Постанова 4855 № 640/25944/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/25944/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Земляної Г. В. суддів: Мєзєнцева Є. І., Лічевецького І.О. за участю секретаря Масловської К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІТРАН» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 640/25944/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІТРАН» до відповідача Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А : У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІТРАН» (надалі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач 1), Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач 2), в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у м. Києві «Про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» № 1008541/42324375 від 30.11.2018р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної ТОВ «ДІТРАН» № 8031001 від 31.10.2018р. в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у день надходження податкову накладну ТОВ «ДІТРАН» № 8031001 від 31.10.2018р. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийняте рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковим накладним. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІТРАН» - залишено без розгляду. В свою чергу, суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву позивача без розгляду, керувався правовим висновком судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.08.2020 року по справі №440/3000/19, відповідно до якого рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку у строки, встановлені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України). Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції позивачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права. Так, апелянт зазначає, що судом першої інстанцій залишено поза увагою ту обставину, що позивачем подано адміністративний позов у межах строку звернення до суду в межах 1095 днів, а судом першої інстанції під час відкриття провадження у справі судом не було визнано строк пропущений звернення до суду. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В судовому засіданні представник Головного управління ДПС у м. Києві заперечував проти задоволення апеляційної скарги у повному обсязі та просив залишити без змін ухвалу суду першої інстанції без змін. Відповідачі відзиву на апеляційну скаргу не подано. Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду без змін, з наступних підстав. За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. З матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що між позивачем (виконавець), з однієї сторони, та Приватним акціонерним товариством «ФЕД» (Замовник), з іншої сторони, укладено Договір поставки програмного забезпечення №1206 від 03 вересня 2018 року. Так, за наслідками господарської діяльності, на виконання вимог п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем 31жовтня 2018 року було складено податкову накладну №8031001, яку подано на реєстрацію 14 листопада 2018 року, що підтверджується квитанцією (стор. 34 том І). Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято 31 листопада 2018 року рішення №1008541/42324375 про відмову в реєстрації податкової накладної №8031001 від 31 жовтня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, розрахункових документів та/бо банківських виписок з особових рахунків. Позивачем 10 грудня 2018 року подано скаргу до Державної фіскальної служби України на Рішення Комісії 31 листопада 2018 року рішення №1008541/42324375 про відмову в реєстрації податкової накладної №8031001 від 31 жовтня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Державною фіскальною службою України 18 грудня 2018 року прийнято рішення про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної №8031001 від 31 жовтня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін. Отже предметом оскарження у цій справі є рішення комісії Головного управління ДФС у с. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.10.2018р. № 8031001. Як вбачається з матеріалів справи, колегія суддів звертає увагу, що з адміністративним позов позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом у грудні 2019 року, тобто через рік після рішення ДФС України. Враховуючи, що спірним у цій справі є саме питання застосування строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платник податків скористався процедурою адміністративного оскарження такого рішення як досудовим порядком вирішення спору, касаційний перегляд судових рішень у цій справі здійснюється саме в межах цього питання. Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду. Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень. Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України. Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Також слід враховувати, що частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами. Посилання позивача на те, що спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є ПК України, колегією суддів не приймається до уваги. Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу. Разом з тим, зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації. Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постановах Верховного Суду, ухвалених у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11 жовтня 2019 року по справі № 640/20468/18 та у від 05 серпня 2020 року по справі №440/3000/19. Колегія суддів від вищезазначеної правової позиції Верховного Суду не відходить. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі статті 123 КАС України, оскільки позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску суду не повідомлено. Не наведено про наявність таких і в апеляційній скарзі. Колегія суддів не бере до уваги посилання позивача на практику Верховного Суду, які викладені раніше чим в постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року по справі №440/3000/19, а отже, вданому випадку не може слугувати для поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, без обґрунтування поважності пропуску строку. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду справи в порядку апеляційного провадження останній не зазначав про інші причини пропуску строку ніж те, що змінилася практика Верховного Суду. З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доказів щодо поважності пропущення строку звернення до суду не надано. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем порушено строк звернення до суду, а представником позивача не обґрунтовано поважності причин пропущення такого строку, позовна заява підлягає залишенню без розгляду. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 238, 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІТРАН» - залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції у порядку ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Повний текст постанови буде складено протягом п`яти днів з моменту його проголошення. Головуючий суддя: Г. В. Земляна Судді: Є. І. Мєзєнцев І. О. Лічевецький Повний текст постанови складено 31 травня 2021 року.