Постанова Запорізький апеляційний суд № 333/6348/13-ц

Дата документу 25.05.2021 Справа № 333/6348/13-ц П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2021 року м. Запоріжжя Єдиний унікальний № 333/6348/13 Провадження №22-ц/807/2124/21 Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кримської О.М. (суддя-доповідач), суддів Дашковської А.В., Маловічко С.В., за участю секретаря судового засідання Волчанової І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2014 року в складі судді Холода Р.С. у справі за поданням державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Алімової Є.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В : У жовтні 2014 року державний виконавець Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Алімова Є.А. звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_1 , в обґрунтування якого зазначила наступне. На виконанні в Комунарському ВДВС Запорізького МУЮ перебуває виконавче провадження № 43308144 по виконанню виконавчого документа судового наказу № 333/6348/13-ц від 03.10.2013 року, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» суми боргу у розмірі 7477,61 гривень (залишок нестягнутої суми 4327,63 гривень). 14.05.2014 року державним виконавцем Алімовою Є.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про що повідомлено боржника у визначеному законодавством порядку, боржнику надано строк для самостійного виконання рішення до 21.05.2014. Однак, боржником у строк, наданий для самостійного виконання, рішення суду не виконано. Згідно довідки Державної податкової служби за боржником зареєстровані рахунки, з коштів боржника стягнута частково сума боргу згідно виконавчого документа. Відповідно до акту державного виконавця від 22.07.2014 двері державному виконавцю ніхто не відчинив. 15.07.2014 державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника. Державним виконавцем було вжито заходи примусового виконання рішення, що підтверджують повноту вчинення виконавчих дій, проте, рішення суду не виконано, боржник ухиляється від виконання покладених на нього зобов`язань. Ураховуючи викладене, державний виконавець просив суд тимчасово обмежити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя. Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2014 року подання задоволено. Тимчасово обмежено боржника громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним своїх обов`язків до закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 333/6348/13-ц, виданого 03.10.2013 Комунарським районним судом м. Запоріжжя. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу суду скасувати, у задоволенні подання державного виконавця відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що санкції у вигляді тимчасового обмеження боржника у його праві виїзду за межі України, передбачені чинним законодавством України не за факт наявності невиконаних зобов`язань, а саме за ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, що державним виконавцем не було доведено. Звертає увагу, що згідно з інформацією Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження № 43308144, в якому боржником є ОСОБА_1 , відсутнє. Від учасників справи відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Біленко О.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Суд першої інстанції, задовольняючи подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_1 , виходив з того, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішення, він обізнаний щодо наявності відкритого відносного нього виконавчого провадження; державним виконавцем здійснені усі заходи щодо встановлення майна ОСОБА_1 , на яке може бути звернено стягнення, встановлено реальну можливість останнього виконати борговий обов`язок. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції. Судом першої інстанції зазначено, що на примусовому виконанні в Комунарському ВДВС Запорізького МУЮ знаходиться виконавче провадження № 43308144 по виконанню виконавчого документа судового наказу № 333/6348/13-ц від 03.10.2013, видане Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» суми боргу у розмірі 7477,00 гривень (залишок нестягнутої суми 4327,63 гривень). Постановою державного виконавця Комунарському ВДВС Запорізького МУЮ Дідичук Я.В. від 14.05.2014 відкрито виконавче провадження по вищезазначеному виконавчому листу (а.с. 109). Державним виконавцем здійснені запити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України щодо рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 . Постановою державного виконавця Комунарському ВДВС Запорізького МУЮ Алімовою Є.А. від 10.07.2014 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с. 110). Постановою державного виконавця Комунарському ВДВС Запорізького МУЮ Алімовою Є.А. від 15.07.2014 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках, які належить боржнику ОСОБА_1 (а.с. 114). 22.07.2014 та 02.09.2014 державним виконавцем Комунарському ВДВС Запорізького МУЮ Алімовою Є.А. складено акти про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , державному виконавцю двері ніхто не відчинив (а.с. 115). Згідно довідки № 2301/01-6450 від 29.07.2014 Державної міграційної служби України в Запорізькій області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав у ВГІРФО ГУМВС України в Запорізькій області паспорт громадянина України для тимчасового виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 08.06.2010 року. З розпорядження № 43308144/3, затвердженого в.о. начальника Комунарського відділу ДВС Запорізького МУЮ Говіної Л.В. від 06.08.2014 та платіжного доручення № 1394 від 08.08.2014 встановлено, що з обліку депозитних сум при примусовому виконанні судового наказу № 333/6348/13-ц, виданого 03.10.2013 з ОСОБА_1 проводилися стягнення за виконавчим документом у розмірі 3600,00 грн. (а.с. 119-120). Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права та свободи, не передбачені в конвенції, та в першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав та свобод інших осіб. Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Ці права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших та є сумісними з іншими правами, визначеними цим пактом. Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена в здійсненні права на пересування лише у випадках, установлених законом. Це право віднесено в ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме: до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК України особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Остання не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути їх позбавлена. Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України(в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали суду) питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця. Відповідно до положень ч.1, 3 ст. 441 ЦПК України (в чинній редакції), тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення; суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали суду), державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням. Аналогічна норма міститься в п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» чинної редакції. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали суду) громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов`язань. Аналогічна норма міститься в п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» чинної редакції. Зі змісту наведених норм вбачається, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України можливе лише за умов саме ухилення боржника від виконання зобов`язань покладених на нього за рішенням суду. На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Обов`язок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов`язань, відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, покладається в даному випаду на державного виконавця, який звертається до суду із відповідним поданням. Під поняттям «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Отже, сама по собі наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, не є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України. Надані державним виконавцем матеріали подання містять фактичні дані щодо перебігу вчинених ним дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого листа, однак в матеріалах відсутні докази вчинення ОСОБА_1 саме умисних дій, спрямованих на приховання грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, інших цінностей, а також про ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього приватним виконавцем у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду. Суд першої інстанції не з`ясував, чи мало місце і у чому полягало ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, які саме свідомі діяння (дії або бездіяльність) чинить боржник, що спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні та чи є у нього реальні можливості виконати цей обов`язок. Належних та допустимих доказів не підтвердження названих обставин, не надано на час перегляду справи в суді апеляційної інстанції. Обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковою мірою забезпечення виконання рішення суду, яка має застосовуватись після здійснення державним виконавцем всіх інших можливих заходів із такого забезпечення. Факт відкриття виконавчого провадження та невиконання боржником зобов`язання самостійно не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього судовим рішенням обов`язків. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, а ухвала суду першої інстанції постановлена з порушення норм процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для її скасування з прийняттям постанови про відмову в задоволенні подання державного виконавця. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2014 року в цій справі скасувати та прийняти постанову наступного змісту: В задоволенні подання державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Алімової Є.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу боржника ОСОБА_1 - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 26 травня 2021 року. Головуючий О.М. Кримська Судді: А.В. Дашковська С.В. Маловічко