Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/2452/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" травня 2021 р. Справа№ 910/2452/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Остапенка О.М. суддів: Грека Б.М. Отрюха Б.В. за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В. у присутності представників сторін: від позивача: Нікулеско Д.С. - ордер серії АА № 1079034 від 04.02.2021 від позивача: Конопля А.М. - ордер серії АІ № 1115241 від 19.05.2021 від відповідача: Горда Ю.І. - ордер серії АІ № 1097611 від 21.04.2021 від відповідача: Трембіч А.Я. - ордер серії КВ № 481510 від 21.04.2021 від третьої особи-1: не з`явились від третьої особи-2: Горевий А.Д. - довіреність № 156-2021 від 11.01.2021 розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УАФ Маркетинг", до якої приєдналось Приватне акціонерне товариство "Карлсберг Україна", на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.03.2021 року у справі № 910/2452/21 (суддя Картавцева Ю.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої компанії "Перша приватна броварня "Для людей-як для себе!" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УАФ Маркетинг" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фуд Тренд" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Карлсберг Україна" про визнання порушеним права, визнання договору укладеним ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2021 року у справі №910/2452/21 заяву ТОВ Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" про забезпечення позову задоволено частково та вжито заходи до забезпечення позову, а саме: заборонено ТОВ "УАФ Маркетинг" до набрання рішенням суду законної сили у справі №910/2452/21 вчиняти будь-які дії щодо надання іншим особам: - статусів: "Новий національний спонсор збірної України", "Новий національний спонсор збірної України з футболу", "Національний спонсор збірної України", " Національний спонсор збірної України з футболу, Преміум-спонсор Національної збірної команди України з футболу, Преміум-спонсор матчів Національної збірної команди України з футболу ", " Новий Преміум-спонсор Національної збірної команди України з футболу ", " Новий Преміум-спонсор матчів Національної збірної команди України з футболу " або інші подібні статуси, з правом використовувати їх на території України та за кордоном для просування торгівельних марок інших осіб, які зареєстровані для товарів 32 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме: пиво; - права використовувати офіційну емблему УАФ, зазначеної на сайті за адресою в мережі Інтернет https://uaf.ua/ для просування торговельних марок інших осіб, які зареєстровані для товарів 32 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме: пиво; - рекламних послуг, які спрямовані на просування торговельних марок інших осіб, які зареєстровані для товарів 32 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме: пиво, в Україні та за її межами, під час підготовки та проведення Матчів за участю Національної збірної команди України з футболу. Заборонено ПрАТ "Карлсберг Україна" до набрання рішенням суду законної сили у справі № 910/2452/21 вчиняти будь-які дії щодо: - використання статусів: "Новий національний спонсор збірної України", "Новий національний спонсор збірної України з футболу", "Національний спонсор збірної України", " Національний спонсор збірної України з футболу, Преміум-спонсор Національної збірної команди України з футболу ", статусу " Преміум-спонсор матчів Національної збірної команди України з футболу ", статусу " Новий Преміум-спонсор Національної збірної команди України з футболу ", " Новий Преміум-спонсор матчів Національної збірної команди України з футболу " на території України та за кордоном для просування своїх торговельних марок, які зареєстровані для товарів 32 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме: пиво, а також шляхом зазначення цих статусів на будь-якому товарі свого виробництва, упаковці, в якій міститься такий товар, вивісці, пов`язаної з ним, етикетці, нашивці, бирці чи іншому прикріпленому до товару предметі, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування цих статусів в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет; - використання офіційної емблеми УАФ, зазначеної на сайті за адресою в мережі Інтернет https://uaf.ua/ для просування своїх торговельних марок, які зареєстровані для товарів 32 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме: пиво (нанесення її на будь-який товар свого виробництва, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням емблеми УАФ з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення)), застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "УАФ Маркетинг" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 10.03.2021 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" про забезпечення позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2021 року вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Грек Б.М. Ухвалою суду від 29.03.2021 року вищевказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "УАФ Маркетинг" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.03.2021 року у справі №910/2452/21, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 22.04.2021 року за участю повноважних представників сторін. У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. До початку судового засідання від представника третьої особи на стороні відповідача надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги ТОВ "УАФ Маркетинг" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.03.2021 року у справі № 910/2452/21. Ухвалою суду від 22.04.2021 року прийнято заяву ПрАТ "Карлсберг Україна" про приєднання до апеляційної скарги ТОВ "УАФ Маркетинг" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.03.2021 року у даній справі та відкладено розгляд справи на 20.05.2021 року на підставі ст. 216 ГПК України. В судове засідання 20.05.2021 року з`явились представники ТОВ Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!", ТОВ "УАФ Маркетинг" та ПрАТ "Карлсберг Україна". Представниками позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з метою належного повідомлення ТОВ "УАФ Тікет" та ГС "Українська асоціація футболу" про дату та час розгляду апеляційної скарги ТОВ "УАФ Маркетинг". Вказане клопотання мотивовано тим, що ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2021 року у справі №910/2452/21 залучено ТОВ "УАФ Тікет" у якості співвідповідача у справі та ГС "Українська асоціація футболу" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів. Отже, за твердженням заявника, вищезгадані юридичні особи фактично є учасниками провадження у справі №910/2452/21 та мають бути повідомленими про дату та час судового засідання в суді апеляційної інстанції. Розглянувши заявлене клопотання та заслухавши позиції присутніх представників сторін та третьої особи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні як безпідставного та необґрунтованого. Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом та не заперечується учасниками провадження у справі, оскаржувану ухвалу господарського суду міста Києва прийнято 10.03.2021 року, в той час як ТОВ "УАФ Тікет" та ГС "Українська асоціація футболу" було залучено до участі у справі лише 31.03.2021 року. Судова колегія звертає увагу заявника, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Тобто, суд апеляційної інстанції в межах своїх повноважень здійснює перевірку і оцінку фактичних обставин справи та їх юридичну кваліфікацію, а також переглядає в апеляційному порядку законність винесення судових актів, прийнятих місцевими господарськими судами, в тому числі з урахуванням складу учасників відповідної справи, який було сформовано на момент прийняття оскаржуваного судового рішення. Таким чином, беручи до уваги, що в даному випадку суд апеляційної інстанції не розглядає справу №910/2452/21 по суті заявлених позовних вимог, а лише здійснює перегляд ухвали місцевого господарського суду від 10.03.2021 року про забезпечення позову у даній справі, склад учасників якої було сформовано на той момент, судова колегія не вбачає підстав для відкладення судового засідання з метою належного повідомлення учасників відповідної справи, яких було залучено після винесення судом ухвали, що оскаржується. Більш того, представники позивача в судовому засіданні надали суду докази на підтвердження їх повноважень як представників ТОВ "УАФ Тікет" та Української асоціації футболу відповідно, а також повідомили, що позиція ТОВ "УАФ Тікет" та Української асоціації футболу повністю збігається з позицією ТОВ "УАФ Маркетинг", що в свою чергу також свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Представники ТОВ "УАФ Маркетинг" та ПрАТ "Карлсберг Україна" вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 10.03.2021 року у справі №910/2452/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі. Представники ТОВ Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. Представники ТОВ "Фуд Тренд" в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли. Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. 20.05.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду міста Києва від 10.03.2021 року у справі №910/2452/21 - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного. Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2021 року ТОВ Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "УАФ Маркетинг" про визнання порушеним права, визнання договору укладеним. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням першочергового права позивача на продовження Договору № 16/09-16 від 16.09.2016 року, з огляду на що позивач просить суд визнати порушеним першочергове право ТОВ Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" на продовження Договору №16/09-16 від 16.09.2016 року, укладеного між позивачем та відповідачем; визнати договір №16/09-16 від 28.12.2020 року укладеним у редакції, що зазначена в прохальній частині позову. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 року у справі №910/2452/21 позовну заяву ТОВ Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви. 05.03.2021 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків та зміну предмета позову, у якій позивач просить суд визнати порушеним першочергове право ТОВ Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" на продовження Договору №16/09-16 від 16.09.2016 року; визнати Договір №16/09-16 від 28.12.2020 року укладеним у редакції зазначеній у прохальній частині позову; визнати недійсним договір, укладений між відповідачем та ПрАТ "Карлсберг Україна" в січні 2021 року, предметом якого є надання останньому статусу "Національний спонсор збірної команди України з футболу". За твердженням позивача, Договором №16/09-16 від 16.09.2016 року, з урахуванням додаткових угод, що був укладений між позивачем та відповідачем, позивачу надавалося право використовувати на території України та за кордоном статуси "Преміум-спонсор Національної збірної команди України з футболу", " Преміум-спонсор матчів Національної збірної команди України з футболу ", " Новий Преміум-спонсор Національної збірної команди України з футболу ", " Новий Преміум-спонсор матчів Національної збірної команди України з футболу " та офіційну емблему УАФ для просування своїх торгівельних марок. Разом з тим, у рамках цього договору відповідач зобов`язувався забезпечити рекламні заходи відповідно до переліку рекламних послуг, визначених у додатку до договору. Відповідно до пункту 2.7 Договору відповідач гарантував позивачу відсутність конкурентних компаній в переліку спонсорів Національної збірної України з футболу та в переліку спонсорів Домашніх матчів Національної збірної України з футболу; відсутність реклами, інформації щодо конкурентних компаній під час Домашніх матчів Національної збірної України з футболу та їх телетрансляцій; відсутність конкурентних компаній у переліку компаній, що володіють правом використання офіційної емблеми Федерації. Пунктом 9.1 Договору встановлено першочергове право позивача на продовження цього договору після його закінчення. З огляду на закінчення контрактного періоду, визначеного умовами Договору №16/09-16 від 16.09.2016 року з урахуванням додаткових угод, а також те, що відповідачем протягом місяця після звернення до нього позивача з пропозицією письмово оформити продовження дії Договору не надано відповіді на вказані листи, 28.12.2020 року позивач направив відповідачу лист, у якому повідомив останнього про рішення продовжити дію Договору на новий контрактний період, а саме до 31.12.2024 року. Разом з тим, позивачу стало відомо, що із січня 2021 року бренд "Львівське", який належить компанії ПрАТ "Карлсберг Україна" (тобто, у розумінні положень Договору №16/09-16 - конкурентній компанії) став національним спонсором збірної команди України, підписавши відповідну угоду. Враховуючи приписи Договору №16/09-16 про право позивача при виявленні фактів використання конкурентними компаніями Статусів чи Емблеми самостійно вживати будь-які законні заходи захисту порушених прав, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою. Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2021 року, серед іншого, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі №910/2452/21. Одночасно із заявою про усунення недоліків та зміну предмета позову ТОВ Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" звернулося до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд: 1) заборонити ТОВ "УАФ Маркетинг" до набрання рішенням суду у справі № 910/2452/21 законної сили вчиняти будь-які дії щодо надання іншим особам: - статусів: "Новий національний спонсор збірної України", "Новий національний спонсор збірної України з футболу", "Національний спонсор збірної України", " Національний спонсор збірної України з футболу, Преміум-спонсор Національної збірної команди України з футболу, Преміум-спонсор матчів Національної збірної команди України з футболу ", " Новий Преміум-спонсор Національної збірної команди України з футболу ", " Новий Преміум-спонсор матчів Національної збірної команди України з футболу " або інші подібні статуси, з правом використовувати їх на території України та за кордоном для просування торгівельних марок інших осіб, які зареєстровані для товарів 32 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме: пиво; - право використовувати офіційну емблему УАФ, зазначеної на сайті за адресою в мережі Інтернет https://uaf.ua/ для просування торговельних марок інших осіб, які зареєстровані для товарів 32 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме: пиво; - рекламних послуг, які спрямовані на просування торговельних марок інших осіб, які зареєстровані для товарів 32 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме: пиво, в Україні та за її межами, під час підготовки та проведення Матчів за участю Національної збірної команди України з футболу; 2) заборонити ПрАТ "Карлсберг Україна" до набрання рішенням суду законної сили у справі № 910/2452/21 вчиняти будь-які дії щодо: - використання статусів: "Новий національний спонсор збірної України", "Новий національний спонсор збірної України з футболу", "Національний спонсор збірної України", " Національний спонсор збірної України з футболу, Преміум-спонсор Національної збірної команди України з футболу ", статусу " Преміум-спонсор матчів Національної збірної команди України з футболу ", статусу " Новий Преміум-спонсор Національної збірної команди України з футболу ", " Новий Преміум-спонсор матчів Національної збірної команди України з футболу " на території України та за кордоном для просування своїх торговельних марок, а також шляхом зазначення цих статусів на будь-якому товарі свого виробництва, упаковці, в якій міститься такий товар, вивісці, пов`язаної з ним, етикетці, нашивці, бирці чи іншому прикріпленому до товару предметі, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування цих статусів в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет; - використання офіційної емблеми УАФ, зазначеної на сайті за адресою в мережі Інтернет https://uaf.ua/ для просування своїх торговельних марок (нанесення її на будь-який товар свого виробництва, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням емблеми УАФ з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення)), застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. За наслідками розгляду заявлених вимог, ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2021 року у справі №910/2452/21, серед іншого, вказану заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково. Місцевий господарський суд при прийнятті даної ухвали виходив із доведеності та обґрунтованості належними доказами наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, їх співмірність із заявленими позивачем позовними вимогами та адекватність. ТОВ "УАФ Маркетинг" з даною ухвалою суду не погоджується та у поданій апеляційній скарзі зазначає, що між ТОВ "УАФ Маркетинг" та ПрАТ "Карлсберг України" відсутні будь-які зобов`язальні відносини, щодо яких у позивача є переважне право, надане спірним Договором. За твердженням скаржника, рішенням № 25 єдиного учасника ТОВ "УАФ Маркетинг" (Громадської спілки "Українська Асоціація Футболу") від 08.02.2021 року було замінено частину комерційних прав, переданих УАФ як вклад до статутного капіталу відповідача грошовими коштами, відтак у ТОВ "УАФ Маркетинг" відсутні правомочності на розпорядження статусами спонсора збірної України з футболу, використання офіційної емблеми УАФ та здійснення рекламних послуг у цій сфері. Апелянтом також наголошено, що при вжитті заходів забезпечення позову судом не враховано вимог процесуального законодавства, зокрема, не обґрунтовано причинно-наслідкового зв`язку між невжиттям заходів забезпечення позову та ускладненням чи неможливістю в майбутньому виконання судового рішення у даній справі. Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування вказаної ухвали з огляду на наступне. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Заборона відповідачу вчиняти певні дії, як процесуальний захід забезпечення позову, має на меті обмежити активну поведінку особи, щодо якої вживається такий захід, шляхом встановлення судом певного зобов`язання особи, яке виникає безпосередньо з відповідного процесуального документа (ухвали суду про забезпечення позову) та покликане забезпечити ефективний захист, поновлення порушених прав позивача. За приписами ч. 4 ст. 137 ГІІК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, з метою забезпечення яких він вживається. Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Водночас, саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову. Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або мас намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18 та у постановах Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі 914/102/20, від 25.02.2019 року у справі №924/790/18, від 11.10.2019 року у справі №910/4762/19 та від 06.04.2020 року у справі №203/1491/19. При цьому, згідно ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Так, звертаючись до суду із даною заявою про забезпечення позову, позивач зазначає, що 16.09.2016 року між ним (як замовником) та ТОВ "УАФ Маркетинг" (як виконавцем) було укладено Договір №16/09-16, відповідно до умов якого виконавець, зокрема, надавав замовнику статус «Преміум-спонсор Національної збірної команди України з футболу», статус « Преміум-спонсор матчів Національної збірної команди України з футболу», статус «Новий Преміум-спонсор матчів Національної збірної команди України з футболу » (далі по тексту - Статуси) з правом використовувати їх на території України та за кордоном для просування торгівельних марок замовника на контрактний період; надавав право використовувати протягом контрактного періоду офіційну емблему УАФ (далі по тексту - Емблема) для просування торгівельних марок на території України та за кордоном; надавав рекламні послуги, які спрямовані на просування торгівельних марок замовника. Договором визначено, що протягом контрактного періоду зазначені вище статуси та будь-які інші статуси, правом на реалізацію яких володіє виконавець у зв`язку зі Збірною не можуть бути надані іншій конкурентній компанії, а у випадку виявлення замовником фактів використання конкурентними компаніями статусів та офіційної емблеми УАФ, останньому надається право самостійно вживати будь-які заходи захисту порушених прав. Умовами Договору №16/09-16 від 16.09.2016 року встановлено першочергове право ТОВ Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!" на продовження договору після його закінчення. Позивач зазначає, що у разі надання відповідачем іншим суб`єктам господарювання (конкурентним компаніям) прав та рекламних послуги, передбачених вищезазначеним договором, поновлення прав позивача (у випадку задоволення позовних вимог) може призвести до значних майнових втрат як самого позивача так й інших осіб (контрагентів відповідача) та спричинити ряд нових судових процесів, що виключає можливість ефективного захисту прав позивача. Також, на переконання позивача, у нього є обґрунтовані підстави вважати, що із січня 2021 року бренд "Львівське", що належить ПрАТ "Карлсберг Україна", став національним спонсором збірної команди України у зв`язку з укладанням між відповідачем та ПрАТ "Карлсберг Україна" відповідної угоди, умови якої є аналогічними умовам Договору № 16/09-16 від 16.09.2016. При цьому, ПрАТ "Карлсберг Україна" у розумінні положень Договору №16/09-16 від 16.09.2016 є конкурентною компанією позивача, тобто суб`єктом господарювання, що здійснює господарську діяльність на території України з виробництва та розповсюдження пивної продукції (пива та напоїв, що виготовляються на його основі), або використовує торгівельні марки, під якими виробляється та розповсюджується пивна продукція. Позивач стверджує, що реалізація прав та обов`язків, визначених умовами договору як зі сторони ТОВ "УАФ Маркетинг", так і зі сторони ПрАТ "Карлсберг Україна" та невжиття заходів забезпечення позову, про які зазначає позивач, призведе до неможливості ефективного захисту порушених прав, оскільки умовами Договору №16/09-16 від 16.09.2016 року гарантується надання права використовувати вищезазначені Статуси та Емблему лише однією конкурентною компанією, разом з тим, випуск в цивільний обіг продукції із нанесенням Статусів та/або Емблеми та наявність відповідних рекламних матеріалів щодо надання такого статусу іншій конкурентній компанії, нівелює умови такого договору та зумовлює порушення прав ТОВ Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня "Для людей - як для себе!", як особи, що має першочергове право на продовження договору. Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, доданими до матеріалів позову та заяви про забезпечення позову документами підтверджується, що із січня 2021 року бренд "Львівське" став національним спонсором збірної команди України (відповідно до відомостей з офіційного Інтернет-сайту Української асоціації футболу щодо новин від 11.01.2021). Поряд з цим, із інформації, що розміщена на офіційному Інтернет-сайті Української асоціації футболу, вбачається, що угоду підписано на чотири роки, перші активності від бренду "Львівське" можна буде побачити вже у рамках підготовки та проведення домашніх матчів національної збірної України на "Арені Львів" 28-го та 31-го березня. Відповідно до бібліографічних даних свідоцтв на знаки для товарів і послуг № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 власником знаку "Львівське", який зареєстрований, зокрема, для товарів 32 класу МКТП (пиво) є ПрАТ "Карлсберг Україна". Проаналізувавши викладені позивачем доводи та дослідивши надані докази, суд першої інстанції дійшов до наступних висновків: - заява про забезпечення позову є обґрунтованою, оскільки, викладені в ній доводи, підтверджуються належними доказами; - між запропонованими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог наявний зв`язок: щодо ТОВ "УАФ Маркетинг": захід до забезпечення позову - заборона відповідачу надавати конкурентним компаніям (суб`єктам господарювання, що здійснюють господарську діяльність з виробництва та розповсюдження пивної продукції) права використання Статусів та Емблеми, надання таким компаніям рекламних послуг з просування їх продукції; предмет позовних вимог - визнання порушеним першочергового права позивача на продовження Договору №16/09-16 від 16.09.2016 року та визнання укладеним договору, умовами якого, зокрема, передбачено наявність однієї конкурентної компанії, що має право використовувати Статуси та Емблему; щодо ПрАТ "Карлсберг Україна": захід до забезпечення позову - заборона до набрання рішенням у даній справі законної сили використовувати Статуси й Емблему, право на використання яких надано укладеним між відповідачем та ПрАТ "Карлсберг Україна" договором; позовна вимога - визнання договору, предметом якого є надання статусу «Національний спонсор збірної команди України з футболу» недійсним. Отже, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що умови договору між апелянтом та ПрАТ "Карлсберг Україна" є аналогічними умовам Договору №16/09-16 від 16.09.2016 року і виконання умов договору, який існує між апелянтом та ПрАТ "Карлсберг Україна", є конкуруючими зобов`язаннями, що існували між скаржником та позивачем. Разом з тим, колегія суддів зауважує, що станом на дату винесення оскаржуваної ухвали, договір між ТОВ "УАФ Маркетинг" та ПрАТ "Карлсберг Україна" був відсутній і на момент забезпечення позову суд не вжив жодних заходів щодо отримання його копії, як наслідок не дослідив його природи, умов та керуючись припущеннями позивача дійшов помилкового висновку про існування такого договору. Таким чином, судом першої інстанції не дотримано вимоги ГПК України щодо встановлення всіх фактичних обставин у справі в частині достатності доказів, не зібрано та не перевірено обставини, які у своїх сукупності давали б змогу переконатись у наявності договору між апелянтом та ПрАТ "Карлсберг Україна", а відтак передчасно зроблено висновок про необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Крім того, слід також зазначити, що оскаржувану ухвалу було прийнято без виклику та повідомлення сторін лише на підставі наданих позивачем доказів, відтак відповідач та третя особа на стороні відповідача були позбавлені права подати свої заперечення та відповідні докази на підтвердження власної правової позиції. Колегія суддів зазначає, що у поданій заяві позивач просив забезпечити позов, однією з позовних вимог якого є, зокрема, визнання недійсним договору між відповідачем та третьою особою, існування якого припускає позивач. Лише після відкриття провадження у даній справі та прийняття оскаржуваної ухвали до матеріалів справи надано докази на підтвердження того, що між ТОВ "УАФ Маркетинг" та ПрАТ "Карлсберг Україна" було укладено Договір про надання послуг №1810/20 від 22.07.2020 року та Субліцензійний договір № 1778/20 від 17.07.2020 року, які набувають чинності з 01.01.2021 року. Разом з тим, Додатковою угодою №1 до договору про надання послуг №1810/20 від 22.07.2020 сторони дійшли взаємної згоди припинити Договір. Відповідно до п. 3 даної Додаткової угоди № 1, ця угода вважається укладеною з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками обох сторін. Зі сторони відповідача Додаткова угода №1 була підписана та скріплена печаткою 31.12.2020, зі сторони ПрАТ "Карлсберг Україна" - 15.02.2021. Додатковою угодою №1 від 15.02.2021 року до субліцензійного договору №1778/20 від 17.07.2020 сторони дійшли взаємної згоди припинити Договір. Відповідно до п. 3 даної Додаткової угоди №1, ця угода вважається укладеною з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками обох сторін. Зі сторони відповідача Додаткова угода №1 була підписана та скріплена печаткою 31.12.2020, зі сторони ПрАТ "Карлсберг Україна" - 15.02.2021. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору. Таким чином, станом як на дату звернення позивача з даним позовом (16.02.2021 року) та заявою про зміну предмету позову (05.03.2021 року) так і на час винесення оскаржуваної ухвали (10.03.2021 року) договори між відповідачем та третьою особою було розірвано, що свідчить про відсутність предмету спору щодо позовної вимоги, на забезпечення якої було прийнято відповідну ухвалу. Окрім наведеного, судова колегія зазначає, що при вжитті заходів забезпечення позову суд заборонив скаржнику вчиняти будь-які дії щодо надання іншим особам: - статусів: "Новий національний спонсор збірної України", "Новий національний спонсор збірної України з футболу", "Національний спонсор збірної України", " Національний спонсор збірної України з футболу, Преміум-спонсор Національної збірної команди України з футболу, Преміум-спонсор матчів Національної збірної команди України з футболу ", " Новий Преміум-спонсор Національної збірної команди України з футболу ", " Новий Преміум-спонсор матчів Національної збірної команди України з футболу " або інші подібні статуси, з правом використовувати їх на території України та за кордоном для просування торгівельних марок інших осіб, які зареєстровані для товарів 32 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме: пиво; - права використовувати офіційну емблему УАФ, зазначеної на сайті за адресою в мережі Інтернет https://uaf.ua/ для просування торговельних марок інших осіб, які зареєстровані для товарів 32 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме: пиво; - рекламних послуг, які спрямовані на просування торговельних марок інших осіб, які зареєстровані для товарів 32 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а саме: пиво, в Україні та за її межами, під час підготовки та проведення Матчів за участю Національної збірної команди України з футболу. Проте, судом не досліджено ту обставину, що апелянт не має жодних правомочностей на використання та розпорядження статусами спонсора збірної України з футболу, використання офіційної емблеми УАФ, здійснення їх рекламних послуг. Так, Рішенням №25 єдиного учасника ТОВ "УАФ Маркетинг" від 08.02.2021 року замінено частину комерційних прав, переданих УАФ як вклад до статутного капіталу Товариства, грошовими коштами, а саме повернуто УАФ таку частину комерційних (рекламних, маркетингових) прав, унесених УАФ як вклад до статутного капіталу Товариства: - рекламні права УАФ на домашні футбольні матчі за участю збірних команд України з футболу (щитова, візуальна та інша реклама) в частині реклами суб`єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність на території України з надання послуг роздрібної та оптової торгівлі продовольчими товарами, товарами продовольчого забезпечення або використовує Торгівельні марки, під та/або в якими здійснюється торгівля та/або розповсюджується продовольчими товарами, товарами продовольчого забезпечення (в подальшому також мережі Роздрібної/Оптової торгівлі), та суб`єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність на території України з виробництва та розповсюдження пивної продукції (пива та напоїв, що виготовляються на його основі), або використовує Торгівельні марки, під якими виробляється та розповсюджується пивна продукція (в подальшому також Виробники Пивної Продукції); - права призначення спонсорів, партнерів та офіційних постачальників товарів та послуг з числа мереж Роздрібної/Оптової торгівлі та/або Виробників Пивної Продукції; - права на призначення Титульного, Генерального, Офіційного та інших спонсорів з числа мереж Роздрібної/Оптової торгівлі та/або Виробників Пивної Продукції з наданням відповідних статусів; - права на призначення Офіційного та інших партнерів з числа мереж Роздрібної/Оптової торгівлі та/або Виробників Пивної Продукції; - рекламні права (право на розміщення рекламних матеріалів мереж Роздрібної/Оптової торгівлі Виробників Пивної Продукції на всіх рекламних носіях і конструкціях); - право на реалізацію квитків на матчі, організатором, яких буде виступати Українська асоціація футболу, за участю: молодіжної збірної команди України Ю-20; юнацької збірної команди України Ю-19; юнацької збірної команди України Ю-18; юнацької збірної команди України Ю-17; юнацької збірної команди України Ю-16; юнацької збірної команди України Ю-15; збірної команди жінок Ю-19; збірної команди жінок Ю-17; збірної команди жінок Ю-15. Оцінено таку (повернену УАФ) частину комерційних (рекламних, маркетингових) прав у 500 (п`ятсот) гривень 00 копійок. Замінено таку (повернену УАФ) частину вкладу учасника у статутному капіталі Товариства грошовими коштами в розмірі 500 (п`ятсот) гривень 00 копійок. Відповідно до Акту прийому-передачі (повернення) майна від 08.02.2021 року, що було внесено Громадською спілкою "Українська Асоціація Футболу", як учасником ТОВ "УАФ Маркетинг" до статутного капіталу, ТОВ "УАФ Маркетинг" передало (повернуло) зі статутного капіталу з метою заміни частини вкладу на грошові кошти, а Громадська спілка "Українська Асоціація Футболу" прийняла оцінене учасником у 500 (п`ятсот) гривень 00 копійок майно, вказане у Рішенні № 25 від 08.02.2021 року. Отже, на підставі викладеного, а також за відсутності чинного договору з ПрАТ "Карлсберг Україна" скаржник не міг обрати (призначити) будь-якого суб`єкта господарювання, в тому числі ПрАТ "Карлсберг Україна" спонсором Національної збірної, що в свою чергу спростовує припущення місцевого господарського суду про наявність у скаржника права на розпорядження статусами спонсора збірної України з футболу, використання офіційної емблеми УАФ та здійснення рекламних послуг, а також додаткового доводить передчасність та помилковість висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Поряд з викладеним, колегія суддів також враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно численної практики Верховного Суду, співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Разом з тим, позивачем у заяві належними чином не доведено та судом не обґрунтовано співмірність вжитих заходів забезпечення позову та яким чином невжиття відповідних заходів забезпечення спричинить негативні наслідки для позивача або унеможливить ефективний захист його порушених прав. Більш того, у разі задоволення позовних вимог, договір між позивачем та відповідачем буде визнано укладеним, а інший договір (між відповідачем та третьою особою на стороні відповідача) - недійсним. Отже, в даному випадку виконання рішення суду не може бути ускладненим чи неможливим, оскільки обраний позивачем спосіб захисту своїх прав реалізовується одночасно із набранням рішення суду законної сили, а відтак, з огляду на заявлені у даній справі позовні вимоги, вжиті місцевим господарським судом заходи забезпечення позову є недоцільними та неспівмірними. Крім того, задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору між відповідачем та третьою особою на стороні відповідача, про існування якого робить припущення позивач у позовній заяві, призведе до неможливості ПрАТ "Карлсберг Україна" користуватися статусами і емблемами, які передано на підставі даного договору. Разом з тим, вжиті заходи забезпечення позову в частині неможливості ПрАТ "Карлсберг Україна" користуватися статусами і емблемами, які передано на підставі спірного договору за своїм змістом та наслідками є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, що в свою чергу не допускається в силу ч. 11 ст. 137 ГПК України. З огляду на положення статей 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із відповідною заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Здійснивши оцінку доводів скаржника, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд першої інстанції міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову із врахуванням дотримання збалансованості інтересів сторін. Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, колегія суддів дійшла вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення поданої заяви про забезпечення позову. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України"). Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права. Враховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу прийнято з порушеннями норм права при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо порушення судом норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак наявні правові підстави для її задоволення, скасування ухвали господарського суду міста Києва від 10.03.2021 року у справі №910/2452/21 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову. Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Таким чином, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн. за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача шляхом їх стягнення на користь відповідача. Керуючись статтями 129, 136-140, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УАФ Маркетинг", до якої приєдналось Приватне акціонерне товариство "Карлсберг Україна", на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.03.2021 року у справі №910/2452/21 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.03.2021 року у справі №910/2452/21 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої компанії "Перша приватна броварня "Для людей-як для себе!" про забезпечення позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої компанії "Перша приватна броварня "Для людей-як для себе!" (79032, м. Львів, вул.Джорджа Вашингтона, 10; ідентифікаційний код 31978272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УАФ Маркетинг" (01133, м. Київ, провулок Лабораторний, 7-А; ідентифікаційний код 39874027) 2 270,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Копію постанови суду надіслати сторонам у справі та третім особам.

7. Справу №910/2452/21 повернути до господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України. Повний текст постанови підписано 27.05.2021 року. Головуючий суддя О.М. Остапенко Судді Б.М. Грек Б.В. Отрюх