Постанова 4855 № 640/6559/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6559/21 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 травня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Земляної Г. В. суддів: Мєзєнцева Є.І., Парінова А.Б. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2021 року про повернення позовної заяви у справі №640/6559/21 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А : У березні 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом, в якому просив суд: - визнати дії Кличка В.В. протиправними, зловживанням владою, самоправством, посяганням на права і свободи, честь і гідність, волю громадян України, старшого покоління - Ветеранів України, хто життя віддав, кровопроливав, відбудовував Україну, розвивав Україну; - визнати всенародну вимогу - Волю багатомільйонного народу України, громадян старшого покоління, обов`язком для будь-якої влади в Україні та у суворому порядку, повернути м. Києву - Герою проспект М.Ф. Ватутіна до Дня перемоги; - пропонуємо м. Києву перейменувати вул. Московську на вул. Р. Шухевича у центр м. Києва від метро Арсенальна; - визнати в діях Київради повну зневагу до Ветеранів України - громадян старшого покоління, які віддали життя, кров проливали, Україну відбудовували, будували, захищали право на волю і гідне життя в України; - визнати в діях Держави України в особі Київради - В. Кличка: повну зневагу до народу України - носія влади; громадян старшого покоління, Ветеранів України - Героїв, які свідомо віддавали життя і здоров`я, кров проливали, мир захищали, мирне життя будували; - визнати дії Київради в особі В. Кличка злочином проти людяності в Державі Україні, геноцидом, узурпатором влади, замахом на волю, права і свободи АДРЕСА_1 , права і свободи, волю Ветеранів в Україні - народу, носію влади; - зобов`язати Державу Україну, її законодавчу і виконавчу владу не знищувати Україну безправ`ям і беззаконням, зловживанням владою, геноцидом, бездіяльністю і безвідповідальністю; не знищувати пам`ять і подвиг Ветеранів ВВВ - Героїв, які віддали своє життя, проливали кров, помирали за життя наших людей, за майбутнє, за мирні землі, за нас; - не знищувати історію людства, історію ВВВ, історію відбудови України, історію розбудови України, історію здобутків України, історію аварії планетарного масштабу на ЧАЕС у 1986 році; історію Героїв нового народу України. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 - повернуто. Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачу, дійшов висновку, що в позовній заяві позивачем об`єднано декілька вимог, які не підлягають розгляду в поряду адміністративного судочинства. Оскільки, відповідно до частини четвертої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку про повернення позовної заяви позивачу. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ`єктивність ухвали суду та порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду. Київською міською радою подано відзив на апеляційну скаргу, і якій просить залишити без змін ухвалу суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду без змін, з наступних підстав. Так, судом першої інстанції під час дослідження позовної заяви встановлено, що в одній з позовних вимог позивач просить суд зобов`язати ВР України, Президента України, ГП України, ДБР України, АКБ України, СБ України, Раду НБО України розслідувати факти протиправних - злочинних дій КМ України - центрального виконавчого органу влади, його посадових і службових осіб у сфері професійної діяльності. Статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача містять ознаки заяви про злочин з боку органів державної влади та не можуть бути вирішені в порядку адміністративного судочинства. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму. У пункті 3 частини першої статті 4 цього Кодексу міститься визначення поняття «адміністративний суд», згідно з яким - це суд, до компетенції якого зазначеним Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ. За пунктом 5 цієї частини статті під адміністративним судочинством розуміється діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частинами першою, четвертою, шостою статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна апеляційному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому адміністративному суду, таку справу розглядає апеляційний адміністративний суд. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Положенням цієї процесуальної норми кореспондують правила частини першої статті 172 КАС України про те, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Водночас у цій статті в частинах четвертій, п`ятій та шостій встановлено заборони об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких закону встановлює особливості порядку їх розгляду. Зокрема, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (частина четверта цієї статті), а також щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (частина п`ята цієї статті). Поряд з тим закон встановлює умову, за якої суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може (вправі) до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства і тоді, коли розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, буде продовжувати здійснювати суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог. За приписами частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Згідно з частиною третьою статті 27 КАС України правила про виключну підсудність для окремих категорій адміністративних справ може визначатися цим Кодексом. Відповідно до частин першої, другої статті 266 КАС України адміністративні справи про законність дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, а також законність актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів. За пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу). Як вже встановлено судом та не спростовано позивачем, що останнім об`єднано в одній позовній заяві вимоги, які підлягають розгляду в порядку кримінального та адміністративного судочинства, а отже судом першої інстанції з дотриманням вимог КАС України правомірно повернуто позовну заяву позивачеві. Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року по справі № 9901/382/19 (провадження № 11-770заі19) та відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 238, 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2021року про повернення позовної заяви - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у порядку ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Г. В. Земляна Судді: Є. І. Мєзєнцев А. Б. Парінов