Постанова Київський апеляційний суд № 757/816/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В. № 22-ц/824/1390/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 757/816/20-ц 27 травня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кулікової С.В. суддів - Желепи О.В. - Олійника В.І. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Волкової С.Я., у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в: У січні 2020 р. Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиті до 30.04.2018 року послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у розмірі 52 429,23 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 3 304,04 грн. та 3% річних у розмірі 1568,57 грн.; заборгованість за спожиті послуги з 01.05.2018 року з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у розмірі 51 482,83 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 1538,09 грн. та 3% річних у розмірі 919,10 грн. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 11.10.2018 року між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладено договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахування оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 року до дати укладення цього договору. Відповідно до Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у розмірі 52 429,23 грн. за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить відповідачу ОСОБА_1 . Таким чином, позивач прийняв право вимоги до ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого водопостачання гарячої води у розмірі 52 429,23 грн. З 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснює Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго». Відповідач не сплачував своєчасно за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.09.2019 року складає 51 482,83 грн. Посилаючись на наведене, та положення ст. 625 ЦК України позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача наявну заборгованість за спожиті послуги, з урахуванням інфляційної складової боргу та трьох відсотків річних. Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року позов - задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з центрального опалення та/або централізованого постачання гарячої води, 3% річних, інфляційних у сумі 111 240,86 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» 1 921,00 грн. сплаченого судового збору. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року залишено без задоволення заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва. Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 квітня 2020 року та закрити провадження у справі. Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що єдиним місцем його проживання є АДРЕСА_2 , однак вказаної обставини суд не з`ясував, тому дійшов помилкового висновку, що відповідач проживає за адресою АДРЕСА_1 . При цьому, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази надсилання судом відповідачу повістки за адресою реєстрації місця проживання про час та місце проведення судового засідання, що свідчить про неналежне повідомлення судом про час та місце розгляду справи. Стверджує, що опалювана площа квартири 85,50 кв.м., визначена позивачем, не підтверджена жодним доказом та є помилковою. Вказував на те, що суд дійшов невірного висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних підлягають задоволенню, не врахувавши, що вказана норма не підлягає застосуванню до даних правовідносин. Ухвалою Київського апеляційного суду міста Києва від 06 квітня 2021 року відкрито провадження у справі. Ухвалою Київського апеляційного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд даної справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 р. № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 р., укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» Комунальне підприємство «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади м. Києва, що повернуто з володіння та користування Публічного акціонерного товариства «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 р. № 591 Комунальному підприємству «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. Отже, з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює Комунальне підприємство «Київтеплоенерго». З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Вказана обставина не заперечувалася відповідачем. З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за відповідачем обліковують заборгованість у розмірі 52 429,23 грн. (до 30.04.2018 року) та 51 482,83 грн. (з 01.05.2018 року по 01.09.2019 року) за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відсутність заборгованості відповідачем також не заперечувалася. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води врегульовані Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №

630. На виконання вимог ЗаконуУкраїни «Про житлово-комунальні послуги» Комунальним підприємством «Київтеплоенерго» було підготовлено та у газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 р. № 34 (5085) опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води; його зміст відповідає змісту типового договору, затвердженого означеними вище Правилами. Такі договори є договорами приєднання. Відповідно до п. 11 Правил, у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. Відповідно до п. 12 Правил, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. Факт підключення будинку АДРЕСА_4 за адресою до централізованого опалення та постачання гарячої води в спірний період підтверджується нарядами, які наявні в матеріалах справи, копією акту про прийняття теплового вузла на облік, копією акту про готовність вузла комерційного обліку до роботи та оформленими відомостями обліку споживання теплової енергії мешканців будинку АДРЕСА_4 . Отже, підключення будинку до мереж централізованого опалення та постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем. Відповідно до п. 20 означених вище Правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Пунктом 1 ч. 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений пунктом п`ятим частини другої статті 7 означеного вище Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Згідно частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Згідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Судом встановлено, що заборгованість відповідача за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води становить 103 912,06 грн. Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований належними та допустимими доказами. При цьому, розрахунок детально відображає нарахування, оплати, споживання, опалювальну площу та діючий тариф, тому є належним та допустимим доказом та встановлює надання та споживання таких послуг. Доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 сплачував за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої водиматеріали справи не містять. Також в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач ОСОБА_1 відключався від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 або звертався до позивача з претензією про їх неотримання за вказаною адресою. Таким чином, відповідач як власник квартири АДРЕСА_1 зобов`язаний оплатити надані послуги централізованого опалення та постачання гарячої води. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 103 912,06 грн. за надані послуги централізованого опалення та постачання гарячої води у квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи положення ст. 625 ЦК України, встановлені фактичні обставини справи та досліджені докази, наявність у відповідача заборгованості, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 4 841,13 грн. та трьох відсотків річних, що становлять суму 2487,67 грн. Доводи апеляційної скарги про те, що суд дійшов невірного висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних підлягають задоволенню, не врахувавши, що вказана норма не підлягає застосуванню до даних правовідносин, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне. З огляду на юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Закріплена у пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у виді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання. Твердження в апеляційній скарзі про те, що опалювальна площа квартири 85,50 кв.м., визначена позивачем, не підтверджена жодним доказом та є помилковою, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки відповідно до технічного паспорту на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , опалювальна площа квартири за якою утворилася заборгованість дійсно становить 85,5 кв.м., до якої входить: 6,5 кв.м. - коридор; 28,9 кв.м. - кухня-їдальня; 3,5 кв.м. - коридор; 7.7. кв.м. - санвузол; 18,0 кв.м. - житлова; 13,6 кв.м. - житлова, 1,5 кв.м. - туалет; 1,5 кв. - підсобна, 2,2 кв.м - 1 веранда; 2,1 кв.м. - 2 веранда. Таким чином, у розрахунку заборгованості, який наявний в матеріалах справи, зазначена позивачем опалювальна площа квартира є вірною та відповідає дійсності. Однак, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. (ч. 6 ст. 128 ЦПК України). Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. (ч. 11 ст. 128 ЦПК України). Так, згідну витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 станом на 21.01.2021 року - зареєстровані за вказаною адресою відсутні. З копії паспорта відповідача ОСОБА_4 вбачається, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно ухвали судді Печерського районного суду міста Києва від 23 січня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Вказана ухвала та копія позовної заяви були надіслані відповідачу ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 , однак конверт з поштовим відправленням повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». З огляду на зазначене, враховуючи, що суд першої інстанції не здійснив повідомлення відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не був належно повідомлений про розгляд справи. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що рішення Печерського районного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року постановлено з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про задоволення позову. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 1 921,00 грн. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково. Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 квітня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, 3% річних, інфляційну складову боргу у розмірі 111 240,86 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий: Судді: