Ухвала КЦС ВС № 522/1991/20

Ухвала 27 травня 2021 року м. Київ справа № 522/1991/20 провадження № 61-8002ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 06 січня 2021 року і від 21 січня 2021 року, ухвали Одеського апеляційного суду від 02 березня 2021 року, 10 березня 2021 року та від 15 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України, Державної казначейської служби України, Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про визнання таким, що набрало законної сили, рішення Київського районного суду міста Одеси від 15 березня 2007 року у справі № 2-4804/06 (№ 2-390/07), провадження у якій втрачено в результаті злочинів, передбачених частиною другою статті 357, частиною другою статті 358, частиною другою статті 375 Кримінального кодексу України, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави України, Державної казначейської служби України, ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про відшкодування за рахунок коштів Державного бюджету України майнової та моральної шкоди у розмірі 4 013 553,80 грн, завданих необґрунтованим порушенням кримінальних справ, незаконним поміщенням до психіатричної лікарні, незаконним відстороненням від роботи і відмовою надати належним чином оформлену трудову книжку, а також порушенням права на пенсію і соціальне забезпечення, що гарантовані статтею 46 Конституції України; включення у трудовий стаж часу, протягом якого позивач не працював у зв`язку з незаконним поміщенням до психіатричної лікарні і у зв`язку з незаконним відстороненням від роботи, про визнання таким, що набрало законної сили рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 березня 2007 року у справі № 2-4804/06. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 31 січня 2020 року виділено у окреме провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Держави України, Державної казначейської служби України, ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про визнання таким, що набрало законної сили рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 березня 2007 року у справі № 2-4804/06. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 січня 2021 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України, Державної казначейської служби України, ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про визнання таким, що набрало законної сили рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 березня 2007 року у справі № 2-4804/06 закрито у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про ухвалення додаткового рішення, яким зобов`язати ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» видати наказ про розірвання трудового договору з позивачем відповідно до статті 39 Кодексу законів про працю України, відновити позивачу робочий стаж за період з 13 травня 1988 року до дня видачі ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» наказу в установленій формі про розірвання трудового договору. Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України, Державної казначейської служби України, ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про визнання таким, що набрало законної сили рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 березня 2007 року у справі № 2-4804/06. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02 березня 2021 року заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І. від 26 лютого 2021 року, вхідний № 22-4113/21, № ЕП-3990/21, № ЕП-3992/21, повернуто заявнику без розгляду. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 березня 2021 року заяви ОСОБА_1 від 05 березня 2021 року, вхідний № 22-4656/21, № ЕП-4366/21, № ЕП-4347/21, № ЕП-4346/21 повернуто заявнику без розгляду. Ухвалами Одеського апеляційного суду від 15 березня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 06 січня 2021 року та від 21 січня 2021 року визнано неподаними та повернуто заявнику. 29 квітня 2021 року ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 06 січня 2021 року і від 21 січня 2021 року, ухвали Одеського апеляційного суду від 02 березня 2021 року, 10 березня 2021 року та від 15 березня 2021 року. Згідно з довідкою Верховного Суду, подана касаційна скарга заявника не скріплена електронним цифровим підписом, тому вона не може бути прийнята до розгляду касаційним судом, оскільки у порушення частини третьої статті 392 ЦПК України не підписана особою, яка їх подає. Пунктами 12, 32 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис. Частиною першою, другою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 , електронний документ - це оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис - це електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо). Пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга не підписана. Тобто, процесуальний закон визначив, що відсутність підпису на касаційній скарзі є підставою для повернення такої касаційної скарги. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 28 лютого 2019 року у справі № 200/12772/18 (провадження № 14-99зц19), повертаючи касаційну скаргу з підстави її не підписання, вказала, у якому випадку подана в електронній формі скарга вважається належним чином підписана, а саме, з обов`язковим скріпленням електронним цифровим підписом. Враховуючи відсутність у надісланій касаційній скарзі електронного цифрового підпису ОСОБА_1 , касаційна скарга не можуть бути прийнята до розгляду і підлягаює поверненню скаржнику з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України. Відповідно до вимог частини шостої статті 393 ЦПК України про повернення касаційної скарги постановляється ухвала. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 06 січня 2021 року і від 21 січня 2021 року, ухвали Одеського апеляційного суду від 02 березня 2021 року, 10 березня 2021 року та від 15 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України, Державної казначейської служби України, Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про визнання таким, що набрало законної сили, рішення Київського районного суду міста Одеси від 15 березня 2007 року у справі № 2-4804/06 (№ 2-390/07), провадження у якій втрачено в результаті злочинів, передбачених частиною другою статті 357, частиною другою статті 358, частиною другою статті 375 Кримінального кодексу України, повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарг матеріали направити особі, яка подала касаційні скарги. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Є. Червинська