Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/5643/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.05.2021 місто Дніпро Справа № 904/5643/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Широбокової Л.П., Кузнецової І.Л., секретар судового засідання: Абадей М.О., представники сторін: від позивача: Береза В.В., юрисконсульт, довіреність №1318 від 23.10.2020; від відповідача: Овчинніков Б.С., адвокат, довіреність №14/5232 від 31.08.2020, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2020 (повний текст складений 18.12.2020, суддя Петренко І.В.) у справі №904/5643/20 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область про стягнення 276 835,68 грн., - ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на свою користь 266 947,68 грн. плати за користування вагонами, 9 888,00 грн. збору за зберігання вантажу. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2020 у справі №904/5643/20 позов задоволено у повному обсязі: з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" стягнуто на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 266 947,68 грн. плати за користування вагонами, 9 888,00 грн. збору за зберігання вантажу, 4 152,54 грн. судового збору. Рішення місцевого господарського суду мотивоване доведеністю позивачем підстав для стягнення плати за користування вагонами; зазначено, що станцією затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, ГУ-23а, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки згідно з Тарифним керівництвом №1 розрахована плата за користування спірними вагонами за Відомостями форми ГУ-46 14059903, №23049741, №15049673, №15049671, №15049670, №14049663, №14049660, №13049658, №13049657, №13049654, №13049652, №12049650, №12049647, №12049646, №12049645, №12049642, №11049639, №11049638, №11049637, №11049636, №11049635, №11049634, №11049633, №11049632, №11049631 на суму 266 947,68 грн. та збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф. ФДУ-92 №21049024 на суму 9 888,00 грн. Місцевим господарським судом встановлено, що вагони, які прибули на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" своєчасно не забиралися ним на під`їзну колію, тому на станції призначення Інгулець були складені акти загальної форми ГУ-23. Місцевим господарським судом встановлено, що за фактом затримки станціями затримки Чортомлик, Кривий Ріг Західний, Кривий Ріг Головний, Красний Шахтар у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23 №19/16 від 10.04.2020, №19/19 від 10.04.2020, № 27/27 від 11.04.2020, №72/75 від 10.04.2020, №73/72 від 09.04.2020, №25/25 від 09.04.2020 та акти загальної форми. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що матеріалами справи доводиться факт затримки вагонів з вини відповідача, визнав правомірним та обґрунтованим нарахування плати за користування вагонами на суму 266 947,68 грн. та збору за зберігання вантажу у сумі 9 888,00 грн., що є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2020 у справі №904/5643/20 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд не надав належної оцінки доводам відповідача про відсутність його вини у затримці вагонів. Зазначає, що позивачем не доведений факт скупчення вагонів, що простоювали на станції призначення Інгулець у період дії наказів. Апелянт зазначає, що позивачем не підтверджений факт вручення відповідачу повідомлення про затримку вагонів. Також апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що акти загальної форми №№ 1723, №1729, №1734, №1739, №1742, №1744, №1746, №1755, №1758, №1761, №1764, №1772, №1776, №1777, №1781, №1786, №1787, №1791, №1792, №1798, №1800, №1804, №1808, №1810, №1812, №1816, №1823, №1827, №1828, №1836, №1837, №1846, №1850, №1863, 1866, 1878, 2026 складені на час закінчення затримки вагонів, водночас актів про початок затримання вагонів позивачем не надано. На думку апелянта, позивачем не доведений факт (не надано належних доказів) прийняття вагонів для перевезення відповідачем, факт повідомлення відповідача про затримку вагонів та факт відмови сплатити нараховану позивачем плату за користування вагонами. За доводами апелянта, належним доказом затримки вагонів з його вини є накази про затримку вагонів, підписані уповноваженою особою залізниці, однак доказів на підтвердження повноважень осіб, які підписали накази про затримку вагонів по станціям Чортомлик, Кривий Ріг Західний, Кривий Ріг Головний, Красний Шахтар до позову не надані. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2021 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Широбокової Л.П., Кузнецової І.Л.) розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2020 у справі №904/5643/20 призначений у судове засідання на 26.05.2021. 22.01.2021 від представника Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" адвоката Овчиннікова Бориса Сергійовича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, в якій зазначає, що з вимогами Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку та відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах, ознайомлений. У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Кузнецової І.Л. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2021, справу №904/5643/20 (для вирішення питання про призначення судового засіданні в режимі відеоконференції) передано колегії суддів у складі: Орєшкіна Е.В. (головуючий, доповідач), судді Широбокова Л.П., Подобєд І.М. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.05.2021 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.) задоволено заяву представника Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" адвоката Овчиннікова Бориса Сергійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №904/5643/20 з використанням власних технічних засобів. У зв`язку із вирішенням питання щодо якого змінювалася колегія суддів (призначення справи в режим відеоконференції), із виходом відпустки судді Кузнецової І.Л. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Відповідно до витягу з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 26.05.2021, справу №904/5643/20 передано колегії суддів у складі: Орєшкіна Е.В. (головуючий, доповідач), судді Широбокова Л.П., Кузецова І.Л. У судовому засіданні, яке відбулося 26.05.2021, представник апелянта підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі. Представник Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" у судове засідання не з`явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав, про розгляд скарги повідомлявся шляхом направлення копій ухвал Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2021 та від 06.05.2021 на електронні адреси Акціонерного товариства "Українська залізниця" (uz@uz.gov.ua), Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (p.a-secretary@dp.uz.gov.ua). У судовому засіданні, яке відбулося 26.05.2021, оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 20.03.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладено договір №ПР/М-20240/НЮдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець ДП "Придніпровська залізниця" стрілкою № 5 до продовження станційної колії № 3 та стрілкою № 23 до продовження станційної колії №

2. Під`їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під`їзної колії є знаки "Межа під`їзної колії", які встановлено на продовженні колії № 3 біля вхідного сигналу "НІ", на продовженні колії № 2 біля вхідного сигналу "НІІ". Розгорнута довжина під`їзної колії складає 50624,66 погонних метрів (пункт 2 договору). Рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії (пункт 4 договору). Відповідно до пункту 5 договору здавання вагонів для під`їзної колії здійснюється за повідомленнями, які передає прийомоздавальник станції Інгулець за телефоном прийомоздавальнику зміни залізничного цеху ПАТ "ІнГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форми ГУ-2. Згідно з пунктом 6 договору вагони для під`їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій № 1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Пунктом 8 договору передбачено, що про готовність вагонів до відправлення з під`їзної колії прийомоздавальник зміни залізничного цеху ПАТ "ІнГЗК" повідомляє за телефоном прийомоздавальника станції примикання Інгулець залізниці не пізніше, ніж за одну годину до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з подальшим наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113. Середньодобова переробна спроможності по основним вантажним фронтам наведена у додатку 1 до договору. Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 10 договору). За умовами пункту 11 договору для під`їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів 12,0 год. Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (пункт 13 договору). Відповідно до пункту 14 договору, власник колії сплачує залізниці: - за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами; - за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; - інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД". Пунктом 15 договору передбачено, що власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами. Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України. Згідно пункту 19 договору одностороння відмова від виконання договору і одностороння зміна його умов не допускаються. Розірвання договору або зміна умов можуть мати місце за згодою сторін, які уклали договір, а в разі недосягнення згоди - за рішенням господарського суду. Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01.04.2020 по 31.03.2021 включно (пункт 21 договору). У квітні 2020 року на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" залізницею прийняті до перевезення порожні вагони. У зв`язку із несвоєчасним забиранням вантажу з колій станції призначення спірний вантаж затримано на шляху прямування за наказами №349, №350 від 05.04.2020, №354 від 08.04.2020, №371, №372 від 09.04.2020, №377 від 11.04.2020 про затримку спірних вагонів до станції призначення. За фактом затримки станціями затримки Чортомлик, Кривий Ріг Західний, Кривий Ріг Головний, Красний Шахтар у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23 №19/16 від 10.04.2020, №19/19 від 10.04.2020, №27/27 від 11.04.2020, №72/75 від 10.04.2020, №73/72 від 09.04.2020, №25/25 від 09.04.2020 та акти загальної форми. Станцією призначення Інгулець вручено представнику відповідача повідомлення про затримку цих вагонів. Накази на початок і кінець затримки надавались враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини відповідача. По прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу відповідача у відповідності з пунктом 4 Правил користування вагонами вантажоодержувача повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблено відповідні записи в книзі ф.ГУ-2. У зв`язку із тим, що прибулі на адресу відповідача вагони своєчасно не забиралися відповідачем на під`їзну колію - складено акти загальної форми ГУ-23 №1723, №1729, №1734, №1739, №1742, №1744, №1746, №1755, №1758, №1761, №1764, №1772, №1776, №1777, №1781, №1786, №1787, №1791, №1792, №1798, №1800, №1804, №1808, №1810, №1812, №1816, №1823, №1827, №1828, №1836, №1837, №1846, №1850, №1863, №1866, №1878, №2026. Несвоєчасне забирання з колій станції Інгулець одержувачем вагонів, вантажів, які прибували на його адресу є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажу та статей 46, 47, 125 Статуту залізниць України та умов договору №ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 "Про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат". В подальшому, станцією призначення Інгулець Придніпровської залізниці нарахована плата за користування спірними вагонами згідно з відомостями форми ГУ-46 №14059903, №23049741, №15049673, №15049671, №15049670, №14049663, №14049660, №13049658, №13049657, №13049654, №13049652, №12049650, №12049647, №12049646, №12049645, №12049642, №11049639, №11049638, №11049637, №11049636, №11049635, №11049634, №11049633, №11049632, №11049631 на суму 266 947,68 грн. та збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф. ФДУ-92 №21049024 в сумі 9 888,00 грн. Відомості плати за користування вагонами та накопичувальна картка працівниками відповідача були підписані із запереченням, Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" не погодилось із нарахованою платою за користування вагонами через відсутність вільних колій внаслідок неприйняття залізницею інших вагонів від Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат". Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" посилається на відмову Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити 266 947,68 грн. плати за користування вагонами та 9 888,00 грн. збору за зберігання вантажу, що і є причиною виникнення спору. Предметом спору є стягнення з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 266 947,68 грн. плати за користування вагонами за відомостями плати форми ГУ-46 №14059903, №23049741, №15049673, №15049671, №15049670, №14049663, №14049660, №13049658, №13049657, №13049654, №13049652, №12049650, №12049647, №12049646, №12049645, №12049642, №11049639, №11049638, №11049637, №11049636, №11049635, №11049634, №11049633, №11049632, №11049631 та 9 888,00 грн. збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф. ФДУ-92 №21049024. Відповідно до частини п`ятої статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань. Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), передбачено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом. Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних порожніх вагонів встановлений пунктом 17 розділу 1 Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов`язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов`язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу. Відповідно до абзацу третього пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №864/5085), усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику. Правилами користування вагонами і контейнерами встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення. Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил). Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами). Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн. за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної. Матеріалами справи підтверджується, що станцією затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, ГУ-23а, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки, згідно з Тарифним керівництвом №1 розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 №14059903, №23049741, №15049673, №15049671, №15049670, №14049663, №14049660, №13049658, №13049657, №13049654, №13049652, №12049650, №12049647, №12049646, №12049645, №12049642, №11049639, №11049638, №11049637, №11049636, №11049635, №11049634, №11049633, №11049632, №11049631 у сумі 266 947,68 грн. та збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф. ФДУ-92 №21049024 у сумі 9 888,00 грн. Місцевим господарським судом здійснено перевірку виконаного позивачем розрахунку та встановлено його правильність. Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що матеріалами справи доводиться факт затримки вагонів з вини відповідача, визнав правомірним та обґрунтованим нарахування плати за користування вагонами на суму 266 947,68 грн. та 9 888,00 грн. збору за зберігання вантажу, що є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, посилаючись на відсутність його вини у затримці вагонів. Вказує, що позивачем не доведений факт скупчення вагонів, що простоювали на станції призначення Інгулець у період дії наказів. Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України) Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Матеріалами справи підтверджується, що за фактом затримки станціями затримки Чортомлик, Кривий Ріг Західний, Кривий Ріг Головний, Красний Шахтар у порядку передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23 №19/16 від 10.04.2020, №19/19 від 10.04.2020, № 27/27 від 11.04.2020, №72/75 від 10.04.2020, №73/72 від 09.04.2020, №25/25 від 09.04.2020 та акти загальної форми форми ГУ-23, станцією призначення Інгулець вручену представнику відповідача повідомлення про затримку цих вагонів. В матеріалах справи наявні повідомлення про затримку вагонів (а.с. 28, 33, 39, 42, 47, 52, 55 том 1), які підписані відповідачем із зауваженням, та копії витягів із книг повідомлень, що спростовує доводи апелянта про недоведеність факту повідомлення його про затримку спірних вагонів та ненадання витягу із книги повідомлень. Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що єдиним належним доказом затримки вагонів з його вини є накази про затримку вагонів, підписані уповноваженою особою залізниці, однак доказів на підтвердження повноважень осіб, які підписали накази про затримку вагонів по станціям Чортомлик, Кривий Ріг Західний, Кривий Ріг Головний, Красний Шахтар до позову не надані з огляду на те, що накази про затримку спірних вагонів підписані посадовими особами залізниці, матеріалами справи підтверджується, що у зв`язку з тим, що вагони, які прибули на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", своєчасно не забиралися ним на під`їзну колію, на станції призначення Інгулець були складені акти загальної форми ГУ-23, в яких відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами зазначений початок (у годинах та хвилинах) та закінчення затримки вагонів та їх номери, тому наявні в матеріалах справи акти загальної форми є належними доказами, що підтверджують початок та закінчення затримки вагонів відповідача. Підпунктом 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту залізниць України). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту залізниць України). В матеріалах справи містять належним чином завірені копії залізничних накладних, згідно з якими у квітні 2020 року на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" були прийняті до перевезення порожні власні вагони. Достовірність вказаних доказів не спростована відповідачем, не викликає сумніву у суду та є належними доказами на підтвердження доводів позивача щодо прийняття до відправлення у квітні 2020 року на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" порожніх власних вагонів. Пунктом 46 Статуту залізниць України на одержувача покладено обов`язок прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом. Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами). За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову. Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України). Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги. Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційних скарг - без задоволення. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 275, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2020 у справі №904/5643/20 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2020 у справі №904/5643/20 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат". Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складений - 27.05.2021. Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна Суддя Л.П. Широбокова Суддя І.Л. Кузнецова У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2021 у справі №904/5643/20 поштою не надсилаються. Надіслати копії цієї постанови на електронні адреси Акціонерного товариства "Українська залізниця" (uz@uz.gov.ua), Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (p.a-secretary@dp.uz.gov.ua), Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (Info@ingok.com.ua), представника Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" адвоката Овчиннікова Бориса Сергійовича (ІНФОРМАЦІЯ_1).