Постанова Кропивницький апеляційний суд № 387/982/19

ПОСТАНОВА Іменем України 28 травня 2021 року м. Кропивницький справа № 387/982/19 провадження № 22-ц/4809/628/21 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2020 року у складі судді Майстера І.П. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, яку було уточнено у червні 2020 року, до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначила, що вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28 березня 2018 року, який набрав законної сили, ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення у відношенні до неї, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік. Унаслідок умисних протиправних дій обвинуваченого їй були заподіяні тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та середнього ступеня тяжкості. Вчиненням злочину їй було спричинено матеріальну шкоду, яка полягає у понесених нею витратах на придбання ліків необхідних для відновлення стану здоров`я в розмірі 1346,80 грн та завдано моральну шкоду в сумі 30 000 грн. Також, просила стягнути з відповідача витрати за оплату правничої допомоги представника в кримінальному провадженні в розмірі 5000 гривень та судові витрати по цій справі в розмірі 4000 гривень. Короткий зміст рішення суду Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди, 1346,80 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 3000 грн витрат на правничу допомогу. В іншій частині позовних вимог відмовлено Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги Посилаючись на неповне з`ясування фактичних обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що суд першої інстанції не мотивував належним чином, з яких саме підстав виходив, визначаючи до стягнення моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн. Вважає, що матеріали справи не містять доказів заподіяння позивачці моральної шкоди, а обґрунтування нею заподіяння такої шкоди не є належним. Також недоведеними є вимоги про відшкодування матеріальної шкоди. Крім того суд неправильно встановив період перебування відповідача в лікарні. Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення. Судом першої інстанції встановлено такі обставини Судом встановлено, що згідно вироку Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28.03.2018, який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначили покарання у виді обмеження волі строком на 1 ( один ) рік .На підставі ст. ст. 75,76 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік. Зазначеним вироком встановлено, що 30.08.2015 близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщенні веранди житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , де також перебувала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, з метою заподіяння невизначеної шкоди здоров`ю потерпілій, умисно наніс один удар кулаком правої руки в ділянку лівої скроні ОСОБА_1 , від якого остання впала на підлогу, на праву сторону тулуба. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_2 підійшов до потерпілої та наніс їй кулаком правої руки серію ударів в ділянку носа, лівого ока та щелепи з лівої сторони, після чого наніс два удари ногою в ділянку грудної клітки (ребер) з лівої сторони. Далі обвинувачений взяв у руки скляну банку з консервацією, ємністю 3 літри та наніс нею ОСОБА_1 один удар в ділянку лівого стегна. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 потерпілій були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді синця навколо лівого ока, набряку лівої половини обличчя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та тілесні ушкодження у вигляді синця на грудній клітині, перелому 7 ребра зліва по передньо - підпахвовій лінії, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, так як викликають тривалий розлад здоров`я. Також, із зазначеного вироку убачається, що ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину не визнавав. У зв`язку з одержаними тілесними ушкодженнями, ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у період з 30.05.2015 по 09.09.2015 і витратила власні кошти на лікування в розмірі 1346,80 грн, що підтверджується відповідними письмовими доказами. Нанесені позивачці травми зумовили сильний фізичний біль, а в подальшому тривалий розлад здоров`я, що вказує на очевидний психотравмуючий характер для потерпілої та зумовили глибокі страждання та призвели до заподіяння їй значних душевних страждань, що у своїй сукупності призвело до моральної шкоди. Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч.1 ст.274, ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав Згідно вироку Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28.03.2018, який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначили покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік. На підставі ст. ст. 75,76 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік. Вироком встановлено, що 30.08.2015 близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщенні веранди житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 заподіяв ОСОБА_1 тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та середнього ступеня тяжкості. Як убачається з епікризу, ОСОБА_1 у зв`язку з одержаними тілесними ушкодженнями, перебувала на стаціонарному лікуванні у період з 30.08.2015 по 09.09.2015, а не як помилково зазначив суд з 30.05.2015 по 09.09.2015. Зазначена обставина є підставою для зміни рішення суду, шляхом виключення з його мотивувальної частини посилання на 30.05.2015 з зазначенням правильної дати початку перебування в лікарні - 30.08.2015. Задовольняючи позов та стягуючи з відповідача на користь позивача матеріальну і моральну шкоду, районний суд виходив з доведеності вини ОСОБА_2 в її заподіянні. Матеріальна шкода підтверджена квитанціями на придбання ліків на суму 1346,80 грн. При визначенні 20000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, районний суд врахував фізичні та моральні страждання позивача, ступінь тяжкості завданих їй тілесних ушкоджень (легких тілесних ушкоджень), характер правопорушення - протиправні дії відповідача. У зв`язку із частковим задоволенням позову на підставі ст.141 ЦПК України вирішив питання про стягнення з відповідача 3000 грн на правничу допомогу. В якості доказів понесення витрат на правничу допомогу надано: копію договору про надання правової допомоги б/н від 11.09.2015, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 20.03.2020, ордер адвоката Ведющенка В.В., розрахункова квитанція, акт прийому - передачі виконаних робіт, розрахунок витрат з надання правової допомоги (а.с. 89-98). Переглядаючи рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, прийняті на підставі повного з`ясування обставин справи, належної правової оцінки та з дотриманням норм процесуального закону. Доводи апеляційної скарги правильність таких висновків не спростовують, зводяться до незгоди з рішенням та переоцінки доказів. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо недотримання судом першої інстанції вимог ЦПК України в частині мотивування підстав визначення розміру відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Суд першої інстанції, аналізуючи обставини, за яких позивач зазнала тілесних ушкоджень, а саме: обсяг фізичних та моральних страждань від протиправних дій відповідача, ступінь тяжкості завданих їй тілесних ушкоджень, дійшов правомірного висновку щодо визначення розміру відшкодуванням моральної шкоди в сумі 20000 грн, оскільки такий розмір є співмірним і відповідає завданим позивачу моральним стражданням. Також, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що матеріали справи не містять доказів заподіяння позивачу матеріальної шкоди. Колегія суддів вважає, що факт витрати позивачем коштів на придбання ліків, які мають безпосереднє відношення до її лікування, в розмірі 1346,80 грн, підтверджується відповідними фіскальними чеками і стороною відповідача не спростований. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги За наведених обставин, рішення суду першої інстанції, відповідно до ст. 376 ЦПК України, підлягає зміні, шляхом виключення з його мотивувальної частини посилання на 30.05.2015 з зазначенням правильної дати початку перебування ОСОБА_1 в лікарні - 30.08.2015, а апеляційна скарга частковому задоволенню. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 08 грудня 2020 року змінити, шляхом виключення з його мотивувальної частини посилання на дату початку перебування ОСОБА_1 в лікарні з 30.05.2015 з зазначенням правильної дати - 30.08.2015. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України. Головуючий суддя А.М. Головань Судді О.Л. Карпенко С.І. Мурашко