Постанова 4856 № 240/16203/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/16203/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Липа Володимир Анатолійович Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 31 травня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Капустинського М.М. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке викладене в листі відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №2 від 07.05.2020 року про відмову ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №723/20 від 11.03.2020 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Житомирській області; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплачувати з 19 лютого 2020 року судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 86% суддівської винагороди судді Баранівського районного суду Житомирської області від суми 113508,00 грн. на підставі довідки №723/20 від 11.03.2020 року, виданої ТУ ДСА в Житомирській області - з 19 лютого 2020 року, з урахуванням виплачених сум. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке викладене в листі відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №2 від 07.05.2020 про відмову ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №723/20 від 11.03.2020 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Житомирській області; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, на підставі довідки №723/20 від 11.03.2020, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Житомирській області, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням фактично проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 86 % від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці №723/20 від 11.03.2020, виданої ТУ ДСА в Житомирській області, та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. З матеріалів справи встановлено наступні обставини. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів". На підставі рішення Романівського районного суду Житомирської області від 27 січня 2016 року позивачу призначено щомісячне довічне грошового утримання судді у відставці у розмірі 86 відсотків грошового утримання судді Баранівського районного суду Житомирської області, починаючи з 17 листопада 2015 року. Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до яких судді України, які перебувають у відставці, мають право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання лише за умови проходження кваліфікаційного оцінювання або призначення судді за результатами конкурсу. 23.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до якої долучив довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області №723/20 від 11.03.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Листом від 07.05.2020 №0600-0303-8/16015 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило, що у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Житомирській області від 11.03.2020 №723/20 відмовлено та вказано, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (Закон № 1402, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному судді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу (пункт 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402). Судді у відставці, який не проходив кваліфікаційне оцінювання, розмір щомісячного довічного грошового утримання буде визначатися виходячи із суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI. Вважаючи протиправною відмову відповідача в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом порушеного права. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII, оскільки саме з цієї дати втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII, згідно з якими право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. Суд першої інстанції відмовив задоволенні позовних вимог в частині встановлення відсоткової ставки розміру щомісячного довічного грошового утримання, з тих підстав, що суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому. Частина 1 статті 308 КАС України визначає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. З аналізу викладеного колегія суддів зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог визначаються позивачем самостійно. Суд під час ухвалення рішення вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 КАС України). Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Судом першої інстанції зроблений правильний висновок, що після визнання неконституційними положень пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII позивач, як суддя у відставці, набув право на перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до статті 135 та підпункту 4 пункту 24 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у рішенні від 16 червня 2020 року у справі №620/1116/20 за результатами розгляду зразкової справи. Проте, колегія суддів враховує відсутність підстав для зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 86% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру. Як свідчать матеріали справи, предметом оскарження до суду були дії відповідача, які полягали у непроведенні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі поданої позивачем довідки. Отже, перерахунок відповідачем ще не проведений, що виключає правові підстави для зазначення у резолютивній частині рішення будь-якої інформації окрім тієї, що пов`язана зі здійсненням такого перерахунку на підставі відповідної довідки. Доводи апелянта про незмінність відсоткової складової щомісячного довічного утримання при його перерахунку з посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 240/5401/18 не можуть бути застосовані при розгляді цієї адміністративної справи через різні підстави та предмет спорів. Зокрема, справа № 240/5401/18 стосувалася перерахунку та виплати призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а не перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що правильним та достатнім є обраний судом першої інстанції спосіб відновлення порушеного права ОСОБА_1 шляхом визнання протиправним та скасування рішення пенсійного органу про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №723/20 від 11.03.2020, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Житомирській області починаючи з 19 лютого 2020 року з урахуванням фактично проведених виплат. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вона підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Капустинський М.М. Смілянець Е. С.