Ухвала КЦС ВС № 761/27704/20

Ухвала 28 травня 2021 року м. Київ справа № 761/27704/20 провадження № 61-6548ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сердюк Юлія Анатоліївна, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року, у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа, - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, ВСТАНОВИВ: 19 квітня 2021 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Сердюк Ю. А. подала до Верховного Суду касаційну скаргу у справі № 761/27704/20 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року (повний текст складений 19 березня 2021 року). Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 або адвокату Сердюк Ю. А. копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній клопотання (процесуальної вимоги) щодо всіх оскаржених судових рішень з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції. Копія ухвали від 28 квітня 2021 року вручена представнику ОСОБА_1 - адвокату Сердюк Ю. А. 04 травня 2021 року. Відповідно до частини сьомої статті 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє. 14 травня 2021 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Сердюк Ю. А. подала заяву про усунення недоліків разом із уточненою касаційною скаргою. Однак вимоги ухвали Верховного Суду від 28 квітня 2021 року не виконані, недоліки касаційної скарги не усунені. Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується та клопотання особи, яка подає скаргу. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задоволено частково. Постановою Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2020 року в частині задоволення заяви ОСОБА_1 скасовано та постановлено в цій частині нове рішення яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. У первісній касаційній скарзі клопотання особи, яка подає скаргу було сформульовано наступним чином: «1. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/27704/20 в частині, якої було відмовлено у заяві про винесення обмежувального припису скасувати.

2. Постановити нове, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 в повному обсязі.

3. Розгляд вказаної справи здійснювати за участю та з повідомленням учасників справи.

4. Стягнути з заінтересованої особи на користь заявника сплачений судовий збір». Таким чином заявником вказано про подання касаційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року, однак клопотання (процесуальна вимога) щодо постанови апеляційного суду не зазначена. Очевидно, що відсутність клопотання особи, яка подає касаційну скаргу щодо постанови Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року, якою було скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення заяви ОСОБА_1 перешкоджає відкриттю касаційного провадження та фактично унеможливлює розгляд справи касаційним судом. На вказані недоліки було звернуто увагу заявника та її представника в ухвалі від 28 квітня 2021 року та запропоновано викласти в касаційній скарзі клопотання (процесуальну вимогу) щодо всіх оскаржених судових рішень, тобто і рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2020 року і постанови Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року. Однак в уточненій касаційній скарзі, клопотання особи, яка її подає знов сформульовано наступним чином: «1. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/27704/20 в частині, якої було відмовлено у заяві про винесення обмежувального припису скасувати.

2. Постановити нове, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 в повному обсязі.

3. Розгляд вказаної справи здійснювати за участю та з повідомленням учасників справи.

4. Стягнути з заінтересованої особи на користь заявника сплачений судовий збір». Отже заявником знов не зазначено клопотання (процесуальна вимога) щодо постанови Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року. Визначення судового рішення, яке є предметом касаційного оскарження та формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має істотне значення як при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження так і під час касаційного розгляду. Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Оскільки встановлений судом строк закінчився, а недоліки касаційної скарги не усунені, касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала. Керуючись статтею 393 ЦПК України

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сердюк Юлія Анатоліївна, у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа, - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису повернути особі, яка її подала. Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення скарги. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати особі яка подала скаргу разом з доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Шипович