Ухвала КАС ВС № 826/22198/15

УХВАЛА 27 травня 2021 року м. Київ справа № 826/22198/15 адміністративне провадження № К/9901/18773/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю., перевіривши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року у справі №826/22198/15 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» про зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», в якому позивач просила: - визнати протиправними дії та рішення Фонду гарантування вкладів осіб щодо не включення позивача до переліку та реєстру (загального реєстру) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів осіб; - визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. щодо не включення позивача до переліку та реєстру (загального реєстру) вкладників, які право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; - визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. щодо тимчасового обмеження (блокування) виплати на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів осіб ОСОБА_1 за договором банківського вкладу на вимогу в національній валюті «Стабільний прибуток» за №25898- 43.7 від 19.03.2015, укладеним з ПАТ «Банк «Київська Русь»; - зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до переліку та реєстру (загального реєстру) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; - зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити позивачу кошти в розмірі 195 000,00 грн за договором банківського вкладу на вимогу в національній валюті «Стабільний прибуток» за №25898-43.7 від 19.03.2015, укладеним з ПАТ «Банк «Київська Русь». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича в частині визнання нікчемним правочину Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» від 19.03.2015 щодо виконання платіжного доручення № 5927 від 19.03.2015, яке надане Тлумацьким районним споживчим товариством з перерахування грошових коштів з поточного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у ПАТ «Банк «Київська Русь» розмірі 195 000, 00 грн. на користь ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ «Банк «Київська Русь», Договору банківського вкладу на вимогу у національній валюті «Стабільний прибуток» №25898-43.7 від 19.03.2015, з призначенням платежу «Поворотна фінансова допомога». Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Договору банківського вкладу на вимогу у національній валюті «Стабільний прибуток» №25898-43.7 від 19.03.2015, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_1 . Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Договору банківського вкладу на вимогу у національній валюті «Стабільний прибуток» №25898-43.7 від 19.03.2015, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_1 . В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. 24 травня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року у справі № 826/22198/15. Предметом оскарження в зазначеній справі є дії та бездіяльність відповідачів, що стали наслідком невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. Частиною ж шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, який, втім не є вичерпним. Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. З урахуванням того, що за предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, тому з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та те, що вирішення цієї справи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Скаржником не обґрунтовано, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише підстави непогодження з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Отже, оскільки ця справа є справою незначної складності, заявником наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не доведена, тому обґрунтуванням підстав оскарження судових рішень, визначеним частиною четвертою статті 328 КАС України колегія суддів оцінки не надає. Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року у справі №826/22198/15 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» про зобов`язання вчинити дії. Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіС.Г. Стеценко Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик