Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 127/24233/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 127/24233/20 Головуючий у 1-й інстанції: Михайленко А.В. Суддя-доповідач: Шидловський В.Б. 27 травня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. за участю: секретаря судового засідання: Стаднік Л. В., позивача- ОСОБА_1 , представника відповідача - Савчук Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспектора з паркування відділу паркування Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради Войцих Анастасії Ігорівни на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора з паркування відділу паркування Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради Войцих Анастасії Ігорівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, В С Т А Н О В И В : У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просить скасувати постанову винесену інспектором з паркування відділу паркування Департаменту енергетики, транспорту та зв"язку Вінницької міської ради Войцих А.І. серії ІВ № 00012029 від 20.10.2020. Позов мотивовано тим, що постановою серії ІВ № 00012029 від 20.10.2020, було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, а саме за зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено". На думку позивача вищевказана постанова є незаконною, винесеною з порушенням його прав та чинного законодавства України, оскільки він здійснив зупинку відповідно до правил дорожнього руху, оскільки являється інвалідом. Тобто інспектором з паркування при винесені постанови не було враховано, що позивач являється інвалідом. Враховуючи вказані обставини, позивач просив позов задовольнити та скасувати постанову. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 квітня 2021 року позовні вимоги задоволено повністю. Постанову інспектора з паркування відділу паркування Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради Войцих Анастасії Ігорівни серії ІВ № 00012029 від 20.10.2020 року скасовано. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що постановою серії ІВ № 00012029 від 20.10.2020, винесеною інспектором з паркування відділу паркування Департаменту енергетики, транспорту та зв"язку Вінницької міської ради Войцих А.І., було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, а саме за зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено". Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 грн. Зі змісту постанови встановлено, що 12.10.2020 об 11.48 год. за адресою м.Вінниця по вул.Соборна, буд. 64, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Ssang Yong» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив правопорушення: зупинку заборонено, чим порушив вимоги п.33 ПДР, а саме знак 3.34, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Позивач визнає, що здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено", однак зазначає, що вказаний знак розміщений разом із табличкою 7.18 "Крім осіб з інвалідністю". Оскільки він є інвалідом 2 групи, тому на нього не поширюється вказана заборона на паркування. Про те, що він є інвалідом він повідомив інспектора з паркування та пред"явив відповідне посвідчення. Відповідач не заперечує, що позивач є інвалідом та пред"являв йому відповідне посвідчення, однак зазначає, що оскільки на автомобілі позивача не було встановлено розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю", тому на нього поширюються вимоги знаку 3.34 "Зупинку заборонено". Тобто спірним в даній справі є питання чи поширюється дія знаку 3.34 "Зупинку заборонено" розміщеного разом з табличкою 7.18 "Крім осіб з інвалідністю" та водіїв, які мають посвідчення інваліда, однак на автомобілі яких відсутній розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю". Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне. Статтею 14 Закону України Про дорожній рух визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. За правилами п.1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі ПДР України) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил . Пунктом 1.1. ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Відповідно до п.1.9. ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Так, п. 8.4 Правил дорожнього руху України передбачено, що дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі; Відповідно до розділу 33 Дорожні знаки ПДР, знак 3.34 передбачає "Зупинку заборонено". Так, дія знаку 3.34 Зупинка заборонена із табличкою 7.18 Крім осіб з інвалідністю не поширюється на водіїв з інвалідністю та на водіїв, які перевозять пасажирів з інвалідністю у разі розміщення на транспортному засобі знаку Водій з інвалідністю. На механічних транспортних засобах, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять пасажирів з інвалідністю, спереду і ззаду розміщується знак Водій з інвалідністю відповідно до п.п. ґ 30.3 Правил дорожнього руху (квадрат жовтого кольору із стороною 150 мм і чорним зображенням символу таблички 7.17). При цьому, зафіксовані обставини правопорушення не містять даних щодо здійснення зупинки водієм з інвалідністю або водієм, який перевозить пасажирів з інвалідністю відповідно до п.2.8 Правил дорожнього руху, а також здійснення водієм дій, передбачених п.п.ґ 30.3 Правил дорожнього руху. На транспортному засобі «Ssang Yong»ґ. державний номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований біля будинку № 64 по вул.Соборній у м.Вінниці, не було встановлено розпізнавальний знак Водій з інвалідністю, що підтверджується фотофіксацією. Згідно із ч.1 ст.122 КУпАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. За приписами примітки до статті 122 КУпАП, суб`єктом правопорушення в цій статті у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. Частиною 1 статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Примітка. Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів. Статтею 219 КУпАП визначено, що виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, серед іншого, частинами першою і третьою статті 122 КУпАП (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування. За рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 23 січня 2020 року №155 посадові особи відділу паркування Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради наділені повноваженнями на здійснення функцій інспекторів з паркування, які й уповноважені здійснювати розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і шостою статті 122 КУпАП (у частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), частинами першою, другою і восьмою статті 152-1 КУпАП накладати стягнення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів. Згідно з посадовою інструкцією головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу паркування Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку міської ради з поміж інших завдань та обов`язків є: здійснення фотозйомки (відеозапису) обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів; залишення порушнику (на транспортному засобі) повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису); складання постанови про адміністративні правопорушення за ч.ч.1, 3 і 6 ст.122 КУпАП, ч.ч.1, 2 та 8 ст.152-1 КУпАП в межах компетенції та порядку передбаченого діючим законодавством по відношенню до осіб, які порушують правила паркування, зупинки та стоянки транспортних засобів на території Вінницької міської об`єднаної територіальної громади та ін. Відповідно до ст.279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. У відповідності до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Так, відповідачем до матеріалів справи долучено фотоматеріали фіксування правопорушення, які здійснені за допомогою технічного засобу Logic Instrument К80 V2, який пройшов стандартизацію відповідно до Закону, що підтверджується сертифікатом експертизи, атестатом відповідності, додатком до сертифікату. Надані відповідачем докази колегія суддів вважає належними та допустимими доказами в силу ст.251 КУпАП, та які були обґрунтовано враховані при винесенні оскаржуваної постанови інспектором з маркування. Колегія суддів також звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007, який у складі Великої Палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Колегія суддів зазначає, що позивач визнає той факт, що на його автомобілі, на момент виявлення відповідачем правопорушення, був відсутній розпізнавальний знак Водій з інвалідністю. Разом із тим, відповідно до вимог ПДР табличка 7.18 "Крім осіб з інвалідністю" означає, що дія знака не поширюється на автомобілі, на яких установлено розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю". Пунктом 2.8 ПДР передбачено, що водій з інвалідністю, що керує автомобілем, позначеним розпізнавальним знаком "Водій з інвалідністю", може відступати від вимог дорожніх знаків 3.34 "Зупинку заборонено" за наявності під ним таблички 7.18 "Крім осіб з інвалідністю". Знак 3.34 ПДР "Зупинку заборонено" забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Не поширюється дія знаку за наявності під ним таблички 7.18 "Крім осіб з інвалідністю", на водіїв з інвалідністю, що керують автомобілем, позначеним розпізнавальним знаком "Водій з інвалідністю". Системний аналіз зазначених вимог ПДР вказує на те, що обов"язковою умовою застосування дії таблички 7.18 "Крім осіб з інвалідністю" на водіїв з інвалідністю є наявність на керованому ними автомобілі розпізнавального знаку "Водій з інвалідністю". Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують рішення суду першої інстанції. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Інспектора з паркування відділу паркування Департаменту енергетики, транспорту та зв`язку Вінницької міської ради Войцих Анастасії Ігорівни задовольнити повністю. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 квітня 2021 року у адміністративній справі № 127/24233/20 скасувати. Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.