Постанова 4872 № 923/8/21
від 26.05.2021 ·ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/8/21 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Головея В.М. Суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф., секретар судового засідання Лінник І.А., за участю представників сторін: від позивача не з`явився, від відповідача - Норочевський О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Зоря плюс» на рішення Господарського суду Херсонської області від 23.03.2021 (Пригуза П.Д.) за позовом Приватного підприємства «Стартком-Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Зоря плюс» про стягнення заборгованості в сумі 1 204 552,70 грн., - ВСТАНОВИЛА: В січні 2021 року ПП «Стартком-Агро» (далі ПП, позивач) звернулось до Господарського суду із позовом до ТОВ «Торговий Дом «Зоря плюс» (далі ТОВ, відповідач) про стягнення основного боргу в розмірі 898 987,70 грн., втрат від інфляції - 24 811,32 грн., 25% річних - 67 224,97 грн., пені 33 731,22 грн., 20 % штрафу за порушення строків оплати Товару 179 797,54 грн. Позов обґрунтований тим, що на підставі Договору позивач поставив відповідачу товар, проте останній за поставлений товар розрахувався частково та не своєчасно, що стало підставою нарахування позивачем на суму заборгованості штрафних санкцій та звернення з відповідним позовом до суду. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 23.03.2021 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 898 987,70 грн., втрати від інфляції 24 811,32 грн., річні 33 612,48 грн., пеню 16 865,61 грн. та 89 898,77 грн. штрафу, в іншій частині задоволення позову відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що позивачем за договором поставлено відповідачу товар, за який відповідач розрахувався частково з порушенням строків оплати. Приймаючи рішення, суд першої інстанції з власної ініціативи зменшив на 50% суму заявлених до відповідача санкцій (пені, 25% річних та 20% штрафу). Не погодившись з рішення суду першої інстанції, ТОВ звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині стягнення інфляційного збільшення боргу, 25% річних та штрафу, постанови нове, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача борг за поставлений товар та пеню., в іншій частині задоволення позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що стягуючи пеню, 20% штрафу та 25% річних, позивач порушує приписи ст. 61 Конституції України, відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Крім цього, апелянт вважає, що не підлягає задоволенню позовні вимоги про стягнення втрат від інфляції, оскільки в договорі купівлі-продажу сторони визначили вартість товару в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, тобто втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти. 17.05.2021 до суду від ПП надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній не визнає заявлені в апеляційній скарзі вимоги, заперечує проти них, оскільки оскаржене рішення є законним та обґрунтованим. 18.05.2021 до апеляційного суду від ТОВ надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/12876/19. Так, у справі переданої до ВП ВС буде зроблено правовий висновок щодо правової проблемі стосовно одночасного застосування і пені, і штрафу за одне й те саме господарське правопорушення. В судовому засіданні 26.05.2021представник відповідача підтримав вищезазначене клопотання та просив задовольнити його. З`ясувавши думку представника відповідача щодо клопотання про зупинення, колегія суддів, дійшла висновку про відхилення клопотання відповідача, з огляду на наступне. Із змісту ухвали ВП Верховного Суду від 17.12.2020 по справі № 910/12876/19 вбачається, що передаючи справу на розгляд ВП Касаційний господарський суд зазначив, що наявність у договорі умов щодо стягнення з відповідача, який порушив господарське зобов`язання за договором, двох видів штрафу у різному розмірі (двох неустойок одного виду, а саме: штраф у розмірі 10% та штраф у розмір 20%) та пені суперечить положенням ст. 61 Конституції України. Вказаний критерій з огляду на застосовану конструкцію формулювання та його правовий характер є абсолютним та має застосовуватися у всіх випадках, не враховуючи наявності чи відсутності іншого. Виключна правова проблема полягає у відсутності одного варіанту реалізації розсуду суду, який можна було вважати правильним у контексті щодо застосування в системному зв`язку із нормами інших законодавчих актів, а саме ст. ст. 3, 549, 628, 629 ЦК України та ст. 61 Конституції України. Разом з тим, у даній справі не передбачено Договором і не заявляється позивачем вимоги про стягнення двох штрафів у різному розмірі (подвійної відповідальності), а заявлено вимоги про стягнення, передбачених чинним законодавством, двох видів відповідальності штрафу і пені, за прострочення виконання зобов`язання протягом різного часу, тобто дана справа та справа яка передана на розгляд до ВП ВС не взаємопов`язані, вони містять різні фактичні обставини щодо застосування до відповідача штрафних санкцій. Представник ПП в судове засідання 26.05.2021 не з`явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом, хоча був повідомлений належним чином про день, час і місце розгляду справи, про поважні причини неявки суд не повідомив. Проте, така неявка представника позивача не перешкоджає розгляду скарги, оскільки його явка апеляційним судом не визнавалась обов`язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути справу по суті. В судовому засіданні 26.05.2021 представник відповідача надав пояснення, якими підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити останню. Також, представник відповідача пояснив, що погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення пені в розмірі 16 865,61 грн., в апеляційній скарзі помилково вказана сума пені 33 731,22 грн.. Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне. З матеріалів справи вбачається, що 11.03.2020 між ПП «Стартком-Агро» (продавець) та ТОВ «Торговий Дом «Зоря плюс» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №52, за умовами якого, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця насіння сільськогосподарських культур, засоби захисту рослин/мінеральні добрива/мікродобрива (надалі «Товар»), а Покупець зобов`язується прийняти Товар від Продавця та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим Договором(Додатках та/або Специфікаціях до нього). Найменування, одиниця виміру, ціна за одиницю Товару, кількість Товару, визначається у Додатку(ах) та/або Специфікації(ях) до Договору, які є його невід`ємною частиною. (п. 1.1. та 1.2 Договору). Продавець зобов`язується поставити Покупцю Товар в обсязі та строки, які зазначені у Додатку(ах) та/або Специфікації(ях) до Договору. (п. 2.4. Договору). Відповідно до п. 2.9. Договору сторони домовилися вважати датою поставки Товару - дату, вказану у накладній(их) на передачу Товару(видатковій(их)), а в разі передачі Товару перевізниками або організаціями зв`язку - дату відповідного Акту(ах) прийому-передачі Товару, підписаних уповноваженими представниками Продавця та уповноваженими представниками перевізника або організації зв`язку. Згідно з п. 3.2. Договору, ціна Товару встановлена за домовленістю Сторін у національній валюті України, але Сторони визначили грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті - Долар США та встановлюють, що протягом строку дії Договору грошові зобов`язання Покупця існують і підлягають сплаті у гривні згідно умов п.3.3. цього Договору. Так, п. 3.3. Договору сторони узгодили, що сума у гривні, що підлягає сплаті Покупцем, визначається шляхом множення вартості Товару в доларах США, на комерційний курс гривні до долару США, який буде встановлений міжбанківським валютним курсом продажу долара США до гривні на момент виставлення рахунку Продавцем. Виставлений рахунок вважається дійсним протягом 2(двох) банківських днів. В разі, якщо курс міжбанку гривні змінився, Покупець, у день здійснення платежу(переказування коштів на розрахунковий рахунок Продавця) самостійно, без пред`явлення йому рахунку Продавцем, проводить його перерахунок з урахуванням встановленого міжбанком курсу гривні до долару США на день здійснення платежу та ініціює переказ Продавцю перерахованої суми платежу. При переказуванні перерахованої суми платежу Покупець зобов`язується в призначенні платежу (у т.ч.) вказати суму збільшення ціни Товару, але цей платіж з перерахунком не може бути меншим від суми платежу за Товар на дату коли мав бути здійснений платіж за Договором згідно виставленого рахунку. Покупець здійснює оплату, за Товар, на умовах, передбачених у Додатку(ах) та/або Специфікації(ях) до нього (п. 3.5. Договору). Цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31 грудня 2020 року, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 9.1.). У подальшому сторони підписали наступні додатки до договору купівлі-продажу №52 від 11.03.2020 року (а.с. 19-29): № СТ-00000093 від 11.03.2020 на загальну суму 88 902,00 грн. (на день підписання додатку курс дол. США 25,5), поставка у строк до 27.03.2020; умови оплати: передоплата 30% від загальної вартості товару у сумі 26 670,60 грн. у строк до 13.03.2020, залишкова оплата 62 231,40 грн. у строк до 01.07.2020; № СТ-000000114 від 13.03.2020 на загальну суму 9 921,84 грн. (на день підписання додатку курс дол. США 25,5), поставка у строк до 27.03.2020; умови оплати: передоплата 30% від загальної вартості товару у сумі 2 976,55 грн. у строк до 16.03.2020, залишкова оплата 6 945,29 грн. у строк до 01.07.2020; № СТ-00000315 від 12.05.2020 на загальну суму 59 160,02 грн. (на день підписання додатку курс дол. США 26,99), поставка у строк до 25.05.2020; умови оплати: 100% відстрочка платежу до 01.09.2020; № СТ-00000490 від 25.06.2020 на загальну суму 140 439,00 грн. (на день підписання додатку курс дол. США 26,75), поставка у строк до 08.07.2020; умови оплати: передоплата 30% від загальної вартості товару у сумі 42 131,70 грн. у строк до 30.06.2020, залишкова оплата 98 307,30 грн. у строк до 01.09.2020; № СТ-00000496 від 25.06.2020 на загальну суму 15 782,40 грн. (на день підписання додатку курс дол. США 26,75), поставка у строк до 08.07.2020; умови оплати: передоплата 30% від загальної вартості товару у сумі 4 734,72 грн. у строк до 01.07.2020, залишкова оплата 11 047,68 грн. у строк до 01.09.2020; № СТ-00000522 від 02.07.2020 на загальну суму 77 832,955 грн. (на день підписання додатку курс дол. США 27,2), поставка у строк до 10.07.2020; умови оплати: 100% відстрочка платежу до 15.08.2020; № СТ-00000552 від 09.07.2020 на загальну суму 131 139,12 грн. (на день підписання додатку курс дол. США 27), поставка у строк до 15.07.2020; умови оплати: 100% відстрочка платежу до 15.08.2020; № СТ-00000566 від 14.07.2020 на загальну суму 40 800 грн. (на день підписання додатку курс дол. США 27,2), поставка у строк до 18.07.2020; умови оплати: передоплата 30% від загальної вартості товару у сумі 12 240, грн. у строк до 17.07.2020, залишкова оплата 28 560 грн. у строк до 15.08.2020; № СТ-00000590 від 20.07.2020 на загальну суму 47 919,6 грн. (на день підписання додатку курс дол. США 27,54), поставка у строк до 27.07.2020; умови оплати: 100% відстрочка платежу до 01.09.2020; № СТ-00000605 від 24.07.2020 на загальну суму 193 764,72 грн. (на день підписання додатку курс дол. США 27,8), поставка у строк до 06.08.2020; умови оплати: передоплата 30% від загальної вартості товару у сумі 58 129,42 грн. у строк до 29.07.2020, залишкова оплата 135 635,3 грн. у строк до 01.09.2020; № СТ-00000633 від 10.08.2020 на загальну суму 124 888,32 грн. (на день підписання додатку курс дол. США 27,63), поставка у строк до 17.08.2020; умови оплати: передоплата 30% від загальної вартості товару у сумі 37 466,50 грн. у строк до 15.08.2020, залишкова оплата 87 421,82 грн. у строк до 01.09.2020; № СТ-00000637 від 11.08.2020 на загальну суму 21 536,4 грн. (на день підписання додатку курс дол. США 27,61), поставка у строк до 21.08.2020; умови оплати: передоплата 30% від загальної вартості товару у сумі 6 460,92 грн. у строк до 16.08.2020, залишкова оплата 15 075,48 грн. у строк до 01.09.2020; № СТ-00000640 від 11.08.2020 на загальну суму 161 865 грн. (на день підписання додатку курс дол. США 27,61), поставка у строк до 21.08.2020; умови оплати: передоплата 30% від загальної вартості товару у сумі 48 559,50 грн. у строк до 16.08.2020, залишкова оплата 113 305,50 грн. у строк до 01.09.2020; № СТ-00000658 від 18.08.2020 на загальну суму 21 294 грн. (на день підписання додатку курс дол. США 27,3), поставка у строк до 28.08.2020; умови оплати: передоплата 30% від загальної вартості товару у сумі 6 388,20 грн. у строк до 23.08.2020, залишкова оплата 14 905,8 грн. у строк до 01.09.2020; № СТ-00000688 від 01.09.2020 на загальну суму 80 052,72 грн. (на день підписання додатку курс дол. США 27,61), поставка у строк до 11.09.2020; умови оплати: передоплата 30% від загальної вартості товару у сумі 24 015,82 грн. у строк до 04.09.2020, залишкова оплата 56 036,9 грн. у строк до 15.09.2020; № СТ-00000700 від 04.09.2020 на загальну суму 146 897,4 грн. (на день підписання додатку курс дол. США 27,8), поставка у строк до 10.09.2020; умови оплати: передоплата 30% від загальної вартості товару у сумі 44 069,22 грн. у строк до 09.09.2020, залишкова оплата 102 828,18 грн. у строк до 01.10.2020; № СТ-00000719 від 09.09.2020 на загальну суму 471 775,6 грн. (на день підписання додатку курс дол. США 27,85), поставка у строк до 15.09.2020; умови оплати: передоплата 30% від загальної вартості товару у сумі 12 532,68 грн. у строк до 14.09.2020, залишкова оплата 29 242,92 грн. у строк до 01.10.2020; № СТ-00000732 від 01.09.2020 на загальну суму 23 427,12 грн. (на день підписання додатку курс дол. США 27,9), поставка у строк до 15.09.2020; умови оплати: передоплата 30% від загальної вартості товару у сумі 7 028,14 грн. у строк до 14.09.2020, залишкова оплата 16 398,98 грн. у строк до 01.10.2020; № СТ-00000844 від 12.10.2020 на загальну суму 68 911,32 грн. (на день підписання додатку курс дол. США 28,3), поставка у строк до 14.10.2020; умови оплати: оплата протягом двох днів з моменту відвантаження; № СТ-00000877 від 20.10.2020 на загальну суму 96 279,12 грн. (на день підписання додатку курс дол. США 28,4), поставка у строк до 23.10.2020; умови оплати: 100% відстрочка платежу до 10.11.2020. Вказані додатки до Договору від 11.03.2020 підписані повноважними представниками сторін, а також скріплені печатками юридичних осіб. На виконання умов договору та додатків до нього позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 588 987,70 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями видаткових (а.с. 41-46) та товарно-транспортних накладних (а.с. 47-64), які без зауважень та заперечень підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб. За поставлений товар відповідач розрахувався частково в розмірі 640 000,00 грн., що підтверджується копіями наявних в матеріалах справи платіжних доручень (а.с. 65-74), однак в позовній заяві зазначає, що відповідач оплатив за поставлений товар 690 000,00 грн., у зв`язку з цим, судова колегія враховує доводи позивача, оскільки відповідач не заперечує проти основної суми боргу, яка складає 898 987,70 грн. (1 588 987,70 грн. 690 000,00 грн.). Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, а саме, що апелянт не заперечує проти суми основного боргу та пені, однак просить відмовити позивачу в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат, 25 % річних та штрафу, судова колегія переглядає оскаржене рішення саме в частині його оскарження. Щодо стягнення інфляційних втрат, судова колегія зазначає наступне. Індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 192 ЦК України). Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях (ч. 1 ст. 533 ЦК України). Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України. Разом з тим частина 2 статті 533 Цивільного кодексу України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. За змістом статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти. Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях. Разом із тим у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені ч. 2 ст.625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти. Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 905/192/18. Наразі слід зазначити, що у даному випадку вартість поставленого позивачем товару була визначена сторонами в еквіваленті іноземної валюти (п. 3.2. Договору), і ризик понесення позивачем як кредитором будь-яких матеріальних втрат передбачено в п. 3.3 договору. За приписами ст. ст. 627, 628 Цивільного України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Враховуючи, що вартість поставленого позивачем товару була визначена сторонами договорі в еквіваленті іноземної валюти, то вимога позивача про стягнення з відповідача 28 811,32 грн. інфляційних втрат задоволенню судом не підлягає, однак суд першої інстанції не врахував вищевикладеного та помилково задовольнив позов в цій частині, у зв`язку з чим, рішення в цій частині підлягає скасуванню, а апеляційна скарга в цій частині задоволенню. Щодо позовних вимог про стягнення 20% штрафу та 25% річних, судова колегія зазначає наступне. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ст. 549 ЦК України). Відповідно до п. 6.9. Договору від 11.03.2020 сторони встановили, у разі порушення строків оплати більше ніж на 30 календарних днів, Покупець крім пені, передбаченої п.6.6. Договору, зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 20% від суми несвоєчасно оплаченого товару. Боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України). Сторони у п. 6.6.Договору узгодили, що у випадку порушення термінів або умов оплати поставленої продукції Покупець зобов`язаний, на вимогу Продавця, сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення, а також проценти на суму прострочення згідно ст.625 Цивільного кодексу України у розмірі 25 % річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Сторони домовились, що стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань за даним Договором не припиняється строком, визначеним п.6 ст.232 Господарського кодексу України, і здійснюється до моменту повного розрахунку, а строк позовної давності щодо стягнення таких санкцій, відповідно до положень ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до трьох років (п. 6.8. Договору). Судова колегія перевірила розрахунок позивача 20% штрафу та 25% річних з врахуванням строків поставки та часткової оплати і встановила, що розрахунок ПП не містить арифметичних або методологічних помилок, оскільки при перерахунку судовою колегією, суми співпали, однак судова колегія враховує висновки суду першої інстанції, щодо зменшення суми річних та штрафу на 50% відсотків, адже непомірний тягар санкцій може вплинути негативно на стан платоспроможності боржника. З огляду на викладене, судова колегія вважає, що місцевим судом правомірно задоволено вимоги позивача про стягнення з відповідача 33 612,48 грн. річних та 89 898,77 грн. штрафу. Стосовно доводів апеляційної скарги, що стягуючи пеню, 20% штрафу та 25% річних, позивач порушує приписи ст. 61 Конституції України, судова колегія зазначає наступне. Видами штрафних санкцій є штраф та пеня. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому, в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. З урахуванням викладеного, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто, не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 17 травня 2018 року у справі №910/6046/16, від 25 травня 2018 року у справі №922/1720/17. У справі, що переглядається, договором №52 передбачено господарсько-правову відповідальність покупця у вигляді сплати пені та штрафу за порушення умов цього договору, зокрема у п.п. 6.6. та 6.9. Наведені пункти договору №52 відповідають вимогам статей 549, 627 ЦК України, статей 230, 231 ГК України та їх не визнано недійсними, як такі, що суперечать статті 61 Конституції України. Що стосується 25% річних, то вони не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Приймаючи до уваги викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду частковому скасуванню з викладенням його резолютивної частини в новій редакції. Судові втрати, пов`язані з розглядом справи в суді першої інстанції та апеляційним розглядом даної справи, відповідно до правил ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам. Враховуючи, що позовні вимоги задоволені на 97,94%, то з відповідача на користь позивача підлягає стягнення судовий збір за подану позовну заяву в розмірі 17 696,09 грн. Апеляційна скарга була задоволена на 2, 06%, отже з позивача на користь скаржника підлягає стягненню судовий збір за подану апеляційну скаргу в розмірі (3 405,00 грн. сплачена суму судового збору відповідачем при поданні апеляційної скарги х 2,06%) 70,14 грн. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 282-284 ГПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Зоря плюс» - задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 23.03.2021 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Зоря плюс» користь Приватного підприємства «Стартком-Агро» 24 811,32 грн. інфляційних втрат скасувати, викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Зоря плюс» користь Приватного підприємства «Стартком-Агро» 898 987,70 грн. основного боргу, 33 612,48 грн. річних, 16 865,61 грн. пені, 89 898,77 грн. штрафу та 17 696,09 грн. сплаченого судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині позов залишити без задоволення.».
3. Стягнути Приватного підприємства «Стартком-Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Зоря плюс» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги 70,14 грн. Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідні накази із зазначенням всіх необхідних та правильних реквізитів сторін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом строку, який обчислюються відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 28.05.2021. Головуючий суддя: Головей В.М. Судді: Діброва Г.І. Савицький Я.Ф.