Постанова 4856 № 685/184/21
від 27.05.2021 ·П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 685/184/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Самойлович А.П. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 27 травня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 05 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И В : в лютому 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, в якому просив скасувати постанову поліцейського Теофіпольського ВП Красилівського ВП ГУ НП у Хмельницькій області капрала поліції Шишка О.Г., якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУПАП у виді штрафу в сумі 340 грн. та закриття провадження по справі. Теофіпольський районний суд Хмельницької області рішенням від 05.04.2021 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що судом не встановлена наявність таких пошкоджень вітрового скла автомобіля, які б могли обмежувати оглядовість з місця водія і погіршувати прозорість скла (наприклад, великої кількості тріщин скла та сколів, які в своїй сукупності погіршували б оглядовість та прозорість скла), що дало б підстави для твердження про порушення вимог п. 31.4.7 в ПДР. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що з відеозапису наданого відповідачем встановлено наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу, що відображено в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення. Відповідно до п. 31.4.7 (в) забороняється експлуатація в разі встановлення на скло додаткових предметів чи нанесення покриття, які обмежують оглядовість з місця водія і погіршують його прозорість, крім самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов`язковому технічному контролю. Вважає, що порушення норм контролю щодо технічних несправностей транспортного засобу регулює ДСТУ 3649:2010, який встановлює вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання, в якому також йдеться про те, що відповідно до п. 6.8.5 на вітровому склі колісного транспортного засобу не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників, а також п. 6.8.6, де йдеться, що не дозволено розміщувати предмети (за винятком талона про технічний огляд у правій нижній частині вітрового скла та інших документів згідно із законодавством) або наносити покриви, які обмежують огляд з місця водія, відвертають увагу його увагу, погіршують прозорість скла і можуть спричинити небезпеку травмування учасників дорожнього руху. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно постани поліцейського Теофіпольського ВП Красилівського ВП ГУ НП у Хмельницькій області капрала поліції Шишка О.Г., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУПАП у виді штрафу в сумі 340 грн. за те, що 16 листопада 2020 року о 00 год. 18 хв. в смт Теофіполь по вул. Небесної Сотні, керував автомобілем Renault Trafic з д.н.з. НОМЕР_1 , у якого на лобовому склі було присутнє пошкодження (тріщина), чим порушив п. 31.4 ПДР, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 121 КУПАП. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України. Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до 31.1 ПДР, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації. Пунктом 31.4.7 ПДР "Інші елементи конструкції", забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності, зокрема, таким вимогам: в) встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, крім самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов`язковому технічному контролю (доповнено 23.01.2019). Згідно п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України Колісні транспортні засоби "Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання" на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників. Вимоги ГОСТ 5727-88 "Скло безпечне для наземного транспортного засобу. Загальні технічні умови", не допускають наявність тріщин завдовжки більш як 50 мм на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу. Наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу погіршують його прозорість. Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Статтею 40 Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. З матеріалів справи встановлено, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було встановлено розмір тріщини на вітровому склі автомобіля позивача. З наданого відповідачем відеозапису судом апеляційної інстанції встановлена наявність таких пошкоджень вітрового скла автомобіля, які б могли обмежувати оглядовість з місця водія і погіршувати прозорість скла (наприклад, великої кількості тріщин скла та сколів, які в своїй сукупності погіршували б оглядовість та прозорість скла), що дало б підстави для твердження про порушення вимог п. 31.4.7 в ПДР. Відтак, вказане свідчить про відсутність підстав у відповідача для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Також суд звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові поліцейським вказано, що позивач порушив п. 31.4. ПДР, проте не вказано, який саме підпункт вказаного пункту порушив позивач. При цьому, з апеляційної скарги слідує, що в вину позивача ставиться саме порушення п. 31.4.7 "в" ПДР. Як вказувалось вище, пунктом 31.4.7 "в" ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість. Отже, з вказаного вище підпункту ПДР видно, що тріщина на склі відсутня у переліку вимог, які забороняють експлуатацію транспортного засобу, а відтак суд відхиляє доводи скаржника про порушення позивачем п. 31.4.7 "в" ПДР. Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП є протиправною й такою, що підлягала скасуванню. За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 05 квітня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.