Постанова 4852 № 160/14818/20
від 26.05.2021 ·ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/14818/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Головко О.В., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 (суддя Горбалінський В.В.) в адміністративній справі за позовом Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання дій протиправними та скасування постанов про накладення штрафу,- ВСТАНОВИВ: Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" звернулося до суду з адміністративним позовом до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому просив визнати неправомірними та скасувати постанови про накладення штрафу старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сищика Олександра Олександровича у виконавчому провадженні № 63340849 від 20.10.2020 та виконавчому провадженні № 63340371 від 20.10.2020 В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанови про накладення штрафу є необґрунтованими та протиправними, з огляду на те, що Дніпропетровським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" було у зазначений у постановах про відкриття виконавчого провадження строк, своєчасно надано всі підтверджуючі документи щодо виконання рішення суду, але всупереч цього старшим державним виконавцем не було взято до уваги бажання позивача виконати рішення суду у добровільному порядку у зазначений строк для добровільного виконання. На момент прийняття державним виконавцем рішень про накладення штрафу, ним має бути встановлено факт та причини невиконання боржником рішення у встановлений законодавством строк. При цьому, обов`язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі фінансову, виконати рішення суду проте не зробив цього та не взяв до уваги того факту, що поважними причинами невиконання рішення суду вважаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Натомість державним виконавцем в оскаржуваних постановах про накладення штрафу не надано вмотивованого обґрунтування про визнання або не визнання причин невиконання рішення суду неповажними що свідчить про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано постанови про накладення штрафу старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Сищика Олександра Олександровича у виконавчому провадженні № 63340849 від 20.10.2020 та виконавчому провадженні № 63340371 від 20.10.2020. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість та протиправність оскаржуваних постанов, оскільки відповідач в оскаржуваних постановах обмежився лише встановленням факту невиконання вимог виконавчого документа, без урахування всіх встановлених обставин, які б вказували на повне або часткове виконання зобов`язання та поважність або не поважність причин невиконання, що повинно було бути встановлено державним виконавцем при винесенні спірних постанов. Відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що боржником не виконано рішення суду у строк, встановлений державним виконавцем, отже прийняття постанов про накладення штрафу є правомірним. У відзиві на апеляційну скаргу позивач, вказуючи на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Господарським судом Дніпропетровської області 02.07.2018 на виконання рішення суду від 30.05.2018 у справі №904/740/18 видано судові накази про: - зобов`язання Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" підключити житловий будинок АДРЕСА_1 до мереж газопостачання; - зобов`язання Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" усунути перешкоди у користуванні квартирами шляхом проведення в житловому будинку АДРЕСА_1 внутрішньобудинкових мереж газопостачання, водовідведення та водопостачання та встановлення індивідуальних газових котлів "Ariston 24" у 45 квартирах. 20.10.2020 Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавчі провадження: - № 63340849 з примусового виконання наказу № 904/740/18 від 02.07.2018 про зобов`язання Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" підключити житловий будинок АДРЕСА_1 до мереж газопостачання; - № 63340371 з примусового виконання наказу № 904/740/18 від 02.07.2018 про зобов`язання Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" усунути перешкоди у користуванні квартирами шляхом проведення в житловому будинку АДРЕСА_1 внутрішньобудинкових мереж газопостачання, водовідведення та водопостачання та встановлення індивідуальних газових котлів "Ariston 24" у 45 квартирах. У постановах про відкриття виконавчого провадження встановлено боржнику строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів. Також, 20.10.2018 відповідачем складено вимоги виконавця вх. №38526/5 та №38481/5 з вимогою виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та надати до відділу ДВС документи, що підтверджують виконання рішення суду у встановлений виконавцем строк. 22.10.2020 Дніпропетровським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" направлено на адресу державного виконавця направлено заяву з наданням документів, в якій зазначено, що подані документи підтверджують факт виконання зазначених наказів господарського суду та рішення суду по справі № 904/740/18. 26.10.2020 державним виконавцем складено виклик №39268/5, яким зобов`язано керівника Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", повідомляти про повне чи часткове самостійне виконання рішення. Відповідно до змісту наявного в матеріалах справи акта державного виконавця від 29 жовтня 2020 року, виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що рішення виконано частково, а саме до будинку по АДРЕСА_1 , підключено водопостачання, в частині підключення житлового будинку АДРЕСА_1 до мереж газопостачання та встановлення індивідуальних газових котлів "Ariston 24" у 45 квартирах боржником не виконано. У вказаному акті представником позивача вкладено зауваження, в якому вказано, що будинок по АДРЕСА_1 підключено до мереж водопостачання та газопостачання. 02.11.2020 державним виконавцем складено вимоги та виклики державного виконавця із змістом, аналогічним вимозі та виклику державного виконавця від 26.10.2020. Також 02.11.2020 відповідачем у вказаних виконавчих провадженнях винесено постанови про накладання штрафу, якими за невиконання без поважних причин рішення суду накладено на Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" штрафи у розмірі 5100 грн. та зобов`язано боржника повторно виконати рішення протягом десяти робочих днів. Вважаючи вказані постанови відповідача протиправними позивач звернувся до суду з позовом. Вирішуючи спірні правовідносини суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Згідно з частиною 1 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Положеннями частин 1-2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.( частина 5 статті 26 вказаного Закону) Згідно приписів частини 6 статті 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. За приписами статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Положеннями статті 11 Закону № 1404-VIII установлено, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати. Системний аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами. При цьому, застосування такого заходу реагування як винесення постанови про накладення штрафу є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження. Тобто, надаючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим документом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII . Отже, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує накладення штрафу на боржника. Підставою для застосування такого виду відповідальності є саме невиконання судового рішення без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк. Натомість, відповідачем не встановлений факт поважності чи неповажності невиконання позивачем рішення суду. Так, зі змісту акта про невиконання рішення суду встановлено, що державний виконавець зазначив лише про невиконання боржником вимог виконавчого листа без зазначення, в чому полягає неповажність причин його невиконання. Крім того, виходячи з загальноправових положень національного права, день, з якого починається відлік строку, починає свій перебіг з наступного дня після настання певної дії або події, з якою пов`язано його початок. Як слідує з матеріалів справи постанови про відкриття виконавчих проваджень та вимоги державного виконавця від 20.10.2020 у вказаних виконавчих провадженнях отримано позивачем 23.10.2020, Отже відлік строку, визначеного частиною шостою статті 26 Закону № 1404-VIII, враховуючи дату отримання позивачем постанов про відкриття виконавчого провадження та вимог державного виконавця, розпочинається з 24.10.2020. Таким чином, останнім 10 робочим днем, обчислюючи з 24.10.2020 (наступний день після вручення позивачу постанов про відкриття виконавчого провадження та вимог державного виконавця) є 06.11.2020, що унеможливлює прийняття постанов про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду 02.11.2020. За викладених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем 02.11.2020 передчасно винесені оскаржувані постанови. Вказана правова позиція викладена з урахуванням висновків, що викладені в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 815/4579/17. Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо винесення оскаржуваних постанов після сплину 10 денного строку, з наведених вище підстав. При цьому, суд зазначає, що навіть якщо обчислювати відлік початку строку з наступного дня після винесення постанов про відкриття виконавчого провадження 20.10.2020, то останнім 10 робочим днем є 03.11.2020, натомість постанови винесені 02.11.2020. Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваних постанов відповідача та наявність підстав для задоволення позову. При цьому суд апеляційної інстанції не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки порушення державним виконавцем процедури прийняття оскаржуваних постанов є самостійною та достатньою підставою для їх скасування. Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зважаючи на викладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, але з мотивів викладених у цій постанові. За вказаних обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в мотивувальній частині з підстав, викладених у цій постанові. Керуючись статтями 241-245, 250, 287, 315, 317, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 змінити у мотивувальній частині, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 26.05.2021. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров суддя О.В. Головко