Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/7563/21

Справа № 127/7563/21 Провадження № 33/801/437/2021 Категорія: 307 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гайду Г. В. Доповідач: Денишенко Т. О. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2021 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Денишенко Т.О., за участі скаржника, особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Шевчука А. А., потерпілої ОСОБА_2 , переглянувши за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на поста-нову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22 квітня 2021 року в адміністративній справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 173-2 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 20 лютого 2021 року серії ВАБ № 365563, 19 лютого 2021 року о 22.30 годині у АДРЕСА_1 , тобто за місцем проживання ОСОБА_3 вчи-нив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: вира-жався до неї нецензурною лайкою, штовхав, шарпав за одяг, погрожував, вна-слідок чого їй могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю. Своїми діями ОСОБА_3 вчинив правопорушення, за що передбачена адмі-ністративна відповідальність за частиною першою статті 173-2 КУпАП. Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22 квітня 2021 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністратив-ного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, на нього накладене адміністративне стягнення у виді громадських робіт стро-ком 40 годин. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 454,00 гривні судо-вого збору. Не погоджуючись з такою постановою судді суді першої інстанції, ОСОБА_4 оскаржує її в апеляційному порядку, просить постанову суду скасу-вати, справу закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопо-рушення. Скаржник вважає оскаржувану постанову незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з`ясування усіх обставин справи, за невідповідності висновків суду обставинам справи. Викла-даючи факти спільного подружнього життя, перебування у провадженні суду першої інстанції справи про розірвання шлюбу, посилаючись на порушення норм КУпАП під час складання протоколу про адміністративне правопорушен-ня, скаржник вказує про незазначення у цьому протоколі ознак, що утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, аналізуючи які, ОСОБА_3 стверджує, що у матері-алах справи відсутні достатні докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, а висновки суду першої інстанції з приводу доведення його вини узагалі не зазначені та не обґрунтовані. Накладене на нього адміністра-тивне стягнення є занадто суворим, обраним судом без урахування його особи, характеру вчиненого правопорушення, без з`ясування обставин, що пом`якшу-ють і обтяжують його відповідальність, а також без урахування дійсно напру-жених відносин між ним та дружиною. У судовому засіданні апеляційного суду потерпіла ОСОБА_2 поясни-ла, що скаржник систематично вчиняє щодо неї домашнє насильство, фізичне, психологічне, внаслідок чого вона терпить шкоду своєму здоров`ю, страдають їхні троє дітей, оскільки й по відношенню до них ОСОБА_3 чинить до-машнє насильство, найбільше щодо однієї з доньок. Потерпіла наголосила, що у неї є тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини, зазначеного в медичній довідці лікаря, що її оглядав 30 лютого 2021 року, куди вона наступ-ного дня після вчинення чоловіком адміністративного правопорушення зверта-лася за медичною допомогою, проте вона не проходила судово-медичну експер-тизу. 19 лютого 2021 року близько 22.30 години ОСОБА_3 по місцю їхнь-ого проживання вчиняв домашнє насильство щодо неї, застосовував фізичну силу, ображав нецензурною лайкою, не випускав, коли вона намагалася вирва-тися і втекти з квартири. ОСОБА_2 наполягає на притягненні чоловіка до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, вказала, що подала документи в суд на розлучення і розгляд справи на даний час триває. Крім цього зазначила, що з події 19 лютого 2021 року вона покинула спільне проживання з ОСОБА_3 , виселившись з квартири, де вони проживали спільно як подружжя. Заслухавши пояснення ОСОБА_3 як особи, яка притягнута до адмініс-тративної відповідальності, його захисника адвоката Шевчука А. А., потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопору-шення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задо-воленню не підлягає. Апеляційний суд згідно з вимогами статті 294 КУпАП, переглянувши спра-ву в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції від 22 квітня 2021 року без змін з огляду на наступне. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення відповід-но до його статті 1 є охорона прав і свобод громадян, власності, конституцій-ного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушен-ням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед сус-пільством. Згідно з положеннями частин першої та другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопору-шенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з за-коном. Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у ви-значеному законом порядку орган ( посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопору-шення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідаль-ності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання-ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кіно-зйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка при-тягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюю-чими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністра-тивної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки ( відеозапису ), які використовуються при наг-ляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення без-пеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення ре-чей і документів, а також іншими документами. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган ( посадова особа ) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинен-ні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на роз-гляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші об-ставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З матеріалів цієї справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопо-рушення серії ВАБ № 365563 від 20 лютого 2021 року слідує, що ОСОБА_3 19 лютого 2021 року о 22.30 годині у АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство, а саме виражався до своєї дружини ОСОБА_2 нецензурною лайкою, штовхав її, шарпав за одяг, погрожував, внаслідок чого могла бути завдана шкода її здоров`ю. Згідно з протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20 лютого 2021 року дізнавач СД відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Він-ницькій області капітан поліції Кушнірук О. прийняв усну заяву від ОСОБА_2 , у якій вона просила вжити заходи відносно її чоловіка ОСОБА_3 , який 19 лютого 2021 року біля 22.30 години за спільним місцем проживання вчинив щодо неї домашнє насильство, а саме застосовував фізичну силу, обра-жав нецензурною лайкою. Від проходження СМЕ потерпіла відмовилася. 20 лютого 2021 року ОСОБА_2 надала письмове пояснення, де проси-ла вжити заходи адміністративного характеру відносно її чоловіка ОСОБА_3 , який за спільним місцем проживання протягом тривалого часу вчиняє до-машнє насильство, а саме: ображає нецензурною лайкою, застосовує фізичну силу. Так 19 лютого 2021 року біля 22.30 години її чоловік ОСОБА_3 зно-ву безпідставно вчиняв домашнє насильство, а саме: застосовував фізичну силу, ображав нецензурною лайкою, шарпав за волосся, насильно тримав за шию, не випускав її з приміщення. Коли вона намагалася вирватися, вдарив її рукою у праву сторону тулубу. Від проходження судово-медичної експертизи потерпіла відмовилася у зв`язку із незначними тілесними ушкодженнями. З письмових пояснень ОСОБА_3 від 20 лютого 2021 року слідує, що 19 лютого 2021 року його дружина мила посуд, він підійшов та обійняв її. А вона двічі вдарила його ліктем у живіт. Потім він її обійняв та посадив собі на ко-ліна, але вона почала поводитися агресивно, вдарила його в обличчя, по верхній губі і ліктем у груди, кинулася бігти, зачепилася за його ліву ногу та почала па-дати. Він намагався її притримати, щоб не впала, але рукою не дотягнувся, бо продовжував сидіти на стільці. Вона все одно впала і вдарилася правою сторо-ною об інший табурет, у результаті чого утворився синець. Згідно виписки з медичної карти амбулаторного ( стаціонарного ) хворого від 20 лютого 2021 року № 2989 ОСОБА_2 встановлений діагноз: забій правої половини грудної клітки, підшкірна гематома; призначені рекомендації з лікування. Відповідно до термінового заборонного припису від 20 лютого 2021 року серії АА № 096918 стосовно кривдника ОСОБА_3 його зобов`язано зали-шити місце проживання постраждалої особи ОСОБА_2 , йому заборонено входити та перебувати в місці проживання ( перебування ) постраждалої особи та в будь-який спосіб контактувати з нею. Диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП передбачена відповідаль-ність за вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фі-зичного, психологічного чи економічного характеру ( застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушко-джень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншо-го майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право тощо ), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, сто-совно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї. Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об`єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру ( застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, поз-бавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має пе-редбачене законом право тощо ), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходженні корек-ційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї ( матеріальний склад ). Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому на-сильству» визначає, що домашнє насильство це діяння ( дії або бездіяльність ) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчи-няються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між ко-лишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно про-живають ( проживали ) однією сім`єю, але не перебувають ( не перебували ) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає ( проживала ) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Під психологічним насильством слід розуміти форму домашнього насиль-ства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, при-ниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або безді-яльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи без-пеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити се-бе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбав-лення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різ-ного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. З урахуванням наведеного та встановлених фактичних обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, є доведеною. Його вина цілком підтверджується як протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями учасників кон-флікту, так і рештою доказів, які містяться в матеріалах справи. Твердження скаржника про порушення вимог законодавства в оформленні протоколу про адміністративне правопорушення є безпідставними, не грунтується на нормах закону, що визначають порядок складення та зміст такого процесуального доку-мента. Така позиція скаржника цілком спростовується матеріалами справи та тією обставиною, що ОСОБА_3 , посилаючись на неправомірні дії полі-цейського під час оформлення матеріалів адміністративної справи, разом з тим його дії в установленому порядку не оскаржував та не оскаржує наразі. Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що в протоколі не роз-крита об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, а в його діях не було складу правопору-шення, є безпідставними, оскільки зі змісту протоколу та із сукупності зібраних у справі доказів встановлено зворотне. Інші доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене ОСОБА_3 адміністративне правопорушення. Наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності є підтвердженням у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП. Отже судом першої інстанції під час розгляду справи дотримані вимоги статей 268, 279, 280 КУпАП, доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли. Адміністративне стягнення накладене судом відповідно до правил, передбаче-них статтею 33 КУпАП. З огляду на викладене апеляційний суд визнає відсутніми підстави для скасування постанови судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22 квітня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за частиною першою статті 173-2 КУпАП. Керуючись нормами статті 294 КУпАП, апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволен-ня. Постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22 квіт-ня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за частиною першою статті 173-2 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т. О. Денишенко