Постанова КАС ВС № 826/16873/17

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2021 року м. Київ справа № 826/16873/17 адміністративне провадження № К/9901/35921/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мороз Л.Л., суддів: Коваленко Н.В., Бучик А.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/16873/17 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Києві Донського Ярослава Сергійовича, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», про визнання протиправною та скасування рішення та запису, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2020 року, прийняту у складі судді Скочок Т.О. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у складі колегії суддів: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г., в с т а н о в и в : До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до державного реєстратора філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Києві Донського Ярослава Сергійовича, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Києві Донського Ярослава Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36681804 від 18.08.2017; - визнати протиправним та скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності від 17.08.2017 №21939077, внесений державним реєстратором філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Києві Донським Ярославом Сергійовичем, відповідно до якого за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» зареєстровано право власності на квартиру №241, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1330548780000, загальною площею 120,5 кв.м., житлова - 69,70 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Механізаторів,

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року, закрито провадження у вказаній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України. У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права. У відзиві на касаційну скаргу третя особа не погодилась з доводами касаційної скарги, вважає її необґрунтованою, у зв`язку з чим просить залишити скаргу без задоволення. Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги. Як встановлено, позивач вказує на протиправність рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Києві Донського Ярослава Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з яким право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано за ТОВ «Фінансова компанія «Женева» на підставі договору іпотеки майнових прав від 29.11.2006 №2640. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що спірні правовідносини пов`язані із захистом порушених цивільних прав фізичної особи, відтак, цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України. Колегія суддів погоджується із вказаними висновками. Так, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження. Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. З установлених судами фактичних обставин справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань і реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Аналіз зазначених обставин даної справи дає підстави вважати, що спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача, а стосується захисту його приватних, тобто, позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного права позивача, а на момент розгляду даної справи судом право власності на спірний об`єкт нерухомого майна перейшло до третьої особи у справі, отже справа не має визначених КАС України ознак адміністративного спору. При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом по аналогічній категорії справ, зокрема, у постановах Великої палати від 26.06.2018р. у справі № 909/403/17, від 27.11.2018р. у справі № 820/3534/17, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковою під час вирішення наведеного спору. За практикою Європейського суду з прав людини (наприклад рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Тому суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що провадження у справі належить закрити на підставі пункту п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України. Суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржені рішення судів - без змін. Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд п о с т а н о в и в : Касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі № 826/16873/17 залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. СуддіЛ.Л. Мороз Н.В. Коваленко А.Ю. Бучик