LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4818634/240/18

від 25.05.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Сахновщинського районного суду Харківської області від 18 грудня 2020 року залишити без змін.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2021 року м. Харків Справа 634/240/18 Провадження № 22-ц/818/1953/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Хорошевського О.М., суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б., за участю секретаря Пузікової Ю.С. Учасники справи: боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сахновщинського районного суду Харківської області від 18 грудня 2020 року, постановлену суддею Єрьоміною О.В., у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового наказу про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд судового наказу про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами в якій просив скасувати судовий наказ від 29 березня 2018 року виданий Сахновщинським районним судом Харківської області яким стягнуто з ОСОБА_1 , аліменти на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини щомісячно з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 16 березня 2018 року та відмовити у його видачі. В обгрунтування заяви зазначено, що на час звернення ОСОБА_2 із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , існував спір щодо утримання дитини, оскільки син проживав разом з батьком та перебував на його утриманні. А отже, наявні підстави для перегляду судового наказу від 29.03.2018 року за нововиявленими обставинами. Ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 18 грудня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати, розглянути заяву та прийняти нове рішення, яким у видачі судового наказу відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що по за увагою суду залишився той факт, що на момент видачі спірного судового наказу існувала обставина яка спростовувала наявність обов`язкової умови для його видачі, а саме безспірності вимог Стягувача - ОСОБА_2 щодо стягнення аліментів, що випливає з положень ст.ст.167, 168 ЦПК України і суд відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України повинен був відмовити Стягувачу у видачі судового наказу, оскільки ця вимога може розглядатись тільки в позовному провадженні. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що підстави для задоволення заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами відсутні, оскільки вказані заявником обставини, не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України. 29.03.2018 року Сахновщинським районним судом Харківської області видано судовий наказ, стягнуто з ОСОБА_1 , аліменти на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини щомісячно з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 16 березня 2018 року. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд судового наказу від 29.03.2018 року за нововиявленими обставинами. Як підставу для задоволення вказаної заяви посилався на те, що дитина на час звернення до суду ОСОБА_2 з заявою про видачу судового наказу був зареєстрований за його адресою та проживав разом із ним та перебував на його утриманні. Разом з тим, ОСОБА_2 була зареєстрована за іншою адресою, проте проживала також разом із ним. На підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 надана довідка про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, довідку видану В.о. завідувача ДНЗ (ясла-садок) № 72 ХМР та рішення Виконавчого комітете ХМР Про надання фізичним особам дозволу на здійснення правочинів. Частинами 7, 8 ст. 170 ЦПК України передбачено, що у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої ст. 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу. Судовий наказ від 29.03.2018 року видано відповідно до пункту 4 ст. 161 ЦПК України, а тому його може бути переглянуто за нововиявленими обставинами. Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК Українирішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Стаття 429 ЦПК Україниунормовує розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; за змістом частини другої цієї статті суд розглядає справу за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 760/20599/15-ц (провадження № 14-207цс19) зроблено висновок про те, що держава має забезпечити особі додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободта, оскільки право на касаційне оскарження ухвали суду про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами врегульовано статтею 429 ЦПК України, суд касаційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності в установлених процесуальним законодавством підстав, у тому числі, на предмет процесуальних порушень, які спричиняють безумовне скасування судового рішення. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Таким чином, нововиявленими обставинами за своєю суттю є фактичні дані, що в установленому законом порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення (частина друга статті 423 ЦПК України). Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Вказані правові норми передбачають, що це мають бути обставини, які є істотними, тобто, такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. На відміну від нововиявлених обставин, нові обставини, тобто обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухвалені судового рішення, є новими обставинами. За аналогією не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами нові докази. Згідно з практикою ЄСПЛ процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості надати цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення «Праведная проти Росії» від 18 листопада 2004 року). Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового наказу від 29.03.2018, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, правильно виходив із того, що обставини, на які посилається заявник у своїй заяві, не є нововиявленою обставиною, а тому на висновки суду при ухваленні судового рішення вплинути не могла. З наданих заявником документів на підтвердження своєї заяви не можна дійти обґрунтованого висновку про проживання дитини разом із ним та перебування на його утриманні, що могло би бути підставою для скасування судового наказу. Крім того, посилання ОСОБА_1 про проживання сина разом з ним у м. Харкові, спростовуються наданими ОСОБА_2 довідками про відвідання ОСОБА_3 дошкільного навчального підрозділу Огіївського НВК у період з 2018 по 2020 рік. Разом з тим, із довідок Огіївською сільською радою Харківської області вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір`ю ОСОБА_2 та знаходиться на її утриманні. Крім того, із акту обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_2 від 13.11.2020 року вбачається, що ОСОБА_2 разом із своїм сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в АДРЕСА_1 . Для дитини створені належні умови для проживання та розвитку. Дитина відвідує садочок. Батько дитини з сім`єю не проживає. Дитина знаходиться на утриманні матері. Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, та зводяться до власного тлумачення заявником положень процесуального закону. З огляду на вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави для задоволення заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами відсутні, оскільки вказані заявником обставини, не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України. Встановивши, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 у своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу від 29.03.2018, не є нововиявленими, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні заяви, залишивши в силі судовий наказ. Виходячи з того, що ухвалу суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає за необхідне відповідно до статті 375 ЦПК Україниапеляційну скаргу залишити без задоволення, судове рішення залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Сахновщинського районного суду Харківської області від 18 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий О.М. Хорошевський Судді: І.В. Бурлака В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 28 травня 2021 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»