Постанова КАС ВС № 240/4935/18

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2021 року м. Київ справа № 240/4935/18 адміністративне провадження № К/9901/8911/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М. розглянув у порядку спрощеного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 240/4935/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів в частині та стягнення коштів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Сушка О.О., суддів Мацького Є.М., Залімського І.Г., УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Служби безпеки України в Житомирській області (далі - відповідач, УСБУ в Житомирській області), у якій, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просив: 1.1. визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу начальника УСБУ в Житомирській області від 31 серпня 2018 року № 200-ОС; 1.2. визнати протиправним та скасувати рішення в частині позбавлення підполковника юстиції ОСОБА_1 премії за вересень 2018 року, викладене у пункті 1 наказу начальника УСБУ в Житомирській області від 28 вересня 2018 року № 229 -ОС; 1.3. стягнути з УСБУ в Житомирській області не нараховані преміювання та надбавки за особливості проходження служби у розмірі 3562,40 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач указував на те, що оскаржувані накази в означених частинах є протиправними, тобто такими, що винесені з порушенням принципів соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначених Конституцією та відповідними законами України, принципів обґрунтованості, рівності перед законом, пропорційності та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. 2.1. Позивач стверджував, що начальником УСБУ в Житомирській області було прийнято оскаржувані накази про позбавлення надбавки за особливості проходження служби та преміювання безпосередньо перед його звільненням зі служби, що вплинуло на розмір одноразової грошової допомоги (в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби), для розрахунку якої береться грошове забезпечення за останній перед звільненням місяць. 2.2. Позивач наголошував, що начальник УСБУ в Житомирській області у пункті 2 наказу від 31 серпня 2018 року № 200-ОС не скасував, а позбавив його надбавки за особливості проходження військової служби, чим порушив обов`язок дотримуватися встановленої процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і обов`язок обирати лише визначені засоби, тобто прийняв рішення у спосіб, що не передбачений Інструкцією про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом голови Служби безпеки України від 20 квітня 2018 року № 515/ДСК, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2018 року за №512/31964 (далі - Інструкція № 515/ДСК). Більше того, на думку позивача, відповідач у пункті 2 наказу від 31 серпня 2018 року №200-ОС прийняв рішення щодо скасування надбавки за особливості проходження військової служби на підставах, що не передбачені положеннями Інструкції № 515/ДСК. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 у період з 10 липня 2001 року по 01 жовтня 2018 року проходив військову службу в органах Служби безпеки України, зокрема, у період з 18 червня 2013 року по 01 жовтня 2018 року в УСБУ в Житомирській області.

4. Згідно з витягом з наказу УСБУ у Житомирській області № 130-ос від 30 травня 2018 року підполковнику юстиції ОСОБА_1 встановлено посадовий оклад та додаткові види грошового забезпечення відповідно до 33 тарифного розряду у розмірі 6340 грн, надбавку за особливості проходження служби, згідно з главою 2 Розділу ІІІ Інструкції № 515/ДСК, у розмірі 25% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, преміювання, згідно з главою 15 Розділу ІІІ Інструкції № 515/ДСК у розмірі 10% посадового окладу та надбавку за службу в умовах режимних обмежень, згідно з главою 3 Розділу ІІІ Інструкції № 515/ДСК у розмірі 15% посадового окладу, з 01 березня 2018 року.

5. Відповідно до витягу з наказу УСБУ в Житомирській області № 200-ОС від 31 серпня 2018 року згідно з главами 2 та 15 Розділу ІІІ Інструкції № 515/ДСК підполковника юстиції ОСОБА_1 позбавлено надбавки за особливості проходження служби та преміювання у зв`язку з неналежним виконанням службових обов`язків під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016060260000544 (невиконання вказівок наданих 21 червня 2018 року начальником відділу Управління у порядку пункту 3 частини другої статті 39 КПК України). Підстава: рапорт полковника юстиції Медведюка Л.В. від 28 серпня 2018 року.

6. Згідно з витягом із наказу УСБУ в Житомирській області "По особовому складу" №229-ОС від 28 вересня 2018 року, відповідно до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року № 1262/2007, підполковника юстиції ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу за підпунктом "а" пункту 61, підпунктом "б" (за станом здоров`я - непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у запас Служби безпеки України, з 01 жовтня 2018 року. Підстава: наказ Служби безпеки України від 14 вересня 2018 року № 1191-ОС.

7. Одночасно цим же наказом від 28 вересня 2018 року № 229-ОС підполковника ОСОБА_1 , згідно з главою 15 Розділу ІІІ Інструкції № 515/ДСК позбавлено премії за вересень 2018 року. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

8. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року позов задоволено частково: 8.1. визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу УСБУ в Житомирській області "По особовому складу" № 200-ОС від 31 серпня 2018 року; 8.2. визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу УСБУ в Житомирській області "По особовому складу" № 229-ОС від 28 вересня 2018 року в частині позбавлення підполковника ОСОБА_1 премії за вересень 2018 року; 8.3. зобов`язано УСБУ в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за особливості проходження служби та премію, які скасовані згідно з пунктом 2 наказу управління Служби безпеки України в Житомирській області "По особовому складу" № 200-ОС від 31 серпня 2018 року та пунктом 1 наказу УСБУ в Житомирській області "По особовому складу" № 229-ОС від 28 вересня 2018 року, відповідно до вимог Інструкції № 515/ДСК; 8.4. у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

9. Задовольняючи позовні вимоги у вказаній частині, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач при прийнятті оскаржуваних наказів не скасував, а позбавив позивача надбавки за особливості проходження служби і премії, чим порушив обов`язок дотримуватися встановленої процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і обов`язок обирати лише визначені засоби, то прийняв рішення у спосіб, що не передбачений Інструкцією № 515/ДСК, а також не у порядку передбаченими положеннями глави 2 Розділу ІІІ цієї ж Інструкції, за відсутності погодження рапорту керівника структурного підрозділу з відповідним фінансовим підрозділом. 9.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача ненарахованої надбавки за особливості проходження служби та премії у визначеному позивачем розмірі 3562,4 грн, суд першої інстанції виходив з того, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які не належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. 9.2. Тож, враховуючи висновки про протиправність оскаржуваних наказів в оспорюваній частині, суд уважав ефективним способом захисту порушеного права позивача зобов`язати УСБУ в Житомирській області нарахувати та виплатити йому надбавку за особливості проходження служби та премію, які скасовані згідно з пунктом 2 наказу "По особовому складу" № 200-ОС від 31 серпня 2018 року та пункту 1 наказу "По особовому складу" № 229-ОС від 28 вересня 2018 року, відповідно до вимог Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом Служби безпеки України від 20 квітня 2018 року № 515/ДСК, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2018 року за № 512/31964.

10. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу УСБУ в Житомирській області задоволено повністю, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

11. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції указав на те, що, ураховуючи неналежне виконання позивачем службових обов`язків, відповідно до глави 2 та 15 розділу ІІІ Інструкції № 515/ДСК, наказом начальника Управління від 31 серпня 2018 року №200-ОC позивачу було скасовано надбавку за особливості проходження служби та преміювання. 11.1. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не було враховано те, що Інструкцією № 515/ДСК не визначено порядку погодження рапортів щодо скасування надбавки за особливості проходження служби. Разом з тим, під час підготовки проекту наказу начальника УСБУ в Житомирській області від 31 серпня 2018 року № 200-ОС, вказаний проект наказу та документи, що були до нього додані, зокрема і рапорт полковника юстиції Медведюка Л.В. від 28 серпня 2018 року, були опрацьовані представниками фінансового, кадрового та юридичного підрозділу Управління, а проект був погоджений керівниками вказаних підрозділів. Зазначене погодження (підписи вказаних керівників) містяться на зворотній стороні першого аркушу наказу Управління від 31 серпня 2018 року № 200-ОС. Отже, висновок суду першої інстанції щодо відсутності погодження рапорту керівника структурного підрозділу з відповідним фінансовим підрозділом є помилковим. 11.2. Суд апеляційної інстанції зауважив, що за змістом пункту 1 глави 15 Інструкції № 515/ДСК начальники (керівники) органів, підрозділів, закладів та установ Служби безпеки України мають право щомісяця в межах фонду грошового забезпечення преміювати військовослужбовців за їх особистий вклад у загальний результат служби. В силу пункту 4 цього ж розділу Інструкції № 515/ДСК конкретний розмір премії, а також доцільність преміювання кожного військовослужбовця відповідно до його особистого вкладу в загальні результати служби, визначають керівники органів, підрозділів, закладів та установ СБ України на підставі мотивованих рапортів керівників відповідних структурних підрозділів, в межах затверджених граничних розмірів преміювання. Таким чином, преміювання військовослужбовців - це виключне право начальників (керівників) органів, підрозділів, закладів та установ СБ України, а не їх обов`язок. 11.3. Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані накази в частині скасування позивачу надбавки за особливості проходження служби та преміювання були прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом, а тому судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції 12. 27 березня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він, з урахуванням уточненої касаційної скарги на виконання ухвали Верховного Суду від 07 квітня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 КАС України, просив постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року скасувати, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року залишити в силі.

13. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції проігноровано встановлене судом першої інстанції порушення процедури і форми прийняття відповідачем оскаржуваних наказів, а саме той факт, що ці накази в оскаржуваній частині прийняті відповідачем у спосіб, що не передбачений відповідними нормативно-правовими актами. На думку скаржника, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують висновків суду першої інстанції. 14. 27 березня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року цю касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 КАС України.

16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою у зв`язку із усуненням недоліків, визначених ухвалою від 07 квітня 2020 року.

17. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 26 травня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у спрощеному провадженні за наявними документами у матеріалах справи. Позиція інших учасників справи 18. 25 травня 2020 року від УСБУ в Житомирській області надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року - без змін.

19. В обґрунтування своєї позиції відповідач, по-перше, наголошує на наявності підстав для скасування позивачу надбавки за особливості проходження служби та премії, які полягали у неналежному виконані останнім своїх службових обов`язків, про що полковником юстиції Медведюком Л.В. подано мотивований рапорт, якому передував рапорт від 27 серпня 2018 року начальника 2 відділення слідчого відділу Управління щодо неналежного виконання ОСОБА_1 службових обов`язків під час проведення досудового слідства. Ці підстави були враховані начальником УСБУ в Житомирській області під час винесення оскаржуваного наказу від 31 серпня 2018 року № 200-ОС у відповідності до вимог глав 2 та 15 розділу ІІІ Інструкції № 515-ДСК. По-друге, відповідач вважає термін «позбавити надбавки за особливості проходження служби та премії» тотожним терміну «скасувати». По-третє, відповідач підкреслює, що преміювання військовослужбовців є виключним правом начальників (керівників) органів, підрозділів, закладів та установ СБ України, що перебуває у сфері його дискреційних повноважень, які ним реалізуються в межах фонду грошового забезпечення з урахуванням особистого вкладу військовослужбовців у загальний результат служби. Нормативне регулювання

20. Відповідно до приписів статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Частиною першою статті 1 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 року № 2229-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2229-ХІІ) визначено, що Служба безпеки України це державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.

22. За приписами статті 4 Закону № 2229-ХІІ правову основу діяльності Служби безпеки України становлять Конституція України, цей Закон та інші акти законодавства України, відповідні міжнародні правові акти, визнані Україною.

23. Згідно зі статтею 19 Закону № 2229-ХІІ кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби.

24. Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 2229-XII умови і порядок виконання своїх обов`язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.

25. Статтею 18 Закону № 2229-ХІІ встановлено, що фінансування, матеріально-технічне та соціально-побутове забезпечення Служби безпеки України здійснюється Кабінетом Міністрів України у порядку, визначеному Верховною Радою України, за рахунок коштів державного бюджету України.

26. Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

27. Наказом Служби безпеки України від 10.04.2018 № 515/ДСК затверджено Інструкцію про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.04.2018 за № 513/31964 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція № 515/ДСК).

28. Порядок та умови виплати надбавки за особливості проходження військової служби визначено главою 2 розділу ІІІ Інструкції № 515/ДСК, пунктами 1, 3 якої передбачено, що надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям Служби безпеки України установлюється в залежності від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою, серед іншого за здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень. Зазначена надбавка встановлюється залежно від характеру виконуваних військовослужбовцями обов`язків за посадою відповідно до напряму діяльності підрозділу. Персональний розмір надбавки за особливості проходження служби встановлюється, підвищується, знижується або скасовується наказами Голови Служби безпеки України, його заступників, начальників (керівників) органів, підрозділів, функціональних (структурних) підрозділів, погоджених з відповідним фінансовим підрозділом.

29. Відповідно до пункту 5 глави 2 розділу ІІІ Інструкції № 515/ДСК у разі несвоєчасного або неналежного виконання завдань, розмір цієї надбавки зменшується або взагалі скасовується.

30. Порядок та умови виплати премії визначаються главою 15 розділу ІІІ Інструкції № 515/ДСК, пунктами 1, 4, 5 та 6 якої визначено, що начальники (керівники) органів, підрозділів, закладів та установ Служби безпеки України мають право щомісяця в межах фонду грошового забезпечення преміювати військовослужбовців за їх особистий вклад у загальний результат служби, при цьому конкретний розмір премії, а також доцільність преміювання кожного військовослужбовця відповідно до його особистого вкладу в загальні результати служби, визначаються ними на підставі мотивованих рапортів керівників відповідних структурних підрозділів, в межах затверджених граничних розмірів преміювання. Встановлення премії військовослужбовцям, зменшення її розміру або скасування здійснюється за наказами Голови Служби безпеки України, його заступників, начальників (керівників) органів, підрозділів, закладів та установ Служби безпеки України. Зокрема, однією з підстав для зниження розміру премії або її скасування є неналежне виконання службових обов`язків. Позиція Верховного Суду Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

31. Оцінюючи за правилами статті 341 КАС України у межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин наведених положень у контексті встановлених у цій справі обставин, Верховний Суд виходить з такого.

32. Зі змісту ухвали Верховного Суду від 27 квітня 2020 року слідує, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

33. Спірне питання у цьому провадженні полягає у підставах невиплати позивачу надбавки за особливості проходження служби та преміювання за серпень - вересень 2018 року на підставі наказів начальника УСБУ в Житомирській області від 31 серпня 2018 року № 200-ОС та від 28 вересня 2018 року № 229-ОС на підставі положень глав 2 та 15 Розділу ІІІ Інструкції № 515/ДСК.

34. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду виходить із такого.

35. Щодо наказу начальника УСБУ в Житомирській області від 31 серпня 2018 року № 200-ОС.

36. Аналіз положень пунктів 1, 3 глави 2 розділу ІІІ Інструкції № 515/ДСК, дає підстави для висновку про те, що персональний розмір надбавки за особливості проходження служби в залежності від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою, військовослужбовцям СБ України встановлюється, підвищується, знижується або скасовується наказами Голови СБ України, його заступників, начальників (керівників) органів, підрозділів, функціональних (структурних) підрозділів, погоджених з відповідним фінансовим підрозділом.

37. Тож після встановлення ця надбавка може бути підвищена, знижена або скасована відповідним наказом уповноваженого керівника. При цьому, підставою для зменшення або скасування надбавки за особливості проходження служби у відповідності до пункту 5 глави 2 розділу ІІІ Інструкції № 515/ДСК є несвоєчасне або неналежне виконання завдань.

38. У цій справі судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для видання наказу начальника УСБУ в Житомирській області від 30 серпня 2018 року № 200-ОС щодо скасування надбавки за особливості проходження служби та премії став мотивований рапорт полковника юстиції Медведюка Л.В. , начальника слідчого відділу Управління СБУ в Житомирській області, від 28 серпня 2018 року, відповідно до якого останній звернувся до начальника Управління генерал-майора Панасюка В.С. з клопотанням про скасування позивачу надбавки за особливості проходження служби та премії, передбачених главою 2 та 15 розділу III Інструкції № 515/ДСК.

39. Цьому рапорту передував рапорт начальника 2 відділення слідчого відділу Управління підполковника юстиції Весельського О.Л. від 27 серпня 2018 року, відповідно до якого станом на 14 травня 2018 року у провадженні підполковника юстиції ОСОБА_1 перебувало кримінальне провадження № 12016060260000544, внесене в ЄРДР 19 серпня 2016 року за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України. У ході здійснення досудового розслідування даного провадження, з метою виконання слідчих та процесуальних дій на території іншої держави, виникла необхідність у направленні в Республіку Білорусь запиту про міжнародну правову допомогу.

40. З даного приводу слідчому ОСОБА_1 надавалися відповідні письмові вказівки начальником слідчого відділу Управління полковником юстиції Медведюком Л.В. (вказівки від 21 червня 2018 року) та прокурором у кримінальному провадженні Левченком В.Ю. (вказівки від 04 липня 2018 року). Строк виконання даної вказівки було визначено начальником слідчого відділу - 09 липня 2018 року та прокурором - 25 липня 2018 року.

41. На виконання даних вказівок, 24 липня 2018 року слідчий ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів (ухвала суду від 27 липня 2018 року). 42. 21 серпня 2018 року слідчий ОСОБА_1 офіційно скерував в прокуратуру Житомирської області підготовлений та роздрукований запит про міжнародну правову допомогу для погодження (супровідний лист №57/6/3317 від 21 серпня 2018 року). 43. 27 серпня 2018 року запит було повернуто для усунення недоліків та порушень виявлених прокурором при перевірці. Зокрема, під час вивчення даного запиту працівниками прокуратури було встановлено, що він не відповідав вимогам статті 52 КПК України та положенням Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року. Так, у запиті були відсутні: назва компетентного органу запитуваної сторони, стислий опис кримінального правопорушення, що є предметом вказаного кримінального провадження, відомості про повідомлення про підозру, не конкретизований перелік запитуваних процесуальних дій, тощо. Крім того, було зазначено, що запит мав численні орфографічні та стилістичні помилки.

44. На підставі наведеного суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав, визначених пунктом 5 глави 2 розділу ІІІ Інструкції № 515/ДСК, для скасування позивачу надбавки за особливості проходження служби.

45. Стосовно дотримання процедури прийняття оскаржуваного наказу відповідача від 31 серпня 2018 року №200-ОС суд апеляційної інстанції правильно не погодився із висновком суду першої інстанції про невідповідність рапорту полковника юстиції Медведюка Л.В. від 28 серпня 2018 року вимогам пункту 3 глави 2 Розділу III Інструкції № 515/ДСК через не погодження останнього з відповідним фінансовим підрозділом. Суд апеляційної інстанції наголосив, що судом першої інстанції не було враховано те, що Інструкцією №515/ДСК не визначено порядку погодження рапортів щодо скасування надбавки за особливості проходження служби. У свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, що під час підготовки проекту наказу начальника УСБ України в Житомирській області від 31 серпня 2018 року №200-ОС, вказаний проект наказу та документи, що були до нього додані, зокрема і рапорт полковника юстиції Медведюка Л.В. від 28 серпня 2018 року, були опрацьовані представниками фінансового, кадрового та юридичного підрозділу Управління, а проект наказу був погоджений керівниками вказаних підрозділів, що відповідає приписам пункту 3 глави 2 Розділу III Інструкції № 515/ДСК. Вказане погодження (підписи вказаних керівників) містяться на зворотній стороні першого аркушу наказу Управління від 31 серпня 2018 року № 200-ОС.

46. Також суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано виходив з того, що процедура скасування цієї надбавки позивачу також була дотримана, як і форма прийняття рішення - наказ уповноваженого керівника.

47. За змістом доводів ОСОБА_1 , наведених ним, зокрема, у касаційній скарзі, останнім не оспорюється несвоєчасність та неналежність виконання службових завдань, що стало підставою для припинення йому виплати за особливості проходження служби. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із допущеними начальником УСБ України в Житомирській області в оскаржуваних наказах формулюваннями «позбавлення» замість «скасування», що на думку позивача дає підстави стверджувати, що останній прийняв рішення у спосіб, що не передбачений Інструкцією № 515/ДСК.

48. Верховний Суд приймає до уваги ці доводи скаржника та наголошує на необхідності дотримання керівниками державних органів точності формулювань у наказах, якими, зокрема, вирішуються питання оплати праці працівників.

49. Водночас колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 1640/3394/18, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, сформулював правову позицію, якою запровадив критерій виміру суттєвості порушень правової процедури ухвалення рішення та дійшов висновку, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. У цій справі Суд наголосив, що скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

50. У цій постанові Верховний Суд визначив, що суттєве (фундаментальне) порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

51. Застосовуючи ці підходи до обставин справи, що розглядається, Верховний Суд приходить до таких висновків.

52. Колегія суддів уважає за необхідне врахувати ту обставину, що застосування формулювання «позбавлення» призвело до того самого результату, що і «скасування», а саме до припинення оспорюваних виплат позивачу, і не спричинило інших непередбачуваних наслідків для позивача.

53. Відтак, приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджено наявність визначених пунктом 5 глави 2 розділу ІІІ Інструкції № 515/ДСК підстав для скасування встановленої позивачу надбавки за особливості проходження служби, а також дотримання відповідачем установленої процедури скасування позивачу цієї надбавки, колегія суддів уважає, що допущенне начальником УСБ України в Житомирській області в оскаржуваному наказі від 31 серпня 2018 року № 200-ОС порушення у формулюванні не досягає порогу рівня суттєвості, який би мав наслідком прийняття незаконного рішення суб`єкта владних повноважень.

54. Ці висновки є справедливими та застосовними і до надання оцінки оскаржуваному наказу від 31 серпня 2018 року № 200-ОС у частині, що стосується позбавлення позивача встановленої у серпні 2018 року премії, оскільки у цій частині наказ було винесено з огляду на ті самі підстави, у тій самій процедурі та у тій самій формі.

55. Ураховуючи викледене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасувати пункт 2 наказу начальника УСБУ в Житомирській області від 31 серпня 2018 року № 200-ОС, та, відповідно, у задоволенні похідної позовної вимоги про стягнення на його користь ненеарахованих премії та надбавки за особливості проходження служби за серпень 2018 року.

56. Доводи та аргументи скаржника зводяться до незгоди з мотивами суду апеляційної інстанції, якими він керувався, ухвалюючи судове рішення у цій частині, та не дають підстав уважати висновки суду апеляційної інстанції у цій частині помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним.

57. За правилами статей 349, 350 КАС України, оскаржуване судове рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу начальника УСБУ в Житомирській області від 31 серпня 2018 року № 200-ОС, та про стягнення на його користь ненарахованих премії та надбавки за особливості проходження служби за серпень 2018 року необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу в цій частині без задоволення.

58. Щодо наказу начальника УСБУ в Житомирській області від 28 вересня 2018 року № 229-ОС.

59. Означеним наказом, серед іншого, було позбавлено позивача премії за вересень 2018 року (пункт 1 наказу).

60. Аналіз положень пунктів 1, 4, 5 та 6 глави 15 розділу ІІІ Інструкції № 515/ДСК, дає підстави для висновку про те, що начальники (керівники) органів, підрозділів, закладів та установ Служби безпеки України мають право щомісяця в межах фонду грошового забезпечення преміювати військовослужбовців за їх особистий вклад у загальний результат служби, при цьому конкретний розмір премії, а також доцільність преміювання кожного військовослужбовця відповідно до його особистого вкладу в загальні результати служби, визначаються ними на підставі мотивованих рапортів керівників відповідних структурних підрозділів, в межах затверджених граничних розмірів преміювання. Встановлення премії військовослужбовцям, зменшення її розміру або скасування здійснюється за наказами відповідного керівника. При цьому однією з підстав для зниження розміру премії або її скасування є неналежне виконання службових обов`язків.

61. Разом з тим у оскаржуваному судовому рішенні судом апеляційної інстанції не надано жодної оцінки наказу УСБУ в Житомирській області від 28 вересня 2018 року № 229-ОС. Зокрема не з`ясовано наявність підстав для скасування позивачу премії за вересень 2018 року, а також допримання відповідачем процедури винесення цього наказу в оскаржувній частині (наявність мотивованого рапорту керівника відповідного структурного підрозділу тощо).

62. З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

63. Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

64. Верховний Суд також звертає увагу, що одне із призначень обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль за здійсненням правосуддя. А тому при оскаржені рішення суду слід звертати увагу на те, що залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням процесу.

65. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами попередніх інстанції, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність висновків суду апеляційної інстанції по суті спору щодо правомірності наказу УСБУ в Житомирській області від 28 вересня 2018 року № 229-ОС у спірній частині.

66. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

67. Виходячи із змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

68. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд констатує, що висновки суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування пункту 1 наказу УСБУ в Житомирській області від 28 вересня 2018 року №229-ОС та стягення на його користь з відповідача ненеарахованої премії за вересень 2018 року є передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи у цій частині, а відтак оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції у цій частині не є таким, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, встановленим статтею 242 КАС України.

69. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

70. Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

71. З огляду на викладене, а також ураховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було встановлено обставини, що мають значення для вирішення справи, в той час як їх невстановлення впливає на правильність вирішення спору, і цей недолік неможливо усунути на стадій касаційного перегляду, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції у наведеній частині підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

72. Під час нового розгляду справи у цій частині суду апеляційної інстанції необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку вказаним обставинам та в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України. Висновки щодо розподілу судових витрат.

73. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі № 240/4935/18 скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу начальника УСБУ в Житомирській області від 28 вересня 2018 року № 229-ОС в частині позбавлення підполковника юстиції ОСОБА_1 премії за вересень 2018 року, а справу у цій частині направити на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

3. В іншій частині постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року у справі № 240/4935/18 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов