральну перевірку з питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство "Автострада", за результатами якої складено акт від 08.07.2020 за №13595/50-04/40148165. За змістом вказаного акта перевіркою виявлено, що позивачем порушено терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме- допущено несвоєчасну реєстрацію накладної №43 від 21.12.2019 на 1 календарний день. 31.07.2020 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0061515004, яким до підприємства застосовано штраф в розмірі 121 833,33 грн. Не погоджуючись із даним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позивних вимог та наявність підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Статтею 67 Конституції України унормовано, що для кожного встановлений обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Статтею 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. У статті 37 ПК України закріплено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку. Підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше. П. 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.201.2 ст. 201 ПК України). За приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. В свою чергу, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341 (далі - Порядок №1246). За приписами п.2 Порядку №1246 операційний день-частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі, Законах України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг". Пунктом 3 Порядку №1246 врегульовано, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем. Пунктом 4 Порядку №1246 передбачено, що до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. Відповідно до пункту 5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку, реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування. Пунктом 11 Порядку №1246 визначено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку. Згідно з приписами пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. У пункті 13 Порядку №1246 зазначено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246). За змістом пункту 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. Відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних встановлена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, відповідно до якого порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування,-у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування,-у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування,-у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування,-у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування,-у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення. Так, з матеріалів справи вбачається, що 08.07.2020 під час проведення ГУ ДПС у Вінницькій області камеральної перевірки своєчасності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, виявлено порушення СТОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство "Автострада" на 1 календарний день граничного строку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №43 від 21.12.2019 на суму ПДВ 1 218 333,33 грн. Згідно акта камеральної перевірки №13595/50-04/40148165 від 08.07.2020 податкова накладна №43 від 21.12.2019 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.01.2020, тоді як граничний строк її подання згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України до 15.01.2020 включно. Разом з тим, під час апеляційного розгляду справи з`ясовано, що 15.01.2020 позивач тричі, о 19:05 год, 19:31 год та 19:57 год, направляв податкову накладну №43 від 21.12.2019 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак згідно квитанцій №1 від 15.01.2020 документ не прийнято, оскільки сума ПДВ в документі (1 218 333,33 грн) не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (520 856,57 грн). Після трьох відмов у прийнятті документу, Товариство вчетверте, після 20:00 год. направило на реєстрацію податкову накладну №43 від 21.12.2019, втім квитанції про прийняття/неприйняття документу 15.01.2020 не отримав. 16.01.2020 позивачу надійшла квитанція №1, в якій вказано, що документ доставлено до центрального рівня ДПС України 16.01.2020 о 08:00 год. Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (далі - Порядок №557). Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку №557 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) після накладання ЕЦП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв`язку до адресата протягом операційного дня. Згідно з пунктами 5-9 розділу II Порядку №557 автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів. Електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання. Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС. У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Пунктом 11 розділу II Порядку №557 визначено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. Як з`ясовано зі змісту квитанції №1 від 16.01.2020, позивач вперше направив податкову накладну №43 від 21.12.2019 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.07.2019 о 19:15. Загалом до закінчення операційного дня спроба направити квитанцію здійснювалася тричі, а вчетверте після о 20:01, що не заперечується сторонами. Як зазначила під час апеляційного розгляду справи представник відповідача, відмова у прийнятті вищевказаного документу зумовлена відсутністю необхідних коштів на рахунку позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, яку останній в силу положень п.200-1.3 ст.200-1 ПК України, з метою реєстрації податкової накладної зобов`язаний був перерахувати. В свою чергу, представник позивача зазначив, що на час її реєстрації о 19:05 год, 19:31 год, 19:57 год реєстраційний ліміт мав бути достатнім, адже 15.01.2020 о 18:22 год ТОВ "Автострада Трейд Груп" сформовано та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №93 від 27.12.2019. Судом першої інстанції встановлено та знайшло свої підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ТОВ "Автострада Трейд Груп", яке виступало продавцем у взаємовідносинах із позивачем (покупцем) сформовано податкову накладну №93 від 27.12.2019 на суму ПДВ 1 333 333,33 грн. Відповідно до квитанції №1 документ (податкова накладна №93 від 27.12.2019) прийнято до центрального рівня ДПС України 15.01.2020 о 18:22 год. При цьому, доказів надіслання продавцю протягом операційного дня квитанції про неприйняття податкової накладної податковим органом не надано. Таким чином, позивач мав обгрунтовані сподівання вважати, що після реєстрації податкової накладної 15.01.2020 на рахунок останнього надійдуть кошти в розмірі 1333333,33 грн. Однак, згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №38607 податкова накладна №93 від 15.01.2019 зареєстрована 15.01.2020 лише о 21:10:35. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивачем виконано усі належні дії, спрямовані для своєчасної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак така реєстрація не відбулася не з вини останнього, а у зв`язку з несвоєчасним приведенням функціонування системи електронного адміністрування ПДВ, а саме збільшення суми ліміту лише о 21:10:35 15.01.2020, а відтак висновок про порушення добросовісним платником податку строків реєстрації податкових накладних та, у зв`язку з цим, нарахування штрафних санкцій згідно спірного податкового повідомлення-рішення є неправомірним. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 31 травня 2021 року. Головуючий Граб Л.С. Судді Іваненко Т.В. Сторчак В. Ю.